-
1 год
1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.* * *рік, род. п. рокуго́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ
-
2 год
-
3 год
-
4 годівниця
техн. корму́шка -
5 бесселев год
бе́сселів рік -
6 гражданский год
громадя́нський рік -
7 драконический год
драконі́чний рікРусско-украинский политехнический словарь > драконический год
-
8 лунный год
мі́сячний рік -
9 световой год
світлови́й рік -
10 бесселев год
бе́сселів рік -
11 гражданский год
громадя́нський рік -
12 драконический год
драконі́чний рікРусско-украинский политехнический словарь > драконический год
-
13 лунный год
мі́сячний рік -
14 световой год
світлови́й рік -
15 кормушка
годівниця, корито, коритце, коритча (-чати) (для годівлі).* * *с.-х., перен.годівни́ця, кори́то, кори́тце -
16 откармливание
годівля, годування, відгодовування, відпасання. [До годівлі добрі свині].* * *відгодо́вування -
17 питатель
годівник, годувальник.* * *1) техн. живи́льник2) ( кормилец) годува́льник, хлібода́вець, -вця, хлібода́р3) (тот, кто способствует усилению, развитию чего-л.) живи́льник -
18 питательница
годівниця, годувальниця.* * *годува́льниця -
19 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
20 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна
См. также в других словарях:
год — год/ … Морфемно-орфографический словарь
ГОД — муж. продолжение времени, в какое солнце, при мнимом течении, ходе своем, возвращается в ту же точку; время обтечения земли вкруг солнца, 12 месяцев, или 52 недели с одним или с двумя днями. Тропический, истинный, солнечный или астрономический… … Толковый словарь Даля
Год — Год единица измерения времени, в большинстве случаев приблизительно равная периоду обращения Земли вокруг Солнца. Содержание 1 Этимология 2 Астроно … Википедия
год — а ( у), предл. в году, о годе; мн. годы и года, годов и лет; м. 1. мн. род.: лет. Единица летосчисления, промежуток времени, равный периоду обращения Земли вокруг Солнца и содержащий двенадцать календарных месяцев, отчисляемых с первого января;… … Энциклопедический словарь
год — сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? года, чему? году, (вижу) что? год, чем? годом, о чём? о годе; мн. что? годы и года, (нет) чего? годов и лет, чем? годам, (вижу) что? годы, чем? годами, о чём? о годах 1. Год это единица… … Толковый словарь Дмитриева
годѣ — (150) нар. В роли сказ. Угодно; должно: чл҃вкъ мѹдръ годѣ бѹдеть вельможѩмъ (ἀρέσει) Изб 1076, 179; ˫ако ты ны<нѣ> ѥси вл҃дко съвъкѹпилъ въ мѣсто се || и аще годѣ ти есть жити намъ въ нѥмь. ЖФП XII, 55б–в; и годѣ бысть кн˫азю съвѣтъ ѥго и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ГОД — ГОД, а ( у), в году, о годе, мн. годы и года, годов и лет, годам, муж. 1. Промежуток времени, равный периоду обращения Земли вокруг Солнца 12 месяцам, вообще срок в 12 месяцев. Календарный г. (с января по декабрь включительно). Четыре времени… … Толковый словарь Ожегова
ГОД — ГОД, года, мн. года и годы, годов, муж. 1. Единица летосчисления, промежуток времени, соответствующий периоду обращения земли вокруг солнца. Астрономический год (365 дней, 5 час, 48 мин, 51 сек). Звездный год (365 дней, 6 час, 9 мин, 10 сек).… … Толковый словарь Ушакова
ГОД — промежуток времени, приблизительно равный периоду обращения Земли вокруг Солнца. В астрономии различают: 1) сидерический (звездный) год, соответствующий одному видимому обороту Солнца по небесной сфере относительно неподвижных звезд; составляет… … Большой Энциклопедический словарь
год — без году неделю, без году неделю на свете живет, в летах, в цвете лет, войти в года, входить во все года, дать кому .. сколько л. лет, за много лет тому назад, лета, на старости лет, промаяться год, промаячить год, с малых лет, средних лет,… … Словарь синонимов
год — год, а и у, в году; изгода в год; без году неделя; год на годне приходится; с году на год; год от года; мн.годы и года, ов, ам; в годах … Русское словесное ударение
