-
21 determinacy
n; філос., мат.детермінованість; Означеність -
22 determinative
1. n1) вирішальний фактор2) грам. визначальне слово2. adj1) визначальний; вирішальний2) обмежувальний* * *I n2) гpaм. означальне слово; детермінативII a1) визначальний; встановлюючий2) вирішальний -
23 epitope
n; біол. -
24 necessitarianism
n; філос. -
25 necessity
n1) необхідність, потреба2) неминучість; невідворотність3) предмет першої необхідності (тж prime necessity)4) нужда, бідністьto be in great necessity — терпіти нестатки, жити у крайній бідності
5) філос. необхідність; причинна обумовленістьto make a virtue of necessity — удавати, що дієш добровільно
necessity is the mother of invention — присл. що голіший, то мудріший
* * *[ni'sesiti]n1) необхідність, нагальна потреба2) неминучість; невідворотність4) злидні, бідність5) фiлoc. необхідність; причинна обумовленість -
26 degerm
v; с-гдетермінувати, видаляти зародок, дезинфікувати -
27 determinacy
n; філос., мат.детермінованість; Означеність -
28 determinantal
a; мат. -
29 determinative
-
30 determine
v1) визначати, встановлювати; вимірювати, обчислювати2) обумовлювати, детермінувати3) спонукувати, змушувати; штовхати, підштовхувати4) розв'язувати, вирішувати; вирішуватися, приймати рішення; робити вибір5) закінчувати; юp. минати, закінчуватися ( про термін дії)6) обмежувати ( поняття) -
31 determinism
-
32 determinist
-
33 epitope
n; біол. -
34 necessitarianism
n; філос. -
35 necessity
[ni'sesiti]n1) необхідність, нагальна потреба2) неминучість; невідворотність4) злидні, бідність5) фiлoc. необхідність; причинна обумовленість -
36 determine
v1. визначати, встановлювати2. обумовлювати, детермінувати3. вирішувати, розв'язувати4. приймати рішення, зважуватися, робити вибір5. закінчувати- to determine the choice обумовити/ визначити вибір- to determine a course of action визначити лінію поведінки- to determine the crisis покласти край кризі -
37 determinism
n філос. детермінізм -
38 deterministic
adj філос. детерміністичний -
39 necessiterianism
n філос. детермінізм -
40 determinant
[dɪ'tɜːmɪnənt] 1. adjвиріша́льний, зумо́влюючий; визнача́льний2. n1) виріша́льний (визнача́льний) фа́ктор2) мат. детерміна́нт, визна́чник
См. также в других словарях:
детермінізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
детермініст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
детермініст — а, ч. Послідовник детермінізму … Український тлумачний словник
детермінант — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
детермінанта — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
детермінатив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
детермінатор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
детермінація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
детерміністичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
детерміністський — прикметник … Орфографічний словник української мови
детермінований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови