Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

деньги+и+т

  • 101 появляться

    появиться
    1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;
    2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;
    3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;
    4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - появ`иться
    з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

    Русско-украинский словарь > появляться

  • 102 правый

    1) правий, (устар.) десний. -вая рука - права рука, (рука-)правиця (ум. правичка), правша, десна. [Без ніженського полку, як без руки-правиці (Куліш). Не дарма звав її своєю десною (Стор.). Не аби-хто, а сам отець ключар, правша архиєреєва (Кониськ.)]. -вая сторона - правий бік. Крайняя -вая - крайня права. С -вой стороны, по -вую сторону - праворуч, справа, правобіч, десьбіч, подесьбіч, по правиці. [Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці (Гн.)]. В -вую сторону - у праву руку, (в)праворуч (преимущ. для понукания волов) цабе [Повертається цабе на міст (Свид.)] - см. Вправо. Находящийся с -вой стороны - правобічний, правобіцький, десьбічний. Держи -вее - бери правіше. В -вом кармане - у правій кешені;
    2) (о человеке, о деле: справедливый) правий, справедливий, правдивий, (невинный) безвинний, невинний, безневинний, безповинний, неповинний. [Боже правий (Грінч.)]. -вое дело - праве діло, справедлива справа. -вый путь - правдивий шлях; срв. Правдивый. -вые деньги - праведні гроші. Ходить -вым путём - ходити, робити правим робом. Быть -вым - мати рацію, мати слушність. [І він повну мав рацію, говорячи тут не про самого себе (Єфр.). Сестра де-в-чому має слушність (Л. Укр.)]. Вы -вы - ваша правда, маєте слушність, маєте рацію. Не я, а он был прав - не моя, а його правда була; (в доводах) не я, а він мав рацію (слушність). Его признали -вым - його визнано за правого, за невинного. Я считал себя морально -вым - я вважав себе за морально правого, правдивого. Кто прав, а кто виноват - хто правий, а хто винний.
    * * *
    I

    пра́вая рука́ чья — перен. пра́ва рука́ чия́

    пра́вая сторона́ — ( лицевая сторона материи) пра́вий бік

    пра́вые па́ртии — полит. пра́ві па́ртії

    II
    пра́вий; ( справедливый) справедли́вий; ( правильный) пра́вильний

    Русско-украинский словарь > правый

  • 103 предназначать

    предназначить призначати, призначити (наперед) кого, що кому, визначати, визначити що кому, (предопределять, судить) приділяти, приділити, судити, присудити кого, що кому. [Її ще здавна призначено мені (Куліш). Доля так судила (Л. Укр.)]. К какой специальности -ете вы вашего сына? - до якої спеціяльности, до якого фаху призначаєте ви свого сина? Предназначенный - призначений, приділений, присуджений кому від кого. -ться - призначатися, приділятися, судитися, бути призначеним, приділеним. Съезд -чался на лето - з'їзд призначався (був призначений) на літо. Эти деньги -чены для известной цели - ці гроші призначено (приділено) на певну мету.
    * * *
    несов.; сов. - предназн`ачить
    признача́ти и призна́чувати, призна́чити и призначи́ти и попризнача́ти; ( определять) приділя́ти, приділи́ти

    Русско-украинский словарь > предназначать

  • 104 принакапливать

    несов.; сов. - принакоп`ить
    [поступо́во] збира́ти, [поступо́во] зібра́ти, назби́рувати, назбира́ти и поназби́рувати и поназбира́ти, призби́рувати, призбира́ти и попризби́рувати; ( деньги) [поступо́во] склада́ти, [поступо́во] скла́сти, несов. насклада́ти

    Русско-украинский словарь > принакапливать

  • 105 причислять

    причислить
    1) (к чему при счёте) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити; (прибавлять) придавати, придати, додавати, додати що до чого. -лять проценты к капиталу - прираховувати (прилічувати, додавати) відсотки до капіталу (до стовпа);
    2) (зачислять, относить в разряд чего) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити, залучати, залучити кого, що до кого, до чого, ставити, поставити кого поміж ким. -лить принятые деньги к приходу - зарахувати, залічити прийняті гроші до прибутку. Его -ляют к величайшим государственным деятелям - його зараховують (залічують) до найвидатніших державних діячів, його ставлять поміж найвидатнішими державними діячами. Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям - цього твору не можна ні до трагедій, ні до комедій залучити (залічити, зарахувати, зачислити). -лить кого к посольству - зачислити, прирядити, приділити кого до посольства. -лять себя к кому, к чему - залічувати, зачисляти себе до кого, до чого, признаватися до кого, до чого, (фам.) горнути себе до кого. [Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься (Кониськ.). Вона і себе до старих людей горне і теж гріха боїться (Кониськ.). Признаються до цього напряму Гнат Хоткевич, Іван Липа (Єфр.)] Причисленный -
    1) прирахований, прилічений; приданий, доданий до чого;
    2) зарахований, залічений, зачислений, залучений до кого, до чого, поставлений поміж ким, поніж чим.
    * * *
    несов.; сов. - прич`ислить
    1) ( присоединять при подсчёте) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти
    2) ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слити

    причи́слить к ли́ку святы́х — церк. канонізува́ти, приєдна́ти до святи́х

    Русско-украинский словарь > причислять

  • 106 причитаться

    причесться
    1) страд. - прираховуватися, бути прирахованим, прилічуватися, бути приліченим (срв. Причисляться 1); (приобщаться) приєднуватися, бути приєднаним до кого, до чого;
    2) припадати, належати, -ся кому. [Припадає мені ще два карбованці. Цих грошей від його мені не належить (Грінч.). Мені належалося ще два червінці]. За товар -тается доплатить ещё сто рублей - за крам належиться доплатити ще сто карбованців;
    3) кому кем - доводитися кому ким. Он -тается мне дядей - він доводиться мені дядьком. Причитающийся кому - належний кому. [Належним мені заробітком я не поступлюсь]. -щаяся сумма (деньги) - належність, належитість (-ости). -щийся по договору - належний згідно з умовою, умовлений. Доля, -щаяся по разделу - належна з поділу частка, частина, що припадає (що належить) згідно з поділом.
    * * *
    несов.; сов. - прич`есться
    1) приє́днуватися, приєдна́тися; (несов.: доводиться) дово́дитися
    2) (несов.: следовать к получению) нале́жати; ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский словарь > причитаться

  • 107 прогонный

    прогінний. -ные дрова - сплавні дрова. -ный скот - перегінна худоба. -ная дорога - см. Прогон 2. -ные деньги - см. Прогон 4. -ная шерсть - мита вовна.
    * * *
    прогі́нний

    прого́нные [де́ньги] — ист. подоро́жні гро́ші (-шей), прого́ни, -нів

    Русско-украинский словарь > прогонный

  • 108 прогоны

    см. Прогон 4.
    * * *
    ( прогонные деньги) ист. прого́ни, -нів, подоро́жні гро́ші (-шей)

    Русско-украинский словарь > прогоны

  • 109 прогуливать

    прогулять
    1) (известн. время) прогулювати, прогуляти, бен(ь)кетувати; пробен(ь)кетувати (якийсь час); (проходить) прогуляти, проходити якийсь час. [Прогулює ночі. Прогуляв (пробенкетував) увесь день. Прогуляв (проходив) годину];
    2) (урок, время и пр.) прогулювати, прогуляти, згуляти (лекцію, час). [Багато часу прогуляв. Увесь день робить і часиночки не згуляє];
    3) (деньги) прогулювати, прогуляти, пробен(ь)кетувати, вигуляти що (гроші). [Сто червінців прогуляв (Чуб.). Що було тато замозолює - те вона пробенькетує (Кониськ.)];
    4) кого - вести, повести кого на прогуляння (на прогулянку, на прохідку). -ляй детей - поведи дітей на прогуляння. -гуливать лошадей - проводити коні. Прогулянный - прогуляний, пробен(ь)кетований; прогуляний, згуляний.
    * * *
    несов.; сов. - прогул`ять
    прогу́лювати, прогуля́ти

