-
41 обдумывать
обдумать обдумувати, обдумати, обмірковувати, обміркувати що, розмірковувати, розміркувати, розважати, розважити, обраховувати, обрахувати що, мізкувати про що, обмізковувати, обмізкувати що. Я долго -вал этот план, вопрос - я довго обдумував (обмірковував) цей план, це питання. Прежде чем приступить к делу, нужно -мать все возможные последствия - перед тим як починати справу, треба обрахувати (зважити) всі можливі наслідки. Обдуманный - обдуманий, обміркований, розміркований и т. д. Заранее -ное намерение - наперед повзятий намір. С заранее -ным намерением - наперед (завчасу) зміркувавшись.* * *несов.; сов. - обд`умать1) обду́мувати, обду́мати, обмірко́вувати, обміркува́ти, обми́слювати и обмишля́ти, обми́слити2) (заботиться о ком-л.) диал. дба́ти, подба́ти -
42 обхаживать
обходить1) обходити, обійти, пообходити; виходити, обходити. [Всі заходеньки (закоулки) обходила. Виходив усі крамниці і не купив чого хотів];2) -вать кого - см. Обуздывать 2;3) кого (подольщаться) - упадати коло кого.* * *1) многокр. обхо́дити2) (проявлять заботу о ком-чем-л.) піклува́тися, дба́ти; (ухаживать за кем-чем-л.) ходи́ти -
43 озабочиваться
озаботиться чем клопотати(ся), поклопотати(ся), турбуватися, потурбуватися про що, за що и чим.* * *несов.; сов. - озаб`отитьсятурбува́тися, потурбува́тися, дба́ти, подба́ти, клопота́тися, поклопота́тися -
44 отбавленный
відба́влений; відли́тий; відси́паний -
45 отбавлять
отбавить відбавляти, відбавити. Отбавленный - відбавлений. Срв. Убавлять. Чай остыл: отбавь полстакана да прибавь горячего - чай захолов: відлий півшклянки та й долий гарячого.* * *несов.; сов. - отб`авить -
46 плата
плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.* * *1) пла́та; платня́, запла́таза́работная \плата — заробі́тна пла́та
-
47 подбавленный
підба́влений; до́даний, доба́влений -
48 подбавлять
подбавить додавати, додати, добавляти, добавити, придавати, придати, прибавляти, прибавити, підкидати, підкинути куди (в що) чого. [Треба трохи води придати. Підкинь у грубу ще дров]. -бавь щец - підсип борщу. -бавь пару - піддай пари. Подбавленный - доданий, добавлений, приданий и т. д. -ться - додаватися, добавлятися, придаватися, прибавлятися, підкидатися, бути доданим, добавленим и т. д.* * *несов.; сов. - подб`авитьпідбавля́ти, підба́вити; ( добавлять) додава́ти, дода́ти, добавля́ти, доба́вити -
49 подбавляться
несов.; сов. - подб`авитьсяпідбавля́тися, підба́витися; додава́тися, дода́тися, добавля́тися, доба́витися -
50 подбашенный
підба́штовий -
51 подпускать
подпущать, подпустить1) кого куда, к чему - підпускати, підпустити, припускати, припустити, (о мног.) попід[попри]пускати кого куди, до чого, до кого. [Нікого і близько не підпускав до хати. Припустила теля до корови]. -кать шпильки кому - підшпигувати кого;2) чего во что (добавлять жидкости) - впускати, впустити чого в що, підбавляти, підбавити чого в що. [Підбавив масла у віск]. Подпущенный - під[при]пущений, (о мног.) попід[попри]пусканий.* * *несов.; сов. - подпуст`итьпідпуска́ти, підпусти́ти и попідпуска́ти; (давать подойти, приблизиться) припуска́ти, припусти́ти; ( добавлять) підбавля́ти, підба́вити -
52 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
53 презирать
презреть1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.* * *несов.; сов. - презр`еть( кого-что)1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що) -
54 преследование
переслідування кого, переслід (-ду), пересліди (-дів), (притеснение) утиски (-ків), гнобительство, (гонение) гоньба, гонитва за ким, нагінка, погінка на кого. -ние зверя - гони (уганяння, гонитва) за звіром. Судебное -ние - судове переслідування. -ние самогонщиков - переслідування самогонників.* * *1) переслі́дування; гно́блення; пригні́чування; докуча́ння, надокуча́ння; дба́ння и дбання́ма́ния пресле́дования — мед. ма́нія переслі́дування
возбуди́ть уголо́вное \преследование — юр. пору́шити криміна́льне переслі́дування
2) ( притеснение) у́тиски, -ків, переслі́дування; ( гонение) гоні́ння -
