-
41 натощак
-
42 боль в желудке
-
43 преддверие привратника желудка
Русско-английский медицинский словарь > преддверие привратника желудка
-
44 ушивание культи желудка
Русско-английский медицинский словарь > ушивание культи желудка
-
45 Ж-14
НА ПУСТОЙ (ТОЩИЙ, ГОЛОДНЫЙ) ЖЕЛУДОК coll НА ГОЛОДНОЕ БРЮХО highly coll, rude PrepP these forms only adv fixed WOwhen a person is hungryon an empty stomach (belly)....Замечал Ленин, что сегодняшний библиотекарь не всегда ходит обедать. Подошел к нему, спросил. Не пойдет. А нельзя в перерыв остаться? Можно. Вот это удача... На пустой желудок лучше работается. И лишний час (Солженицын 5)....Lenin had noticed that the librarian on duty today did not always go to lunch. He went over and inquired. No, he wasn't going. Was it at all possible to stay through the lunch break? It was. Here was a bit of luck....It was easier to work on an empty stomach. And he would gain time (5a).«...Тухлая краска, тридцать градусов Реомюра, спертый воздух, куча людей, рассказ об убийстве лица, у которого был накануне, и все это - на голодное брюхо! Да как тут не случиться обмороку!» (Достоевский 3). "...Stinking paint, eighty degrees, stifling air, a crowd of people, talk about the murder of somebody he had visited the day before-and all this on an empty belly. How could anybody not faint!" (3a). -
46 анализ на холестерин
1) Medicine: (сдаваемый на голодный желудок) fasting cholesterol test2) Makarov: cholesterol countУниверсальный русско-английский словарь > анализ на холестерин
-
47 ложиться спать не поужинав
1) General subject: go to bed supperless (на голодный желудок)2) Makarov: go to bed supperlessУниверсальный русско-английский словарь > ложиться спать не поужинав
-
48 на
præp. for, i, i, med, på, til, til, ved* * *Ipræpm akk1 от retningen: (hen, ind, ned, om, op, over, ud) på; til; mod; iвыйти на улицу gå udenfor; gå ud på gadenлечь на диван lægge sig (hen, ned etc.) på sofaenуехать на Урал tage til Ural, tage op i Ural2 om for; per; til; ell. udelades ved overs.на следующий день den følgende dag, næste dagна утро om morgenen, næste morgenположение на сегодняшний день situationen ell. status per dags dato3 ved sammenligning, mål med; ell. udelades (hyppigst) ved overs.возрасти на 40°7C - oe stige med 40°7C4 om formålet til; for; på; ell. udelades ved overs.испытать на прочность afprøve for holdbarhed, styrketesteна всякий случай for alle eventualiteters ell. tilfældes skyld, for en sikkerheds skyldна его счастье til alt held for ham, til hans (store) heldпригласить на обед byde på middag, invitere til middag5 om kvantiteten for6 vetf regning, deling i; med7 om måden på; til; udelades ved overs.верить кому-н. на слово tro ngn på ordetвзять что-н. на память tage ngt til mindeдействовать кому-н. на нервы gå ngn på nerverneна голодный желудок på fastende hjerte, på en tom maveопереться на что-н. støtte sig til ngtхромать на одну ногу - halte på det ene ben.IIpræpm præp1 om stedet: (henne, inde, nede, omme, oppe, ovre, ude) på; i; ved; tilдол* на улице Герцена et hus i Herzengadeна 25-ом километре 25 km. ude (ad...-vejen), ved 25 km-stenenна 70-оы минуте матча i kampens 70. minutна (этих) днях 1) en af dagene, 2) fornylig3 om måden i; forна всём скаку i fuld galop, for fuldt drøn4 om transportmidlet medехать на поезде rejse med tog, tage toget5 om tilvirkningen i; med; ell. udelades ved overs.жарить на масле stege i olie ell. smørразвести на воде opløse, opslemme, udrøre i vand6 om musikinstrumentet på7 visse udtryk påдыра на дыре hul på hul.IIIнате her! værsgo! der kan man bare se! tak skal du have!на тебе! værsgo!IV partf eksкакой ни на есть en hvilken som helst. -
