-
1 цвет
Iзелёный, красный \цвет — зеле́ний, черво́ний ко́лір
таба́чного цве́та — тютюно́вого ко́льору
\цвет лица́ — ко́лір обли́ччя
IIя́ркие цвета́ — яскра́ві ба́рви
1) ( цветок) фольк. кві́тка, цвіт, -у2)цветы́ — (мн. "цвет" и "цветок") кві́ти, -тів, квітки́, -то́к
живы́е цветы́ — живі́ кві́ти
3) (собир.: цветы на растении, цветение) цвіт, квіт, -у; поэз. цвіті́нь, -ні, цвіті́ння, квіті́нняв цвету́ — в цвіту, в цві́ті
яблони во всём цвету́ — я́блуні цілко́м розцвіли́, я́блуні в по́вному цвіту (цві́ті)
дать \цвет — ви́кинути цвіт
ли́повый \цвет — ли́повий цвіт
4) (перен.: лучшая часть) цві́т; диал. ви́цвіт, -у, ви́цвіток, -тка\цвет наро́да — цвіт наро́ду
5) (зелень, ряска) диал. цвіті́ння6) ( сыпь) диал. шит; в(во) цве́те лет (сил) — в ро́зквіті ві́ку (сил)
-
2 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
См. также в других словарях:
дать цвет — распуститься, раскрыться, расцвести Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
цвет — I а ( у), предлож.; в цве/те; мн. цвета/; м. см. тж. цветовой 1) а) Свойство тела вызывать зрительное ощущение в соответствии со спектральным составом отражаемого или испускаемого им видимого излучения; окраска. Белый, красный, синий цвет.… … Словарь многих выражений
цвет — 1) а ( у), предл. в цвете, мн. цвета, м. Свойство тела вызывать зрительное ощущение в соответствии со спектральным составом отражаемого или испускаемого им видимого излучения; окраска. Темный цвет. Смуглый цвет лица. □ Радуга крадется из за… … Малый академический словарь
цвет — 1. ЦВЕТ, а ( у), предлож. в цвете; мн. цвета; м. 1. Свойство тела вызывать зрительное ощущение в соответствии со спектральным составом отражаемого или испускаемого им видимого излучения; окраска. Белый, красный, синий ц. Светлые, тёмные цвета.… … Энциклопедический словарь
Цвет — У этого термина существуют и другие значения, см. Цвет (значения). Закат Цвет качественная субъективная характеристика электромагнитного излучения оптического диапазона, определяемая на основании во … Википедия
Цвет (зрительное ощущение) — Статья о цвете в обычном смысле. См. также цвет (значения). Закат Цвет качественная субъективная характеристика электромагнитного излучения оптического диапазона, определяемая на основании возникающего физиологического зрительного ощущения, и… … Википедия
Цвет тел — Содержание: Ц. качество тел. Ц. ощущение. Простые (спектр.) Ц. Взаимно дополнительные. Основные. Качества Ц.: тон, светлота и густота тона. Способы смешения Ц. Пурпуровый, белый, черный и серый. Чувствительность глаза к Ц. Светлота Ц. Явл.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ДАТЬ ПЕТУХА — 1) кто Издавать визгливые звуки. Имеется в виду, что голос лица (Х) срывается на высокой ноте при пении или во время разговора. Говорится с неодобрением. неформ. ✦ Х пустил петуха. Именная часть неизм. Обычно глаголы сов. в. Обычно в роли сказ.… … Фразеологический словарь русского языка
ЦВЕТ — одно из изобразительных средств иск ва, основанное на природе зрительных ощущений и способствующее отражению многообразия предметного мира во всем его красочном богатстве. Ц. обладает и большими выразительными возможностями, позволяющими передать … Эстетика: Словарь
расцвести — пышным цветом, дать цвет, покрасиветь, распуститься, сложиться, сформироваться, похорошеть, выработаться, преуспеть, развиться, развернуться, раскрыться, процвести Словарь русских синонимов. расцвести 1. процвести (устар.) 2. о растении: дать… … Словарь синонимов
распуститься — раскрыться, развернуться; разболтаться, развинтиться, распоясаться, разнуздаться, расцвести, расформироваться, самораспуститься, раствориться, дать цвет, разойтись, отпуститься, пораспуститься, расколбаситься, разъединиться, расплетшийся,… … Словарь синонимов
