-
1 горнило
= горнгорнило, горно -
2 горнило
горен (р. горна), горно. [В горні геніяльного надхнення (Єфр.). Небесне горно, мов за гріх, пожре усіх (Крим.)].* * *го́рно, горн; (перен. торж.) горни́ло -
3 горн
-
4 furnace
1. n1) піч; вафанка2) топка (котла)3) горно; горнило; тяжке випробування2. v1) випалювати в печі2) дихати жаром (про піч)3) обладнувати печами (топками тощо)* * *I n3) горнило; важке випробуванняII v; спец.2) дихати жаром ( про піч)3) обладнати печами, топками -
5 furnace
I n3) горнило; важке випробуванняII v; спец.2) дихати жаром ( про піч)3) обладнати печами, топками -
6 горан
горнгорнилогорногорня -
7 tygiel
ч1. тигель;2. горно, горнило -
8 Юркевич, Памфіл Данилович
Юркевич, Памфіл Данилович (1826, с. Ліпляве, Полтавщина - 1874) - укр. філософ, педагог. Вихованець КМА (1847 1851), викладач (1851 - 1858), проф. (1858 - 1861) філософії КМА. Проф. кафедри філософії (1861 - 1874) і в. о. декана історико-філологічного ф-ту Московського ун-ту (1869 - 1873). Філософський світогляд Ю. сформувався у межах духовно-академічної традиції філософування з її опертям на засади християнського теїзму, на розуміння абсолюту як "живого" Бога, творця і промислителя, свободної і свідомої особистості. Залучившись до справи розбудови православної філософії та культури і пошуку цілісного універсального світогляду, вільного від вад як емпіризму, так і раціоналізму, такого, що шукає злагоди віри і розуму на шляхах "урозуміння вірою", Ю. продовжує цю справу в умовах засилля нігілізму і вульгарного матеріалізму, змушений відстоювати філософський професіоналізм у боротьбі з філософським невіглаством і дилетантизмом, виправдовувати її самоцінність як знання норм для мислення, буття і діяльності, стверджувати її значущість у вихованні "вищої культури живої особистості". Вкорінена у біблійній і святоотчій традиції, філософія Ю. вбирає у себе глибоко продумані, пропущені через горнило православного умоспоглядання, інтенції платонівського ідеалізму і сучасного йому західноєвропейського досвіду філософування (Шопенгауер, Лотце та ін.)· Успадковуючи Платонове тлумачення ідеї як об'єктивно-реальної життєдайної сутності речі, норми і закону її розвитку, перевіряючи істинність платонівської метафізики з позицій протилежного "полюса світобачення" - кантівського критицизму - і переконуючись у тому, що жодне з визначень у вченні Канта про досвід "не відкидає можливості... метафізики надчуттєвого", Ю. здійснює свій філософський вибір на користь ідеалізму платонівського типу, хоча й відмовляється, відповідно до православно-теїстичних світоглядних настанов, прийняти безособистісне абстрактне начало як його підвалини^ Християнський платонік, Ю. обґрунтовує розуміння філософії як цілісного світогляду, в якому духовне життя людства розкривається в усій повноті його релігійних, інтелектуальних, етичних та естетичних моментів. Доводячи однакову неспроможність як емпіризму, так і раціоналізму у справі розбудови такого цілісного світогляду, Ю. здійснює рішучий крок у бік "конкретного ідеалізму", що, на відміну від ідеалізму абстрактного, беззасновкового, передбачає вкоріненість філософського мислення в абсолютно сущому як його началі. Навчаючи про дух, як щось більше, ніж свідомість, ніж пізнавальна діяльність, розглядаючи його як існуючий предмет, реальну субстанцію, вбачаючи в істині не мисленеву категорію, а "живу", конкретну онтологічну сутність, Ю. закладає підвалини "онтологічної гносеології", що згодом стає однією з характерних ознак рос. релігійної метафізики. Пафос діяльного моральнісного духу, яким проникнуті філософські переконання Ю., зумовлює його тяжіння до сфери практичної філософії, перевагу в його творчості етичної, педагогічної та психологічної проблематики. Ю. - один із теоретиків філософії серця (кордоцентризму).[br]Осн. тв.: "Ідея" (1859); "3 науки про людський дух" (1860); "Матеріалізм і завдання філософії" (1860); "Серце і його значення у духовному житті людини, за вченням слова Божого" (1860); "Мова фізіологів і психологів" (1862); "Читання про виховання" (1865); "Розум за вченням Платона і досвід за вченням Канта" (1866); "Курс загальної педагогіки з додатками" (1869) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Юркевич, Памфіл Данилович
См. также в других словарях:
Горнило — (иноск.) совокупность жизненной опытности, вынесенной страданіями (намекъ на горнъ, горнило мѣсто для калки металла и очистки его огнемъ). Ср. Я увлекался приманками страстей пустыхъ и неблагодарныхъ; изъ горнила ихъ я вышелъ твердъ и холоденъ,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ГОРНИЛО — ГОРНИЛО, горнила, ср. (книжн.). То же, что горн1 (устар.). || перен. Испытания, переживания, опыт, закаляющие характер человека. Горнило страстей. Он закалился в горниле жизни. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ГОРНИЛО — ГОРНИЛО, горнильный, см. горн. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ГОРНИЛО — ГОРНИЛО, а, ср., чего (высок.). То, что является средоточием испытаний, переживаний [первонач. то же, что горн 1 в 1 знач. ]. В горниле войны. В горниле испытаний. Г. страстей. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
горнило — сущ., кол во синонимов: 4 • горн (13) • горно (1) • пиретериум (2) • … Словарь синонимов
горнило — (иноск.) совокупность жизненной опытности, вынесенной страданиями (намек на горн, горнило место для калки металла и очистки его огнем) Ср. Я увлекался приманками страстей пустых и неблагодарных; из горнила их я вышел тверд и холоден, как железо … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ГОРНИЛО — Проходить/ пройти сквозь (через) горнило чего. Книжн. Высок. Проходить через различные испытания и благодаря этому становиться стойким, закалённым. БМС 1998, 130 … Большой словарь русских поговорок
Горнило — глиняный сосуд для плавки металлов (Пс 11:7; Притч 27:21) … Библейская энциклопедия Брокгауза
Горнило — I ср. Простейшая металлургическая печь; кузнечный горн. II ср. То, что является средоточием трудностей, испытаний, требующих твёрдости, мужества и т.п. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
горнило — горнило, горнила, горнила, горнил, горнилу, горнилам, горнило, горнила, горнилом, горнилами, горниле, горнилах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
горнило — горн ило, а … Русский орфографический словарь