Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гвоздичный

  • 61 гвоздика

    sb. ∞ nellike
    * * *
    sb f adj
    гвоздичный
    nellike (krydderi og prydblomst).

    Русско-датский словарь > гвоздика

  • 62 корень

    1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;
    2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);
    3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;
    4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;
    5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;
    6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.
    * * *
    1) ко́рінь, -реня

    ко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння

    в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно

    2) грам., мат. ко́рінь

    Русско-украинский словарь > корень

  • 63 перец

    перець (-рня), паприка, ум. перчик. -рец чёрный, жгучий - гіркий перець. -рец душистый, гвоздичный - круглий, пахущий, гвоздичковий перець. -рец красный стручковый - перчиця, перець стрюкуватий, стручковий (стручкуватий, калитковий). Дикий, волчий -рец - вовче лико, (вовчі) ягідки (-док). Зерно -ца - перчина. Задать -цу кому - поперчити кому, піднести під ніс тертого хріну, дати типцю кому.
    * * *
    пе́рець, -рцю

    стручко́вый (кра́сный) \перец — стручко́вий (черво́ний) пе́рець, па́прика; перчи́ця

    Русско-украинский словарь > перец

  • 64 Гвоздика

    - caryophyllum; dianthos; гвоздичный - caryophyllinus;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Гвоздика

  • 65 Запах

    - odor; odoratus; olentia (suavis); nidor; sapor;

    • аммиачный запах - odor ammoniacus;

    • анисовый запах - odor aniseus;

    • ароматный запах - odor aromaticus;

    • бальзамический запах - odor balsamicus (balsameus, balsaminus);

    • винный запах - odor vinosus;

    • возбуждающий запах - odor excitans;

    • вредный запах - odor noxius (perniciosus);

    • гвоздичный запах - odor caryophyllaceus;

    • гнилостный запах - odor putridus;

    • долговременный запах - odor diutinus (diuturnus);

    • дурной запах - odor malus; foetor;

    • едкий запах - odor acer;

    • зловонный запах - odor foetidus (taeter);

    • камфарный запах - odor camphoratus;

    • запах клопов - odor cimicinus;

    • запах козла - odor hircinus;

    • коричный запах - odor cinnameus;

    • кратковременный запах - odor brevis (ephemerus);

    • крепкий запах - odor gravis;

    • запах лавра - odor laureus (laurinus);

    • запах ладана - odor tureus;

    • летучий запах - odor evolans;

    • лимонный запах - odor citreus (citrinus);

    • запах листвы - odor frondis vernalis;

    • запах лука - odor cepaceus;

    • запах мёда - odor melleus (mellitus);

    • муравьинный запах - odor formicarum (formicinus);

    • запах мускуса - odor moschatus;

    • мышиный запах - odor murinus;

    • запах мяты - odor menthosus;

    • навозный запах - odor stercoris (stercorarius);

    • нежный запах - odor mitis;

    • незначительный запах - odor brevis (ephemerus);

    • неизменный запах - odor immanens (perpetuus);

    • неприятный запах - odor ingratus;

    • нестойкий запах - odor infirmus (instabilis);

    • одуряющий запах - odor stupefaciens;

    • особый запах - odor peculiaris (proprius);

    • острый запах - odor acer;

    • отвратительный запах - odor foetidissimus;

    • перечный запах - odor piperitus;

    • полынный запах - odor absinthiacus;

    • постоянный запах - odor constans (permanens);

    • приятный запах - odor gratus (amabilis, suavis);

    • пряный запах - odor aromaticus;

    • раздражающий запах - odor irritans;

    • резкий запах - odor acerrimus;

    • запах розы - odor rosarum;

    • запах свежего сена - odor feni recentis;

    • свежий запах - odor egelidus;

    • своеобразный запах - odor peculiaris (proprius);

    • сельдяной запах - odor alecis;

    • сильный запах - odor fortis;

    • запах скипидара - odor terethinae;

    • сладковатый запах - odor subdulcis;

    • смолистый запах - odor resinosus;

    • специфический запах - odor peculiaris (proprius);

    • спиртовый запах - odor alcoholicus;

    • стойкий запах - odor firmus;

    • тошнотворный запах - odor nauseosus;

    • трупный запах - odor cadaverinus;

    • тяжёлый запах - odor gravis (onerosus);

    • удушливый запах - odor suffocans;

    • характерный запах - odor proprius (peculiaris);

    • уксусный запах - odor acetatus;

    • чесночный запах - odor alliaceus;

    • ядовитый запах - odor virulentus;

    • распространять запах - odorem emittere (exhalare, spargere, spirare);

    • без запаха - inodorus;

    • с запахом - odoratus;

    • с приятным запахом - suaveolens;

    • с сильным запахом - graveolens, fragrans;

    • запах пота - capra;

    • запах изо рта - gravitas (foetor) oris;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Запах

  • 66 душистый перец

    allspice имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > душистый перец

  • 67 стручковый красный перец

    pimento имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > стручковый красный перец

  • 68 душистый перец

    Русско-английский большой базовый словарь > душистый перец

  • 69 10701

    2. RUS минёр m гвоздичный итальянский
    3. ENG —
    5. FRA —

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > 10701

  • 70 10707

    2. RUS минёр m гвоздичный
    3. ENG —
    5. FRA —

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > 10707

  • 71 3169

    2. RUS трипс m гвоздичный
    5. FRA —

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > 3169

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГВОЗДИЧНЫЙ — ГВОЗДИЧНЫЙ, гвоздичная, гвоздичное. 1. прил. к гвоздика. 2. Приготовленный из гвоздики (во 2 знач.). Гвоздичное масло. 3. в знач. сущ. гвоздичные, гвоздичных, ед. гвоздичное, гвоздичного, ср. Одно из семейств двудольных растений (бот.). ❖… …   Толковый словарь Ушакова

  • гвоздичный — ГВОЗДИКА 1, и, ж. Травянистое дикорастущее и садовое растение с яркими цветками и (у нек рых разновидностей) с пряным запахом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • гвоздичный — 1. ГВОЗДИЧНЫЙ см. 1. Гвоздика. 2. ГВОЗДИЧНЫЙ см. 2. Гвоздика …   Энциклопедический словарь

  • Гвоздичный № 1 — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Гвоздичный самогон): | | | | Тип блюда: | | | | | Национальные кухни: | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Гвоздичный № 2 — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Гвоздичный самогон): | | | | Тип блюда: | | | | | Национальные кухни: | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Гвоздичный № 3 — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Гвоздичный самогон): | | | | Тип блюда: | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Гвоздичный № 4 — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Гвоздичный самогон): | | | | Тип блюда: | | | | | Национальные кухни: | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Гвоздичный самогон — …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Гвоздичный перец — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (О пряностях): | | | | | | | …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • гвоздичный корень — geltonoji žiognagė statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Žolinis, prieskoninis erškėtinių (Rosaceae) šeimos augalas. Prieskonių žaliavai naudojami rudenį kasami šakniastiebiai, turintys gvazdikėlių kvapo. Nuo senų laikų vartojami… …   Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas

  • Гвоздичный — I прил. 1. соотн. с сущ. гвоздика I, связанный с ним 2. Свойственный гвоздике [гвоздика I], характерный для неё. II прил. 1. соотн. с сущ. гвоздика II, связанный с ним 2. Свойственный гвоздике [гвоздика II], характерный для неё. Толковый словарь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»