-
1 дармо
см. дарма -
2 дармоїд
дармое́д; тунея́дец; диал. захребе́тник; ( любящий пожить на чужой счёт) прихлеба́тель, прихлеба́ла (диал.); ( объедающий других) объеда́ла; ( не по праву получающий безвозмездное содержание) нахле́бник; ( прислуживающийся) прижива́льщик, прижива́л -
3 дармоїдка
дармое́дка; тунея́дка; захребе́тница; прихлеба́ла; объеда́ла; нахле́бница; прижива́лка -
4 дармоїдничати
дармое́дничать; тунея́дствовать -
5 дармоїдство
дармое́дство; тунея́дство; прихлеба́тельство -
6 дармоїдствувати
дармое́дничать; тунея́дствовать -
7 дармоїдський
дармое́дский; тунея́дный; прихлеба́тельский
См. также в других словарях:
дармоїд — іменник чоловічого роду, істота зневажл … Орфографічний словник української мови
дармо — присл. Рс. Дарма, безплатно, даром. Дам ти тото за дармо … Словник лемківскої говірки
дармоїдисько — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дармоїдка — іменник жіночого роду, істота зневажл … Орфографічний словник української мови
дармоїдство — іменник середнього роду зневажл … Орфографічний словник української мови
дармоїдствувати — дієслово недоконаного виду зневажл … Орфографічний словник української мови
дармоїдський — прикметник зневажл … Орфографічний словник української мови
дармоїдисько — а, ч., ж. і с. Збільш. до дармоїд … Український тлумачний словник
дармоїдка — и, зневажл. Жін. до дармоїд … Український тлумачний словник
дармоїдня — і, ж. Те саме, що дармоїдство … Український тлумачний словник
дармоїдствувати — ую, уєш, недок., зневажл. Жити на чужий кошт, чужою працею; бути дармоїдом, неробою … Український тлумачний словник