Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гой

  • 101 просидеть

    просиде́ть, проси́живать
    sidi, trasidi;
    \просидеть всю ночь за кни́гой sidi tutan nokton super libro.
    * * *
    сов.
    1) ( сидеть какое-либо время) estar sentado, haber estado sentado, pasar sentado ( un tiempo)

    просиде́ть весь ве́чер за кни́гами — pasar toda la tarde con los libros

    просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — velar toda la noche al enfermo

    2) (пробыть в тюрьме и т.п.) haber estado (estar) encarcelado ( un tiempo)
    3) разг. ( пробыть где-либо) estar (непр.) vi, haber pasado, pasar vt ( un tiempo)

    просиде́ть ле́то в го́роде — pasar el verano en la ciudad

    просиде́ть два го́да в одно́м кла́ссе — estar dos años en la misma clase, repetir curso

    4) вин. п., разг. ( продавить) desvencijar vt; usar vt, desgastar vt ( a fuerza de estar sentado)
    * * *

    проси́живать часа́ми — passer des heures

    просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — veiller un malade

    2) ( продавить) percer vt; user vt ( протереть)

    Diccionario universal ruso-español > просидеть

  • 102 просиживать

    просиде́ть, проси́живать
    sidi, trasidi;
    \просиживать всю ночь за кни́гой sidi tutan nokton super libro.
    * * *
    несов.
    1) ( сидеть какое-либо время) estar sentado, haber estado sentado, pasar sentado ( un tiempo)

    проси́живать весь ве́чер за кни́гами — pasar toda la tarde con los libros

    проси́живать ночь у посте́ли больно́го — velar toda la noche al enfermo

    2) (пробыть в тюрьме и т.п.) haber estado (estar) encarcelado ( un tiempo)
    3) разг. ( пробыть где-либо) estar (непр.) vi, haber pasado, pasar vt ( un tiempo)

    проси́живать ле́то в го́роде — pasar el verano en la ciudad

    проси́живать два го́да в одно́м кла́ссе — estar dos años en la misma clase, repetir curso

    4) вин. п., разг. ( продавить) desvencijar vt; usar vt, desgastar vt ( a fuerza de estar sentado)
    * * *

    проси́живать часа́ми — passer des heures

    просиде́ть ночь у посте́ли больно́го — veiller un malade

    2) ( продавить) percer vt; user vt ( протереть)

    Diccionario universal ruso-español > просиживать

  • 103 ай

    межд. ой, гой, йой, ай, яй, аяй. Ай-ай (выраж. сожаления и разочарования) гай-гай, овва. Ай да - от так.
    * * *
    I межд.
    ай; ая́й; (ой) ой
    II союз
    диал. чи; ( в начале предложения) невже́

    Русско-украинский словарь > ай

  • 104 дуга

    1) (изгиб) дуга (ум. дужка, дужечка), лук, каблук. [Круг ділиться на дуги. Сині дуги під очима. Літа його гнуть у каблук (Фр.)]. Горная дуга - каблук (Тутк.);
    2) (в упряжи) дуга;
    3) (описат. - воз) віз (р. воза), підвода, хура. По рублю с дуги - по карбованцю з підводи. Согнуть, согнуться, в -гу - зігнути як дугу, зігнутися як дуга. [Ой ти, старий дідуга, і зігнувся як дуга]. Изгибаться -гой, в -гу - вилучуватися, лука ставати. [Дорога тяжка, то коні аж лука стають].
    * * *
    дуга́

    электри́ческая \дуга — физ. електри́чна дуга́

    Русско-украинский словарь > дуга

  • 105 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 106 коллега

    колега, товариш. Быть -гой с кем - колегувати, товаришувати з ким.
    * * *
    коле́га; ( товариш) това́риш, побрати́м, співтова́риш; ( по работе) співпрацівни́к, співробі́тник; ( по школе) співу́чень, -чня, однокла́сник, однока́шник

    Русско-украинский словарь > коллега

  • 107 нагой

    голий. [Голому й на сіні мулко (Комар.). Хоч голий, та в підв'язках (Приказка)]. -гая истина - гола (щира) правда. -гой золота не копит - родився без сорочки, так і вмре без штанів (Комар)].
    * * *
    голий; наги́й

    Русско-украинский словарь > нагой

  • 108 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 109 присяга

    присяга. Приводить, привести к -ге кого - брати, взяти присягу з кого. Давать, дать, приносить, принести -гу - см. Присягать, присягнуть. Подтвердить -гой что - ствердити що присягою, заприсяг(ну)ти що; стати під присягу, що…; присягнути на що. [Сам я був при тім, то можу вам напевно сказати і кожде слово заприсягнути (Франко). У мене шість стане під присягу, що та земля не її (Кониськ.). Перед всіми людьми я присягну на те, що татуньових грошей не маю (Франко)]. Давший служебною -гу - см. Присяжный. Нарушать, нарушить -гу - ламати, зламати, поламати присягу. Ложная -га - кривоприсяга. Давший ложную -гу - кривоприсяжник.
    * * *
    прися́га

    Русско-украинский словарь > присяга

  • 110 работать

    1) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (где-л.) роби́ти, -блю́, -биш; ( трудиться) труди́тися, -джу́ся, -дишся

    \работатьть на заво́де — працюва́ти (роби́ти) на заво́ді

    \работатьть над кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    \работатьть над собо́й — працюва́ти над собо́ю

    2) ( действовать) працюва́ти; ( быть в действии) функціонува́ти, -ну́є

    электроста́нция \работать тает на то́рфе — електроста́нція працю́є на то́рфі

    3) ( изготовлять) спец. роби́ти; ( выделывать) виробля́ти

    Русско-украинский словарь > работать

  • 111 свой

    свій (ж. своя́, с. своє́)

    брать, взять \свой оё — бра́ти, узя́ти своє́; ( добиваться цели) добива́тися, доби́тися свого́

    всё \свой оё да \свой оё тверди́т — усе́ своє́ї та своє́ї співа́є, усе́ своє́ та своє́ пра́вить (грубо: торо́чить, товче́)

    идти́ \свой е́й доро́гой — іти́ своє́ю доро́гою (свої́м шля́хом)

    кла́няйся \свой и́м — ( родственникам) віта́й свої́х, кла́няйся свої́м

    крича́ть не \свой и́м го́лосом — несамови́то (не свої́м го́лосом) крича́ти; на пуп крича́ти

    по \свой ему́ обыкнове́нию — свої́м зви́чаєм

    рассказа́ть \свой и́ми слова́ми — розповісти́ свої́ми слова́ми

    сам не \свой ой — сам не при собі; як (мов, яки́йсь) не сві́й

    \свой и́х не узна́ешь — свої́х не впізна́єш

    сказа́ть \свой оё сло́во — сказа́ти своє́ сло́во

    умере́ть не \свой е́й сме́ртью — поме́рти (уме́рти) не своє́ю сме́ртю

    Русско-украинский словарь > свой

  • 112 судорога

    судо́ма, ( корчи) ко́рчі, -чів, корч, -у; перело́ги, -гів; ( на лице) диал. ми́шка

    \судорога га сво́дит — ко́рчі зво́дять (беру́ть, хапа́ють)

    \судорога гой сво́дит — см. сводить I 1)

    Русско-украинский словарь > судорога

  • 113 изгиб

    arch, bend, ( вид напряженно-деформированного состояния) bending, camber, bow, crook, crooking, curve, curving, (антенны, волновода) elbow, flexing, flexure, ( сваи при погружении) heave, inflection, kink, (напр. стены) return, ( волновода) bend section, sweep, (напр. трубопровода) turn
    * * *
    изги́б м.
    вызыва́ть изги́б — cause bending
    испы́тывать на изги́б — test by bending, subject to a bending test
    рабо́тать на изги́б — work in bending
    разруша́ться при изги́бе — fail [collapse] in bending
    изги́б вверх прок.turn-up
    изги́б вниз прок.turn-down
    волново́дный изги́б — waveguide bend, waveguide elbow
    волново́дный изги́б в пло́скости HH plane waveguide bend
    изги́б в пласти́ческой ста́дии — inelastic bending, bending in the inelastic range
    изги́б в упру́гой ста́дии — elastic bending, bending in the elastic range
    знакопереме́нный изги́б — alternating bending
    косо́й изги́б — unsymmetrical bending
    круто́й изги́б — sharp bend
    обра́тный изги́б — counter-camber, contraflexure
    изги́б пла́зменного шнура́ — plasma kink
    пло́ский изги́б — simple bending
    попере́чный изги́б — lateral bending, lateral flexure
    продо́льно-попере́чный изги́б — transverse-longitudinal bending
    продо́льный изги́б — buckling
    продо́льный, ме́стный изги́б — local buckling
    продо́льный, неупру́гий изги́б — inelastic buckling
    продо́льный, упру́гий изги́б — elastic buckling
    просто́й изги́б — simple bending
    изги́б ра́мы над за́дним мосто́м авто — kick-up [upsweep] of the frame, frame kick-up
    изги́б с двумя́ кривизна́ми — double-curvature bending
    сло́жный изги́б — compound bending
    упру́гий изги́б — elastic bending
    изги́б характери́стики — inflection of a curve, knee [kink] of a curve
    цилиндри́ческий изги́б — cylindrical bending
    чи́стый изги́б — pure bending

    Русско-английский политехнический словарь > изгиб

  • 114 следование

    * * *
    сле́дование с.:
    сле́дование двойно́й тя́гой ж.-д.assisted running
    сле́дование резе́рвом ж.-д.light running

    Русско-английский политехнический словарь > следование

  • 115 устойчивость

    ( породы) competence, robustness, fastness, firmness, resistance, ( конструкции) rigidity, stability, stiffness, (к какому-л. воздействию) tolerance, withstandability
    * * *
    усто́йчивость ж.
    1. ( неизменность) stability
    наруша́ть усто́йчивость — disturb stability
    повыша́ть усто́йчивость — enhance [improve] stability
    придава́ть усто́йчивость — impart stability, stabilize
    сохраня́ть усто́йчивость — maintain stability
    ухудша́ть усто́йчивость — degrade [impair] stability
    2. ( невосприимчивость к воздействиям) insensitivity (to), immunity (to), resistance (to attack by)
    придава́ть усто́йчивость к возде́йствию чего-л. — make resistant to …, render smth. immune to …
    апериоди́ческая усто́йчивость — dead-beat stability
    асимптоти́ческая усто́йчивость ( следящей системы) — absolute stability
    аэродинами́ческая усто́йчивость — aerodynamic stability
    бокова́я усто́йчивость — lateral(-directional) stability
    усто́йчивость в длиннопериоди́ческом режи́ме ав.long-period stability
    усто́йчивость в короткопериоди́ческом режи́ме ав.short-period stability
    усто́йчивость в полё́те ав.inflight stability
    усто́йчивость в свобо́дном полё́те — free-flight stability
    усто́йчивость в упру́гой о́бласти — elastic stability
    гидродинами́ческая усто́йчивость — hydrodynamic stability
    усто́йчивость движе́ния — dynamic [motion] stability
    усто́йчивость деформа́ции — strain stability
    динами́ческая усто́йчивость — dynamic stability
    есте́ственная усто́йчивость — inherent stability
    усто́йчивость изображе́ния кфт.screen steadiness
    усто́йчивость ка́дра кфт.picture steadiness
    усто́йчивость к истира́нию — abrasion resistance
    усто́йчивость к корро́зии — corrosion resistance
    усто́йчивость к лоще́нию — glazing resistance
    усто́йчивость к теплово́му старе́нию — heat-ageing resistance
    усто́йчивость к утомле́нию — fatigue resistance
    механи́ческая усто́йчивость — mechanical stability
    усто́йчивость нагру́зки эл.load stability
    усто́йчивость на ку́рсе сле́дования ав.course(-keeping) stability
    усто́йчивость на режи́ме балансиро́вки ав.trim stability
    усто́йчивость на режи́ме висе́ния ( вертолёта) — hovering stability
    усто́йчивость по ку́рсу — heading stability
    попере́чная усто́йчивость ав. — roll(ing) stability, stability in roll
    усто́йчивость при фла́ттере ав.flutter stability
    продо́льная усто́йчивость ав. — stability in pitch, longitudinal [pitch(ing) ] stability
    путева́я усто́йчивость ав.directional stability
    усто́йчивость равнове́сия — stability of equilibrium, static stability
    радиацио́нная усто́йчивость — radiation resistance
    со́бственная усто́йчивость — inherent stability
    стати́ческая усто́йчивость — static stability, stability of equilibrium
    структу́рная усто́йчивость — structural stability
    усто́йчивость су́дна на возду́шной поду́шке, вертика́льная — hovering stability
    усто́йчивость су́дна на возду́шной поду́шке, горизонта́льная — heave stability
    терми́ческая усто́йчивость — thermal stability
    термодинами́ческая усто́йчивость — thermodynamic stability
    термомехани́ческая усто́йчивость — thermomechanical stability
    усто́йчивость тече́ния — flow stability
    упру́гая усто́йчивость — elastic stability
    фа́зовая усто́йчивость — phase stability
    ферментати́вная усто́йчивость — resistance to enzymes
    флю́герная усто́йчивость — weathercock [arrow] stability
    хими́ческая усто́йчивость — chemical stability, chemical resistance
    усто́йчивость частоты́ — frequency stability (чаще в значении неусто́йчивость)
    усто́йчивость частоты́ составля́ет, напр. 55 [m2]10-6 — frequency stability is five parts in a million [five parts in 106 ]
    электродинами́ческая усто́йчивость — electrodynamic stability
    энтропи́йная усто́йчивость — entropic stability

    Русско-английский политехнический словарь > устойчивость

  • 116 энергия

    energy, power
    * * *
    эне́ргия ж.
    1. energy
    выводи́ть эне́ргию (из ла́зера) диффракцио́нным ме́тодом — couple out the laser output by diffraction
    выделя́ть [высвобожда́ть] эне́ргию — give off [give out, liberate, release] energy
    нака́пливать эне́ргию — accumulate [store] energy
    отбира́ть эне́ргию — extract energy
    передава́ть эне́ргию ( от одного тела к другому) — transfer energy (from one body to another)
    поглоща́ть эне́ргию — absorb energy
    подводи́ть эне́ргию к … — deliver energy to …
    превраща́ть эне́ргию ( из одного вида в другой) — convert energy (from one to another)
    приобрета́ть эне́ргию — acquire energy
    сообща́ть эне́ргию — energize
    2. (нестрогое или прикладное словоупотребление, особ. в народном хозяйстве) power
    выраба́тывать [производи́ть] эне́ргию — generate [produce] power
    запаса́ть эне́ргию — accumulate [store] power
    передава́ть эне́ргию (особ. электрическую) на расстоя́ние — transmit power (especially electric) over a distance
    преобразо́вывать эне́ргию — convert power
    распредели́ть эне́ргию — distribute power
    снабжа́ть эне́ргией — supply power
    эне́ргия адсо́рбции — adsorption energy
    эне́ргия актива́ции — activation energy
    а́томная эне́ргия
    1. atomic energy
    2. nuclear power
    взаи́мная эне́ргия — mutual energy
    эне́ргия взаимоде́йствия ( частиц) — interaction energy
    эне́ргия взаимообме́на — exchange energy
    вну́тренняя эне́ргия — internal energy
    внутрия́дерная эне́ргия — nuclear [atomic] energy
    во́дная эне́ргия — water [hydroelectric] power
    эне́ргия возбужде́ния ( атомов) — excitation energy
    эне́ргия враще́ния — rotation energy
    гидравли́ческая эне́ргия — hydraulic power
    гравитацио́нная эне́ргия — gravitational energy
    эне́ргия деле́ния ( ядра) — fission energy
    эне́ргия деформа́ции — strain energy
    эне́ргия дисперсио́нного взаимоде́йствия — dispersion energy
    эне́ргия диссоциа́ции — dissociation energy
    звукова́я эне́ргия — acoustic [sound] energy
    избы́точная эне́ргия — excess [extra] energy
    излуча́емая эне́ргия — radiant energy
    эне́ргия иониза́ции — ionization energy
    кинети́ческая эне́ргия — kinetic energy
    кинети́ческая эне́ргия враще́ния — angular kinetic energy
    кинети́ческая, уде́льная эне́ргия пото́ка — kinetic energy of the fluid flow per unit volume
    эне́ргия колеба́ний — vibrational [vibratory] energy
    корреляцио́нная эне́ргия — correlation energy
    косми́ческая эне́ргия — cosmic energy
    крити́ческая эне́ргия — critical energy
    эне́ргия куло́новского взаимоде́йствия — Coloumb energy
    лучи́стая эне́ргия — radiant energy
    магни́тная эне́ргия — magnetic field energy
    эне́ргия магни́тного по́ля — magnetic field energy
    магнитоупру́гая эне́ргия — magnetoelastic energy
    эне́ргия межмолекуля́рного взаимоде́йствия — intermolecular [molecular interaction] energy
    механи́ческая эне́ргия — mechanical energy
    нулева́я эне́ргия — zero-point energy
    эне́ргия нулево́й то́чки — zero-point energy
    обме́нная эне́ргия — exchange energy
    эне́ргия обме́нного взаимоде́йствия — exchange energy
    орбита́льная эне́ргия — orbital energy
    оста́точная эне́ргия — residual energy
    эне́ргия отда́чи — recoil energy
    эне́ргия отта́лкивания — repulsive [repulsion] energy
    эне́ргия перехо́да — transition energy
    пове́рхностная эне́ргия — surface energy
    пове́рхностная эне́ргия разруше́ния рез.fracture surface energy
    эне́ргия пове́рхностного натяже́ния — capillary energy
    эне́ргия поко́я ( частицы) — rest energy
    эне́ргия по́ля анизотропи́и — anisotropy energy
    поро́говая эне́ргия — threshold energy
    эне́ргия поступа́тельного движе́ния — translational [translatory] energy
    потенциа́льная эне́ргия — potential energy
    потенциа́льная эне́ргия деформа́ции — strain energy
    потребля́емая эне́ргия
    1. energy input
    2. power consumption
    эне́ргия притяже́ния — attraction energy
    промежу́точная эне́ргия — intermediate energy
    эне́ргия пучка́ — beam energy
    эне́ргия радиоизлуче́ния — radio(-frequency) energy
    эне́ргия разруше́ния горн.crushing energy
    эне́ргия разруше́ния уде́льная горн.specific crushing energy
    эне́ргия разры́ва, уста́лостная — fatigue tensile energy
    эне́ргия распа́да — decay [disintegration] energy
    резона́нсная эне́ргия — resonance [resonant] energy
    эне́ргия ро́ста — growing capacity
    светова́я эне́ргия — luminous [light] energy
    свобо́дная эне́ргия — free [available] energy
    свя́занная эне́ргия — bound [unavailable] energy
    эне́ргия свя́зи — binding energy
    скры́тая эне́ргия — latent energy
    эне́ргия смеше́ния — energy of mixing
    со́бственная эне́ргия — self-energy
    со́лнечная эне́ргия
    1. solar energy
    2. solar power
    эне́ргия состоя́ния — energy of state
    эне́ргия столкнове́ний — collision(al) energy
    теплова́я эне́ргия
    1. heat [thermal] energy
    2. thermal power
    эне́ргия теплово́го движе́ния — thermal-motion energy
    термоя́дерная эне́ргия — thermonuclear power
    эне́ргия уда́ра — impact energy
    уде́льная эне́ргия — specific energy
    упру́гая эне́ргия — elastic (strain) energy
    эне́ргия упру́гой деформа́ции — strain energy
    эне́ргия фото́на — photon energy
    хими́ческая эне́ргия — chemical energy
    электри́ческая эне́ргия
    1. electric energy
    2. electric power
    эне́ргия электри́ческого по́ля — electrical field energy
    электромагни́тная эне́ргия — electromagnetic energy
    эне́ргия электромагни́тного по́ля — electromagnetic energy
    электростати́ческая эне́ргия — electrostatic energy
    эне́ргия электростати́ческого взаимоде́йствия — electrostatic energy
    я́дерная эне́ргия — nuclear power

    Русско-английский политехнический словарь > энергия

  • 117 вторая

    сущ. мат. другая, -гой жен.

    Русско-белорусский словарь > вторая

  • 118 дорогая

    сущ. дарагая, -гой жен.

    Русско-белорусский словарь > дорогая

  • 119 дорогой

    дарагі; даражэнькі; любы
    * * *
    I (доро́гой)
    нареч. дарогай, па дарозе
    II (дорого́й)
    1) прил. в разн. знач. дарагі
    2) сущ. дарагі, -гога муж.

    Русско-белорусский словарь > дорогой

  • 120 белуга

    ж.
    ( рыба) beluga, hausen
    ••

    реве́ть белу́гой разг. — ≈ bellow, scream one's head off

    Новый большой русско-английский словарь > белуга

См. также в других словарях:

  • ГОЙ — 1. ГОЙ1, межд., со словом еси (см.) или без него (устар. нар. поэт.). В сочетании с мест. 2 лица служит для восклицания, приветствия, торж. обращения. «Гой, ты, родина моя, гой ты, бор дремучий!» А.К.Толстой. Уж ты гой еси, удалой добрый молодец …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОЙ — 1. ГОЙ1, межд., со словом еси (см.) или без него (устар. нар. поэт.). В сочетании с мест. 2 лица служит для восклицания, приветствия, торж. обращения. «Гой, ты, родина моя, гой ты, бор дремучий!» А.К.Толстой. Уж ты гой еси, удалой добрый молодец …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОЙ — (евр. hoi народ). Так евреи называют всякого нееврея, неправоверного. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГОЙ общее еврейское название для всех не евреев; гой звучит с оттенком презрения. Полный словарь …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ГОЙ — межд. вызывательное восклицание, ободрительный вызов. Ох ты гой еси добрый молодец, в сказках Гойкать, см. го. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • гой — нееврей Словарь русских синонимов. гой сущ., кол во синонимов: 6 • бездомок (7) • жизнь …   Словарь синонимов

  • гой — межд. (обычно со сл.: еси и местоим. 2 л.). Нар. поэт. Употр. при приветствии, обращении. * Ой ты гой еси, Волга, мать родная! (Пушкин) …   Энциклопедический словарь

  • Гой — I м. Пренебрежительное именование иноверцев (обычно христиан иудеями); не еврей. II предик. нар. поэт. Возглас при приветствии или при обращении к кому либо как действие. III межд. нар. поэт. Возглас при приветствии, обращении к кому либо.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ГОЙ — еси! Флк. Устар. Приветственная былинная формула «Будь здоров!». БМС 1998, 118; Мокиенко 1986, 203, 233 235 …   Большой словарь русских поговорок

  • гой — 1, г оя (у иудеев: иноверец) …   Русский орфографический словарь

  • гой — Гой: (з євр.) зневажлива назва іншовірних, зокрема християн у євреїв [V] зневажлива назва іновірних, зокрема християн, у євреїв [21;IV] …   Толковый украинский словарь

  • гой — іменник чоловічого роду, істота у мові євреїв неєврей зневажл …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»