-
1 grant sanction
-
2 authorize an arrest
санкціонувати арешт, давати дозвіл на арешт -
3 sanction
I n1. санкція; затвердження; ратифікація2. підтримка, схвалення; дозвіл; згода- legal sanction юридична санкція- official sanction офіційне затвердження, санкція- punitive sanctions каральні санкції- tacit sanction мовчазне схвалення- watered-down sanctions пом'якшені санкції- sanction of public opinion підтримка/ схвалення громадської думки- likelihood of sanction вірогідність введення санкцій- relaxation of sanction послаблення санкцій- threat to invoke sanction загроза вдатися до санкцій- to get the sanction of smbd. отримати чиєсь схвалення/ згоду- to give legal sanction to the agreement давати юридичну санкцію на угоду- to give sanction to smth. дати санкцію на щось, схвалити- to grant Parliamentary sanction дати парламентську санкцію- to have the full sanction of smbd. користуватися повною підтримкою- to impose sanctions накладати санкції- to involve sanction s вдатися до санкцій- to join in sanctions against smbd. приєднатися до санкцій проти когось- to lift sanction s зняти санкції- with smbd.'s sanction з чиєїсь згодиII v1. санкціонувати, ратифікувати, затверджувати2. схвалювати, дозволяти -
4 allow
v1) дозволяти; давати дозвілsmoking is not allowed here — тут палити заборонено; тут не палять
2) допускати, робити можливим, надавати3) давати, видавати; виплачувати, субсидувати4) визнавати, допускати; приймати, погоджуватисяI allow that I was wrong — визнаю, що я був неправий
5) брати до уваги, враховувати; зважати7) вихваляти; хвалити; схвалювати; санкціонувати8) розм. вважати; робити висновок9) амер. заявляти, стверджувати□ allow for — передбачати
□ allow of — допускати
* * *v1) дозволяти; давати дозвіл2) недоглянути, недоглядіти ( що-небудь)4) давати можливість, робити можливим5) давати, видавати (звич. гроші); надавати6) визнавати (справедливим, правильним); приймати; погоджуватися7) кoм. робити, надавати знижку8) aмep. прост. вважати, визнавати; робити висновок -
5 give sanction
-
6 grant
1) дозвіл; дарування; дарча; дарчий акт; дотація, субсидія; відчуження; документ про відчуження майна; одноразова грошова виплата; передача прав(а) власності; видача ( чогось); надання ( чогось)2) дозволяти; дарувати; відчужувати; надавати (ліцензію, право тощо); давати (дозвіл, дотацію тощо); передавати ( право власності)•grant a compensation award to an injured worker — надавати компенсаційну виплату ушкодженому працівнику
grant divorce at the request of either party — дозволяти розлучення на прохання будь-якої з двох сторін
- grant a benefitgrant immunity from prosecution in return for testifying for the state — надавати імунітет ( від судового переслідування) в обмін на свідчення на користь обвинувачення ( або держави)
- grant a guarantee
- grant a lease
- grant a leave
- grant a leave of the court
- grant a licence
- grant a license
- grant a motion
- grant a patent
- grant a permission
- grant a permit
- grant a petition
- grant a policy
- grant a power
- grant a relief
- grant a request
- grant a respite
- grant a stay of execution
- grant a tales
- grant a visa
- grant a title
- grant amnesty
- grant an appeal
- grant an application
- grant an exemption
- grant asylum
- grant audit
- grant authority
- grant-back clause
- grant bail
- grant charter
- grant citizenship
- grant concession
- grant demands
- grant discharge
- grant divorce
- grant dominion status
- grant emergency powers
- grant emoluments
- grant exemption from a tax
- grant exemption from taxation
- grant exterritoriality
- grant extraterritorial rights
- grant from government
- grant from the Crown
- grant funds
- grant holiday without pay
- grant immunity
- grant-in-aid
- grant landing rights
- grant leave
- grant legal aid
- grant of authority
- grant of benefit
- grant of dignity
- grant of immunity
- grant of nationality
- grant of pardon
- grant of patent
- grant of parole
- grant of permission
- grant of power of attorney
- grant of probate
- grant of probation
- grant of recognition
- grant of representation
- grant of separation
- grant of time off
- grant of title of honor
- grant of title of honour
- grant pardon
- grant Parliamentary sanction
- grant parole
- grant permission
- grant permit
- grant political asylum
- grant political autonomy
- grant power
- grant powers
- grant preference unilaterally
- grant privilege
- grant probate
- grant protection
- grant rehearing
- grant relief
- grant relief of waiver
- grant sanction
- grant self-government
- grant state independence
- grant surety
- grant the power of attorney
- grant the refugee status
- grant the request for retrial -
7 authorize
дозволяти; уповноважувати, управомочувати, санкціонувати, (на)давати право, схвалювати; легалізувати, узаконювати, визнавати законним (чинним); авторизуватиauthorize the use of electronic surveillance — = authorize the use of electronic audio surveillance дозволяти підслухування телефонних розмов, дозволяти ведення електронного (аудіо)спостереження
- authorize divorceauthorize the use of electronic audio surveillance — = authorize the use of electronic surveillance
- authorize wiretapping -
8 OK
-
9 O.K.
1. n розм.1) схвалення, санкція2) згода; дозвілto give an O.K. — дати згоду (дозвіл)
to get (to receive) an O.K. — одержати схвалення (дозвіл)
2. adjсправний; підхожий; прийнятний; що не викликає заперечень3. advгаразд; добре; правильно; все в порядку (тж all right)it's O.K. with me — я згодний, я не заперечую
is he O.K.? — на нього можна покластися
4. v розм.схвалювати; затверджувати; давати згоду5. intдобре!; гаразд!; згода!; слухаю! -
10 OK
-
11 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко
См. также в других словарях:
санкціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось … Український тлумачний словник
дозволяти — дозволити (кому що давати згоду на здійснення чогось), допускати, допустити (кого), давати право, дати право, підпускати, підпустити (до чого), припускати, припустити (кого що), призволяти, призволити, благословляти, благословити (кого на що);… … Словник синонімів української мови