-
1 дифузійний струм
ru\ \ диффузионный токen\ \ diffusion currentde\ \ Diffusionsstromfr\ \ \ courant de diffusionелектродний струм в умовах, коли швидкість електрохімічної реакції визначається швидкістю дифузійного підведення речовини, що реагує, до поверхні електрода чи відвідення від цієї поверхні продуктів реакції
См. также в других словарях:
їдення — я, с., діал. Дія за знач. їсти … Український тлумачний словник
введення — I вв едення (уве/дення), я, с. Дія за знач. ввести і вводити. •• Вве/дення у ді/ю початок господарського, виробничого використання, застосування новостворених об єктів будівництва, основних засобів. Вве/дення да/них введення вхідної інформації в… … Український тлумачний словник
пристрій — рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам ятовуючий пристрій. •• Аспіраці/йний при/стрій пристрій для примусового пропускання повітря через… … Український тлумачний словник
ведення — я, с. Дія за знач. вести 2). •• Ве/дення ба/зи да/них діяльність, спрямована на оновлення, структури бази даних. Ве/дення спра/ви управління справою, надання їй певної направленості. Ве/дення раху/нків оформлення рахунків, облік руху коштів на… … Український тлумачний словник
укладення — 1 іменник середнього роду уміщення укладення 2 іменник середнього роду угоди, словника укладення 3 іменник середнього роду кошти … Орфографічний словник української мови
вкладення — I я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. вкласти I. 2) Те, що вкладене всередину. Лист із вкладенням. 3) Кошти, вкладені в якесь виробництво. •• Капіта/льні вкла/дення сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів на відтворення… … Український тлумачний словник
непрямий — а/, е/. 1) Який не стосується прямо, безпосередньо чого небудь, не зв язаний з основним; не безпосередній. 2) спец. Який здійснюється, відбувається не безпосередньо, а з проміжними періодами, етапами. •• Непряма/ мо/ва лінгв. чужа мова, яка… … Український тлумачний словник
вкладення — 1 іменник середнього роду те, що вкладено вкладення 2 іменник середнього роду вміщення в середину … Орфографічний словник української мови
автономний — а, е. 1) Який користується автономією, який має автономію (у 1 знач.); самоврядний. 2) Самостійний, незалежний у розв язанні певних питань. || Який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого небудь. •• Автоно/мні капіталовкла/дення частина … Український тлумачний словник
банківський — I б анківський а, е. Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки. •• Ба/нківська гара/нтія поручительство банка гаранта за виконання грошових зобов язань свого клієнта. Ба/нківська гру/па група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну… … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник