-
121 дозволять
дозволить дозволяти, дозволити, (вульг.) подозволити, позволяти, позволити; попускати, попустити, попуск давати, дати попуск. [Не дозволятимуть дітям у садок ходити. Начальство і подозволило мені обо всім до вас писати (Квітка). Не попускай цим рукописам загинути. Пощо-ж ти їм сей попуск попускаєш? (Куліш). Дай попуск у всьому, не сперечайся (Куліш)]. Дозволять, -лить себе что (допустить что) - допускатися, допуститися чого. [Вони допускаються брехні]. Не дозволить - не дозволити, (воспретить) - заказати. [Її родичі заказали йому бувати в їх домі (Франко)]. Дозволено - вільно. [Але нехай мені буде вільно ісказати, що нічого тобі, царю, з України ждати (Рудан.)]. Не дозволено - не вільно. Тут не вільно рвати квіти і толочити траву. В вагоні не вільно плювати і насмічувати]. Дозволенный - дозволений, (вульг.) подозволений.* * *несов.; сов. - дозв`олитьдозволя́ти, дозво́лити; (не препятствовать; попустительствовать) попуска́ти, попусти́ти -
122 досматривать
-ся, досмотреть, -ся1) додивлятися, додивитися. [Не додивився до краю];2) (увидеть) додивлятися, додивитися, добачити. [Не додивився, що стілець брудний, та й поклав книгу. А я вас і не добачив];3) доглядати, допильновувати; см. Присматривать, присмотреть;4) (подмечать) постерегати, постерегти, угля[е]діти що, доглядатися, доглядітися до чого. [Я тут помилку постеріг]. Досмотренный - добачений, доглянутий, допильнований, постережений. Досматриваемый, -вавшийся - догляданий. [Викохані, смілі, доглядані діти (Шевч.)].* * *несов.; сов. - досмотреть1) (до конца, до какого-л. предела) додивля́тися, додиви́тися2) ( за кем-чем - присматривать) догляда́ти, догля́нути и догля́діти (кого-що, чого, за ким-чим), допильно́вувати, допильнува́ти (кого-що)3) ( производить досмотр) спец. огляда́ти, огля́нути, перегляда́ти, перегля́нути -
123 достаточный
1) (зажиточный) заможний, заможненький, зажитий, достатній. [Він зажитий чоловік, на все достатній, у його всього доволі єсть];2) имеющийся в достаточном количестве - достатній, довільний. [Достатня одіж (Шевч.). Тепер на селі краще жити: і хліб довільний, і до хліба є що їсти. Добре, що вода довільна, дак буду полоскатися всю ніч]. Имеется в достаточном количестве что - довільно на що. [Тут таки й на землю довільніш. Землі у нас достатньо];3) (удовлетворительный) достатній. Достаточное основание - достатня причина (достатнє обґрунтування). Быть -ным, безл. - ставати, стати, виставати, вистати, виста(р)чати, виста(р)чити, хапати, хопити. [Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку (Ном.). Тієї їжі не вистачало на двох (Грінч.). Заполочи мені не хопило]. Дать в -ном количестве - виста(р)чити, постачити, настачити. [Ця криниця вистачить води на цілий город. Хіба-ж на таку сім'ю може одна людина настачити?]. Срв. Доставать и Доставлять.* * *1) доста́тній; ( обильный) дові́льний2) ( зажиточный) замо́жний -
124 дробление
(о камне соли и т. п.) дробіння, роздрібнювання, кришіння, розкришування; (о земле) переділювання; (рассеивание) розпорошування. [Отже не обійтися ще тут без деякого, скажу так, розпорошування загального питання на дрібні теми (Єфр.)].* * *1) дро́блення, дробі́ння, дрі́бнення, роздрі́бнювання, роздрі́бнення, подрі́бнення, подрі́бнювання, роздробля́ння, роздро́блювання, криші́ння2) биол. дро́блення -
125 друг
I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.* * *I сущ.друг; при́ятель, -ля, ( о женщине) при́ятелька; друзя́кадрузья́ — мн. дру́зі, -зів
IIлюбе́зный \друг — (в обращении - зват.) лю́бий дру́же
друг дру́га — оди́н о́дного, одна́ о́дну, одно́ о́дне, (мног.) одні́ о́дних
друг за дру́га — оди́н за о́дного, одна́ за о́дну, одно́ за о́дне, (мног.) одні́ за о́дних
-
126 думать
1) (мыслить) думати, гадати, мислити про кого, про що, (рассуждать) міркувати про що, над чим, (мозговать) мізкувати про що, (иметь в мыслях) в голові (в мислях) покладати що, в голову класти, мати на думці (на мислі), (полагать) покладати. [І про речі поважні гадав (Самійл.). Ніколи не гадав був (не ожидал) зустріти їх тут (М. Лев.). Та я люблю тебе, і більше ні за кого і в голові не покладаю (Неч.-Лев.). І в голову того собі не клав, щоб сваритися (Грінч.). А мама зовсім не така дика, як я був покладав (Крим.)]. Думать-гадать - думати-гадати, розважати-гадати. [В самотині я зостаюся розважать- гадати (Л. Укр.)]. -мать думу - думу гадати, думу думати. И думать нечего - і думати не гадай. Нечего -мать - шкода й гадки, шкода чого, нічого (нема чого) думати, гадати, міркувати. [Шкода й гадки, не буде нічого (Шевч.). Шкода було походу (нечего было и думать о походе), довелося вертатись (Кул.)]. Так он -мает (таково его мнение) - так він гадає, така в його думка, він такої думки. [Мабуть і отець Сидір такої думки (Конис.)];2) (заботиться, печься) думати про кого, дбати про кого-що, клопотатися про кого-що. И не думать - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. [Не журиться Катерина, і гадки не має = и не думает вовсе) (Шевч.). Як була я молодою, і гадки не мала (ни о чём не думала), по садочку похожала (Шевч.)];3) думать с подозрением про кого, иметь подозрение на кого - думати на кого, мати підзор на кого, призру на кого мати. [Хто вкрав? на кого ви думаєте?];4) думать с кем о чём-либо (советываться) - радитися з ким про що; (замышлять) замишляти з ким;5) думать (мечтать) о себе (зазнаваться) - заноситися, багато про себе думати, задаватися, панитися.* * *1) ду́мати; кміти́ти; кмети́ти, кмітува́ти, кметува́ти, ми́слити, помишля́ти2) (полагать, предполагать) гада́ти, ду́мати, поклада́ти -
127 дурно
1) (плохо) погано (ум. поганенько, ув. поганючо), кепсько, зле, (гал.) лихо. [Погано зробив. Поганючо співали. Кепсько живеться мені на світі. Їм тут було не зле. По-польськи він балакає, але лихо];2) (тошно) млосно. [Стає душно, аж млосно (Мирн.)], паморочно [Стало ще тісніше, якось паморочно], нудно. Мне дурно - млосно мені. Ей дурно сделалось, стало - їй стало млосно, (обморочно) вона зімліла. Делаться дурно - млостити (-стить) (безл.). [Мене млостить - мне дурно]. Мне начинает, начало (стало) делаться дурно - мене починає (почала) обнімати млі[о]сть.* * *1) нареч. пога́но, зле2) в знач. сказ. недо́бре, пога́но, мло́сно -
128 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити
См. также в других словарях:
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
ТУТ — 1. местоим. То же, что здесь. Т. много людей. Т. рассказчик замолчал. Чем т. поможешь? Я т. ни при чём. 2. частица. Употр. при нек рых местоименных словах, подчёркивая отрицание, отрицательное отношение к чему н. (разг.). Он её любит Какая т.… … Толковый словарь Ожегова
тут — См … Словарь синонимов
ТУТ — да инде. Прикам. То в одном, то в другом месте; кое где. МФС, 102. Тут да сюд. Прикам. То же, что тут и там. МФС, 102. Тут и там. Разг. В разных местах, во многих местах. ФСРЯ, 471. Тут как тут. Разг. Сразу, вдруг, в этот самый момент (оказаться … Большой словарь русских поговорок
ТУТ-ТО — ТУТ ТО, нареч. (разг.). Как раз тут, именно тут. Тут то она ему и сказала. ❖ Не тут то было (разг.) употр. для обозначения невозможности что нибудь сделать, неожиданно возникшего препятствия, неудачи. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… … Толковый словарь Ушакова
тут и там — См … Словарь синонимов
тут как тут — показаться, откуда ни возьмись, вынырнуть, вырости точно из под земли, явиться, вдруг откуда ни возьмись, вырости как из под земли Словарь русских синонимов. тут как тут прил., кол во синонимов: 7 • вдруг откуда … Словарь синонимов
Тут… недалеко — Тут... недалеко Жанр драма Режиссёр Георгий Николаенко В главных ролях Юрий Никулин Лев Дуров Борис Токарев … Википедия
тут — т.у.т. тонна условного топлива энерг. ТУТ Технологический университет Таджикистана с 1990 http://www.tut.tj/ г. Душанбе, образование и наука, техн. ТУТ технический учёт тепла … Словарь сокращений и аббревиатур
