глиця

См. также в других словарях:

• глиця — і, ж. 1) Листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя. 2) Велика дерев яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін. || Дерев яна голка, якою плетуть сіті, килими і т. ін. 3) діал. Поперечна планка, яка що небудь з єднує. 4)… …   Український тлумачний словник

• глиця — Те саме, що балясина …   Архітектура і монументальне мистецтво

• іглиця — гострий (мов ігла) верх гори [IV] …   Толковый украинский словарь

• глиця — 1 іменник жіночого роду хвоя глиця 2 іменник жіночого роду голка; кладка; місток …   Орфографічний словник української мови

• глиця — ці, ж. Пт. Спиця для в язання …   Словник лемківскої говірки

• четиння — Четиння: глиця, хвоя [14] хвоя, глиця; [I] …   Толковый украинский словарь

• глицевий — а, е. Прикм. до глиця …   Український тлумачний словник

• гличка — и, ж. Зменш. до глиця …   Український тлумачний словник

• хвоя — ї, ж. 1) збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. || Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. || Про запах такого листя. 2) збірн. Гілля хвойного дерева. || Хвойний ліс, зарості …   Український тлумачний словник

• четина — и, ж., збірн., діал. Глиця, хвоя …   Український тлумачний словник

• балясина — (виточений, фіґурний стовпчик билець балкону тощо), глиця …   Словник синонімів української мови