Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

делать+знаки

  • 1 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 2 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 3 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 4 насаливать

    насалить
    I. насалювати, насалити, (жиром, особ. свиным ещё) насмальцьовувати, насмальцювати, наяложувати, наялозити, (бараньим ещё) налоювати, налоїти, (о мног.) понасалювати и т. п. що. [Губи насалить (Номис)]. Насаленный - насалений, насмальцьований, наяложений, налоєний, понасалюваний и т. п. -ться - насалюватися, насалитися, понасалюватися; бути насалюваним, насаленим, понасалюваним и т. п.
    II. Насаливать, насолить -
    1) что, чего - насолювати, насолити, (о мног.) понасолювати що, чого;
    2) кому - насолювати, насолити, капостити, накапостити, надолужати, надолужити, шкодити, нашкодити, наробити шкоди, допікати, допекти, упікатися, упектися, надозолити, даватися, датися в знаки, зазлостити кому. [Уже як він мені надолужив, то я рад-би його в ложці води втопити (Київщ.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. Насолённый - насолений, понасолюваний. -ться - насолюватися, насолитися, понасолюватися; бути насолюваним, насоленим, понасолюваним.
    * * *
    I несов.; сов. - нас`алить
    наса́лювати, -люю, -люєш, насали́ти, насмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, насмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; наяло́жувати, -жую, -жуєш, наяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш
    II несов.; сов. - насол`ить
    1) насо́лювати, -люю, -люєш, насоли́ти, -солю́, -со́лиш и мног. понасо́лювати
    2) (перен.: делать неприятности) насо́лювати, насоли́ти и мног. понасо́лювати; допіка́ти, допекти́, -печу, -печеш

    Русско-украинский словарь > насаливать

  • 5 невтерпёж

    нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.
    * * *
    предик.
    неси́ла [терпі́ти], неви́держка

    ждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)

    \невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́

    ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́

    Русско-украинский словарь > невтерпёж

См. также в других словарях:

  • Делать знак — ДЕЛАТЬ ЗНАК. СДЕЛАТЬ ЗНАК. Просить или предупреждать кого либо (давая определённые знаки жестом, мимикой и т. п.). Трясущейся рукой многие из папуасов делали знаки, чтобы я унёс страшное оружие (ружьё). (Миклухо Маклай. Путешествия). Ромашов… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Кавычки и другие знаки —      1. Точка, запятая, точка с запятой, двоеточие и тире не ставятся перед закрывающими кавычками; все эти знаки могут стоять только после кавычек. Например: Одни голосовали «за», другие «против», но первых было явное большинство; Стереть на… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Кавычки и другие знаки —      1. Точка, запятая, точка с запятой, двоеточие и тире не ставятся перед закрывающими кавычками; все эти знаки могут стоять только после кавычек. Например: Одни голосовали «за», другие «против», но первых было явное большинство; Стереть на… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Фиксированные знаки — представляют равновесие конфликтующих сил. Психологически они характеризуют постоянный, основательный, исполнительный тип. Их часто называют знаками основы , наиболее определенно представляющими каждый элемент. Благодаря этому они доминировали в… …   Астрологическая энциклопедия

  • Ранги и знаки отличия НСДАП — представляли собой военизированные названия, которые использовались в Национал социалистическая немецкой рабочей партии (НСДАП) приблизительно между 1928 годом и падением нацистской Германии в 1945 году …   Википедия

  • знак — а, м. 1) Изображение на каком л. предмете, служащее для отличия его от подобных или для указания на что л.; клеймо, метка. Фирменный знак. Знак качества. Дорожные знаки. [Пьер] рассмотрел перстень. Он увидел на нем адамову голову, знак масонства… …   Популярный словарь русского языка

  • ЗАМЕЧАТЬ — ЗАМЕЧАТЬ, заметить что, помечать, отмечать, класть метки, метить; делать знаки на чем; наблюдать, обращать на что внимание, и видеть, слышать, постигать и убеждаться в чем; открывать что, доходить до чего. Делать кому замечание, выговаривать… …   Толковый словарь Даля

  • Столыпин Петр Аркадьевич. Биография — Столыпин Петр Аркадьевич (1862 1911) Столыпин Петр Аркадьевич. Биография Российский государственный деятель, министр внутренних дел и председатель Совета министров Российской империи. Петр Аркадьевич Столыпин родился 15 апреля (по старому стилю 2 …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • намизати — НАМИЗА|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Подмигивать, делать знаки (глазами): и видѣ ди˫акона намiзающа женѣ ПрЛ XIII, 116б; и развращаѥть пути сво˫а. не ѹбоить(с) намиза˫а окомь льстивымъ. Пал 1406, 205г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Фань Цзэн — Китайский: 范增 Транслитерация Путунхуа пиньинь …   Википедия

  • помавать — кивать; делать знаки; изъясняться без слов …   Cловарь архаизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»