    Русско-украинский словарь > прогуливать

  • 110 проезживать

    и Проезжать проездить
    1) (лошадей) проїжджати и -їжджувати, проїздити (коні). [Хоче Палій проїздити коня свого (Драг.)];
    2) (деньги) витрачувати, витратити на подорожі (їзду) (гроші), проїздити (гроші);
    3) (дорогу) проїжджати, проїздити, протирати, протерти, уїжджати, уїздити, уторовувати, уторувати дорогу (шлях). [Гладкий протерли шлях мужицькі сані (Франко)];
    4) (известное время) проїжджувати, проїздити, виїздити. [Проїздив цілий день]. -ться -
    1) (о лошадях) проїжджуватися и -джатися, бути проїждженим;
    2) (истратиться) проїздитися, витрачуватися, витратитися (з грошей) їздячи, на їзду (на подорожі).
    * * *
    несов.; сов. - про`ездить
    1) несов. см. проезжать II 1)
    2) (прокладывать дорогу, проезжая неоднократно) проїжджа́ти, прої́здити, уїжджа́ти, уї́здити

    Русско-украинский словарь > проезживать

  • 111 проживать

    прожить
    1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];
    2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];
    3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - прож`ить
    1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти
    2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

    Русско-украинский словарь > проживать

  • 112 проигрывать

    проиграть
    1) (известное время) програвати, грати, програти. Они -грали всю ночь в карты - вони програли всю ніч у карти;
    2) (исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програвати, програти, перегравати, переграти. Не -грав наперёд раз-другой, не сыграю этого - не програвши (не перегравши) наперед разів зо два, не заграю цього. -грать концерт на скрипке - програти, переграти концерт на скрипку;
    3) (деньги, имущество и пр.) програвати, програти, (о мног.) попрогравати. [Програвав тисячу за тисячею і з багатого пана зробивсь убогим панком (Куліш). Або виграв, або програв (Номис)]. -грать пари, заклад - програти заклад. -грать дело, тяжбу - програти справу. -грать сражение - програти бій, баталію, утратити поле;
    4) (терпеть в оборотах, во мнении людей) програвати, програти, тратити, стратити, втрачати, втратити, прогадувати, прогадати. [Він на цьому багато втратив. Робітники побачили, що вони прогадали (Азб. Ком.). Він добра людина, але через свою гострість багато втрачає в людських очах]. -вать, - грать в чём - тратити, утратити на чому. [Багато на своїй принадності тратили (Єфр.)]. Проигрываемый - програваний. Проигранный -
    1) програний, переграний;
    2) програний, утрачений на чому, у чому.
    * * *
    несов.; сов. - проигр`ать
    1) програва́ти, програ́ти и попрограва́ти; (терять, быть в убытке) втрача́ти, втра́тити; ( прогадывать) прога́дувати, прогада́ти
    2) (несов.: играть в течение определённого времени) гра́ти [ці́лий день], програ́ти

    Русско-украинский словарь > проигрывать

  • 113 прокорм

    -кормка, -кормление харчування, прохарчовування, прохарчування, годівля, кормівля, прокорм (-му). [Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого (Н.-Лев.)]. Деньги на -корм - харчові гроші. Быть на -нии - бути на прохарчуванні в кого, бути на (чиїх) харчах, чий хліб їсти.
    * * *
    проко́рм, -у

