горькая+судьба

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

лихо, нещастя, недоля, безголов'я. -чия (мн.) - злигодні, злидні (-нів); срвн. Бедствие.

* * *

1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];

2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].

* * *

1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́ця

2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у

3) бот., анат. ча́стка

4) муз. до́ля

5) ( мера веса) ист. до́ля