Перевод: со всех языков
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Испанский
- Русский
- Украинский
- Французский
дві+дівчини/xx
Ничего не найдено.
Попробуйте поискать во всех возможных языках
или измените свой поисковый запрос.
См. также в других словарях:
вчини́ть — вчинить, вчиню, вчинишь … Русское словесное ударение
вчини́ть — ню, нишь; прич. страд. прош. вчинённый, нён, нена, нено; сов., перех. (несов. вчинять). устар. Предъявить. Хочешь, я вчиню иск об оскорблении? Свидетели налицо. Мамин Сибиряк, Хлеб … Малый академический словарь
вчинить — вчинить, вчиню, вчиним, вчинишь, вчините, вчинит, вчинят, вчиня, вчинил, вчинила, вчинило, вчинили, вчини, вчините, вчинивший, вчинившая, вчинившее, вчинившие, вчинившего, вчинившей, вчинившего, вчинивших, вчинившему, вчинившей, вчинившему,… … Формы слов
вчинений — вчини/ти, вчини/тися, вчи/нок, вчиня/ти, вчиня/тися, вчи/стити, вчита/ти, вчи/телів, вчителюва/ння, вчителюва/ти, вчи/тель, вчи/телька, вчи/тельство, вчи/тельський, вчи/тельчин, вчи/ти, вчи/тися див. учинений і т. д … Український тлумачний словник
Вчинить — сов. перех. устар. см. вчинять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Вчиниться — сов. неперех. см. вчиняться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вчинити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вчинитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
въчинити — ВЪЧИН|ИТИ (10), Ю, ИТЬ гл. 1. Причислить, включить в состав чего л.: ˫Ако поносѩщии клирикомъ. занѥ въчинити въ цр҃кви. развѣ да˫ани˫а. повиньни сѹть запрѣщению. (διὰ τὸ τετάχθαι) КЕ XII, 72б; въ того мѣсто абиѥ иного въчинити. УСт ХІI/ХІІІ, 244; … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вчинить — B/A гл см. Приложение II вчини/ть и/ск вчиню/ вчини/шь вчиня/т вчинённый A/B пр; 245, 254 см … Словарь ударений русского языка
обмінювати — юю, юєш, недок., обміня/ти, я/ю, я/єш і рідко обміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь. || розм. Ненароком чи навмисне замість своєї брати таку саму чужу річ. •• Обміня/ти хліб етн. дати або дістати… … Український тлумачний словник