    Русско-украинский словарь > прокорм

  • 114 проматывать

    промотать
    1) (нитки и т. п.) мотати, п(р)омотати якийсь час;
    2) (головой) мотати, п(р)омотати, крутити, п(р)окрутити (головою) якийсь час;
    3) (деньги, имущество) прогулювати, прогуляти, гайнувати, прогайнувати, марнотратити, промарнотратити, проц(в)индрювати, проц(в)индрити, тринькати, протринькати, розтринькати, промантачувати, промантачити, розмантачувати, розмантачити, розхвіяти (гроші, майно, статки-маєтки), розкидатися грішми, протесати статок (Л. Укр.), (о мн.) попрогулювати, попрогайновувати и т. д. Промотанный - прогуляний, прогайнований, промарнотрачений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - промот`ать
    марнотра́тити, промарнотра́тити; гая́ти, гайнува́ти, прогайнува́ти и згайнува́ти и погайнува́ти, розтри́нькувати, розтри́нькати и порозтри́нькувати, протри́нькувати, протри́нькати, проци́ндрювати, проци́ндрити, несов. промайнува́ти, проманта́чити

    Русско-украинский словарь > проматывать

  • 115 пропьянствовать

    пропиячити (якийсь час). [Пропиячив цілий тиждень]; (деньги) пропиячити (гроші); см. Пропивать.
    * * *
    пия́чити [ці́лий тиждень], пропия́чити

    Русско-украинский словарь > пропьянствовать

  • 116 просовывать

    просовать, просунуть
    1) просовувати и просувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, крізь що. [Просунув (простромив) голову в двері]. -нуть верёвку в кольцо - просилити мотузок у кільце; (см. Продевать);
    2) (деньги, имущество) - см. Просаживать. Просованный и просунутый - просунутий, простромлений, просаджений. -ться - просовуватися и -суватися, просунутися, бути просунутим, простромлюватися, простромитися, бути простромленим, просаджуватися, бути просадженим. [У хатах уже і просунутися ніде (Мирн.). Такий густий ліс, що ні пройти, ні просунуться (Рудч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прос`унуть
    просо́вувати и просува́ти, просу́нути, попросо́вувати, попросува́ти; (продвигать сквозь что-л., во что-л.) простро́млювати, простроми́ти

    Русско-украинский словарь > просовывать

  • 117 процент

    1) процент (-ту), відсоток (-тку). [Мусить він позичатися та на свою шию боргів за великі проценти набирати (Єфр.). Позичала гроші за великий відсоток, колишній його няньці (Крим.). Почав він людям гроші у позику за проценти давати (Маркович)]. Он берёт по десяти -тов - він бере по десять відсотків (процентів). Поместить капитал на -ты - покласти капітал на проценти, на відсотки. -ты по займу - позичкові проценти, відсотки, відсотки за позичку. -цент на -цент - відсоток на відсоток;
    2) (рост, лихва) процент (-ту), надсоток, поступок, верхи (-хів, мн.), лихва, ріст (р. росту), (диал.) камата. [Вигодніше громаді ту землю продати та мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере на стовп (Липовеч.). Позичали людям гроші і росту не брали (Гр.). Він хоч і жид, а не бере собі поступку (Ніжен.). Позичив на лихву у жида три карбованці (Кам'ян.). Росту ще не виплатив, а стовп само собою стоїть (Левч.)]. Давать деньги на -цент - гроші на процент давати. [Гроші давав людям під застав на процент або на відробіток (М. Левч.)].
    * * *
    проце́нт, відсо́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > процент

  • 118 путевой

    дорожній, подорожній, шляховий. -вой сторож - дорожній сторож. -вые издержки - (по)дорожні видатки, витрати; витрати на дорогу. -вые (суммы, деньги) - (по)дорожні кошти, кошти на дорогу. -вые записки - подорожні записи, подорожник. -вые знаки - дорожні, шляхові знаки. -вой столб - шляховий (дорожній) стовп.
    * * *
    1) шляхови́й, путьови́й; ( дорожный) доро́жній; ( о железнодорожном пути) колі́йний
    2) ( относящийся к путешествию) доро́жній, подоро́жній

    путевы́е заме́тки — доро́жні (подоро́жні) замі́тки (нота́тки)