49 на
на Iпредлог Α. с вин. и предл. п.1. (при обозначении места, на поверхности \на на вопросы куда?, где?) (ἐ)πάνω σέ, σέ, ἐπί:на столе πάνω στό τραπέζι· на стол στό τραπέζι· писать на бумаге γράφω σέ χαρτί· лежать на кровати εἶμαι ξαπλωμένος στό κρεββάτι· лечь нз диван ξαπλώνω στό ντιβάνι· рисунок на ковре σχέδιο στό χαλί·2. (при обозначении направления или местонахождения \на на вопросы куда?, где?) σέ:ехать на Кавказ πηγαίνω στόν Καύκασο· отдыхать на Волге ἀναπαύομαι στό Βόλγα· смотреть на небо κοιτάζω τόν οὐρανό· подниматься на трибуну ἀνεβαίνω στό βήμα· идти на работу πηγαίνω στή δουλειά· быть на совещании εἶμαι στή συνεδρίαση· В. с вин. п.1. (при обозначении срока, промежутка времени) γιά:на несколько дней γιά μερικές μέρες· на час γιά μιά ῶρα· нанимать на месяц νοικιάζω γιά ἕνα μήνα· уехать на зиму (на лето) φεύγω γιά ὀλο τό χειμῶνα (γιά ὀλο τό καλοκαίρι)· лекция перенесена на вторник ἡ διάλεξη ἀναβλήθηκε γιά τήν Τρίτη· отложить на конец мая ἀναβάλλω γιά τό τέλος τοῦ Μάη· на будущей неделе τήν ἄλλη ἐβδομάδα·2. (при обозначении меры, количества) σέ, γιά:купить на триста рублей ἀγοράζω γιά τριακόσια ρούβλια· на два рубля меньше (κατά) δυό ρούβλια λιγωτερο· разделить на пять частей διαιρώ σέ πέντε μέρη· делить на три мат διαιρώ διά τοῦ τρία· обед на четыре человека γεῦμα γιά τέσσερα ἄτομα· комната на двоих δωμάτιο γιά δύο ἄτομα· опаздывать на два часа ἄργώ δυό ὠρες· на сто кяломет-ров (σέ) ἐκατό χιλιόμετρα·3. (при обозначении цели, назначения) γιά, διά, σέ:деньги на ремонт χρήματα γιά τήν ἐπισκευή· на всякий случай γιά κάθε ἐνδεχόμενο· С. с предл. п.1. (при обозначении орудия или средства действия, при обозначении предмета, являющегося опорой, основанием, внутренней частью чего-л.) μέ:ехать на поезде ταξιδεύω μέ τό τραίνο· играть на гитаре παίζω κιθάρα· готовить на масле μαγειρεύω μέ βούτυρο· суп на мясном бульоне σούπα μέ ζωμό κρέατος· пальто на меху παλτό μέ γούνα· коляска на рессорах ἀμαξάκι μέ σοϋστες· развести́ на молоке διαλύω μέσα σέ γάλα·2. (во время чего-л., в течение) σέ, κατά:на каникулах στίς διακοπές· ◊ на голодный желудок μέ ἄδειο στομάχι· верить на слово δίνω πίστη στά λόγια κάποιου· на лету́ στον ἀέρα· схватывать на лету́ перен πιάνω πουλιά στον ἀέρα· читать на память ἀπαγγέλλω ἀπό μνήμης· на весь мир σ'ὅλο τόν κόσμο· сидеть на веслах κάθομαι στά κουπιά· перевести́ на греческий язык μεταφράζω στά ἐλληνικά· право на отдых δικαίωμα ἀνάπαυσης· беседа на тему συζήτηση πάνω στό θέμα· на наших глазах μπροστά στά μάτια μας· подать жалобу на кого-л. ὑποβάλλω καταγγελίαν ἐναντίον κάποιου· идти на смерть ἀντιμετωπίζω τό θάνατο· идти на врага ἐπιτίθεμαι κατά τοῦ ἐχθροῦ· влиять на кого-л. ἐπιδρώ πάνω σέ κάποιον быть на стороне кого-л. εἶμαι μέ τό μέρος κάποιου· дыра на дыре χιλιοτρυπημένο.на IIчастица разг (возьми) νά, πόρτο:на тебе книгу νά πάρε τό βιβλίο· ◊ вот тебе (и) на! αὐτό μᾶς Ελειπε! -
50 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
51 лекарство
с.medicament, drug, medicine, medication, remedyк этому лекарству развивается привыкание — drug becomes addictive;
назначать лекарство больному — to assign a drug to a patient;
назначать дополнительное лекарство к проводимой терапии — to add a drug to ongoing therapy;
отказаться от применения лекарства — to discard a drug;
отпускать лекарство без рецепта — to sell a drug over the counter, to dispense a drug without a prescription;
постоянно принимать лекарство — to take chronic medication;
прекратить принимать лекарство — to discontinue the use of a medication;
принимать лекарство самостоятельно (о больном) — to self-administer a drug;
принимать лекарство утром на голодный желудок — to take a drug during the morning fast;
лекарство приносит пользу больному — patient does well on drug;
проглатывать лекарство — to get one's medicine down;
- отпускаемое без рецепта лекарствопродолжать давать больному лекарство — to continue a patient on the drug;
- принимаемое через день лекарство
- психотропное лекарство
- снижающее гипертонию лекарство
- тромболитическое лекарство -
52 Простой
- simplex; facilis; rectus; nudus; prorsus; pedester; rusticus; plebejus; privates; publicus; gracilis (materia; orator); fortuitus (caespes); vulgaris; tenuis (homo); squalidus (haec verba);• голодный желудок редко пренебрегает простыми блюдами - jejunus stomachus raro vulgaria temnit;
-
53 натощак
натощак, на голодный желудок — on an empty stomach
-
54 на
на 1πρόθ. με αιτ. και, προθτ.1. επάνω, επί, στον, στην, στο κ.τ.τ. положить книгу на стол βάζω το βιβλίο πάνω στο τραπέζι.• на землю, на земле (πάνω) στη γη•наклеить марку на конверт κολλώ γραμματόσημο στο φάκελλο•
на полу, на пол στο πάτωμα•
на улицу, на улице στο δρόμο•
на сущу, на суще στην ξηρά.
2. μέσα, εντός, εις, στον, στην, στο κ.τ.τ. первый работник на селе ο πρωτοπόρος της δουλειάς στο χωριό•тоска на сердце θλίψη στην καρδιά•
служить на флоте υπηρετώ στο στόλο•
идти на свадьбу πηγαίνω στο γάμο•
идти на завод πηγαίνω στο εργοστάσιο•
пришли на память прошлогодние события ήρθαν στη μνήμη τα περσινά γεγονότα ή θυμήθηκα τα περσινά γεγονότα.
3. (κατεύθυνση) προς, κατά•окна на восток παράθυρα κατά την ανατολή•
дверь на улицу πόρτα κατά το δρόμο•
посмотреть на него κοιτάζω προς αυτόν.
4. (επαφή σύγκρουση) επί, επάνω στον, στην, στο κ.τ.τ. наскочить на забор προσκρούω στον περίβολο•наткуться на камень σκοντάφτω στην πέτρα.
5. (ομοιότητα)• προς, με• σαν•беспокойство похожее на страх ταραχή που μοιάζει με φόβο.
6. (χρόνος)• τον, την, το• στον, στην, στο κ.τ.τ. на 15 июля назначен митинг την (στις) 15 Ιούλη καθορίστηκε συλλαλητήριο•на той неделе την ερχόμενη εβδομάδα•
на следующий день την επόμενη (μέρα)•
на другое утро το άλλο πρωί•
на каникулах (σ)τις διακοπές.
|| προς•в ночь с 24 на 25 декабря тц νύχτα της 24 προς την 25 Δεκέμβρη.
|| σε•со дня на день από μέρα σε μέρα•
с часу на час από ώρα σε ώρα.
7. κατά, ως προς•мягкий на ощупь μαλακός (κατά) την αφή.
8. (σκοπός• αφορμή) ως, για, δια•подарить на память δωρίζω για ενθύμιο•
подарок на день рождения δώρο για τα γενέθλια•
на всякий случай για κάθε ενδεχόμενο•
деньги на ремонт χρήματα για επισκευή.
9. (ειδικότητα, επάγγελμα) για•буду учиться на лётчика θα μάθω (σπουδάσω) για αεροπόρος.
10. (αιτία) για, δια•спосибо на добром слове ευχαριστώ για τα καλά λόγια.
11. χάρη, για, προς•на славу για δόξα•
на страх για φόβο•
родиться на горе γεννιέμαι για πίκρες.
12. (τρόπο) με, κατά•на старинный образец κατά τον παλαιό τύπο (υπόδειγμα)•
на скаку με καλπασμό, καλπάζοντας κατά τον καλπασμό•
на бегу τρέχοντας• κατά το τρέξιμο•
на лету πετώντας, στο πέταγμα, στον αέρα•
на ходу πηγαίνοντας, βαδίζοντας, κινούμενος.
|| (επί βαθμολογίας) για•сдать экзамен на отлично δίνω εξετάσεις (για) άριστα.
13. (συνθήκες, κατάσταση)• με•на пустой ή на голодный желудок με αδειανό το στομάχι.
|| από, εκ•на память από μνήμης;
14. με•дверь закрыта на замок η πόρτα είναι κλεισμένη με κλείδωνιά•
она одета на меху αυτή είναι ντυμένη με γούνα•
ходить на костылях βαδίζω με τα δεκανίκια•
жарить на масле τηγανίζω με λάδι•
мы поедем на пароходе θα ταξιδέψομε με το πλοίο•
играть на деньги παίζω με χρήματα.
15. (αύξηση, μείωση, διαίρεση κλπ.) περί, κατά•продвинуться на 200 метров προωθούμαι κατά 200 μέτρα•
на 10 лет моложе брата κατά δέκα χρόνια μικρότερος από τον αδερφό.
|| (για ποσοτική διαφορά) κατά, για•я опоздал на 10 минут εγώ άργησα κατά 10 λεπτά•
отступить на два шага υποχωρώ κατά δυο βήματα.
16. εναντίον, κατά•жаловаться на директора παραπονούμαι κατά του διευθυντή.
|| μπροστά, εμπρός•это про-изходило на моих глазах αυτό γινόταν μπροστά στα μάτια μου.
17. (αφθονία, πλήθος) επί, επάνω•ухаб на ухабе πλήθος λακκούβες, η μιά κοντά στην άλλη•
дыра на дыре τρύπα στην τρύπα (η μια κοντά στην άλλη).
на 2(μόριο με σημ. κατηγ.) να (πάρε, πιάσε)•, возьми να, πάρε•, лови να, πιάσε•, это тебе να, αυτό είναι για σένα.εκφρ.вот (тебе и) на – κ. (απλ.) вот те на (για κάτι απροσδόκητο, παράξενο) να λοιπόν, νάτα μας, αυτό μας έλειπε ακόμα•на-ка (-поди); (да и) на-поди – (απλ.) (για αγανάκτηση)1 ωρίστε μας. -
55 ашлан каяш
Поян илет! – Петька мокталтыш. – Шужышо мӱшкыреш снегат ашлан кая. В. Сапаев. Богато живёшь! – похвалил Петька. – На голодный желудок и земляника на пользу.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
аш -
56 мӱшкыр
мӱшкырГ.: мӹшкӹр1. живот; утроба; брюхо (у животных)Шужышо мӱшкыр голодный желудок;
мӱшкыр теммеш досыта;
мӱшкыр дене возаш лечь на живот;
мӱшкыр пӱтыралеш схватывает живот (о приступе, боли).
Василий Петрович, мӱшкыржым кучен, утен каен воштылеш. В. Иванов. Василий Петрович, держась за живот, закатывается от смеха.
Сакарын мӱшкыржӧ шужен, но кочкын шинчаш эрык уке. В. Любимов. Сакар проголодался, но сидеть и есть нет времени.
2. в поз. опр. брюшной; живота, брюхаМӱшкыр коваште кожа живота.
(Аканий) серышыште мӱшкыр кӧргӧ сусыргымо нергенат возен. М. Сергеев. Аканий в письме написал и о ранении брюшной полости.
Мӱшкыр коваште вошт кушкедалтын. «Ончыко» Кожа живота полностью содрана.
Идиоматические выражения:
-
57 шуженеш
шуженешс голоду, на голодный желудок, натощакШуженеш йӱӓш пить натощак.
– Шуженеш пеш томсык, – ышталеш ава. М. Казаков. – С голоду очень вкусно, – молвила мать.
– Тый шонет, пуйто тыланет кочкышым колтеныт да шуженеш кочкаш тӱҥалат. М.-Азмекей. – Ты думаешь, будто тебе еду послали и с голоду начинаешь есть.
-
58 шупыргаш
шупыргаш-емГ.1. хлюпать; хлюпая, идти по воде, жидкому месиву и т. дЯлынок лап мыч шупыргышым. Я (пешком) хлюпала по низине.
2. перен. есть торопливо, хлебатьШужыш мӹшкӹреш тури лемӹмок яжон шупыргышна. На голодный желудок даже картофельный суп хорошо похлебали (мы).
-
59 ventre
(m) живот♦ à plat ventre ничком, плашмя, ползком♦ à ventre soûl cerises amères сытому и мёд не сладок; мышь сыта, так и мука горька♦ avoir la reconnaissance du ventre быть благодарным за оказанное когда-то гостеприимство, за сделанное в прошлом добро♦ avoir le ventre creux [ plat] подвести живот от голода♦ avoir peur au ventre смертельно бояться♦ avoir qch dans le ventre быть деятельным, волевым, активным1) привередничать в еде2) безосновательно отказываться от чего-л. приятного; поступать назло самому себе♦ courir ventre à terre мчаться во весь опор, сломя голову♦ être à plat ventre devant qn пресмыкаться, ползать на брюхе перед кем-л.♦ faire ventre оттопыриваться, выпячиваться♦ manger à ventre déboutonné есть до отвала; обжираться♦ la rage au ventre с пеной у рта; подавив бешенство♦ n'avoir rien dans le ventre быть рохлей; мало чего стоить♦ ne vivre que pour son ventre быть рабом своего желудка; чревоугодничать♦ rire à ventre déboutonné хохотать до упаду♦ savoir ce que qn a dans le ventre знать о ком-л., чего он стоит [что у него за душой]1) лечь спать на голодный желудок2) уйти не солоно хлебавши♦ se serrer le ventre урезать свои расходы; потуже затянуть пояс♦ taper sur le ventre de qn обращаться с кем-л. слишком фамильярно, запанибрата♦ tout fait ventre наесться можно чем угодноСовременная Фразеология. Русско-французский словарь > ventre
-
60 Мецачу чоьнна т1е
на (пустой) голодный желудок.Чеченско-русский словарь малоупотребительных слов > Мецачу чоьнна т1е
См. также в других словарях:
на голодный желудок — на тощий желудок, натощак Словарь русских синонимов. на голодный желудок нареч, кол во синонимов: 4 • на пустой желудок (3) • … Словарь синонимов
голодный — прил., употр. часто Морфология: голоден, голодна, голодно, голодны и голодны; голоднее; нар. голодно 1. Голодным является тот, кто хочет есть. Он вернулся с работы усталый и голодный. | Я очень голоден: не успел пообедать. 2. Голоден как волк… … Толковый словарь Дмитриева
голодный — ая, ое; ден, дна, дно. 1. Испытывающий голод (1 2 зн.). Очень голоден: не успел пообедать. Г ая кошка, собака. Г. как волк (=очень голодный). На голодный желудок (разг.; ничего не съев, натощак). * Сытый голодного не разумеет (Погов.). // только… … Энциклопедический словарь
голодный — ая, ое; ден, дна/, дно см. тж. голодно 1) а) испытывающий голод 1), 2) Очень голоден: не успел пообедать. Г ая кошка, собака. Голо/дный как волк (= очень голодный) … Словарь многих выражений
ГОЛОДНЫЙ — ГОЛОДНЫЙ, голодная, голодное; голоден, голодна, голодно. 1. Чувствующий голод, потребность в еде, несытый. Голодный зверь страшен. «И кому же в ум придет на желудок петь голодный!» Крылов. Голоден, как собака или как волк (очень голоден). ||… … Толковый словарь Ушакова
желудок — дка; м. 1. Орган пищеварения у человека и животных. Здоровый ж. Катар желудка. Сделать рентген желудка. Несварение желудка (неспособность переваривать пищу). Расстройство желудка (о поносе). На голодный, на тощий ж. (разг.; не поев, натощак). 2.… … Энциклопедический словарь
желудок — дка; м. см. тж. желудочный 1) Орган пищеварения у человека и животных. Здоровый желу/док. Катар желудка. Сделать рентген желудка. Несварение желудка (неспособность переваривать пищу) Ра … Словарь многих выражений
на тощий желудок — натощак, на голодный желудок Словарь русских синонимов. на тощий желудок нареч, кол во синонимов: 3 • на голодный желудок (4) • … Словарь синонимов
на пустой желудок — нареч, кол во синонимов: 3 • на голодный желудок (4) • на тощий желудок (3) • натощак … Словарь синонимов
И кому же в ум пойдет / На желудок петь голодный? — Из басни «Стрекоза и Муравей» (1808) И. А. Крылова (1769 1844). Крыловский поэтический вариант известной поговорки «соловья баснями не кормят» (шутл. ирон.). Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов.… … Словарь крылатых слов и выражений
натощак — на голодный желудок, на тощий желудок Словарь русских синонимов. натощак на голодный (или на тощий) желудок (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов