-
1 грозити
грозити кулаком комусь — to shake one's fist at smb.
-
2 грозити
грози́ть; грози́ться -
3 грозити
hrozytyдієсл. -
4 грозити
დამუქრება -
5 დამუქრება
грозити, загрожувати -
6 true
грозити, загрожувати -
7 grozić
грозити; загрожувати -
8 threaten
v1) загрожувати; грозити, погрожувати, грозитисяto threaten smb. with punishment — погрожувати комусь покаранням
2) провіщати, віщувати (біду, небезпеку)3) бути загрозою (небезпекою)* * *['aretn]v1) загрожувати; грозитиto threaten smb with punishment, to threaten to punish smb — загрожувати комусь покаранням
to threaten smb with one's fist [with a whip] — грозити комусь куркулем [батогом]; (into, out of) погрозами домогтися чогось
to threaten smb into (adopting) the project — погрозами домогтися від когось схвалення плану; грозити, погрожувати; піддаватися погрозам
I don't threaten easily — мене важко залякати, я не боюся погроз
2) грозити, бути погрозою; представляти собою небезпекуa new war threatened — нависла погроза /небезпека/ нової війни; передвіщати (лихо, небезпеку)
the candle threatened to go out — свічка, здавалося, от-от згасне
-
9 threaten
['aretn]v1) загрожувати; грозитиto threaten smb with punishment, to threaten to punish smb — загрожувати комусь покаранням
to threaten smb with one's fist [with a whip] — грозити комусь куркулем [батогом]; (into, out of) погрозами домогтися чогось
to threaten smb into (adopting) the project — погрозами домогтися від когось схвалення плану; грозити, погрожувати; піддаватися погрозам
I don't threaten easily — мене важко залякати, я не боюся погроз
2) грозити, бути погрозою; представляти собою небезпекуa new war threatened — нависла погроза /небезпека/ нової війни; передвіщати (лихо, небезпеку)
the candle threatened to go out — свічка, здавалося, от-от згасне
-
10 грозить
-ся грозити, загрожувати, погрожати, погрожувати кому, нахвалятися, похвалятися перед ким, страхати кого, сваритися, насварятися на кого. [І будуть більшого ще допевнятися та бунтами грозити (Куліш). Насварялися мовчки кулаками (Васильч.). Поклавши руку на меч, очима сваряться вони один на одного (Грін.)].* * *1) (кому-чему) грози́ти (кому-чому); ( угрожать) погро́жувати, загро́жувати, пригро́жувати (кому-чому); ( устрашать) страха́ти (кого-що); (делать угрожающий жест и перен.) свари́тися (на кого-що)2) (предстоять - о чём-л. плохом) загро́жувати -
11 grozić
[ґрожічь]v.ndkгрозити, загрожувати -
12 wygrażać
погрожувати, грозити -
13 хорхут-
-
14 threaten
v. groziti · грозити vi., zagroziti · загрозити vp.
См. также в других словарях:
грозити — ГРО|ЗИТИ (4*), ЖОУ, ЗИТЬ гл. Грозить, угрожать: по мнѣ идеть полкъ со кнѩземъ. бе щисла множьство. се же ре(ч) грозѩ имъ. ЛЛ 1377, 20 (968); молюсѩ въспомина˫а извѣща˫а запрѣщаю. ѹбл҃жаю. грожю и ѡглашаю. (ἀπειλῶν) ФСт XIV, 136б; како ли ѹбо суть … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
грозити — грожу/, гро/зиш, недок. 1) Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. || Робити загрозливий жест. 2) Містити яку небудь загрозу, небезпеку; загрожувати. 3) перен. Лякати своєю близькістю, можливістю здійснення. || Залякувати чим небудь … Український тлумачний словник
грозити — 1) (кому чому містити в собі загрозу, небезпеку), загрожувати, погрожувати; нависати, нависнути, зависати, зависнути (над ким чим виникаючи, з являючись, загрожувати) Пор. пророкувати 1) 2) (попереджати з погрозою про покарання), грозитися,… … Словник синонімів української мови
грозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
погрожувати — I = погрозити (кому попереджати, погрожуючи про покарання), грозити, грозитися, загрожувати, загрозити, пригрожувати, пригрозити, страхати (кого), хвалитися (без додатка), вихвалятися (перев. без додатка) II ▶ див. грозити 1), залякувати, лякати… … Словник синонімів української мови
гроза — укр. гроза, ст. слав. гроза φρίκη (Клоц.), болг. гроза, сербохорв. гро̀за трепет, ужас , словен. groza, чеш. hrůza, слвц. hrôza, польск. groza, в. луж. hroza. Сюда же грозить, грожу, ст. слав. грозити и т. д. Родственно лит. gražoju, gražoti… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
грожениѥ — ГРОЖЕНИ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. грозити: хотѩше грожениемь своимь смѣрити ц(с)рь і ѹпразднити истину его своімь неч(с)тьемь. ПрЮр XIV, 258г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
грозитися — грожу/ся, грози/шся, недок. Те саме, що грозити 1) … Український тлумачний словник
грозячи — Дієприсл. до грозити … Український тлумачний словник
погрожувати — ую, уєш, недок., погрози/ти, грожу/, грози/ш, док. 1) Попереджати з погрозою про покарання; грозити покаранням. || Робити загрозливий жест. 2) тільки недок. Містити, крити в собі яку небудь небезпеку, загрозу. || Бути неминучим, невідворотним для … Український тлумачний словник
пригрожувати — ую, уєш, недок., пригрози/ти, ожу/, ози/ш, док., неперех. і рідко перех. Те саме, що грозити 1) … Український тлумачний словник