-
81 мовчання
МОВЧАННЯ - утримання від вислову; в широкому антропологічному розумінні - відсутність або незадіяність настанови на словесне, знакове, екзистенційне вираження; в позитивному значенні - духовна зосередженість, яка звільняє суб'єкта від необхідності реалізації у сфері наявно існуючого, разом з тим докладаючи останнє як предмет його уваги і піклування ("мовчазна присутність", на відміну від безсуб'єктної тиші). М. - один з найглибших символів у багатьох культурах; так, у стародавньому Китаї М. асоціюється з недіянням (увей) і пустотою духу ("Дао де цзін", "Чжуан-цзи"); в християнському світі М. постає як онтологічна характеристика "безначальної" Першої іпостасі Бога, символізує жертовність, смирення, смиренномудрість людини, постає сутнісним виміром молитовно-духовної практики (зокрема в ісихазмі). Сучасна культура гостро артикулює тему М. в музиці, поезії (як "коротке слово поміж двох довгих мовчань" визначав поезію Мальро) - сферах, що стримують натиск галасливо-безтямного повсякдення.В. Малахов -
82 неодаосизм
НЕОДАОСИЗМ (кит. - вчення про потаємне) - прийнята в сучасній термінології назва кит. філософської школи сюань сюе (III - IV ст.). Для Н. характерне відродження ранньодаоської традиції шляхом синтезу з конфуціанською проблематикою та термінологією. Н. виник в умовах політичної нестабільності після падіння імперії Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.) і став реакцією на ідеологічну монополію ханьського конфуціанства. В Н. виділяються два напрями: філософія "відсутності" і філософія "наявності"; предметом їх розбіжностей стало співвідношення "буття" і "небуття"; "наявності" та "відсутності". Згідно з філософією "відсутності", першоосновою світу є "небуття" ("Дао - це назва небуття"). "Небуття" безформне, чуттєво не сприймається; воно є субстанцією, яка первісна стосовно "тьми речей", або "буття". Мета "досконаломудрого" - осягнення "небуття" як основи всього існуючого Н. а противагу цьому представники філософії "наявності" єдиною дійсністю визнають "буття", або "тьму речей", які народжуються із самих себе, а не з абстрактного "небуття". Рух та зміни іманентні самим "речам", а не є результатом діяльності зовнішньої по відношенню до них субстанції. Філософія Н. становить опосередковану ланку між традиційною кит. філософією і буддизмом, який застосовував філософсько-релігійну термінологію, зрозумілу для китайців.А. Усик -
83 неоконфуціанство
НЕОКОНФУЦІАНСТВО (кит. лі сюе - вчення про принцип; сінь сюе - "вчення про серце"; дао сюе - "вчення істинного шляху"; Сун сюе - "вчення епохи Сун") - прийнятий у західній науці термін для визначення напряму в кит. філософії, що виник за правління династії Сун (960 - 1279). Використовується у вузькому та широкому сенсі: у вузькому - це вчення філософів XI - XII ст.: Чжан Цзая, Чжоу Дуньі, братів Чен, Чжу Сі та їх послідовників, що займалися розробкою нових понять та їх впровадженням у конфуціанство в умовах широкої популярності даосизму та буддизму, в широкому сенсі Н. являє собою сукупність вчень, які розвивалися в загальному руслі конфуціанства в Китаї та за його межами з XI ст. до сучасності. -
84 ці
ЦІ (кит. - пар, повітря, ефір, подих, енергія, матерія) - одна з основних категорій кит. філософії, яка визначає ідею духовно-матеріальної субстанції з енергетичними та вітальними властивостями. Ц. - первісна матерія, що перебуває в хаотичній суміші елементів на першому етапі розвитку Всесвіту. Надалі, через дотримання світового "принципу" (лі) або "шляху" (дао), під впливом космічних сил (інь та ян) і "п'яти елементів" (у сін), Ц. заповнює собою "тьму речей". Про Ц. вперше згадується у текстах "Промови царств" (VIII ст. до н.е). Систематичне вчення про Ц. викладено в "Гуань-цзи" (IV - III ст. до н. е.), де Ц. тлумачиться як першочастки, що заповнюють світовий простір, а також як найдосконаліші витончені частки - цзін Ц., які створюють нематеріальну субстанцію людини. В "Чжуан-цзи" процес творення світоустрою подано як згущення та розрідження Ц. (синоніми життя та смерті). В XIX - XX ст. Янь Фу, Фен Юлань здійснили спробу співвіднести поняття Ц. з категоріальним апаратом західної філософії.А. Усик
См. также в других словарях:
ДАО — универсальный символ кит. культуры. Вероятно, термин «Д.» впервые введен в предфилософский и филос. язык анонимными «совершенномудрыми людьми» (шэн жэнь), непосредственными предшественниками философов (цзы). Д. ключевая гносеологическая,… … Философская энциклопедия
ДАО И ДЭ — парная онтологическая, гносеологическая и психологическая категория кит. философии. В тождестве Д. и Д. образуют единое. Единое, Д. и Д. составляют триаду, которая рассредоточивается по системе архетипа у син и создает основную смыслообразующую… … Философская энциклопедия
ДАО — дочернее акционерное общество организация ДАО ДАо давление в аорте мед. ДАО ДАо давление в аорте мед … Словарь сокращений и аббревиатур
Дао — (tao – қыт. жол немесе сапар) – қытай философиясы мен мәдениетіндегі, Шығыс Азия философияларындағы іргелі (фундаменталды) категориялардың бірі. Этимологиялық, тура мағынасынан басқа даоның контекстілік, яғни мәтіндік, сөйлем құрамында… … Философиялық терминдердің сөздігі
ДАО — (китайское, буквально путь), одна из основных категорий китайской философии. В конфуцианстве путь идеального правителя, нравственного совершенствования, совокупность морально этических норм. В даосизме закономерность сущего, его порождающее и… … Современная энциклопедия
ДАО — (китайское букв. путь), одна из основных категорий китайской философии. В конфуцианстве путь совершенного правителя, нравственного совершенствования, совокупность морально этических норм. В даосизме закономерность сущего, его порождающее и… … Большой Энциклопедический словарь
Дао — (китайское, буквально путь), одна из основных категорий китайской философии. В конфуцианстве путь идеального правителя, нравственного совершенствования, совокупность морально этических норм. В даосизме закономерность сущего, его порождающее и… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ДАО — (кит. Бог, слово, логос, путь) понятие древнекитайской философии, обозначающее то, что: не имея ни имени, ни формы; будучи вечно единым, неизменным, непреходящим, существующим от века; являясь неслышимым, невидимым, недоступным для постижения… … История Философии: Энциклопедия
ДАО — (кит. Бог, слово, логос, путь) понятие древнекитайской философии, обозначающее то, что: не имея ни имени, ни формы; будучи вечно единым, неизменным, непреходящим, существующим от века; являясь неслышимым, невидимым, недоступным для постижения… … Новейший философский словарь
дао — сущ., кол во синонимов: 3 • дорога (97) • закон (22) • путь (63) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
ДАО — Путь ( подход , график , функция , метод , закономерность , принцип , класс , учение , теория , правда , мораль , абсолют ). Одна из важнейших категорий китайской философии. Этимологически восходит к идее главенства (шоу) в движении/поведении… … Энциклопедия Кольера
