Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

дак

  • 101 посоветоваться

    с кем порадитися, пораятися з ким и кого, зарадитися кого и з ким, поради взяти з ким, (обсудить сообща) обрадитися, нарадитися. [Дак ото ми з бабою й порадились (Гр.). Нікого не порадиться, як сам хоче, так і зробить (Проскур.). Пораджуся мами (Рудан.). Він повинен мене зарадитись (Звяг.). Ні з ким їй і поради взяти (Квітка). Змовились ото робітники та й зібрались за містом, щоб обрадитись (Єфр.)]. -ться и решить (что сделать) - зрадитися, урадитися що зробити. [Зрадились, щоб піти до попа (Гр.)].
    * * *
    пора́дитися; пора́ятися

    Русско-украинский словарь > посоветоваться

  • 102 потянуть

    1) потягти, поволокти, (вульг.) поцупити кого, що за що, куди. [Потягни за кінець, то воно й розвяжеться (Ррінч.). А до суду за це не потягнуть?]. -нем за одно - будемо за одно стояти, в один гуж тягти. -нуть руку за кем - потягти руку за ким и за кого, похлібити за ким. [За нас руку потяг (Сим.). Я похлібив за ним (Черк. п.)];
    2) потягти, посунути. Птица -нула - птиця потягла, полетіла;
    3) безл. - потягти кого, закортіти кого и кому. [І потягло його в поле непереможною, могучою силою (Грінч.). Стало їй нудно і закортіло до книжки (Григ.). Йому (и його) закортіло додому];
    4) (на весах) потягти, заважити, затягти, винести. [А скільки цей кавун (= арбуз) заважить? Мабуть фунтів з десяток затягне (потягне). Візьми листок тютюну з поля, да городніх три, дак і не винесуть (Борз.)];
    5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикнути (люльки, табаки), смок(т)нути, (сильно) смоктонути люльки, тютюну, пакнути (з люльки). [Смачно, мов роменського тютюну смоктнеш (Квітка). Смокнув раз - ні, не куриться: загасла цигарка (Звин.). Не встиг і разу пакнути. Смоктонув, аж у голові запаморочилось]; б) (глотнуть) смокт(о)нути. [Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]; 7 -
    9) см. Потягивать 1, 4 - 5. Потянутый - потягнений: Срв. Тянуть.
    * * *
    потягти́, потягну́ти; ( потащить) поволокти́; (потаскать, украсть) поцу́пити; (затянуться из трубки, папиросой) сми́кнути, смикону́ти; ( глотнуть) смокну́ти, смоктону́ти

    Русско-украинский словарь > потянуть

  • 103 претензия

    1) (притязание) претенсія, домагання. [Зректися претенсій на завойовані частини України (Н. Рада). Наш розум повинен відректися від свого домагання на абсолютне (Основа 1915)]. Человек с большими -зиями, с -зиями на оригинальность - людина з великими претенсіями, з претенсіями на оригінальність. Одета с -зиею - одягнена, убрана, виряджена з (великими) примхами. Заявлять, пред'являть -зию на что-н. - претендувати на що. [Ще пан Ян претендує, либонь йому не додано якоїсь там частки з батьківщини (О. Лев.)];
    2) (неудовольствие) претенсія, ремст (-ту), ремсть (-ти), ремство, пеня, нарікання. Быть в -зии на кого, иметь -зию к кому и на кого - бути в претенсії на кого, мати претенсію до кого, ремствувати(ся), ремститя(ся), ремст(ь) мати на кого, рапотити, нарікати на кого. [Афвтор не буде в претенсії (Крим.). Він на мене ремст(ь) має (Київщ.). Не сердьтесь і не ремствуйте на мене (Звин.). Хотів порубати тютюн, дак боявся, щоб не рапотили (Борз.)]. Не будьте на меня в -зии, если… - не ремствуйте (не поремствуйте) на мене, коли… Вероятно никто не будет на меня в -зии за это - певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш).
    * * *
    прете́нзія, наріка́ння; диал. рели́ст, -у

    Русско-украинский словарь > претензия

  • 104 приканчивать

    прикончить
    1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)];
    2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].
    * * *
    несов.; сов. - прик`ончить
    1) ( что - кончать) кінча́ти, кінчи́ти (що), несов. скінчи́ти (що), покінчи́ти (що, з чим)
    2) ( добивать) добива́ти, доби́ти; прикі́нчувати, прикінчи́ти; (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти

    Русско-украинский словарь > приканчивать

  • 105 прикрывать

    прикрыть
    1) прикривати, прикрити, прикутувати, прикутати, окривати, окрити, оповивати, оповити, (во множ.) поприкривати, поприкутувати и т. д. що чим. [Ой вирву я та листочок, та прикрию той слідочок (Чуб.). Прикутала свою дитину (Мил.). Мухи очі виїдають, дак я рядном колиску оповила (Борз.)]. -крыть глаза рукою - прикрити очі рукою, долонею. [Кайдашиха вийшла з хати і прикрила очі долонею (Н.-Лев.)]. -крыть голову шапкой, платком - прикрити голову шапкою, хусткою, прикутати, напнути голову хусткою. -крыть растения соломой - прикутати (поприкутувати) рослини соломою;
    2) (притворять) причиняти, причинити, захиляти, захилити, прищурювати, прищурити що. [Він уліз у скриню, а жінка почала прищурювать віко; поти прищурювала, поки його там і закляпнуло (Переясл.)]. -крыть двери, окно (двери, окна) - причинити двері, вікно (попричиняти двері, вікна);
    3) заступати, заступити, заслоняти, заслонити, затуляти, затулити що; (служить прикрытием, защитой) захищати и хистити, захистити що. Лес -вает речку, ее не видать - ліс заступає (заслоняє, затуляє) річку, її не видно. Гора -вает хижину от ветра - гора захищає (затуляє) хату від вітру. -крыть фланг - захистити фланг. Флот -вает гавань - флота захищає (заступає) гавань;
    4) (скрывать, таить) крити, прикривати, прикрити, покривати, покрити, окривати, окрити, ховати и приховувати, приховати що. Слово дано мне для того, чтобы -вать мысли, когда их выдают мои глаза - слово маю на те, щоб ховати думки, коли зраджують їх мої очі (Самійл.). -вать замыслы свои видом простодушия - окривати свої заміри виглядом простодушности. Прикрытый - прикритий, прикутаний, окритий, оповитий; причинений, захилений, прищурений; заступлений, заслонений, затулений, захищений; прихований.
    * * *
    несов.; сов. - прикр`ыть
    1) прикрива́ти, прикри́ти и поприкрива́ти; ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти, прихиля́ти, прихили́ти; ( заслонять) заступа́ти, заступи́ти, затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, присло́нювати и прислоня́ти, прислони́ти
    2) (перен.: скрывать) прихо́вувати, прихова́ти, прикрива́ти, прикри́ти
    3) (закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > прикрывать

  • 106 причудничать

    вигадки вигадувати, химерувати, химерити, химери (химороди) гнати (гонити и гнути), химородити; (привередничать) вередувати. [Тільки й знає що вигадки вигадує: і те не таке, і того не хочу. Що се ти химеруєш? Якісь панські розкоші все в тебе на думці (М. Вовч.). Тепер, каже, піст, дак чого-ж химороди гнати? (Г. Барв.). З нічого робити вередуєш].
    * * *
    химерува́ти, химе́рити; ( привередничать) вередува́ти, вига́дувати, витребе́нькувати

    Русско-украинский словарь > причудничать

  • 107 пробовать

    попробовать, испробовать
    1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;
    2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];
    3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;
    4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].
    * * *
    1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати
    2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати
    3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися

    Русско-украинский словарь > пробовать

  • 108 проспиртовать

    -ся проспиртувати, -ся, виспиртувати, -ся. [Я-б виспиртувала одежу, дак і чехотка не приключилась-би (Борзен. п.)]. Проспиртованный - проспиртований, виспиртуваний.
    * * *

    Русско-украинский словарь > проспиртовать

  • 109 протягивать

    протянуть
    1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;
    2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];
    3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;
    4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - протян`уть
    1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти
    2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти
    3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

    Русско-украинский словарь > протягивать

  • 110 проштрафиться

    прошпетитися, (о многих) попрошпечуватися. [Попрошпечувались, дак їх і попрогонили (Г. Барв.)].
    * * *
    прошпе́титися, проштра́фитися

    Русско-украинский словарь > проштрафиться

  • 111 пряха

    пряха, пряля, прядільниця, прядінниця прядуха, прядунка; см. Прядильщица. [Як гарна пряха, дак іна кочергу напряде (Борзенщ.)]. Толстопряха - товстопрядуха. Тонкопряха - тонкопрядуха. [Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе (Грінч. II)].
    * * *
    1) пря́ля, пря́ха; ( прядильщица) пряди́льниця
    2) ( прялка) диал. пря́дка

    Русско-украинский словарь > пряха

  • 112 Двурожка

    сішка. [Ти думаєш кашу в саду варити, дак треба-ж сішки позабивати. - Сішки позабивала, да не знаю, чи сягне сволочок].

    Русско-украинский словарь > Двурожка

  • 113 Жданки

    1) (долгое ожидание) ждан(и)ка (р. -ків), чеканина. [Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер, дак і жданиками годуйся (Грінч.)]. Надоїла-ж ця чеканина];
    2) (пироги приготовленные для ждан. гостей) (шутл. и переносно) ждан(и)ки. [А я ждала- ждала та й жданки поїла т. е. перестала и ждать].

    Русско-украинский словарь > Жданки

  • 114 Молитвование

    молитвування (-ння). [Коли вже молитвування не помагає, дак що тут лікар вдіє! (Кониськ.)].

    Русско-украинский словарь > Молитвование

  • 115 Мочься

    могтися. [Не так живи, як хочеться, а так, як можеться (Чуб. I)]. Как -жется? - Як здужаєте? Не -жется - нездужається, не добриться. [Не добриться, дак воно таке сниться (Барв.)].

    Русско-украинский словарь > Мочься

  • 116 Оббыдёнками

    обыдёнкою, обыдённо обидень, обіддень, обиденкою. [Він обидень і туди й відтіля. Як обіддень схочеться з'їздити в Борзну, дак устаю удосвіта. Обиденкою справляюсь: уранці поїду, а на ніч додому].

    Русско-украинский словарь > Оббыдёнками

  • 117 годовщина

    гадавіна; угодкі
    * * *
    гадавіна, -ны жен.

    Русско-белорусский словарь > годовщина

  • 118 добросать

    * * *

    Русско-белорусский словарь > добросать

  • 119 добросить

    совер. дакінуць

    Русско-белорусский словарь > добросить

  • 120 докидать

    * * *
    совер. дакідаць, мног. падакідаць, падакідваць

    Русско-белорусский словарь > докидать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДАК — дистанционный астрокомпас Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ДАК дифференциальный автоматический калориметр ДАК динитрил азодиизомасляной кислоты ДАК …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ДАК — Полное название FK DAC 1904 Dunajská Streda Основан …   Википедия

  • ДАК — (дэк, см. §23) (прост.). Частица в знач. вот, ведь (в письменной речи не употр. и заменяется равнозначным словом так). Дак я же говорил. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДАК- — дальномер артиллерийский квантовый в маркировке, воен. Источник: http://fkts.istu.edu/army/war/uchbase/posob/katal.htm Пример использования ДАК 2М …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • дак — ТА ДОК – Түбән тонлы көчле саңгырау шакылдау тавышларын белдерә …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • дак — іменник чоловічого роду, істота представник давнього народу …   Орфографічний словник української мови

  • дак — Группа характеристик качества (дефектности) алмазов. [Англо русский геммологический словарь. Красноярск, КрасБерри. 2007.] Тематики геммология и ювелирное производство EN dark …   Справочник технического переводчика

  • ёдакӣ — [يادکي] гуфт. аз ёд, аз бар, аз ҳифз, ҳифзан; ёдакӣ кардан аз ёд кардан, ҳифз кардан; ёдакӣ хондан аз ёд гуфтан, матн ё шеъри ҳифзкардаро қироат намудан …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • ДАК — ДАВК, ДАК Способ передвижения помощью паланкинов (портшезов), носильщики которых сменяются на известных станциях; употребителен в Ост Индии высшими классами. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Дак Доджерс — Duck Dodgers Тип Анимация Режиссёр Спайк Брандт Тони Червоне Роли озвучивали Джо Аляски Боб Берген Ричард МакГонагл Джон О Харли …   Википедия

  • Дак Доджерс в 24½ веке — Duck Dodgers in the 24½th Century Тип мультфильма Рисованный Жанр Фантастика Кинокомедия Семейный …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»