Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

грубее

  • 1 грубее

    сравнит. ст.
    1) нареч. грубей
    2) прил. грубейшы

    Русско-белорусский словарь > грубее

  • 2 грубее

    грЭбэр

    Русский-идиш словарь > грубее

  • 3 выкушать

    (грубее) виїсти, (вежливее) викоштувати. Выкушанный - виїдений, викоштуваний.
    * * *
    ви́пити

    Русско-украинский словарь > выкушать

  • 4 дурнеть

    становиться некрасивым: о внешности лице) поганіти, поганішати, поганшати [Ольга все кращала та кращала, Катерина поганшала (Неч.-Лев.)], (грубее) паскудніти, бриднути, плюгавіти. Подурнеть - споганіти, (грубее) спаскудніти, збриднути, сплюгавіти. [Вона так збридла. Геть сплюгавів = совсем подурнел].
    * * *
    поганіти, погані́шати, пога́ншати; плюга́віти; (худеть, чахнуть) марні́ти, ми́ршавіти

    Русско-украинский словарь > дурнеть

  • 5 нажёвывать

    нажевать нажовувати, нажувати и нажути, (грубее) нажвакувати, нажвакати, (о мног.) понажовувати, понажвакувати що, чого. Нажёванный - нажований, нажутий, нажваканий, понажовуваний, понажвакуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нажовуватися, бути нажовуваним, нажованим, нажутим, понажовуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нажуватися, попожувати (досхочу), (грубее) нажвакатися попожвакати (досхочу), (о мног.) понажовуватися, понажвакуватися.
    * * *
    несов.; сов. - нажевать
    нажовувати, нажувати

    Русско-украинский словарь > нажёвывать

  • 6 дети

    діти (ум. дітки, дітоньки, діточки). Дети сводные - зведенята, зведенюки. Дети вдовы, приведенные в семью - приведеники. Незаконнорождённые, внебрачные дети - діти жирові, самосійні, падаличні, (грубее) байстрюки, байстрята.
    * * *
    ді́ти, -те́й

    Русско-украинский словарь > дети

  • 7 дитя

    дитина, дитя (р. дитяти); (возвыш.) чадо, (насмешл. - отродье) вилупок. [Це-ж твої вилупки]; мн. діти; ум. дитинка, дитинонька, дитиночка, дитятко, дітонько, (чаще во мн. -ки), дитяточко, дитяте[о]нько, дитинча (р. -чати). Детки - дітки, діточки, дітоньки. Детишки - дітвора, дітлахи, дітваки, дитинчата, (насмешл.) бахурня. Малые дети - малеча, дріб'язок. [Там того дріб'язку повен запічок]; (в детск. яз.) ляля, лялечка. Дитя в зародыше - утроба; (ещё не говорящее, грудное) немовля (р. -ляти), немовлятко; (начинающее бегать) бігунець (р. -нця), бігунчик; (самое младшее в семье) мізинець (р. -нця), мізинчик, мізинне дитя, (шутливо) - вис[ш]крібок; (сводное) зведенюк (ж. р. зведенючка), зведеня (р. -няти, мн. зведенята); (родное) рідна дитина, порідня (ж. р.). [Він її порідня, - то хіба-ж вона його одкинеться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня (р. -няти); (подаренное) подарунча (р. -чати); (внебрачное) нешлюбна дитина; (незаконнорождённое) байстря (р. -ряти), байструк, (о девочке) байстручка, (общ.) байструченя, (деликатно) бастард, падалишне [Андрій з падалишних], падалишна (самосійна) дитина; (зачатое до брака) безкоровайний, безкоровайчук; (родившееся после смерти отца) посмертна дитина; (балованное) пестя (р. - ті); (резвое) кокот, кокотень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пискавка, верескля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опецьок (р. -цька), оклецьок; (запачканное, неопрятное) мазя, замурзеня (р. -яти); (уродливое, больное английской болезнью) відмінок, відмінча (р. -чати), відміна; (умершее без крещения) потерча (р. -чати), потерчук. Корчить из себя дитя - дитинитися, сов. здитинитися. [Не дитинься та приймай гроші на теля. А Семен здитинився, наче він ніколи не чув і не бачив]. Родить дитя - знайти дитину, привести дитину, породити. Родить дитя вне брака - нарядити дитину, (грубее) привести байструка.
    * * *
    1) ( ребёнок) дити́на, дитя́, -тя́ти; дітва́к, -а
    2) ( чего) дитя́

    \дитя приро́ды — дитя́ приро́ди

    Русско-украинский словарь > дитя

  • 8 дохлятина

    дохлятина, здохлятина, (грубее) - стерво, падло.
    * * *
    дохля́тина, здохля́тина; диал. здохля́ка

    Русско-украинский словарь > дохлятина

  • 9 жевать

    жувати, (грубее) жвакати, (глодать) жвакувати. [Вовки-сіроманці козацькую кість жвакували]. -ать жвачку - ремиґати. Жёванный - жуваний, жований.
    * * *
    1) жува́ти (жую́, жує́ш); ( есть) куса́ти, ( чавкая) жва́кати, жвя́кати, ( глодая) жвакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, жмакува́ти, жма́кати; ( с трудом) кутуля́ти

    \жеватьть губа́ми — жува́ти губа́ми

    2) перен. жува́ти

    Русско-украинский словарь > жевать

  • 10 ложный

    I. 1) (о постели) ліжковий;
    2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.
    II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.
    * * *
    1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний
    2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

    Русско-украинский словарь > ложный

  • 11 ложь

    неправда, (грубее) брехня, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. неправдонька, брехенька. [Всяка неправда - гріх (Номис). А неправда-ж! я того не казав (Сл. Гр.). Що правда, то не брехня (Грінч.). Обіцяла гостинця, дак оце й принесла, щоб не буть у бреху (Переясл.)]. Ложь о ком - брехня про кого, (действие) набріхування на кого. Это похоже больше на ложь, чем на правду - це більше на брехню скидається, ніж на правду; це може й правда, та щербата (щербатенька). Сплетение лжи - клубок брехень. У него что ни слово, то ложь - він з брехнею не розминається; віц що не скаже, то збреше. Он ни на шаг без лжи - він що ступне, то й (з)брехне. Это явная ложь - це видима (очевидна) неправда (брехня). Чистейшая ложь - справжнісінька брехня. Уличать, (из)обличать во лжи кого - виявляти (виводити, виказувати) брехню чиюсь, когось. Обвинять во лжи кого - винуватити, обвинувачувати в брехні кого, брехню завдавати кому. [Мені старій та брехню завдала (Грінч.)]. Приобретать, приобрести -жью что - здобувати, здобути брехнею, (вульг.) вибріхувати, вибрехати що. [Циган що вибреше, те й його (Рудч.)]. Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью - вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися. [Брехнею не вибрешешся (не відбрешешся) (Номис)]. Оправдывание себя посредством лжи - вибріхування, відбріхування.
    * * *
    непра́вда, ви́гадки, -док; брехня́

    Русско-украинский словарь > ложь

  • 12 лупить

    лупливать
    1) (сдирать кожу, снимать кожуру) лупити (-плю, -пиш), облуплювати (-люю, -люєш) що, (свежевать) білувати що. [Облуплює яйце (Луб.). Зарізав чоловік ягня, зібрався білувати (Манж.)];
    2) (драть, обирать) драти, дерти, обдирати, лупити. [Що ступить, то лупить (Номис)];
    3) (уписывать) уминати, трощити, лупити. [Лев уминав за сніданням ягня (Глібов). Бублики лупить, як хто купить (Номис)];
    4) (бить) лупцювати, лупити, ч[ш]устрити. [Мати її взяла лупцювати нещадно (Крим.). Дивимося: вже шустрить коня (Звин.)];
    5) (таращить) витріщати, лупити, вирячувати очі (грубее баньки) на що; срв. Пялить глаза;
    6) (ковырять) колупати. [Стала коло печі та й колупає її пальцем (Квітка)];
    7) (бежать) чухрати, чесати, лупити. [Час мов віл з гори чухра, його не налигаєш (Гул.-Арт.)].
    * * *
    1) (очищать от коры, скорлупы) лупи́ти, облу́плювати
    2) ( брать втридорога) де́рти, дра́ти, обдира́ти, лупи́ти
    3) (сильно бить, колотить) лупи́ти, лупцюва́ти, ката́ти, чухра́ти, пері́щити, пі́жити, репі́жити
    4) ( быстро бежать) лупи́ти, ката́ти, шква́рити, чухра́ти, чеса́ти

    Русско-украинский словарь > лупить

  • 13 ляпать

    -пывать, -пнуть
    1) (шлёпать) ляпати, ляпнути, (чем-л. мокрым) льопати, льопнути. [Ляпнув по спині (Полт.). Годі вже тобі оту долівку льопати (Кобел.)];
    2) (вахлять, делать кое-как) партачити, кремсати, базграти, партолити; срв. Сляпать;
    3) (брякать, говорить не кстати) ляпати, ляпнути (язиком), бовкати, бовкнути, плескати, сплеснути (язиком), блявкати, блявкнути, (перен.) утяти до гапликів, сказати, (грубее: сказонути) аж пальці знати. [Їм - що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Вже по всьому селу язиками плещуть про тебе (Полт.). Ви в Москві не вчилися? - бовкнув я (Крим.)]. -нул словечко - ляпнув, бовкнув слівце.
    * * *
    несов.; сов. - л`япнуть
    1) ( говорить необдуманно) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, ля́пати [язико́м], ля́пнути [язико́м], хля́пати, хля́пнути
    2) ( ударять) ля́скати, ля́снути; ля́пати, ля́пнути
    3) (несов.: делать кое-как) парта́чити, парто́лити, капа́рити

    Русско-украинский словарь > ляпать

  • 14 моргание

    1) моргання, кліпання, (грубее) лупання (очима);
    2) (подмигивание) моргання на кого, підморгування кому. Срв. Моргать.
    * * *
    морга́ння

    Русско-украинский словарь > моргание

  • 15 моргать

    моргнуть
    1) кліпати, кліпнути, моргати, моргнути, (грубее) лупати, лупнути; срв. Мигать 1;
    2) (подмигивать) моргати, моргнути на кого, підморгувати, підморгнути кому. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Віддай мене за такого, що чорнії вуса: він на мене кивне, моргне, а я засміюся (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - моргн`уть
    морга́ти, моргну́ти; ( глазами) мига́ти, мигну́ти и змигну́ти, клі́пати, клі́пнути и лу́пати, лу́пнути, несов. підмо́ргувати; (мерцать, светиться) бли́мати, бли́мнути, мигті́ти, мигну́ти

    Русско-украинский словарь > моргать

  • 16 называться

    назваться
    1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);
    2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];
    3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).
    * * *
    I несов.; сов. - назв`аться
    1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

    \называться ться кем-чем — (принимать, присваивать себе какое-л. наименование) називати, назва́ти себе́ (називатися, назватися) ким-чим

    что \называться зыва́ется — ( как говорят) що назива́ється, як ка́жуть

    са́мый, что \называться зыва́ется, силач — справжні́сінький сила́ч

    2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе
    3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися
    II несов.; сов. - назв`аться
    1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися
    2) страд. несов. накликатися

    Русско-украинский словарь > называться

  • 17 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 18 напечатлевать

    напечатлеть
    1) (поселять, укоренять в ком что) відбивати, відбити, відтискати и відтискувати, відтиснути (в пам'яті, в серці) в кого що, в[за]корінювати, в[за]коренити в кому що;
    2) (вбивать) вбивати, вбити, врізувати, врізати кому в пам'ять (в серце) що, (грубее) втовкмачувати, втовкмачити кому (в тямку) що, (сильнее) вибивати, вибити в кого (в памяті, в серці) що; срв. Запечатлевать. -вать поцелуй на челе, на устах - відтискати поцілунок на чолі, на устах, цілувати в чоло, в уста. Напечатлённый -
    1) відбитий, відтиснутий и відтиснений, в[за]корінений;
    2) вбитий, врізаний, втовкмачений, вибитий. -ться - відбиватися, відбитися, відтискатися и відтискуватися, відтиснутися (в пам'яті, в серці), в[за]корінюватися, в[за]коренитися в кого; бути відбиваним, відбитим, відтискуваним, відтиснутим (відтисненим), в[за]корінюваним, в[за]коріненим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - напечатлеть
    відбива́ти [в пам'яті, в серці], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [в па́м'яті, в се́рці], відти́скувати, -кую, -куєш [в пам'яті, в серці], відти́снути [в пам'яті, в серці]

    \напечатлеватьть поцелу́й кому́ [на чём, на что] — цілува́ти, поцілува́ти кого́ [в що]

    Русско-украинский словарь > напечатлевать

  • 19 нарезвиться

    набавитися, нагулятися, напустуватися, надуріти, (грубее) нажируватися, (напрыгаться) настрибатися.
    * * *
    награ́тися; ( нашалиться) напустува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; ( напрыгаться) настриба́тися

    Русско-украинский словарь > нарезвиться

  • 20 негодяй

    -дяйка негідник, -ниця, поганець (-нця), поганка, (грубее) паскудник, -ниця, (об одном лице и соб.) погань (-ни), паскуда. [Такого негідника ще світ не бачив (Київ). Плаче та ридає, як рибонька б'ється, а над нею молодою поганець сміється (Шевч.)].
    * * *
    негі́дник; диал. драб

    отъя́вленный (изря́дный, неслы́ханный) \негодяй дяй — неприторе́нний (непроторе́нний, страше́нний) негідник

    Русско-украинский словарь > негодяй

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • грубее — шершавей Словарь русских синонимов. грубее нареч, кол во синонимов: 1 • шершавей (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • не грубее — нареч. качеств. Обладая такой же (как кто либо другой) или меньшей (чем кто либо другой) грубостью. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • не грубее — не груб ее …   Русский орфографический словарь

  • не грубее — не грубе/е …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • шероховатость — 3.4.133 шероховатость: Показатель, характеризующий поверхность бумаги или картона, оцениваемый величиной скорости, с которой воздух проходит между плоским кольцом измерительной головки и листом бумаги или картона при определенном давлении (ГОСТ… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • ГОСТ 8716-81: Станки резьбошлифовальные. Нормы точности и жесткости — Терминология ГОСТ 8716 81: Станки резьбошлифовальные. Нормы точности и жесткости оригинал документа: 1.14. Одновысотность осей конусных отверстий шпинделя передней бабки и пиноли задней бабки (черт. 13) Черт. 13 Таблица 8 Наибольший диаметр… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Кардование — (cardage; Kratzen, Krempeln, Kardieren, Streichen; carding), или кардочесание прядильных материалов имеет целью произвести в общей массе разрыхленного материала возможно полное разделение волокон между собою, равномерно распределяя и несколько… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Нитроклетчатка* — Открытие ее принадлежит Пелузу в 1838 г. Этим именем обозначаются собственно несколько различных азотных эфиров клетчатки, получающихся при обработке очищенных природных видов ее (хлопка, льна, пеньки, древесной целлюлозы и т. п.) азотной… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Тусса — под этим именем известен шелк некоторых пород диких червей, гл. образом выделяемый распространенными в Индии и Китае шелкопрядами Antheraea mylitta и Antheraea perayi. Коконы, даваемые ими, в 3 или 4 раза больше коконов обыкновенного шелковичного …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Хлопчатобумажное производство — (технич.) I. Исторический очерк. II. Свойства хлопчатобумажного волокна. III. Обзор сортов хлопка IV. Ход обработки. V. Общие данные. VI. Литература по хлопкопрядению. I. Исторический очерк (до XVIII века). Родиной хлопка в Старом Свете бесспорно …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Хлопчатобумажные ткани — Огромное большинство изготовляемых из хлопка тканей представляет самые простые и дешевые изделия для домашнего обихода небогатых классов населения. Преобладающие переплетения (см. соотв. статью) простые, фасонные же и сложноузорчатые ткани… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»