дженджик

См. также в других словарях:

• дженджик — а, ч., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік …   Український тлумачний словник

• дженджик — (той, хто любить пишно вдягатися), ферт(ик), чепурун; жевжик, вітрогон (пустий, легковажний чоловік) …   Словник синонімів української мови

• дженджик — іменник чоловічого роду, істота той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік) розм …   Орфографічний словник української мови

• дамузо — невідм., ч. 1) Паж. 2) Бабій, зальотник, дженджик …   Український тлумачний словник

• дженджеруха — и, розм. Жін. до дженджик …   Український тлумачний словник

• джиґун — а/, ч., розм. 1) Те саме, що баламут 2). 2) Те саме, що дженджик …   Український тлумачний словник

• піжон — а, ч., розм. Те саме, що дженджик …   Український тлумачний словник

• франт — (той, хто модно й ошатно одягається), чепурун; дженджик, фат, ферт, фертик, хлюст (той, хто надає одягові надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); денді (той, хто одягається вишукано); модник (той, хто одягається за останньою модою);… …   Словник синонімів української мови