-
21 любой
1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;3) см. Любимый 2.* * *1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́женв любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно
2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший -
22 меньше
1) (ср. ст. от прлг. Малый в предикат. функции) менший (-ша, -ше); (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. Он -ше меня ростом - він менший за (від, проти) мене на зріст. Мал мала -ше (о детях) - одно менше за одного, одно (від) одного менше. Становиться -ше - меншати, зменшуватися, (коротеть) коротшати; робитися меншим, коротшим и т. п. (ж. р. -шою, мн. всех р. -шими) (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться менший, менша и т. п.). Всё -ше и -ше - (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менший (-ша, -ше; мн. -ші) и т. п. Становиться всё -ше и -ше - що-раз (чим-раз, де-далі) меншати и т. п. -ше всех - менший, молодший (-ша, -ше, мн. -ші) и т. п. за всіх, від усіх; найменший, наймолодший и т. п.;2) (ср. ст. от нрч. Мало) менше, менш; см. Менее 1.* * *сравн. ст.1) прил. ме́нший2) нареч. ме́нше, менш -
23 набольший
-
24 незаурядный
непересічний, незвичайний, неповсякденний, небуденний, не аби-який, неординарний, незгірший. [Небуденна сила (Крим.). Не аби-який мистець (Київ). Його постать виявляє не аби-яку силу (Корол.). Незгірший був-би з нього проповідник (Л. Укр.)]. -ная женщина - незвичайна (неординарна, непересічна) жінка.* * *незвича́йний, неаби́який; ( необыденный) небуде́нний -
25 первейший
найпе́рший, щонайпе́рший; ( первоклассный) першоря́дний -
26 первопечатный
перший друком. -ные книги - першодруки. -ная библия - перша друкована біблія.* * *филол.першодруко́ваний, пе́рший друко́ваний\первопечатный текст — першодру́к, -у, першодруко́ваний (пе́рший друко́ваний) текст
-
27 попавшийся
яки́й (що) попа́вся; яки́й (що) тра́пивсяпе́рвый \попавшийся — ( первый встречный) пе́рший стрі́чний; ( безразлично какой) пе́рший-лі́пший
-
28 последний
1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).* * *оста́нній; оста́тній; посліду́щийпосле́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва
\последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю
уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)
[са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на
-
29 раз
I1) сущ. раз, -у\раз за два — разі́в зо́ два
\раз з — -два и
гото́во — раз-два та й край (та й го́ді, та й усе́)
\раз з-друго́й — раз-дру́гий
\раз з за \раз зом — раз у ра́з, раз по́ раз, раз по ра́зу
\раз з [и] навсегда́ — раз [і] наза́вжди
\раз з на \раз з не прихо́дится — раз на раз не випада́є (не вихо́дить, не припада́є)
\раз з от \раз зу — раз по́ раз, раз у ра́з
бессчётное число́ \разз — бе́зліч разі́в (раз)
в пе́рвый \раз з — у пе́рший раз, пе́рший раз, пе́ршого ра́зу; ( впервые) упе́рше
в после́дний \раз з — в оста́нній раз, оста́нній раз, оста́ннього ра́зу, во́станнє
в сто \раз з — у сто разі́в (раз)
в тако́м \раз зе — у тако́му ра́зі (ви́падку)
в тот \раз з — у той раз, тоді, тим ра́зом, того́ ра́зу, той раз
в (на) э́тот \раз з — у цей раз, на цей раз, цим ра́зом, цього́ ра́зу, цей раз
ка́ждый (вся́кий) \раз з — ко́жного ра́зу, ко́жний (ко́жен) раз, щора́зу, щора́з
много \раз з — бага́то разі́в (раз)
не \раз з — не раз
ни \раз зу — ні ра́зу, жо́дного ра́зу
таки́е \раз зы́ быва́ли — такі́ ви́падки бува́ли (трапля́лися, були́), таке́ бува́ло (трапля́лося, було́)
2) ( количественное число) раз, оди́н;II нареч.\раз з, два, три — раз (оди́н), два, три
раз, одного́ ра́зу, оди́н раз; яко́сь [раз] и я́кось [раз], я́ко́сь-то; ( однажды) одного́ дняIII союзка́к-то \раз з — одного́ ра́зу; я́ко́сь раз, я́ко́сь, я́ко́сь-то
1) ( условный) коли́, якщо́; раз\раз з пришёл, то поговори́м — коли́ (якщо́, раз) вже прийшо́в, то погово́римо
2) ( причинный) разIV\раз з нет дождя́, то можно́ уже́ идти́ — раз нема́є дощу́, мо́жна вже́ йти́
1) в знач. сказ. лясь, лусь, бах, бух, трах2) в знач. част. раздавать, дать \раз за́ — ( ударить) дава́ти, да́ти стусана́ (ля́паса, ляща́)
-
30 старпом
мор.(ста́рший помо́щник) старпо́м (ста́рший помічни́к) -
31 старшой
1) прил. ста́рший; ( более старый) старі́ший2) в знач. сущ. ста́рший, -ого -
32 худший
1) сравн. ст. гі́рший, погані́ший, пога́нший2) превосх. ст. найгі́ршийв ху́дшем слу́чае — у найгі́ршому (у гі́ршому) ра́зі
-
33 шире
сравн. ст.1) прил. ши́рший; ши́рший, розло́гіший2) нареч. ши́рше; ши́рше, розло́гіше -
34 one
[wʌn] 1. num1) оди́н2) но́мер оди́н, пе́ршийvolume one — пе́рший том
2. nroom one — кімна́та но́мер оди́н
1) одини́ця, число́ оди́н2) оди́нone another — оди́н о́дного
one by one — по о́дному
I am through with this book, will you let me have another one? — я прочита́в цю кни́жку, чи не дасте́ мені́ і́ншу?
