героїчний

1) bohaterski

2) heroiczny

გმირული

героїчний

героїчний

героїчний

 героїчний

героїчний.

* * *

 героїчний, геройський

1) героїчний, геройський

2) епічний, героїчний

3) пишномовний (про стиль)

4) мед. небезпечний, ризикований (про метод лікування)

5) мист. більший від зросту людини

* * *

1) pl пишномовні вирази

2) pl епічна або героїчна поема

1) героїчний, геройський

2) лiт. героїчний, епічний; пишномовний ( про стиль)

3) миcт. вищий від людського зросту

4) героїчний, небезпечний, ризикований

1) pl пишномовні вирази

2) pl епічна або героїчна поема

1) героїчний, геройський

2) лiт. героїчний, епічний; пишномовний ( про стиль)

3) миcт. вищий від людського зросту

4) героїчний, небезпечний, ризикований

1. n

1) епічна поема; епопея

2) амер., кін. фільм на історичну (біблійну) тему; кіноепопея

2. adj

1) епічний

2) героїчний

* * *

1) епічна поема; епопея; героїчні, легендарні події; епопея

2) aмep. фільм на історичну або біблійну тему; кіноепопея

1) епічний

2) героїчний; легендарний

1. n

герой, хоробрий; хоробра людина

2. adj

1) хоробрий, доблесний (про людину)

2) геройський, героїчний (про вчинок)

* * *

1) хоробрий, відважний; доблесний (про людину)

2) геройський, героїчний (про вчинок)

пародійно-героїчний

* * *

adj поет.

1) доблесний (про людину)

2) героїчний (про вчинок)

* * *

1) епічна поема; епопея; героїчні, легендарні події; епопея

2) aмep. фільм на історичну або біблійну тему; кіноепопея

1) епічний

2) героїчний; легендарний

1) хоро́брий, до́блесний ( про людину)

2) герої́чний, геро́йський ( вчинок)

Бруно, Джордано Філіппо (1548, Неаполь - 1600) - італ. філософ, релігійний мислитель, поет. Домініканський монах, який через заняття астрономією вийшов на осмислення світобудови, що його церква кваліфікувала як єресь. Був схоплений інквізицією й ув'язнений у Римі (1593 - 1599). Через відмову зректися своїх переконань був спалений живим на вогнищі. За допомогою концептуального апарату неоплатонізму, розробленого Кузанським, Фічіно та Піко делла Мірандолою, Б. прагнув здійснити синтез ідей гностичної традиції Відродження, деяких ознак давньоєгипетської релігійності й досократівської гредьк. філософії. У центрі його уваги - проблема співвідношення людини, як своєрідного мікрокосму, із Всесвітом, як макрокосмом, пошук гармонії людини з Космосом через магічну організацію її уяви і вдосконалення інтелекту як монадного відображення універсуму. Монадологічний підхід значною мірою визначає специфіку філософування Б., знаходячи обґрунтування і конкретизацію у багатьох його працях. Зазнавши чималого впливу Коперника, Б., проте, розглядає геліоцентричну систему лише як один із незліченних світів природного універсуму, що є безконечним, вічним і постає "Богом в речах". Основною складовою буття виступає монада як самодостатнє просте утворення, якому притаманна єдність матеріального й ідеального, об'єктивного й суб'єктивного. Космос - це мережа ієрархізованих монад, які є автономними і водночас зумовлюють одна одну. У цій ієрархії Бог знаходиться на найвищому щаблі, як "монада монад", проста і водночас внутрішньо поділена на протилежності. В ній наявні розрізнення і збіг руху й нерухомості, центру і периферії, матерії і форми, частини й цілого, отже, панує монадологічний принцип "все в усьому". Середній щабель належить душам, а третій, найнижчий, - атомам, найменшим часткам матерії. Філософія Б. містить чимало ідей, які певним чином були розроблені в концепціях наступних мислителів - від Спінози, Ляйбніца та нім. романтиків (передусім, Шеллінга) до сучасних езотериків. Водночас наукоцентрична традиція філософування тлумачить Б. як сподвижника науки, своєрідний прафеномен справжнього науковця, прообраз сучасного вченого.

[br]

Осн. тв.: "Про тіні ідей" (1582); "Бенкет на попелі" (1584); "Про причину, початок і єдине" (1584); "Про безконечність, всесвіт і світи" (1584); "Вигнання звитяжного звіра" (1584); "Про героїчний ентузіазм" (1585); "Про монаду, число і фігуру" (1591).

1) хоробрий, відважний; доблесний (про людину)

2) геройський, героїчний (про вчинок)