-
21 реєструвальна голка
регистри́рующая игла́Українсько-російський політехнічний словник > реєструвальна голка
-
22 ритинна голка
гравирова́льная игла́ -
23 церувальна голка
што́пальная игла́Українсько-російський політехнічний словник > церувальна голка
-
24 швацька голка
шве́йная игла́ -
25 штампована голка
штампо́ванная игла́Українсько-російський політехнічний словник > штампована голка
-
26 штопальна голка
што́пальная игла́Українсько-російський політехнічний словник > штопальна голка
-
27 язичкова голка
язычко́вая игла́Українсько-російський політехнічний словник > язичкова голка
-
28 иголка
голка; іголка* * *см. иглакак иголка в стогу сена (исчезнуть, затеряться)
— як іголка ў стозе сена (знікнуць, згубіцца)не иголка, найдётся
— не іголка, знойдзецца -
29 монгол
-голка, -гольский монгол, -голка, монгольський.* * *монго́лмонго́лы — мн. монголи, -лів
-
30 Долгоушка
голка з довгастим вушком, довговушката голка. -
31 игольщица
голка́рка -
32 игольщица
голка́рка -
33 Вдёжка
голка-просилячка. -
34 игла
-
35 игла
-
36 игла
Иголка, Иголочка1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;2) (у животных) голка, колька, колючка;3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.* * *1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка3) ( у животных) го́лка, колю́чка4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -аадмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль
морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка
-
37 игла
ігліца; шаршатка* * *жен.— шаршатка, рагожная іголка -
38 Иглища
циганська голка, циганка, велика голка, голчище. -
39 иголочник
техн.( специальность) голка́р, -ря́ -
40 игольщик
См. также в других словарях:
ГОЛКА — жен., ·стар. (галдить, голдить) шум и крик, волнение в народе, мятеж, ссора. Голк муж., вост. и сиб. звук, звон, шум, стук, зык, грохот, гул, особ. от выстрела, с раскатом; | отголосок, отклик, вторье, эхо. С голком пал, убить выстрелом наповал.… … Толковый словарь Даля
Голка — (древ. рус.) мятеж, народное волнение … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ГОЛКА — Пустить голку. Народн. Совершить поджог. ДП, 929 … Большой словарь русских поговорок
голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев … Український тлумачний словник
голка — [го/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. лки/, ло/к дв і го/лкие … Орфоепічний словник української мови
голка — колга … Краткий словарь анаграмм
голка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири голки … Орфографічний словник української мови
іголка — кы, ж. Вр. Голочка. Пошитий, як з іголкы знятий … Словник лемківскої говірки
голка-риба — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Дать голка — кому. Алт. Избить, поколотить кого л. СРГА 2 1, 11 … Большой словарь русских поговорок
ігва — голка … Лемківський Словничок