-
101 попоить
попоїти, понапувати, понапоювати (кого деякий час або всіх).* * *попої́ти; ( животных) понапува́ти -
102 поползать
полазити, поповзати, поплазувати (деякий час).* * *попо́взати; пола́зити; поплазува́ти; ( на четвереньках) порачкува́ти; ( много) попола́зити -
103 попользовать
1) кого - покурувати, полікувати, полічити кого (деякий час);2) кому - помогти кому. Срв. Пользовать.* * *полікува́ти -
104 попорхать
попурхати (деякий час). Срв. Порхать.* * *попу́рхати -
105 поправить
1) см. Поправлять;2) (некоторое время) поправити, поправувати, покерувати чим; (корректуру) поправити, повиправляти и т. д. (коректу) (деякий час). Срв. Править.* * *I см. поправлять II( управляя) покерува́ти, попра́вити -
106 попрыгать
пострибати, поскакати (трохи, деякий час).* * *постриба́ти, поплига́ти, поскака́ти; ( долго) попоскака́ти -
107 попугать
полякати, пополохати, пострахати кого (деякий час або трохи), дати настрашки кому, (с усилит знач.) пополякати, попострахати. [Полякай його трохи, щоб не ходив сюди (Грінч.)]. Всю дичь -гали - всю дичину пополохали (полякали).* * *поляка́ти; ( пострашить) постраха́ти, постраши́ти, пожаха́ти; ( всполошить) пополо́хати, пополоши́ти -
108 порвать
1) (некоторое время) порвати, подерти и подрати и т. д. (деякий час); см. Рвать;2) (перервать, разорвать) порвати, (изорвать) подерти и подрати, (на куски, на клочья) пошматувати (реже пошматкувати и пошматати) що. -вать верёвку - порвати мотузку. -вать книгу, письмо, платье - подерти, (на клочки) пошматувати книгу, лист, убрання. Собака -ла на мне одежду - собака порвав на мені одежу; срв. Рвать. Порванный - порваний, подертий и подраний, пошматований.* * *см. порывать -
109 порезать
1) (на части или некоторое время) порізати, покраяти, покроїти, (большими кусками) побатувати, (небрежно) почикрижити, (детск.) почикати що (на шматки або деякий час); срв. Резать. [Чарки поналивані і калач дружко покраяв (Квітка). Нащо ти такими великими кусками побатував? (Харк.)];2) (ранить) порізати, урізати, уразити що. Я -зал себе палец, руку - я врізав (порізав, уразив) собі палець (и пальця), руку;3) см. Перерезать 3. Порезанный -1) порізаний, покраяний, побатований и т. д. [Покраяний на скибки хліб (Н.-Лев.)];2) порізаний, урізаний, уражений. [Урізаний (порізаний, уражений) палець, пучка]. -ться -1) порізатися, покраятися и т. д.;2) порізатися, урізатися. Нечаянно -зался стеклом - знеобачки порізався (врізався) склом.* * *1) порі́зати; ( поранить) урізати, утну́ти, утя́ти; (изрезать, иссечь) покарбува́ти2) ( нарезать) нарі́зати, порі́зати, понарі́зувати; ( на части) накра́яти, покра́яти; ( большими кусками) побатува́ти3) (зарезать, убить всех или многих) порі́зати -
110 посмешить
посмішити кого (трохи, деякий час).* * *посміши́ти -
111 посрамлять
посрамить1) осоромлювати, осоромити, соромити кого, посоромити, сорому завдавати, завдати кому, стидити, постидити, неславити, знеславлювати, знеславити кого, ганьбити, зганьбити, у сором (у неславу, у ганьбу) вводити, ввести кого. [Вона не постидила свого роду (Квітка)];2) сов. постидити, посоромити, пошпетити кого (деякий час, трохи). Посрамлённый - посоромлений, осоромлений, соромом побитий (вкритий), знеславлений, зганьблений, постиденний. [Нехай постиденний буде він, а не ми, бо ми стоїмо за правду].* * *несов.; сов. - посрам`ить1) (кого-что) осоро́млювати и осоромля́ти, осоро́мити, соро́мити, посоро́мити (кого-що), завдава́ти со́рому, завда́ти со́рому (кому); ( позорить) ганьби́ти, зганьби́ти (кого-що)2) ( обличать) викрива́ти, ви́крити3) (несов.: постыдить) посоро́мити; постида́ти, постиди́ти -
112 постегать
1) (кнутом, розгой и т. п.) пошмагати, похви[о]ськати, постьобати, поцвьохати;2) (шитьё) поштапувати, постьобати (трохи, деякий час). Срв. Стегать.* * *I( похлестать) постьоба́ти, пошмага́ти, похльо́скати, похльо́стати; похви́ськати, похво́ськатиII( о стёжке) постьоба́ти -
113 потягаться
1) с кем (в чём) - позмагатися, посперечатися, помірятися з ким (чим). [Із цим лихом ще позмагаюся: вистачить снаги]. Он может -ться с ним в знании - він може позмагатися, посперечатися, помірятися з ним знанням;2) (судом) попозиватися з ким (деякий час). Я -лся с ним некоторое время да и бросил - я попозивався з ним якийсь час та й кинув.* * *1) ( помериться силами) позмага́тися, помі́рятися си́лами2) ( по судам) потяга́тися, попозива́тися -
114 потягивать
потянуть1) тягти (помалу, час від часу) що; потягти (деякий час) що;2) (спиртные напитки) несов. попивати, пити (вульг.) цмулити, дудлити (потроху, час від часу) що. [То в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить (Грінч.)];3) (трубку) несов. пихкати, попихкувати, потягати, смоктати, цмулити. [Лежить у садку під грушею, люльку пихкає (М. Вовч.). Козак-сердега люлечку потягає (Метл.)];4) (сов. потянуть) потягати, потягти, подихати, подихнути, повівати, повінути; срв. Пахнуть. [З теплим леготом запах потяг з теребінт і міґдалю (Франко)]. -вает, -нул ветерок - подихає, подихнув (потягає, потяг, повіває, повінув) вітерець. -нуло холодом, дымом - потягло холодом, димом. [Вже й димом потягає (Куліш)];5) (ударить кнутом, хворостиной и т. п., сов. потянуть) потягати, потягти, оперізувати, оперезати, періщити, оперіщити, сов. скраяти, поцупити кого (пугою, лозиною і т. ин.). [Раз мати потягла його патиком так сильно по голові, що повалився на землю (Франко)]. См. ещё Потянуть.* * *1) потя́гувати, потяга́ти2) ( попивать) попива́ти3) ( покуривать) поку́рювати, попи́хкувати; ( посасывать трубку) посмо́ктувати -
115 поупорствовать
повпирувати, попротивитися, поопинатися, повпиратися кому, чому (деякий час). Срв. Поупрямиться.* * *повпира́тися, поопина́тися -
116 поупрямиться
повпирувати, попротивитися, поопиратися, поопинатися, попручатися; (покапризничать) покомизитися (деякий час). См. Упрямиться и Поупорствовать.* * *повпира́тися, попруча́тися; ( покапризничать) покомизи́тися, повередува́ти -
117 поучить
1) см. Поучать;2) кого чему (некоторое время) - повчити (деякий час) кого чого;3) (урок) повчити (завдання). См. Учить. Поученный - поучений, повчений.* * *1) повчи́ти; поповчи́ти2) ( проучить) провчи́ти, повчи́ти -
118 поучиться
1) см. Поучаться;2) чему - повчитися (деякий час) чого, що робити. См. Учиться.* * *(чему) повчи́тися, поповчи́тися (чого, чому) -
119 похватать
похапати, похватати (деякий час або все), вихапати (все). Похватанный - похапаний, похватаний; вихапаний. [Приїхали копитани, гречаники похапали. Ви сидите в хаті, а шуляк курей трохи не вихапав (Звин.)].* * *похапа́ти; похвата́ти -
120 почерпать
I. почерпати (деякий час, скільки разів).II. почерпнуть1) черпати, зачерпнути, учерпнути (води і т. п.); (переносно) черпати що, почерпнути, зачерпнути, вичерпнути що, брати, взяти що, засягти и засягнути чого з чого, звідки. [В старовину дуже у нас любили літописи і з них черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.). Славний прозою Квітка вичерпнув свої оповідання з народніх уст (Куліш). Мусіли наші предки багато у свою душу од давніх часів зачерпнути (Куліш). У їх завсігди можна засягти братерської помочи (Грінч.)]. Почерпнутый - почерпнутий, почерпнений, зачерпнутий, зачерпнений, вичерпаний, засягнений. [Тут я й джерела історичні вказую, з котрих моя повість вичерпана (Куліш)]. Этот слух -нут из ненадёжных источников - цю чутку взято (ця чутка взята) з непевних джерел.* * *Iпочерпа́тиII несов.; сов. - почерпн`уть1) ( набирать) черпа́ти, черпну́ти, заче́рпувати, зачерпну́ти2) перен. черпа́ти и почерпа́ти, почерпну́ти
См. также в других словарях:
деякий — а, е. 1) Конкретно, точно не визначений; якийсь. 2) Незначний, невеликий. 3) тільки мн. Якась частина; поодинокі, не всі. || у знач. ім. де/які, ких, мн. Якась частина людей або тварин; не всі. •• Де/якою мі/рою в якійсь невеликій частині;… … Український тлумачний словник
деякий — займенник … Орфографічний словник української мови
притримувати — ую, уєш, недок., притри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Тримаючи або підтримуючи кого , що небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що небудь, утримувати його в певному положенні. || Притуляти… … Український тлумачний словник
заніміти — і/ю, і/єш, док. 1) Втратити здатність говорити, стати німим. || На деякий час замовкнути (від переляку, здивування, захоплення і т. ін.). || Перестати звучати, лунати (про звуки, мову і т. ін.). || безос. 2) Втратити чутливість, здатність… … Український тлумачний словник
ізонефи — е/ф, мн. Ізолінії, що характеризують хмарність у деякий момент або в середньому за деякий час … Український тлумачний словник
якийсь — 1) займ. неознач. (невідомо який), котрийсь, один, хтозна який, казна який; деякий, певний, декотрий (точно не визначений) 2) див. деякий … Словник синонімів української мови
Даниил Галицкий — Даниил Романович … Википедия
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
гостювати — ю/ю, ю/єш, недок. Жити деякий час у кого небудь як гість. || Бути в кого небудь у гостях … Український тлумачний словник
давно — присл. 1) У далекому минулому, багато років тому. 2) Протягом тривалого часу; здавна. || Деякий час тому. || Протягом якогось відтинка часу і дотепер; довгий час, довго. •• Да/вно б так саме так треба було; добре, так … Український тлумачний словник
дато-вексель — я, ч. Вексель, термін платежу за яким встановлюється на деякий проміжок часу з моменту його видачі … Український тлумачний словник