Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

грамота

  • 1 грамота

    1) грамота, письмо. Учиться грамоте - учитися письма, грамоти. Приступать к грамоте - братися грамоти. [Уже воно й грамоти бралося];
    2) грамота. [У руках царська грамота]. Конституционная грамота - грамота конституційна. Г. охранная - лист охоронний, обережний. Г. дарственная, жалованная - лист дарчий, надавчий. Г. освободительная - визволенний лист. Г. верительная - вірчий лист.
    * * *
    гра́мота; ( умение читать и писать) письмо́, письме́нство

    Русско-украинский словарь > грамота

  • 2 вкладной

    вкладний, всувний. [Вкладний аркуш]. Вкладная грамота - вписова грамота.
    * * *
    вкладни́й

    Русско-украинский словарь > вкладной

  • 3 дарственный

    1) (дарёный) дарований, даровинний, (редко) дарбенний. [Ми живемо на дарбенній землі, - що поміщик наділив];
    2) (свидет. о даре) дарчий, даровичний, надавчий. Дарственная запись - дарчий лист, даровизний лист; дарня (розпись) (р. -си), уступна. Дарственная (жалованная) грамота - надавчий лист, дарня (грамота). [Земля дісталася по дарній (Київщ.). Нехай твій батько дасть тобі уступну на всю худобу (Конис.)]. [Захопив Роменщину на Сулі, випрохавши в короля надавчий лист (Куліш)].
    * * *
    1) ( дарёный) даро́ваний, подаро́ваний, пода́рений

    да́рственная за́пись — да́рчий лист (за́пис)

    Русско-украинский словарь > дарственный

  • 4 китайский

    китайський, хінський. [Хінський мур (Федьк.)]. -кая грамота - китайська грамота, хінське письмо. -кая стена - китайський (хінський) мур. -кие церемонии - китайські церемонії, китайщина. -кая вежливость - китайська чемність.
    * * *
    кита́йський

    Русско-украинский словарь > китайский

  • 5 кредитив

    1) (для получения денег) кредитива (-ви) и (рус.) кредитив (-ва);
    2) -тив, кредитивная грамота (посла) - кредитива, (-ви), вірча (кредитивна) грамота.
    * * *
    фин.
    кредити́в

    Русско-украинский словарь > кредитив

  • 6 отступной

    відступний. -ная грамота - відступна грамота.
    * * *
    відступни́й

    Русско-украинский словарь > отступной

  • 7 охранный

    охоронний, охорончий. -ная грамота - охоронний лист, охоронна грамота, стар. обережний (глейтовий) лист. -ное отделение - охоронний відділ.
    * * *
    охоро́нний

    Русско-украинский словарь > охранный

  • 8 Неписанный

    1) неписаний, незаповнений, чистий, білий. [Час - то білий лист паперу, ви-ж - на картці письмена (Франко)]. -ная грамота - неписана (чиста) грамота. -ный вексель - незаповнений вексель;
    2) усний, словесний, неписаний; срв. Изустный. [Неписана словесність народу українського (Куліш). Се був сам закон неписаний (Ле)].

    Русско-украинский словарь > Неписанный

  • 9 Несудимый

    1) несуджений, несудимий; (неосуждаемый) негуджений, неганьблений;
    2) (неподсудный) непідсудний. -мый кем - непідсудний кому. -мая грамота, стар. - грамота про непідсудність;
    3) (невменяемый в вину) невсудний.

    Русско-украинский словарь > Несудимый

  • 10 акт

    1) акт (р. -ту), дія, чин;
    2) акт, документ, грамота. [Юридичні і дипломатичні акти];
    3) акт, святкування. [Урочистий, роковий акт];
    4) (в драматическом произведении) дія, справа. [Комедія на 4 дії].
    * * *
    1) акт, -у
    2) ( о документе) акт, -а
    3) театр. акт, -у, дія

    Русско-украинский словарь > акт

  • 11 верительный

    вірчий. [Вірчий лист, вірча грамота].
    * * *
    диал.
    ві́рчий

    вери́тельная гра́мота — ві́рча гра́мота

    Русско-украинский словарь > верительный

  • 12 жалованный

    пожалованный) дарований, наданий, наділений. [Даровані землі. Надані права]. -ванная грамота - надання, надавчий лист. [Випрохав у короля надавчий лист (Кул.)].
    * * *
    1) ( дарёный) ист. подаро́ваний, даро́ваний, пода́рений; ( о правах) на́даний

    \жалованныйая гра́мота — нада́вчий лист, жа́лувана гра́мота

    \жалованныйая дере́вня — подаро́ване (даро́ване, пода́рене) село́

    2) ( награждённый) нагоро́джений

    Русско-украинский словарь > жалованный

  • 13 купить

    1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;
    2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;
    3) см. Подкупать;
    4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.
    * * *
    купи́ти

    Русско-украинский словарь > купить

  • 14 наказной

    и Наказный наказний. [Полуботку, Полуботку, наказний гетьмане! (Рудан.)]. -ная грамота - наказ (-зу).
    * * *
    ист.; тж. наказный
    наказни́й

    \наказной ий атама́н — наказни́й отама́н

    Русско-украинский словарь > наказной

  • 15 освободительный

    визвольний. -ное движение, идея - визвольний рух, -на ідея. -ная грамота - визвольний или визволенний лист.
    * * *
    визво́льний, визво́льницький; визволе́нний

    Русско-украинский словарь > освободительный

  • 16 отпускная

    відпускна, вільна, грамота на волю.
    * * *
    (в знач. сущ. документ об отпуске) ист. відпускна́, -о́ї

    Русско-украинский словарь > отпускная

  • 17 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 18 Выводная

    вивідна грамота.

    Русско-украинский словарь > Выводная

  • 19 Злосеятель

    злосіяч, сіяч лиха, зла, розсівець зла (Грамота XV в.).

    Русско-украинский словарь > Злосеятель

См. также в других словарях:

  • ГРАМОТА — уменье читать и писать. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. ГРАМОТА ИЛИ ГРАМАТА греч. grammata, от graphein, писать. а) Уменье читать и писать. b) Открытый лист, патент, диплом, документ, официальное… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ГРАМОТА — (от греч. grammata чтение и письмо) 1) умение читать и писать.2) Официальный письменный акт, удостоверяющий какое либо международное соглашение или устанавливающий какие либо правовые отношения (Ратификационная грамота, Верительная грамота и др.) …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГРАМОТА — (от греческого grammata чтение и письмо), 1) умение читать и писать. 2) Письменный акт официальный или частный, в России 10 начало 20 вв., свидетельство на пожалование лицу или общине прав, владений, наград, отличий (Данная грамота, Жалованная… …   Современная энциклопедия

  • Грамота — ГРАМОТА, грамоты, жен. (греч. мн. grammata письмо, книга, письменность). 1. только ед. Уменье читать и писать. Учиться грамоте и счету. «Грамота давалась мне легко.» Максим Горький. || Элементарные сведения по какому нибудь предмету, области… …   Толковый словарь Ушакова

  • Грамота — (от греческого grammata чтение и письмо), 1) умение читать и писать. 2) Письменный акт официальный или частный, в России 10 начало 20 вв., свидетельство на пожалование лицу или общине прав, владений, наград, отличий (Данная грамота, Жалованная… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • грамота — См. документ китайская грамота, тарабарская грамота, татарская грамота... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. грамота документ, хартия; грамотка, рекредитив, хрисовул, письмо …   Словарь синонимов

  • грамота — ГРАМОТА, арх., истор. – Деловой документ, акт, часто имеющий силу закона в допетровской Руси. Он (Чеботай. – Б.Ш.) приказную грамоту ломил при откупе, чтобы объездил тебя как следоват (3. 355). См. Сл. РЯ XI XVII 4. 119 120: грамота (в 4 знач.;… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ГРАМОТА — ГРАМОТА, грамата жен. уменье читать и писать; иногда одно только первое, уменье читать. Народ говорит: знать грамоти. | Граматой ·наз. всякое царское письмо, писание владетельной особы; ныне рескрипт; | свидетельство на пожалование лицу или… …   Толковый словарь Даля

  • ГРАМОТА — ГРАМОТА, ы, жен. 1. Умение читать и писать. Выучиться грамоте. 2. Официальный документ. Верительная г. Охранная г. Патентная г. Похвальная г. 3. В старину: документ, письмо. Собрание Новгородских грамот. Берестяные грамоты (древнерусские грамоты… …   Толковый словарь Ожегова

  • ГРАМОТА — (от гр. grammata чтение и письмо) 1) официальный письменный акт, удостоверяющий какие либо международные соглашения или устанавливающий какие либо правовые связи (Ратификационная Г., Верительная Г. и др.); 2) письменный акт, официальный или… …   Юридический словарь

  • ГРАМОТА — ГРАМОТА, письменный акт, официальный или частный, в 10 начале 20 вв., свидетельство на пожалование лицу или общине прав, владений, наград, отличий (Данная Г., Жалованная Г. и др.) или о совершении сделок, установлении отношений (Купчая Г.,… …   Русская история

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»