-
41 житлове господарство
-
42 лісове господарство
forest sector; forestry -
43 міське господарство
municipal services; municipal economy; municipal infrastructure -
44 натуральне господарство
( на відміну від товарного) subsistence farming; subsistence farm -
45 ринкове господарство
market; market economy -
46 складське господарство
-
47 тарне господарство
container resources; container management -
48 економіка
ЕКОНОМІКА ( від грецьк. οικονομική - оселя і закон) - правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів, що використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) наука про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в процесі виробництва і споживання, обміну товарами і послугами. Першими джерелами класичної економічної теорії є праці Сміта, Рикардо, Дж. Cm. Мілля, Маркса, наукові здобутки історичної школи в нім. політичній економії (Рошер, Гільдебранд, Кніс, Шмолер, Брентано). У розробці загальних теоретичних засад Е. велика роль належить працям Кейнса. Засновниками економічної соціології були Спенсер і Маркс. Подальший розвиток Е. пов'язаний із дослідженням проблеми розподілу праці Дюркгеймом, розробкою теорії соціальних і економічних організацій М. Вебером, теорії підприємництва Вебленом. Якщо на початкових етапах становлення Е. як наука основні зусилля зосереджувала на аналізі впливу різноманітних інститутів (політичних, релігійних та ін.) на економічне життя суспільства, то за сучасних умов у центрі її уваги - економічна сфера суспільства як система ролей і статусів, пов'язаних із виробництвом і розподілом товарів та послуг О. сновний напрям дослідження - виявлення впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів, як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з економічними (див. відносини суспільні, відносини виробничі). -
49 народництво
НАРОДНИЦТВО - суспільно-політична течія, політична філософія та ідеологія В. иникло у 60-ті рр. XIX ст. в Росії й існувало, зазнаючи періодично внутрішніх трансформацій, до часів революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Н. належить до широко розгалуженої сім'ї ідеологічних течій, які являли собою реакцію на капіталістичну модернізацію традиційних аграрних суспільств. У витоків рос. Н. стояли Герцен і Чернишевський. Н. не утворювало цілісної течії у філософському відношенні, але назагал репрезентувало ідеалістичний, суб'єктивістський (почасти навіть волюнтаристський) погляд на історичний процес. Важливими постатями в ідейному Н. були Лавров (започаткував пропагандистський напрям у Н.), Бакунін (бунтарський напрям), Ткачов (змовницький напрям). Вагому роль у становленні народницької соціологічної думки відіграли Берві-Флеровський (автор дослідження "Становище робітничого класу в Росії") і Михайловський (основоположник "суб'єктивного методу" в соціології). Політичні орієнтири Н. охоплювали широкий спектр - від радикального революціонаризму (обґрунтування можливості і необхідності селянської революції, створення доктрини індивідуального терору) до цілком ліберальних позицій (вимоги щодо конституційних реформ, свободи слова, друку тощо). Головним носієм і соціальним стрижнем Н. була різночинна інтелігенція, яка виробила специфічний етос служіння народові (з метою віддати йому "історичний борг" за століття поневірянь, страждань і знущань з боку "освічених станів"). Теоретики Н. вбачали у селянській общині запоруку можливого некапіталістичного шляху розвитку, соціальну перепону пролетаризації і зубожінню селянства, яке становило переважну більшість населення Росії. Доктринальну основу соціальної філософії Н. складав демократизм і народоцентризм. Саме народ був першопочатковою і кінцевою соціально-культурною категорією для теоретиків Н. Творчий доробок визначних селянознавців XX ст. (дослідження Чаянова, Кондратьєва та ін.) переконливо довів, що трудове селянське господарство може виступати життєспроможною клітиною нормального суспільного розвитку (що і підтвердив розвиток багатьох країн). Згідно з "теорією диференціальних оптимумів" Чаянова, дрібне селянське господарство у багатьох відношеннях є більш оптимальним і життєспроможним у порівнянні з великим. Критики Н. (зокрема, марксисти) спрощено тлумачили пролетаризацію селянства як позитивний процес, вбачаючи в ньому тенденцію до визрівання соціальної бази соціалістичної революції. Вони не брали до уваги того, що прискорена пролетаризація за часів пореформеної Росії була тотожною маргіналізації і люмпенізації; правота Н. підтвердилася драматичним досвідом історії. Доктринальним схемам Н. був також притаманний волюнтаризм, уявлення про можливість вирішального впливу історичних осіб на хід історичного процесу. Укр. Н. мало низку специфічних особливостей; насамперед, це культ козацтва та укр. слов'янофільство, що згодом трансформувалося в укр. народолюбство (укр. різновид Н.). Укр. Н. вирізняло також поєднання народної (народоцентризм) і національної ідей, прискіплива увага до національно-культурних завдань. Ідейні провідники укр. Н. - Драгоманов, Подолинський, Антонович - розглядали перспективи втілення соціалістичних ідеалів з позицій еволюціонізму і поступовості. Укр. народолюбці сповідували повне неприйняття будь-якого терору. Н. не є суто рос. або укр. феноменом. У певному аспекті його можна вважати інваріантним ідеологічним явищем консервативного типу, спрямованим на збереження селянського стану як основи історично конкретної національної ідентичності, на створення перепон модернізаторським руйнаціям, що супроводжують капіталістичний поступ.В. Заблоцький -
50 вести
I вест`и1) (проводити, провадити) to lead, to conduct, to directвести боротьбу (з ким-небудь/чим-небудь) — to combat; to struggle (against, with)
вести вогонь — to fire (on)
вести початок — ( від чого-небудь) to date; to begin/start with, to derive from
вести розмову — to hold a conversation, to talk
вести справу — to run (to conduct, to carry on, to manage) a business
2) (кудись - про дорогу, стежку) to lead (to)3) ( автомашину) to driveII мн. мор.в`ести -
51 економіка
ж1) ( народне господарство) economy, economics, business life; ( структура господарства) economyекономіка, що розвивається — developing economy
тіньова економіка — shadow (underground, black) economy
2) ( наукова дисципліна) economics -
52 завод
I ч1) ( промислове підприємство) works, factory, mill; plantавтомобільний завод — motor works; амер. automobile plant
завод безалкогольних напоїв — bottler, bottlery
завод залізобетонних виробів — concrete product plant, casting yard
сталеливарний завод — steel mill/foundry/works
суднобудівний завод — shipyard, shipbuilding yard(s)
турбопрокатний завод — tube-rolling mill, tube works
хімічний завод — chemical factory, chemical plant
2) ( господарство для розведення тварин) farmII чрибоводний завод — fish breeding farm, fish farm
1) ( механізм) winding mechanism, starterавтоматичний завод — self starter, self-winding
2) ( дія) winding up3) ( тривалість дії) period of running ( operation)III ч полігр. -
53 племінне тваринництво
-
54 садівництво
с1) ( вирощування культур) gardening, fruit growing; наук. horticulture2) ( господарство) gardening ( horticultural) establishment -
55 хазяйнувати
( вести господарство) to keep house, to manage a household, to do housework; (розпоряджатися, управляти, завідувати) to manage, to boss it, to play the master; ( займатися хліборобством) to farm; жарг. to make oneself at home -
56 ОПГ
скор. від особисте підсобне господарство -
57 с/г
скор. від сільське господарство -
58 радгосп
-у( радянське господарство) совхо́з ( советское хозяйство) -
59 рибгосп
-у( рибне господарство) рыбхо́з ( рыбное хозяйство) -
60 сільський
См. также в других словарях:
господарство — сущ., кол во синонимов: 2 • владение (27) • хозяйство (40) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
господарство — господ арство, а … Русский орфографический словарь
господарство — а, с. 1) Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. 2) Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка. 3) Галузь якого небудь виду виробництва; виробнича одиниця. 4) Обладнання, інвентар,… … Український тлумачний словник
господарство — 1) (господарська діяльність), господарювання, хазяйство, хазяйнування, господарка; ґаздівство, ґаздування (перев. сільськогосподарська діяльність) 2) (виробнича, перев. сільськогосподарська од. із засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою… … Словник синонімів української мови
господарство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
господарство — держава … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
господарство — господар/ств/о … Морфемно-орфографический словарь
водно-шламове господарство — водно шламовое хозяйство water slurry circuit, coal preparation facilties Wasserschlammwirtschaft, Wasser und Schlammwirtschaft einer Aufbereitungslage сукупність машин, апаратів, споруд та транспортних і допоміжних засобів для вловлювання,… … Гірничий енциклопедичний словник
ґаздівка — господарство … Лемківський Словничок
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия