Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

грудь+(

  • 1 грудь

    анат. груди (р. грудей) [А Іван каже: «Щось мене у грудях болить» (Звин.)]; лоно, перса; (сосец) цицька, грудь. [Мати годує дитину своєю груддю саме найменше, як півтора року (Звин.)]. Полной грудью, во всю грудь - на всі груди, на повні груди. [Зідхнув на всі груди (Васильч.)]. Человек с волосатой грудью - космогрудий. С раскрытой грудью - розхристаний. Взять за грудь в драке - взяти за барки. Отнять ребёнка от груди - залучити (відлучити) дитину.
    * * *
    гру́ди, -дей; грудни́на, увел. груди́на; ( женская) грудь, -ді, пе́рса, -сів, пе́рси

    Русско-украинский словарь > грудь

  • 2 меме

    жіноча грудь, цицька, сосок, дійка; меме баш сосок К; меме бер- П, меме вер- К давати грудь; ушағы мемедэн кесвідлучати дитину від грудей Г; меме хаптыр- давати грудь К.

    Урумско-украинский словарь > меме

  • 3 кӧкӱс

    (кӧксӱ)
    1. груди; кӧкӱс сӱйек грудна кістка К; кӧкӱс т'ечирГ, кӧкӱс чечир- СЛ глибоко зітхати; кӧкӱс хапах грудна клітка К; кӧкӱслери нағышлы груди в неї вишивані Б.
    2. жіноча грудь О, Б, У, К; кӧкӱс ашаған бала грудна дитина У; кӧкӱс вер- давати грудь НКД; кӧкӱс баш сосок Б, К; кӧкӱс толған груди налилися молоком К; балайы кӧкӱстэн т'естирвідлучити дитину від грудей К; пор. кӧгӱс.

    Урумско-украинский словарь > кӧкӱс

  • 4 nurse

    1. n
    1) няня, нянька
    2) годувальниця, мамка
    3) сиділка, доглядальниця; санітарка
    4) медична сестра
    5) хранитель (традицій тощо)
    6) няньчення, бавлення
    7) дерево, що дає захисток іншому
    8) ент. бджола-годувальниця (тж nurse bee)
    9) ент. робоча мурашка

    N. Corps — амер., військ. служба медичних сестер

    2. v
    1) годувати груддю; вигодовувати дитину; бути годівницею
    2) ссати, брати грудь (про дитину)
    3) пити повільно, смоктати
    4) няньчити, доглядати дітей; бути нянею
    5) улещувати
    6) доглядати хворого; бути медичною сестрою (сиділкою)
    7) лікуватися
    8) приділяти велику увагу
    9) вирощувати, плекати (рослину)
    10) виховувати (в певних умовах)
    11) пестити, леліяти; таїти
    12) заохочувати, розвивати
    13) тримати в обіймах (на колінах), ніжно притискати до грудей
    14) їхати слідом
    * * *
    I n
    2) годувальниця, мамка
    3) доглядальниця; санітарка
    6) нянчення, пестування
    7) дерево, яке дає захист іншому
    8) eнт. бджола-годувальниця ( nurse bee); самка-годувальниця у мурашок ( nurse ant)
    II v
    1) годувати груддю; вигодовувати дитину; бути годувальницею; ссати, брати груди ( про дитину), пити повільно, присмоктувати, пригублювати
    2) нянчити; глядіти за дітьми; бути нянькою; доглядати, піклуватися, дбати
    3) доглядати за хворим(и); бути медичною сестрою або фельдшерицею; бути доглядальницею
    4) дбайливо поводитися; лікувати
    5) вирощувати, викохувати ( рослину); (in) виховувати (в певних умовах)
    6) плекати; таїти; сприяти, розвивати
    7) тримати в обіймах, на колінах; ніжно притискувати до грудей
    8) cл. їхати слідом, невідступно слідувати (особл. про автобуси конкуруючих компаній); тіснити

    English-Ukrainian dictionary > nurse

  • 5 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 6 бюст

    бюст, погруддя. [Гіпсовий бюст Кобзаря. Вона підняла голову й випнула свій бюст. Мармурові погруддя М. Лисенка та Шевченка].
    * * *
    1) бюст, погру́ддя

