-
101 просидеть
просиде́ть, проси́живатьsidi, trasidi;\просидеть всю ночь за кни́гой sidi tutan nokton super libro.* * *сов.1) ( сидеть какое-либо время) estar sentado, haber estado sentado, pasar sentado ( un tiempo)просиде́ть весь ве́чер за кни́гами — pasar toda la tarde con los libros
просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — velar toda la noche al enfermo
2) (пробыть в тюрьме и т.п.) haber estado (estar) encarcelado ( un tiempo)просиде́ть ле́то в го́роде — pasar el verano en la ciudad
просиде́ть два го́да в одно́м кла́ссе — estar dos años en la misma clase, repetir curso
* * *1) ( в течение какого-либо времени) passer vtпроси́живать часа́ми — passer des heures
просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — veiller un malade
-
102 просиживать
просиде́ть, проси́живатьsidi, trasidi;\просиживать всю ночь за кни́гой sidi tutan nokton super libro.* * *несов.1) ( сидеть какое-либо время) estar sentado, haber estado sentado, pasar sentado ( un tiempo)проси́живать весь ве́чер за кни́гами — pasar toda la tarde con los libros
проси́живать ночь у посте́ли больно́го — velar toda la noche al enfermo
2) (пробыть в тюрьме и т.п.) haber estado (estar) encarcelado ( un tiempo)проси́живать ле́то в го́роде — pasar el verano en la ciudad
проси́живать два го́да в одно́м кла́ссе — estar dos años en la misma clase, repetir curso
* * *1) ( в течение какого-либо времени) passer vtпроси́живать часа́ми — passer des heures
просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — veiller un malade
-
103 ай
межд. ой, гой, йой, ай, яй, аяй. Ай-ай (выраж. сожаления и разочарования) гай-гай, овва. Ай да - от так.* * *I межд.ай; ая́й; (ой) ойII союздиал. чи; ( в начале предложения) невже́ -
104 дуга
1) (изгиб) дуга (ум. дужка, дужечка), лук, каблук. [Круг ділиться на дуги. Сині дуги під очима. Літа його гнуть у каблук (Фр.)]. Горная дуга - каблук (Тутк.);2) (в упряжи) дуга;3) (описат. - воз) віз (р. воза), підвода, хура. По рублю с дуги - по карбованцю з підводи. Согнуть, согнуться, в -гу - зігнути як дугу, зігнутися як дуга. [Ой ти, старий дідуга, і зігнувся як дуга]. Изгибаться -гой, в -гу - вилучуватися, лука ставати. [Дорога тяжка, то коні аж лука стають].* * *дуга́электри́ческая \дуга — физ. електри́чна дуга́
-
105 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
106 коллега
колега, товариш. Быть -гой с кем - колегувати, товаришувати з ким.* * * -
107 нагой
голий. [Голому й на сіні мулко (Комар.). Хоч голий, та в підв'язках (Приказка)]. -гая истина - гола (щира) правда. -гой золота не копит - родився без сорочки, так і вмре без штанів (Комар)].* * *голий; наги́й -
108 над
и Надо предл.1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.* * *тж. н`адо; предл. с твор. п.1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим
над доро́гою — над (понад) доро́гою
сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою
2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)рабо́тать — над
кни́гой — працюва́ти над кни́гою
рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою
3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)
-
109 присяга
присяга. Приводить, привести к -ге кого - брати, взяти присягу з кого. Давать, дать, приносить, принести -гу - см. Присягать, присягнуть. Подтвердить -гой что - ствердити що присягою, заприсяг(ну)ти що; стати під присягу, що…; присягнути на що. [Сам я був при тім, то можу вам напевно сказати і кожде слово заприсягнути (Франко). У мене шість стане під присягу, що та земля не її (Кониськ.). Перед всіми людьми я присягну на те, що татуньових грошей не маю (Франко)]. Давший служебною -гу - см. Присяжный. Нарушать, нарушить -гу - ламати, зламати, поламати присягу. Ложная -га - кривоприсяга. Давший ложную -гу - кривоприсяжник.* * *прися́га -
110 работать
1) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (где-л.) роби́ти, -блю́, -биш; ( трудиться) труди́тися, -джу́ся, -дишся\работатьть на заво́де — працюва́ти (роби́ти) на заво́ді
\работатьть над кни́гой — працюва́ти над кни́гою
\работатьть над собо́й — працюва́ти над собо́ю
2) ( действовать) працюва́ти; ( быть в действии) функціонува́ти, -ну́єэлектроста́нция \работать тает на то́рфе — електроста́нція працю́є на то́рфі
3) ( изготовлять) спец. роби́ти; ( выделывать) виробля́ти -
111 свой
свій (ж. своя́, с. своє́)брать, взять \свой оё — бра́ти, узя́ти своє́; ( добиваться цели) добива́тися, доби́тися свого́
всё \свой оё да \свой оё тверди́т — усе́ своє́ї та своє́ї співа́є, усе́ своє́ та своє́ пра́вить (грубо: торо́чить, товче́)
идти́ \свой е́й доро́гой — іти́ своє́ю доро́гою (свої́м шля́хом)
кла́няйся \свой и́м — ( родственникам) віта́й свої́х, кла́няйся свої́м
крича́ть не \свой и́м го́лосом — несамови́то (не свої́м го́лосом) крича́ти; на пуп крича́ти
по \свой ему́ обыкнове́нию — свої́м зви́чаєм
рассказа́ть \свой и́ми слова́ми — розповісти́ свої́ми слова́ми
сам не \свой ой — сам не при собі; як (мов, яки́йсь) не сві́й
\свой и́х не узна́ешь — свої́х не впізна́єш
сказа́ть \свой оё сло́во — сказа́ти своє́ сло́во
умере́ть не \свой е́й сме́ртью — поме́рти (уме́рти) не своє́ю сме́ртю
-
112 судорога
\судорога га сво́дит — ко́рчі зво́дять (беру́ть, хапа́ють)
\судорога гой сво́дит — см. сводить I 1)
-
113 изгиб
arch, bend, ( вид напряженно-деформированного состояния) bending, camber, bow, crook, crooking, curve, curving, (антенны, волновода) elbow, flexing, flexure, ( сваи при погружении) heave, inflection, kink, (напр. стены) return, ( волновода) bend section, sweep, (напр. трубопровода) turn* * *изги́б м.1. ( вид деформации) bending; ( продольный) bucklingвызыва́ть изги́б — cause bendingиспы́тывать на изги́б — test by bending, subject to a bending testрабо́тать на изги́б — work in bendingразруша́ться при изги́бе — fail [collapse] in bending2. ( в различных значениях) bend; elbow; curveизги́б вверх прок. — turn-upизги́б вниз прок. — turn-downволново́дный изги́б — waveguide bend, waveguide elbowволново́дный изги́б в пло́скости H — H plane waveguide bendизги́б в пласти́ческой ста́дии — inelastic bending, bending in the inelastic rangeизги́б в упру́гой ста́дии — elastic bending, bending in the elastic rangeзнакопереме́нный изги́б — alternating bendingкосо́й изги́б — unsymmetrical bendingкруто́й изги́б — sharp bendобра́тный изги́б — counter-camber, contraflexureизги́б пла́зменного шнура́ — plasma kinkпло́ский изги́б — simple bendingпопере́чный изги́б — lateral bending, lateral flexureпродо́льно-попере́чный изги́б — transverse-longitudinal bendingпродо́льный изги́б — bucklingпродо́льный, ме́стный изги́б — local bucklingпродо́льный, неупру́гий изги́б — inelastic bucklingпродо́льный, упру́гий изги́б — elastic bucklingпросто́й изги́б — simple bendingизги́б ра́мы над за́дним мосто́м авто — kick-up [upsweep] of the frame, frame kick-upизги́б с двумя́ кривизна́ми — double-curvature bendingсло́жный изги́б — compound bendingупру́гий изги́б — elastic bendingизги́б характери́стики — inflection of a curve, knee [kink] of a curveцилиндри́ческий изги́б — cylindrical bendingчи́стый изги́б — pure bending -
114 следование
* * *сле́дование с.:сле́дование двойно́й тя́гой ж.-д. — assisted runningсле́дование резе́рвом ж.-д. — light running -
115 устойчивость
( породы) competence, robustness, fastness, firmness, resistance, ( конструкции) rigidity, stability, stiffness, (к какому-л. воздействию) tolerance, withstandability* * *усто́йчивость ж.1. ( неизменность) stabilityнаруша́ть усто́йчивость — disturb stabilityповыша́ть усто́йчивость — enhance [improve] stabilityпридава́ть усто́йчивость — impart stability, stabilizeсохраня́ть усто́йчивость — maintain stabilityухудша́ть усто́йчивость — degrade [impair] stability2. ( невосприимчивость к воздействиям) insensitivity (to), immunity (to), resistance (to attack by)придава́ть усто́йчивость к возде́йствию чего-л. — make resistant to …, render smth. immune to …апериоди́ческая усто́йчивость — dead-beat stabilityасимптоти́ческая усто́йчивость ( следящей системы) — absolute stabilityаэродинами́ческая усто́йчивость — aerodynamic stabilityбокова́я усто́йчивость — lateral(-directional) stabilityусто́йчивость в длиннопериоди́ческом режи́ме ав. — long-period stabilityусто́йчивость в короткопериоди́ческом режи́ме ав. — short-period stabilityусто́йчивость в полё́те ав. — inflight stabilityусто́йчивость в свобо́дном полё́те — free-flight stabilityусто́йчивость в упру́гой о́бласти — elastic stabilityгидродинами́ческая усто́йчивость — hydrodynamic stabilityусто́йчивость движе́ния — dynamic [motion] stabilityусто́йчивость деформа́ции — strain stabilityдинами́ческая усто́йчивость — dynamic stabilityесте́ственная усто́йчивость — inherent stabilityусто́йчивость изображе́ния кфт. — screen steadinessусто́йчивость ка́дра кфт. — picture steadinessусто́йчивость к истира́нию — abrasion resistanceусто́йчивость к корро́зии — corrosion resistanceусто́йчивость к лоще́нию — glazing resistanceусто́йчивость к теплово́му старе́нию — heat-ageing resistanceусто́йчивость к утомле́нию — fatigue resistanceмехани́ческая усто́йчивость — mechanical stabilityусто́йчивость нагру́зки эл. — load stabilityусто́йчивость на ку́рсе сле́дования ав. — course(-keeping) stabilityусто́йчивость на режи́ме балансиро́вки ав. — trim stabilityусто́йчивость на режи́ме висе́ния ( вертолёта) — hovering stabilityусто́йчивость по ку́рсу — heading stabilityпопере́чная усто́йчивость ав. — roll(ing) stability, stability in rollусто́йчивость при фла́ттере ав. — flutter stabilityпродо́льная усто́йчивость ав. — stability in pitch, longitudinal [pitch(ing) ] stabilityпутева́я усто́йчивость ав. — directional stabilityусто́йчивость равнове́сия — stability of equilibrium, static stabilityрадиацио́нная усто́йчивость — radiation resistanceсо́бственная усто́йчивость — inherent stabilityстати́ческая усто́йчивость — static stability, stability of equilibriumструкту́рная усто́йчивость — structural stabilityусто́йчивость су́дна на возду́шной поду́шке, вертика́льная — hovering stabilityусто́йчивость су́дна на возду́шной поду́шке, горизонта́льная — heave stabilityтерми́ческая усто́йчивость — thermal stabilityтермодинами́ческая усто́йчивость — thermodynamic stabilityтермомехани́ческая усто́йчивость — thermomechanical stabilityусто́йчивость тече́ния — flow stabilityупру́гая усто́йчивость — elastic stabilityфа́зовая усто́йчивость — phase stabilityферментати́вная усто́йчивость — resistance to enzymesфлю́герная усто́йчивость — weathercock [arrow] stabilityхими́ческая усто́йчивость — chemical stability, chemical resistanceусто́йчивость частоты́ — frequency stability (чаще в значении неусто́йчивость)усто́йчивость частоты́ составля́ет, напр. 55 [m2]10-6 — frequency stability is five parts in a million [five parts in 106 ]электродинами́ческая усто́йчивость — electrodynamic stabilityэнтропи́йная усто́йчивость — entropic stability -
116 энергия
energy, power* * *эне́ргия ж.1. energyвыводи́ть эне́ргию (из ла́зера) диффракцио́нным ме́тодом — couple out the laser output by diffractionвыделя́ть [высвобожда́ть] эне́ргию — give off [give out, liberate, release] energyнака́пливать эне́ргию — accumulate [store] energyотбира́ть эне́ргию — extract energyпередава́ть эне́ргию ( от одного тела к другому) — transfer energy (from one body to another)поглоща́ть эне́ргию — absorb energyподводи́ть эне́ргию к … — deliver energy to …превраща́ть эне́ргию ( из одного вида в другой) — convert energy (from one to another)приобрета́ть эне́ргию — acquire energyсообща́ть эне́ргию — energize2. (нестрогое или прикладное словоупотребление, особ. в народном хозяйстве) powerвыраба́тывать [производи́ть] эне́ргию — generate [produce] powerзапаса́ть эне́ргию — accumulate [store] powerпередава́ть эне́ргию (особ. электрическую) на расстоя́ние — transmit power (especially electric) over a distanceпреобразо́вывать эне́ргию — convert powerраспредели́ть эне́ргию — distribute powerснабжа́ть эне́ргией — supply powerэне́ргия адсо́рбции — adsorption energyэне́ргия актива́ции — activation energyа́томная эне́ргия1. atomic energy2. nuclear powerвзаи́мная эне́ргия — mutual energyэне́ргия взаимоде́йствия ( частиц) — interaction energyэне́ргия взаимообме́на — exchange energyвну́тренняя эне́ргия — internal energyвнутрия́дерная эне́ргия — nuclear [atomic] energyво́дная эне́ргия — water [hydroelectric] powerэне́ргия возбужде́ния ( атомов) — excitation energyэне́ргия враще́ния — rotation energyгидравли́ческая эне́ргия — hydraulic powerгравитацио́нная эне́ргия — gravitational energyэне́ргия деле́ния ( ядра) — fission energyэне́ргия деформа́ции — strain energyэне́ргия дисперсио́нного взаимоде́йствия — dispersion energyэне́ргия диссоциа́ции — dissociation energyзвукова́я эне́ргия — acoustic [sound] energyизбы́точная эне́ргия — excess [extra] energyизлуча́емая эне́ргия — radiant energyэне́ргия иониза́ции — ionization energyкинети́ческая эне́ргия — kinetic energyкинети́ческая эне́ргия враще́ния — angular kinetic energyкинети́ческая, уде́льная эне́ргия пото́ка — kinetic energy of the fluid flow per unit volumeэне́ргия колеба́ний — vibrational [vibratory] energyкорреляцио́нная эне́ргия — correlation energyкосми́ческая эне́ргия — cosmic energyкрити́ческая эне́ргия — critical energyэне́ргия куло́новского взаимоде́йствия — Coloumb energyлучи́стая эне́ргия — radiant energyмагни́тная эне́ргия — magnetic field energyэне́ргия магни́тного по́ля — magnetic field energyмагнитоупру́гая эне́ргия — magnetoelastic energyэне́ргия межмолекуля́рного взаимоде́йствия — intermolecular [molecular interaction] energyмехани́ческая эне́ргия — mechanical energyнулева́я эне́ргия — zero-point energyэне́ргия нулево́й то́чки — zero-point energyобме́нная эне́ргия — exchange energyэне́ргия обме́нного взаимоде́йствия — exchange energyорбита́льная эне́ргия — orbital energyоста́точная эне́ргия — residual energyэне́ргия отда́чи — recoil energyэне́ргия отта́лкивания — repulsive [repulsion] energyэне́ргия перехо́да — transition energyпове́рхностная эне́ргия — surface energyпове́рхностная эне́ргия разруше́ния рез. — fracture surface energyэне́ргия пове́рхностного натяже́ния — capillary energyэне́ргия поко́я ( частицы) — rest energyэне́ргия по́ля анизотропи́и — anisotropy energyпоро́говая эне́ргия — threshold energyэне́ргия поступа́тельного движе́ния — translational [translatory] energyпотенциа́льная эне́ргия — potential energyпотенциа́льная эне́ргия деформа́ции — strain energyпотребля́емая эне́ргия1. energy input2. power consumptionэне́ргия притяже́ния — attraction energyпромежу́точная эне́ргия — intermediate energyэне́ргия пучка́ — beam energyэне́ргия радиоизлуче́ния — radio(-frequency) energyэне́ргия разруше́ния горн. — crushing energyэне́ргия разруше́ния уде́льная горн. — specific crushing energyэне́ргия разры́ва, уста́лостная — fatigue tensile energyэне́ргия распа́да — decay [disintegration] energyрезона́нсная эне́ргия — resonance [resonant] energyэне́ргия ро́ста — growing capacityсветова́я эне́ргия — luminous [light] energyсвобо́дная эне́ргия — free [available] energyсвя́занная эне́ргия — bound [unavailable] energyэне́ргия свя́зи — binding energyскры́тая эне́ргия — latent energyэне́ргия смеше́ния — energy of mixingсо́бственная эне́ргия — self-energyсо́лнечная эне́ргия1. solar energy2. solar powerэне́ргия состоя́ния — energy of stateэне́ргия столкнове́ний — collision(al) energyтеплова́я эне́ргия1. heat [thermal] energy2. thermal powerэне́ргия теплово́го движе́ния — thermal-motion energyтермоя́дерная эне́ргия — thermonuclear powerэне́ргия уда́ра — impact energyуде́льная эне́ргия — specific energyупру́гая эне́ргия — elastic (strain) energyэне́ргия упру́гой деформа́ции — strain energyэне́ргия фото́на — photon energyхими́ческая эне́ргия — chemical energyэлектри́ческая эне́ргия1. electric energy2. electric powerэне́ргия электри́ческого по́ля — electrical field energyэлектромагни́тная эне́ргия — electromagnetic energyэне́ргия электромагни́тного по́ля — electromagnetic energyэлектростати́ческая эне́ргия — electrostatic energyэне́ргия электростати́ческого взаимоде́йствия — electrostatic energyя́дерная эне́ргия — nuclear power -
117 вторая
-
118 дорогая
-
119 дорогой
дарагі; даражэнькі; любы* * *I (доро́гой)нареч. дарогай, па дарозеII (дорого́й) -
120 белуга
См. также в других словарях:
ГОЙ — 1. ГОЙ1, межд., со словом еси (см.) или без него (устар. нар. поэт.). В сочетании с мест. 2 лица служит для восклицания, приветствия, торж. обращения. «Гой, ты, родина моя, гой ты, бор дремучий!» А.К.Толстой. Уж ты гой еси, удалой добрый молодец … Толковый словарь Ушакова
ГОЙ — 1. ГОЙ1, межд., со словом еси (см.) или без него (устар. нар. поэт.). В сочетании с мест. 2 лица служит для восклицания, приветствия, торж. обращения. «Гой, ты, родина моя, гой ты, бор дремучий!» А.К.Толстой. Уж ты гой еси, удалой добрый молодец … Толковый словарь Ушакова
ГОЙ — (евр. hoi народ). Так евреи называют всякого нееврея, неправоверного. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГОЙ общее еврейское название для всех не евреев; гой звучит с оттенком презрения. Полный словарь … Словарь иностранных слов русского языка
ГОЙ — межд. вызывательное восклицание, ободрительный вызов. Ох ты гой еси добрый молодец, в сказках Гойкать, см. го. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
гой — нееврей Словарь русских синонимов. гой сущ., кол во синонимов: 6 • бездомок (7) • жизнь … Словарь синонимов
гой — межд. (обычно со сл.: еси и местоим. 2 л.). Нар. поэт. Употр. при приветствии, обращении. * Ой ты гой еси, Волга, мать родная! (Пушкин) … Энциклопедический словарь
Гой — I м. Пренебрежительное именование иноверцев (обычно христиан иудеями); не еврей. II предик. нар. поэт. Возглас при приветствии или при обращении к кому либо как действие. III межд. нар. поэт. Возглас при приветствии, обращении к кому либо.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ГОЙ — еси! Флк. Устар. Приветственная былинная формула «Будь здоров!». БМС 1998, 118; Мокиенко 1986, 203, 233 235 … Большой словарь русских поговорок
гой — 1, г оя (у иудеев: иноверец) … Русский орфографический словарь
гой — Гой: (з євр.) зневажлива назва іншовірних, зокрема християн у євреїв [V] зневажлива назва іновірних, зокрема християн, у євреїв [21;IV] … Толковый украинский словарь
гой — іменник чоловічого роду, істота у мові євреїв неєврей зневажл … Орфографічний словник української мови