••to be made one — одружи́тися
3. adjI for one — що́до ме́не
1) єди́нийI know only one way to do it — я зна́ю лише́ єди́ний спо́сіб зроби́ти це
2) одна́ковий, таки́й са́мий4. pron indef.he remains for ever one — він за́вжди́ ві́рний собі́
1) хтось, яки́йсьone came running — хтось убі́г
one Smith — яки́йсь Сміт
one never knows what may happen — ніко́ли не зна́єш, що мо́же тра́питися
one must observe the rules — слід доде́ржувати пра́вил
••in the year one — ду́же давно́
-
35 pioneer
[ˌpaɪə'nɪə] 1. n1) піоне́р; пе́рший поселе́нець (дослі́дник); першовідкрива́ч2) ініціа́тор; нова́тор3) піоне́р ( член піонерської організації)4) військ. сапе́рpioneer company військ. — сапе́рна ро́та
5) attr. пе́рший6) attr. сапе́рний2. v1) проклада́ти шлях, бу́ти піоне́ром2) вести́, керува́ти -
36 superior
[s(j)uː'pɪ(ə)rɪə] 1. adj1) ви́щий, ста́рший2) кра́щий, пречудо́вий, ви́щої я́костіmade of superior cloth — поши́тий з сукна́ ви́щого ґату́нку
a very superior man — незвича́йна люди́на
3) що переважа́є (переви́щує); бі́льшийsuperior forces — переважа́ючі си́ли
4) самовдово́лений, зарозумі́лий5) недося́жний; що стої́ть ви́щеto be superior to prejudice — бу́ти ви́ще від забобо́нів
6) біол. ве́рхній, розташо́ваний над і́ншим о́рганомsuperior wings — надкри́лля ( у комах)
7) астр. що перебува́є від Со́нця да́лі, ніж Земля́8) друк. надрядко́вий2. n1) ста́рший; нача́льник2) що переважа́є і́ншогоhe has no superior in wit — ніхто́ його́ не переве́ршить у доте́пності
3) (Superior) глава́ релігі́йної грома́диFather Superior — ігу́мен
Mother Superior — ігу́меня
4) друк. надрядко́вий знак -
37 virgin
['vɜːʤɪn] 1. n1) ді́ва, ді́вчина, неза́ймана2) ( the Virgin) рел. Богоро́диця, Ді́ва Марі́я2. adj1) діво́чий, дівча́чий2) непоро́чний; неза́йманий; чи́стийvirgin soil — цілина́
3) саморо́дний ( про метал)4) пе́ршийvirgin cruise — пе́рший рейс
-
38 бетэр
гірший, гірше, ще гірше, ще більше; бетэр йыллар эди то були щонайгірші роки Б; даа бетэр іще гірший, іще гірше ВН, П, У, СЛ, К; о милиция да олардан бетэр та міліція є ще гіршою за них У; даа бетэр баштахланый іще дужче бешкетує СМ; бетэр ағыр йӱреиме у мене дуже тяжко на серці Г; бетэр болдурдум я вкрай стомився Г; энд'ер йолда бетэр олсам якщо я в дорозі тяжко занедужаю СЛ; бек бетэр росп (у) ланса, кахпелийлер якщо ще дужче розбестяться, то блудять НМ; бетэр чох значно більше Г; бетэриндэн проти поганого, щоб не наврочити У; беш бетэр іще гірше, значно гірше О, Г, СЛ, СК; бир дэрд олур шинҗик бетэр, бӱгӱн дӱнт'индэн беш да бетэр іще гірше лихо настало, нинішнє є уп'ятеро гіршим за вчорашнє СК; д'итме, оғул, д'итме — ӧлӱмдӱр бизе, ӧлӱмдэн бетэри зулумдур бизе не їдь, синку, — смерть нам буде, гірше смерті буде для нас приниження Г. -
39 старший корень
ста́рший ко́рінь -
40 старший разряд
ста́рший розря́д, ви́щий розря́д
См. также в других словарях:
ста́рший — ая, ее. 1. Имеющий большее количество лет по сравнению с кем л., самый взрослый среди кого л. Старший сын в семье. □ Своего старшего брата Павла я не помню совершенно. Он ушел из дому, когда я находился в младенческом возрасте. Исаковский, На… … Малый академический словарь
впёрший(ся) — впёрший(ся) … Русское словесное ударение
втёрший(ся) — втёрший(ся) … Русское словесное ударение
допёрший(ся) — допёрший(ся) … Русское словесное ударение
дотёрший(ся) — дотёрший(ся) … Русское словесное ударение
затёрший(ся) — затёрший(ся) … Русское словесное ударение
истёрший(ся) — истёрший(ся) … Русское словесное ударение
мёрший — мёрший … Русское словесное ударение
мни́моуме́рший — мнимоумерший … Русское словесное ударение
напёрший(ся) — напёрший(ся) … Русское словесное ударение
натёрший(ся) — натёрший(ся) … Русское словесное ударение