    Русско-украинский словарь > путевой

  • 119 разменивать

    несов.; сов. - размен`ять
    розмі́нювати, -нюю, -нюєш, розміня́ти; ( деньги) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'є́ш)

    Русско-украинский словарь > разменивать

  • 120 скапливать

    несов.; сов. - скоп`ить
    1) (сберегая, собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш), назби́рувати, -рую, -руєш, назбира́ти, призби́рувати, призбира́ти; ( сколачивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зі́б'єш) и мног. позбива́ти; ( деньги) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. насклада́ти, відклада́ти, відкла́сти; ( накоплять) нагрома́джувати, -джую, -джуєш, нагрома́дити, -ма́джу, -ма́диш, накопи́чувати, -чую, -чуєш, накопи́чити; (силы, энергию) копи́ти (коплю́, ко́пиш), скопи́ти

    \скапливатьпи́ть де́нег на мотоци́кл — зібра́ти (назбира́ти, скла́сти, відкла́сти) гро́шей на мотоци́кл

    2) (складывать, собирать в одно место) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити; ску́плювати, -люю, -люєш, скупи́ти, -плю́, -пиш; (массой, много) згрома́джувати, згрома́дити
    3) (приобретая, увеличивать) набува́ти, набу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    Русско-украинский словарь > скапливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • деньги — сущ., мн., употр. наиб. часто Морфология: мн. что? деньги, (нет) чего? денег, чему? деньгам и деньгам, (вижу) что? деньги, чем? деньгами и деньгами, о чём? о деньгах и о деньгах 1. Деньгами называют то, что вы даёте кому либо в обмен на товары… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ДЕНЬГИ — Человеку не нужно ничего сверх того, что ему дала природа. За исключением денег. Юзеф Бестер Деньги это чеканенная свобода. Деньги не имеют значения пока они у вас есть. Джонни Миллер Деньги нужны даже для того, чтобы без них обходиться. Оноре… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • деньги — Монета, казна, капитал, касса, финансы; деньжонки, мелочь, презренный металл; бумажка; (простор. ) аржаны. Купить на наличные, на чистые деньги, расплатиться чистоганом. Деньги трудовые, кровные. Судят не по уму, а по карману (посл.). . бросать… …   Словарь синонимов

  • ДЕНЬГИ — (money) 1. Средство обращения и образования сокровища. Деньги могут существовать в виде материальных объектов, а именно банкнот и монет; или в виде бухгалтерских или компьютерных записей, именно в таком виде существуют банковские депозиты.… …   Экономический словарь

  • ДЕНЬГИ — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально они содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости прибегать… …   Финансовый словарь

  • ДЕНЬГИ — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально они содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости прибегать… …   Финансовый словарь

  • ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, денег, деньгам деньгам, ед. (ист.) деньга, деньги, и (прост.) деньга, деньги, жен. (тюрк. tamga клеймо, печать). 1. только мн. Металлические и бумажные знаки, являющиеся мерой стоимости при купле продаже. Медные деньги. Заработал много… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, денег, деньгам и (устар.) деньгам. 1. Металлические и бумажные знаки (в докапиталистических формациях особые товары), являющиеся мерой стоимости при купле продаже, средством платежей и предметом накопления. 2. Капитал, средства. Большие д …   Толковый словарь Ожегова

  • Деньги — – физический предмет или запись по счету, который принимается в качестве оплаты за товары или услуги, а также в качестве оплаты долга в определенной стране и социально экономических условиях. Деньги – это особый товар, являющийся всеобщим… …   Банковская энциклопедия

  • Деньги — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально деньги содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости… …   Словарь бизнес-терминов

  • ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, всеобщий эквивалент, выражает стоимость всех товаров и обменивается на любой из них. С развитием товарного производства роль денег закрепилась за благородными металлами (золото, серебро), которые постепенно как деньги получили форму… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»