    Русско-украинский словарь > бюст

  • 7 впалый

    запалий, западистий, ямкуватий. Впалые глаза, щеки - ямкуваті (запалі, позападалі) очі, лиця. Впалые бока, грудь - западисті боки, груди.
    * * *
    запа́лий, упа́лий

    Русско-украинский словарь > впалый

  • 8 давить

    давливать, давнуть
    1) давити, давнути, давонути; гнітити, гнести, пригнічувати; тиснути, потискати, притискати, потиснути; душити, чавити; (трудить) мули[я]ти. [Давнув його за горло. Привиддя лихі мені душу гнітили (Л. Укр.). Чобіт муляє (мулить) ногу]. Грудь давит - у грудях тисне; стиски в грудях; груди стискає. Давящий - гнітючий, мулький. [Над життям людським вічно важніє гнітюча погроза (Крим.). Мульке службове ярмо (Єфр.)];
    2) давити. [Кіт давай зараз миші давити].
    * * *
    1) дави́ти; (жать, нажимать) души́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити
    2) перен. давити, души́ти; ( угнетать) гніти́ти; ( притеснять) пригно́блювати, гноби́ти, пригні́чувати, пригніта́ти, ути́скувати
    3) ( душить) души́ти, дави́ти
    4) (розминать, выжимая сок) чави́ти, дави́ти, души́ти

    Русско-украинский словарь > давить

  • 9 железа

    glandula) залоза, ум. залозка. Грудная -за - молочнівка, грудь (р. -ди). Миндалевидная -за - мигдалик. Слюнная -за - слинівка. Предстательная -за - простата, присечник.
    * * *
    анат.
    за́лоза

    Русско-украинский словарь > железа

  • 10 заваливать

    завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).
    * * *
    несов.; сов. - завал`ить
    1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати
    2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти
    3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

    \заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)

    Русско-украинский словарь > заваливать

  • 11 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 12 кормить

    кармливать годувати, (редко) кормити (-млю, -миш), (продовольствовать, содержать) харчувати, контентувати, (питать) живити (-влю, -виш) кого. [Крадеш? Годуєш борщем з червою? (Коцюб.). Хлібом кормлять, а стеблом очі колють (Номис). Україна їх харчувала (Куліш). Жінки обіцянку дали людей контентувати (Г. Барв.)]. -мить ребёнка грудью - годувати дитину груддю, давати дитині грудь. В этом ресторане хорошо - мят - у цьому ресторані добре годують. -мить из рук - годувати з рук кого. -мить лошадей (в дороге) - попасати, попасувати коні. Проехать сорок вёрст не -мя - проїхати сорок верстов без попасу (не попасаючи коні). -мить вволю кого - годувати досхочу кого, (домашн. животных) годувати уприпуст (невпоїд) (худобу). -мить кого завтраками - (по)жданиками годувати кого. Соловья баснями не -мят - соловей піснями не ситий. -щие грудью женщины - жінки-годівниці. Кормленный и Кормлённый - годований.
    * * *
    1) ( животное) годува́ти, корми́ти
    2) ( человека) годува́ти; (предоставлять продовольствие, прокармливать) харчува́ти
    3) (перен.: содержать) годува́ти

    Русско-украинский словарь > кормить

  • 13 лебединый

    лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].
    * * *
    лебеди́ний

    лебеди́ная пе́сня (песнь) — лебеди́на пісня, лебеди́ний спів

    Русско-украинский словарь > лебединый

  • 14 лилейный

    лілійний, лілейний, лелійний; лілієвий, лілеєвий, лелієвий. [Пташки ті золотії, лелійні ті квітки (Манж.)]. -ный запах - лілієвий пах (-ху), лілієві (лілеєві) пахощі (-щів и - щей). -ная грудь - лелійні (лілейні) груди (-дей).
    * * *
    поэз.
    ліле́йний, лелі́йний