55 приобретательница
1) набува́чка, набува́льниця, дба́ха2) покупни́ця, купува́льниця -
56 прислуживаться
прислужиться (к кому) прислужуватися, прислужитися, підслужуватися, підслужитися кому и перед ким, вистаратися перед ким и проти кого. [Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Г. Барв.)].* * *несов.; сов. - прислуж`иться(кому) прислу́жуватися, прислужи́тися (кому), підслу́жуватися, підслужи́тися (до кого, кому) -
57 радение
-
58 радетель
дбайли́вець, -вця, дбач, -а, дба́ха, піклува́льник; стара́тель, -ля -
59 радетельница
дбайли́виця,. дба́ха, піклува́льниця -
60 радетельный
стара́нний; ( усердный) рете́льний; ( заботливый) дбайли́вий, клопітли́вий, клопітни́й, турбо́тливий, дба́лий; диал. кукі́бний, кукі́бливий
См. также в других словарях:
ДБА — дальняя бомбардировочная авиация авиа Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. АДБ ДБА авиация дальнебомбардировочная авиа, воен. АДБ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и… … Словарь сокращений и аббревиатур
ДБА ГК — дальнебомбардировочная авиация Главного командования с 1940 по 1942 Красной Армии авиа Источник: http://www.mil.ru/848/1045/1273/16361/16516/16520/index.shtml … Словарь сокращений и аббревиатур
ДБА — дальняя бомбардировочная авиация … Словарь сокращений русского языка
акустическая эффективность экрана, дБ, дБА — 3.2 акустическая эффективность экрана, дБ, дБА: Величина, определяемая как разность уровней звукового давления, дБ (уровней звука А, дБА) в одной и той же измерительной (расчетной) точке вблизи защищаемого от шума объекта до и после установки… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
приведенная акустическая эффективность экрана, дБ, дБА — 3.15 приведенная акустическая эффективность экрана, дБ, дБА: Снижение уровня шума железнодорожного транспорта, определяемое как разность уровней звукового давления, дБ (уровней звука А, дБА) в контрольной точке, расположенной в середине длины… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Максимальный уровень звука LA макс, дБА — уровень звука, соответствующий максимальному показанию измерительного прямопоказывающего прибора (шумомера) при визуальном отсчете, или значение уровня звука, превышаемого в течение 1% времени измерения при регистрации автоматическим оценивающим… … Официальная терминология
Эквивалентный (по энергии) уровень звука LA экв, дБА данного непостоянного шума — уровень звука постоянного широкополосного шума, который имеет то же самое среднеквадратичное звуковое давление, что и данный непостоянный шум в течение определенного интервала времени... Источник: МСанПиН 001 96. Санитарные нормы допустимых… … Официальная терминология
звукоизоляция окна RАтран, дБА — 3.6 звукоизоляция окна RАтран, дБА : Величина, служащая для оценки одним числом изоляции внешнего шума, создаваемого городским транспортом, при передаче его внутрь помещения через окно. Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
корректированный уровень звуковой мощности LpA, дБА — 3.1.22 корректированный уровень звуковой мощности LpA, дБА: Уровень звуковой мощности в данной полосе частот. Источник: ГОСТ Р 53650 2009: Установки струговые. Общие технические условия оригинал документа … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
максимальный уровень звука LpASmax, дБА — 3.3 максимальный уровень звука LpASmax, дБА (maximum AS weighted sound pressure level): Максимальный уровень звука, измеренный во время движения судна при заданных условиях. Источник: ГОСТ 31329 2006: Шум. Измерение шума судов на внутренних… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Максимальный уровень звука LА макс, дБа — уровень звука, соответствующий максимальному показанию измерительного прямо показывающего прибора (шумомера) при визуальном отсчете, или значение уровня звука, превышаемого в течение 1 % времени измерения при регистрации автоматическим… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации