Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

даром+что

  • 101 этот номер не выйдет

    (ЭТОТ) НОМЕР НЕ ПРОЙДЕТ <НЕ ВЫЙДЕТ, НЕ УДАСТСЯ>; ЭТИ ШТУЧКИ НЕ ПРОЙДЕТ; ЭТО НЕ ПРОЙДЕТ all coll
    [sent; fixed WO]
    =====
    the plan (scheme etc) in question will not succeed, will not produce the desired result(s):
    - it (this trick etc) won't work;
    - he (you etc) can't pull it off;
    - he (you etc) won't get away with that;
    - he (you etc) won't get by with that sort of game;
    - nothing doing!
         ♦ Хлебовводов начал орать, что эти штучки не пройдут, что он деньги даром получать не желает и что он не позволит коменданту отправить коту под хвост четыре часа рабочего времени (Стругацкие 3). Khlebovvodov began shouting that these tricks would not work, that he did not wish to take money for nothing, and that he would not allow the commandant to flush four hours of work time down the tubes (3a).
         ♦ [author's usage] "А за что меня судить?" - "Я могу п-повторить еще раз..." - "Ненадо ваньку валять, - сказал Костенко... - у тебя только с Шрезелем такие номера проходили..." - "Я не понимаю, о чем вы говорите". - "3-значит, ты отказываешься давать показания?" (Семенов 1). "But why will I be taken to court?" "I c-can repeat it for you...." "It's no good you playing the fool," said Kostyenko...."It was only with Schresel that you could get by with that sort of game...." "I don't know what you're talking about." "D-does that mean you refuse to give evidence?" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > этот номер не выйдет

  • 102 этот номер не пройдет

    (ЭТОТ) НОМЕР НЕ ПРОЙДЕТ <НЕ ВЫЙДЕТ, НЕ УДАСТСЯ>; ЭТИ ШТУЧКИ НЕ ПРОЙДЕТ; ЭТО НЕ ПРОЙДЕТ all coll
    [sent; fixed WO]
    =====
    the plan (scheme etc) in question will not succeed, will not produce the desired result(s):
    - it (this trick etc) won't work;
    - he (you etc) can't pull it off;
    - he (you etc) won't get away with that;
    - he (you etc) won't get by with that sort of game;
    - nothing doing!
         ♦ Хлебовводов начал орать, что эти штучки не пройдут, что он деньги даром получать не желает и что он не позволит коменданту отправить коту под хвост четыре часа рабочего времени (Стругацкие 3). Khlebovvodov began shouting that these tricks would not work, that he did not wish to take money for nothing, and that he would not allow the commandant to flush four hours of work time down the tubes (3a).
         ♦ [author's usage] "А за что меня судить?" - "Я могу п-повторить еще раз..." - "Ненадо ваньку валять, - сказал Костенко... - у тебя только с Шрезелем такие номера проходили..." - "Я не понимаю, о чем вы говорите". - "3-значит, ты отказываешься давать показания?" (Семенов 1). "But why will I be taken to court?" "I c-can repeat it for you...." "It's no good you playing the fool," said Kostyenko...."It was only with Schresel that you could get by with that sort of game...." "I don't know what you're talking about." "D-does that mean you refuse to give evidence?" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > этот номер не пройдет

  • 103 этот номер не удастся

    (ЭТОТ) НОМЕР НЕ ПРОЙДЕТ <НЕ ВЫЙДЕТ, НЕ УДАСТСЯ>; ЭТИ ШТУЧКИ НЕ ПРОЙДЕТ; ЭТО НЕ ПРОЙДЕТ all coll
    [sent; fixed WO]
    =====
    the plan (scheme etc) in question will not succeed, will not produce the desired result(s):
    - it (this trick etc) won't work;
    - he (you etc) can't pull it off;
    - he (you etc) won't get away with that;
    - he (you etc) won't get by with that sort of game;
    - nothing doing!
         ♦ Хлебовводов начал орать, что эти штучки не пройдут, что он деньги даром получать не желает и что он не позволит коменданту отправить коту под хвост четыре часа рабочего времени (Стругацкие 3). Khlebovvodov began shouting that these tricks would not work, that he did not wish to take money for nothing, and that he would not allow the commandant to flush four hours of work time down the tubes (3a).
         ♦ [author's usage] "А за что меня судить?" - "Я могу п-повторить еще раз..." - "Ненадо ваньку валять, - сказал Костенко... - у тебя только с Шрезелем такие номера проходили..." - "Я не понимаю, о чем вы говорите". - "3-значит, ты отказываешься давать показания?" (Семенов 1). "But why will I be taken to court?" "I c-can repeat it for you...." "It's no good you playing the fool," said Kostyenko...."It was only with Schresel that you could get by with that sort of game...." "I don't know what you're talking about." "D-does that mean you refuse to give evidence?" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > этот номер не удастся

  • 104 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 105 причина

    1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];
    2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].
    * * *
    причи́на; по причи́не

    чего́ — че́рез що

    по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод

    служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого

    Русско-украинский словарь > причина

  • 106 О-146

    НЕЛЬЗЯ ОТКАЗАТЬ кому в чём coll НЕЛЬЗЯ ОТНЯТЬ у кого что or чего obs НЕ ОТКАЖЕШЬ кому в чём coll НЕ ОТНИМЕШЬ что or чего у кого coll ( impers predic with бытья, pres or past (variants with нельзя), or neg pfv fut, gener. 2nd pers sing (variants with не)) one cannot help but recognize, admit that s.o. has a certain quality: X-y нельзя отказать в Y-e - one cannot deny X Y there's no denying that X has Y
    is AdjP)
    you can't take that away from X
    you can't say X is not AdjP. Ему нельзя было отказать в недюжинной эрудиции, которая... могла покорить собеседника... (Ерофеев 3). One couldn't deny him the remarkable erudition with which he was able to overwhelm anyone he talked to... (3a).
    Ловко мы их (органы) обвели вокруг пальца, говорил Правдец своему Другу. Да, говорил Друг, это у нас не отнимешь! Тюремный опыт не пропал даром (Зиновьев 1). "We've really taken them (the secret police) for a ride," Truth-teller said to his Friend. "Yes," said Friend, "no-one can deny us that! Our prison experience has been of some use after all" (12a).
    Что ты, не знаешь своей жены? Хозяйственная баба. Этого у неё не отнимешь. И уж если на то пошло, так с лесозаготовками у неё не хуже было, чем у других. А даже лучше» (Абрамов 1). "Don't you know your own wife? She's an efficient woman: that you can't take away from her. And while we're on the subject, her timber production was no worse than anyone else's. Better even" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > О-146

  • 107 не откажешь

    НЕЛЬЗЯ ОТКАЗАТЬ кому в чём coll; НЕЛЬЗЯ ОТНЯТЬ у кого что or чего obs; НЕ ОТКАЖЕШЬ кому в чём coll; НЕ ОТНИМЕШЬ что or чего у кого coll
    [impers predic with быть, pres or past (variants with нельзя), or neg pfv fut, gener. 2nd pers sing (variants with не)]
    =====
    one cannot help but recognize, admit that s.o. has a certain quality:
    - X-y нельзя отказать в Y-e one cannot deny X Y;
    - there's no denying that X has Y <is [AdjP]>;
         ♦ Ему нельзя было отказать в недюжинной эрудиции, которая... могла покорить собеседника... (Ерофеев 3). One couldn't deny him the remarkable erudition with which he was able to overwhelm anyone he talked to... (За).
         ♦ Ловко мы их [органы] обвели вокруг пальца, говорил Правдец своему Другу. Да, говорил Друг, это у нас не отнимешь! Тюремный опыт не пропал даром (Зиновьев 1). "We've really taken them [the secret police] for a ride," Truth-teller said to his Friend. "Yes," said Friend, "no-one can deny us that! Our prison experience has been of some use after all" (12a).
         ♦ "Что ты, не знаешь своей жены? Хозяйственная баба. Этого у неё не отнимешь. И уж если на то пошло, так с лесозаготовками у неё не хуже было, чем у других. А даже лучше" (Абрамов 1). "Don't you know your own wife? She's an efficient woman: that you can't take away from her. And while we're on the subject, her timber production was no worse than anyone else's. Better even" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > не откажешь

  • 108 не отнимешь

    НЕЛЬЗЯ ОТКАЗАТЬ кому в чём coll; НЕЛЬЗЯ ОТНЯТЬ у кого что or чего obs; НЕ ОТКАЖЕШЬ кому в чём coll; НЕ ОТНИМЕШЬ что or чего у кого coll
    [impers predic with быть, pres or past (variants with нельзя), or neg pfv fut, gener. 2nd pers sing (variants with не)]
    =====
    one cannot help but recognize, admit that s.o. has a certain quality:
    - X-y нельзя отказать в Y-e one cannot deny X Y;
    - there's no denying that X has Y <is [AdjP]>;
         ♦ Ему нельзя было отказать в недюжинной эрудиции, которая... могла покорить собеседника... (Ерофеев 3). One couldn't deny him the remarkable erudition with which he was able to overwhelm anyone he talked to... (За).
         ♦ Ловко мы их [органы] обвели вокруг пальца, говорил Правдец своему Другу. Да, говорил Друг, это у нас не отнимешь! Тюремный опыт не пропал даром (Зиновьев 1). "We've really taken them [the secret police] for a ride," Truth-teller said to his Friend. "Yes," said Friend, "no-one can deny us that! Our prison experience has been of some use after all" (12a).
         ♦ "Что ты, не знаешь своей жены? Хозяйственная баба. Этого у неё не отнимешь. И уж если на то пошло, так с лесозаготовками у неё не хуже было, чем у других. А даже лучше" (Абрамов 1). "Don't you know your own wife? She's an efficient woman: that you can't take away from her. And while we're on the subject, her timber production was no worse than anyone else's. Better even" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > не отнимешь

  • 109 нельзя отказать

    НЕЛЬЗЯ ОТКАЗАТЬ кому в чём coll; НЕЛЬЗЯ ОТНЯТЬ у кого что or чего obs; НЕ ОТКАЖЕШЬ кому в чём coll; НЕ ОТНИМЕШЬ что or чего у кого coll
    [impers predic with быть, pres or past (variants with нельзя), or neg pfv fut, gener. 2nd pers sing (variants with не)]
    =====
    one cannot help but recognize, admit that s.o. has a certain quality:
    - X-y нельзя отказать в Y-e one cannot deny X Y;
    - there's no denying that X has Y <is [AdjP]>;
         ♦ Ему нельзя было отказать в недюжинной эрудиции, которая... могла покорить собеседника... (Ерофеев 3). One couldn't deny him the remarkable erudition with which he was able to overwhelm anyone he talked to... (За).
         ♦ Ловко мы их [органы] обвели вокруг пальца, говорил Правдец своему Другу. Да, говорил Друг, это у нас не отнимешь! Тюремный опыт не пропал даром (Зиновьев 1). "We've really taken them [the secret police] for a ride," Truth-teller said to his Friend. "Yes," said Friend, "no-one can deny us that! Our prison experience has been of some use after all" (12a).
         ♦ "Что ты, не знаешь своей жены? Хозяйственная баба. Этого у неё не отнимешь. И уж если на то пошло, так с лесозаготовками у неё не хуже было, чем у других. А даже лучше" (Абрамов 1). "Don't you know your own wife? She's an efficient woman: that you can't take away from her. And while we're on the subject, her timber production was no worse than anyone else's. Better even" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > нельзя отказать

  • 110 нельзя отнять

    НЕЛЬЗЯ ОТКАЗАТЬ кому в чём coll; НЕЛЬЗЯ ОТНЯТЬ у кого что or чего obs; НЕ ОТКАЖЕШЬ кому в чём coll; НЕ ОТНИМЕШЬ что or чего у кого coll
    [impers predic with быть, pres or past (variants with нельзя), or neg pfv fut, gener. 2nd pers sing (variants with не)]
    =====
    one cannot help but recognize, admit that s.o. has a certain quality:
    - X-y нельзя отказать в Y-e one cannot deny X Y;
    - there's no denying that X has Y <is [AdjP]>;
         ♦ Ему нельзя было отказать в недюжинной эрудиции, которая... могла покорить собеседника... (Ерофеев 3). One couldn't deny him the remarkable erudition with which he was able to overwhelm anyone he talked to... (За).
         ♦ Ловко мы их [органы] обвели вокруг пальца, говорил Правдец своему Другу. Да, говорил Друг, это у нас не отнимешь! Тюремный опыт не пропал даром (Зиновьев 1). "We've really taken them [the secret police] for a ride," Truth-teller said to his Friend. "Yes," said Friend, "no-one can deny us that! Our prison experience has been of some use after all" (12a).
         ♦ "Что ты, не знаешь своей жены? Хозяйственная баба. Этого у неё не отнимешь. И уж если на то пошло, так с лесозаготовками у неё не хуже было, чем у других. А даже лучше" (Абрамов 1). "Don't you know your own wife? She's an efficient woman: that you can't take away from her. And while we're on the subject, her timber production was no worse than anyone else's. Better even" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > нельзя отнять

  • 111 взирать

    воззреть споглядати, споглянути, позирати, позирнути, уважати, уважити. [Вони на сльози не вважали]. Не взирая на - не вважаючи на. Не взирая на то, что… - дарма (даром), що…, без огляду на те, що… [Інтересна, дарма, що має свої хиби (Грінч.). Будуть реготатися, без огляду на те, що регочуться сами над своєю недолею (Франко)]. Не взирая ни на что (слепо) - безвіч, безоглядно. [Вже бо й жіноцтво козакувати підіймалось і безвіч на ворога кидалось (Куліш). Сказано, щоб діти безоглядно покорялися батькам (Крим.)].
    * * *
    диви́тися; ( поглядывать) позира́ти, погляда́ти, спогляда́ти

    не взира́я на кого́-что — (не вважа́ючи) на кого-що

    Русско-украинский словарь > взирать

  • 112 нипочем

    very cheap; easy
    Синонимический ряд:
    1. дешево (проч.) дарма; даром; дешевле пареной репы; дешево; за бесценок; за полцены; задарма; задаром; задешево; недорого; по дешевке
    2. ни за что (проч.) ни в жизнь; ни в какую; ни в коем разе; ни в коем случае; ни за какие блага; ни за какие деньги; ни за какие коврижки; ни за какие сокровища; ни за что; ни за что на свете; ни под каким видом; ни-ни

    Русско-английский большой базовый словарь > нипочем

  • 113 понапрасну

    in vain; wrongly
    Синонимический ряд:
    напрасно (проч.) без надобности; без нужды; без толку; безрезультатно; безуспешно; бесплодно; бесполезно; бессмысленно; вотще; впустую; втуне; даром; задаром; зазря; зря; напрасно; ни за что; ни за что ни про что; по-пустому; попусту; тщетно

    Русско-английский большой базовый словарь > понапрасну

  • 114 попусту

    in vain; to no purpose
    Синонимический ряд:
    напрасно (проч.) без надобности; без нужды; без толку; безрезультатно; безуспешно; бесплодно; бесполезно; бессмысленно; вотще; впустую; втуне; даром; задаром; зазря; зря; напрасно; ни за что; ни за что ни про что; понапрасну; по-пустому; тщетно

    Русско-английский большой базовый словарь > попусту

  • 115 œil

    (m), les yeux (m, pl) глаз / глаза
     ♦ à l'œil
      1) на глазок
      2) бесплатно, даром
     ♦ à vue d'œil на глазах
     ♦ avoir de l'œil быть проницательным; иметь острый глаз
     ♦ avoir l'œil à qch приглядывать, присматривать за чем-л.
     ♦ avoir l'œil américain иметь намётанный глаз; быть наблюдательным
     ♦ avoir l'œil ouvert sur qch зорко следить за чем-л.
     ♦ avoir l'œil sur qn; ▼ tenir [[lang name="French"]garder, avoir] qn à l'œil не спускать глаз с кого-л.; зорко присматривать за кем-л.
     ♦ avoir une coquetterie dans l'œil быть слегка косоглазым
     ♦ c'est du tape-à-l'œil это слишком кричаще, броско
     ♦ en un clin d'œil в мгновение ока
     ♦ et cela est reparti bon pied (шутл. – ирон.) и снова
     ♦ bon œil! пошло-поехало!
     ♦ être [ se trouver] sous l'œil быть под наблюдением
     ♦ être un larme à l'œil быть плаксивым; иметь глаза на мокром месте
     ♦ faire de l'œil à qn подмигивать, строить глазки кому-л.
     ♦ frais comme l'œil (шутл.) хорошо отдохнувший; свежий как огурчик
     ♦ jeter un coup d'œil взглянуть мельком
     ♦ mon œil! la peau! (груб.) как же, дожидайся!; держи карман шире!
     ♦ ne dormir que d'un œil [ d'une oreille] спать чутким сном; спать в полглаза
     ♦ ne pleurer que d'un œil (ирон.) не очень-то расстраиваться; не слишком горевать; не особенно убиваться
      1) ознакомиться с чем-л. поверхностно
      2) смотреть на что-л. односторонне
     ♦ nourris un corbeau il te от неблагодарного не жди
     ♦ crèvera l'œil; ▼ [lang name="French"]fais du bien au chien galeux, il te mord ничего, кроме ненависти
     ♦ [lang name="French"]œil pour œil, dent pour dent око за око, зуб за зуб
     ♦ ouvre l'œil! ( et le bon) смотри в оба!; будь начеку!
     ♦ regarder [ voir] d'un œil sec смотреть равнодушно, без жалости
     ♦ regarder qn d'un mauvais œil недружелюбно смотреть на кого-л.
     ♦ risquer un œil взглянуть украдкой; кинуть быстрый взгляд
     ♦ se battre [ s'en battre] l'œil de qch (прост.) чихать, плевать на что-л.
     ♦ se rincer l'œil (шутл.) услаждать свой взор
     ♦ taper dans l'œil à qn (шутл.) приглянуться кому-л.
     ♦ tirer [ accrocher] l'œil бросаться в глаза; выделяться; привлекать внимание
     ♦ tourner de l'œil упасть в обморок; отключиться
     ♦ voir qch d'un autre œil смотреть на что-л. по-своему, по-другому
     ♦ voir qch d'un bon / mauvais œil благосклонно / неблагосклонно [одобрительно / неодобрительно] относиться к чему-л.
     ♦ voyager à l'œil путешествовать зайцем

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > œil

  • 116 потерять

    254a Г сов. кого-что (ära) kaotama, minetama, käest laskma, millest ilma jääma; \потерять ключи võtmeid kaotama, \потерять адрес aadressi ära kaotama, \потерять отца isa kaotama, \потерять зрение nägemist kaotama, nägemisest ilma jääma, \потерять всё состояние (kogu) varandusest ilma jääma, \потерять дорогу teed kaotama, teelt eksima, \потерять след чей (1) kelle jälgi kaotama, (2) ülek. keda silmapiirilt kaotama, \потерять терпение kannatust kaotama, \потерять интерес huvi kaotama v minetama, \потерять надежду lootust kaotama, \потерять уважение к кому lugupidamist kaotama kelle vastu, \потерять трудоспособность töövõimet kaotama, \потерять чувство меры mõõdutunnet kaotama, \потерять равновесие tasakaalu kaotama, tasakaalust välja minema, \потерять сознание teadvust kaotama, minestama, потерянная в горах деревенька ülek. mägede vahele äraeksinud küla, \потерять высоту lenn. kõrgust kaotama, вы многое потеряли, что не пришли te jäite paljust ilma, et ei tulnud, ветер потерял силу tuul nõrgenes, \потерять в весе kaalus maha võtma, \потерять даром время aega (jõude) raiskama v kaotsi minna laskma, \потерять в чьём мнении kelle silmis langema, всё потеряно kõik on kadunud v läbi; ‚
    \потерять v
    \потерять v
    терять счёт кому-чему millest ülevaadet kaotama (arvult v. koguselt), mitte enam kokku lugeda jõudma mida;
    \потерять v
    из виду кого-что silmist kaotama v laskma keda-mida;
    \потерять v
    терять почву под ногами pinda jalge alt kaotama; vrd.

    Русско-эстонский новый словарь > потерять

  • 117 П-434

    ПОТОМ И КРОВЬЮ добывать что доставаться и т. п. coll NP instrum Invar adv fixed WO
    at the cost of great effort, much work etc: (achieve sth. by (cost s.o. etc)) a lot of blood and sweat (blood, sweat, and tears)
    (achieve (get) sth.) by one's own sweat and blood.
    (Варравнн:) Состояние?! - А что, вы как думаете, - оно мне даром пришло - а? Потом да кровью пришло оно мне! (Сухово-Кобылин 1). (V) Fortune?! What, do you think I got mine for nothing? Well? I got it by my own sweat and blood! (1a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-434

  • 118 потом и кровью

    ПОТОМ И КРОВЬЮ добывать что доставаться и т.п. coll
    [NPinstrum; Invar; adv; fixed WO]
    =====
    at the cost of great effort, much work etc:
    - (achieve sth. by <cost s.o. etc>) a lot of blood and sweat (blood, sweat, and tears);
    - (achieve (get) sth.) by one's own sweat and blood.
         ♦ [Варравнн:] Состояние?! - А что, вы как думаете, - оно мне даром пришло - а? Потом да кровью пришло оно мне! (Сухово-Кобылин 1). [V ] Fortune?! What, do you think I got mine for nothing? Well? I got it by my own sweat and blood! (1a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > потом и кровью

  • 119 добро

    1. с. тк. ед.
    1. (что-л. хорошее, полезное) good

    делать добро кому-л. — be good to smb.

    2. ( имущество) property
    3. ирон. (что-л. негодное) junk

    это не к добру разг. — it is a bad omen, it bodes ill

    поминать кого-л. добром разг. — ( вспоминать) remember / think* kindly of smb.; ( отзываться) speak* well of smb.

    дать (получить) добро разг. — give* (get*) OK

    2. 3. союз

    добро бы — it would be a different matter if...; there would be some excuse if

    4. частица разг.
    good; all right, OK

    Русско-английский словарь Смирнитского > добро

  • 120 Присво[а]ивать

    и Присвоять присвоить
    1) себе что - присвоювати и присвояти, своїти, присвоїти, привлащувати и привлащати, привластити, собічити собі що. -воить чужое имущество, имение и т. п. - привластити, присвоїти чуже майно (добро), чужу маєтність і т. ин. [Завелись князі поміж собою битись, братні ділениці собі привлащувати (Куліш). Ви десятин двадцять моєї землі привластили (Кониськ.). Той ґрунт був на двох, а тепер він його своїть (Харк.). Не чуже бо добро він собі присвоїв, а своїм власним даром нас чарує (Куліш). Все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн.)]. -воить себе власть, право - присвоїти собі владу, узяти собі право; (захватить) загарбати собі владу, право. -воить титул, непринадлежащее имя - присвоїти титул, присвоїти (прибрати) неналежне ймення. -воить чужую мысль - присвоїти чужу думку;
    2) кому, чему что - надавати, надати кому що и чого, визнавати, визнати за ким, за чим що, признавати, признати, приділяти, приділити кому, чому що; срв. Приписывать. Закон -воил большие преимущества этой должности - закон надав великі привилеї цьому урядові;
    3) (кого к чему) призвичаювати, призвичаїти, узвичаювати, узвичаїти, призвичувати, призвичити кого до чого;
    4) (о животных) - см. Приручать. Присвоенный -
    1) присвоєний, привлащений
    2) наданий кому, визнаний за ким, признаний кому. Привилегии -ные некоторым должностям - привилеї надані деяким урядам;
    3) при[у]звичаєний, призвичений до чого;
    4) см. Приручённый.

    Русско-украинский словарь > Присво[а]ивать

См. также в других словарях:

  • даром что — даром что …   Орфографический словарь-справочник

  • даром что — См …   Словарь синонимов

  • Даром что — ДАРОМ, нареч. (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • даром что — союз Синтаксические конструкции, начинающиеся с союза «даром что», выделяются знаками препинания. При этом первый знак препинания обычно ставится перед составным союзом (перед словом «даром»), а не между его частями. Даром что больной, а тоже,… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • Даром что — Прост. 1. Несмотря на то, что; хоть и… Если в твоём Володьке будет путь, так отдам за него Машу, даром что он гол как сокол (Пушкин. Дубровский). Это было удивительное шествие. Шли все шалаевские старики. Шли весело, споро даром что многих… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Даром что сегодний, а никуда не годный. — Даром что сегодний (сегодняшний), а никуда не годный. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • даром что... — см. даром; союз.; разг. сниж. Хотя, несмотря на то, что. Да/ром что... что молодой, а разумный …   Словарь многих выражений

  • Даром Что — союз разг. сниж. Употребляется при присоединении придаточной части сложноподчиненного предложения (в которой содержится несоответствие тому, о чём говорится в главной части), соответствуя по значению сл.: несмотря на то что, при всём том что,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • даром что — д аром что, союз …   Русский орфографический словарь

  • даром что — да/ром что …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • И хохуля себя не хулит, даром что воняет. — И хохуля (выхухоль) себя не хулит, даром что воняет. См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»