    Русско-украинский словарь > лилейный

  • 15 лоно

    1) (грудь) лоно (-на и редко -ня), надро, перси и перса (р. перс), груди (-дей). [Бризки на водяне лоно упали (Грінч.). Молодиця молодая щось до лоня пригортає (Шевч.). Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро (М. Вовч.)]. На -не природы - на лоні природи. [На лоні матери нашої природи відпочинемо (Мирн.)];
    2) (недра, утроба) лоно, надро. [Матінко моя ріднесенька, чи прокляв мене в твоїм лоні хто? (Франко). Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко (Основа)]. -но Авраама, Авраамово - лоно (надро) Авраамове, надра Авраамові.
    * * *
    ло́но

    на ло́не приро́ды — на ло́ні приро́ди

    Русско-украинский словарь > лоно

  • 16 навылет

    нрч. наскрізь, упростріль. [Куля вийшла упростріль (Київщ.)]. Ранен в грудь -лет - поранений у груди наскрізь, йому пробито (прострі[е]лено) груди наскрізь. Рана -лет - рана упростріль.
    * * *
    нареч.
    нави́літ

    Русско-украинский словарь > навылет

  • 17 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 18 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 19 опускаться

    и Опущаться опуститься
    1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;
    2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];
    3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];
    4) (о почве) осідати, осісти;
    5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - опуст`иться
    1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися
    2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега
    3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися

    Русско-украинский словарь > опускаться

  • 20 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • грудь — грудь/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ГРУДЬ — ГРУДЬ, груди, о груди, в, на груди, мн. груди, грудей, жен. 1. только ед. Верхняя часть передней стороны туловища, ниже шеи, до живота. Впалая грудь. Грудь колесом. Широкая грудь. Вся грудь его была в орденах. Грудью вперед. Прижать кого нибудь к …   Толковый словарь Ушакова

  • грудь — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? груди, чему? груди, (вижу) что? грудь, чем? грудью, о чём? о груди и на груди; мн. что? груди, (нет) чего? грудей, чему? грудям, (вижу) что? груди, чем? грудями, о чём? о грудях 1. Грудь это… …   Толковый словарь Дмитриева

  • грудь — и, предл. о груди, в груди, на груди; мн. род. ей; ж. 1. Передняя часть туловища человека или животного от шеи до живота. Широкая, могучая, богатырская г. Узкая, впалая г. Г. борца, атлета. Получить удар в г. Плакаться у кого л. на груди… …   Энциклопедический словарь

  • ГРУДЬ — жен. средняя из трех главных частей туловища, состоящего из головы, груди и брюха с тазом; передняя, верхняя часть тела, от шеи до брюха, от ключиц до нижних ребер; в груди легкие и сердце. У силача грудь высокая, крутая. Грудь на распашку, на… …   Толковый словарь Даля

  • грудь — См. душа, сердце давать грудь, носить в груди, стоять грудью... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. грудь бюст; груди; душа, сердце; грудка, недро, штучка, пектус, лоно, соски …   Словарь синонимов

  • ГРУДЬ — передний (у большинства позвоночных животных), верхний (у человека) отдел туловища. Форма груди обусловлена грудной клеткой, мышцами, расположенными на ней, плечевым поясом. У членистоногих грудь отдел тела между головой и брюшком …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГРУДЬ — ГРУДЬ, груди и (устар.) груди, о груди, в (на) груди, мн. и, ей, жен. 1. Верхняя часть передней стороны туловища, а также полость в этой части тела. Широкая г. Г. заложило. Дышать полной грудью (также перен.: чувствовать себя легко, свободно).… …   Толковый словарь Ожегова

  • грудь — атласная (Бальмонт); безмолвная (Хомяков); белоснежная (Пожарова); возвышенная (Рукавишников); впалая (Григорович); вселюбящая (Веневитинов); высокая (Мамин Сибиряк); горестная (К.Р.); горячая (Майков); жадная (К.Р.); жаркая (Коринфский); живучая …   Словарь эпитетов

  • грудь —     ГРУДЬ и ГРУДИ, бюст, устар., трад. поэт. перси, разг. сиси, разг. тити, разг. сниж., шутл. буфера, разг. сниж. сиськи, разг. сниж., груб. титьки, жарг., шутл. батоны …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГРУДЬ — ГРУДЬ, см. МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА …   Научно-технический энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»