Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гасло

  • 1 лозунг

    гасло, лозунг (-гу), клича. [«Брід перейшов», - се гасло тільки ти, та вартовий, та я і будем знати (Грінч.). Гаслом стало: «освіта й наука» (Вороний). Кидав у юрбу демагогічні лозунги (Пролет. Пр.). Наша клича - «все для пролетаріяту» (Київ)].
    * * *
    га́сло, ло́зунг; ( призыв) за́клик, -у; ( плакат) транспара́нт

    Русско-украинский словарь > лозунг

  • 2 девиз

    девіза, гасло, клича, клич, поклик. [Гасло в мене - без хитрощів на світі пробувати (Куліш). Мій поклик: воля, щастя і свобода! (Франко)].
    * * *
    деві́з и деві́за, га́сло, по́клик, -у

    Русско-украинский словарь > девиз

  • 3 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 4 пароль

    воен. пароль, гасло, слово. [А стійте, гов! Кажіте гасло! (Куліш)].
    * * *
    паро́ль, -ля, паро́ля

    Русско-украинский словарь > пароль

  • 5 меркнуть

    fade; darken
    Синонимический ряд:
    1. гасло (глаг.) гасло; погасало; потухало; тухло; угасало
    2. смеркалось (глаг.) смеркалось; темнело; темнелось
    3. тускнело (глаг.) бледнело; блекло; тускло; тускнело

    Русско-английский большой базовый словарь > меркнуть

  • 6 маяк

    1) (сигнал, условный знак) гасло, знак (-ку);
    2) (морской) маяк (-ка), морська ліхтарня. [Маяк, що освічував йому його трудовий шлях (Єфр.). Над кручею стоїть висока башта морської ліхтарні (Н.-Лев.)]. Плавучий -як - пливучий (плавний) маяк;
    3) см. Поплавок 2;
    4) (при работах землемерных и т. п. как примета) тичка, віха, маняк (-ка). [Маняк є шляхом, то потраплю (Канівщ.)];
    5) (штукатурный) сторожок (-жка);
    6) (сторожевая башня) дозірна башта (вежа), вартівня;
    7) (старое дерево среди молодого леса) маяк. [Ворони сіли на маяку, що на горі посеред лісу (Шевч.)].
    * * *
    мая́к, -а

    Русско-украинский словарь > маяк

  • 7 маячить

    промаячить
    1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];
    2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);
    3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);
    4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;
    5) см. Мешкать.
    * * *
    возвр. - ма`ячиться
    1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити
    2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

    мая́чить жизнь — поневіря́тися

    Русско-украинский словарь > маячить

  • 8 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 9 неделимый

    неподільний, (реже) нероздільний. [Денікинське гасло; «єдина неподільна» (Пр. Правда). Нероздільна цілість (Доман.)].
    * * *
    неподі́льний

    \неделимыйое число́ — мат. неподі́льне число́

    \неделимыйый фонд — неподі́льний фонд

    Русско-украинский словарь > неделимый

  • 10 отбой

    1) відбій (-бою), відгін (-гону). [Відбою від роботи нема]. От него -бою нет - його ніяк не спекаєшся (не збудешся, не здихаєшся), від його не відчепишся. Нет -бою от просителей - прохачів не відженешся;
    2) воен. - відступ (-пу). Бить -бой - давати гасло на відступ.
    * * *
    відбі́й, -бо́ю

    Русско-украинский словарь > отбой

  • 11 приступ

    I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;
    2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];
    3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];
    4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];
    5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];
    6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).
    II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].
    * * *
    I пр`иступ
    1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у
    2) (атака, штурм) при́ступ
    3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ
    II прист`уп
    диал. см. приступок

    Русско-украинский словарь > приступ

  • 12 вянуть

    гл. wilt, wither
    Синонимический ряд:
    1. апатично (прил.) апатично; сонно
    2. слабело (глаг.) гасло; изнемогало; ослабевало; слабело; таяло; хилело; хирело; чахнуло
    Антонимический ряд:
    расцветало; цвело

    Русско-английский большой базовый словарь > вянуть

  • 13 изнемогать

    be exhausted; be enervated; collapse

    быть в изнеможении, изнемогать — to feel exhausted

    Синонимический ряд:
    слабело (глаг.) вяло; гасло; ослабевало; слабело; таяло; хилело; хирело; чахнуло

    Русско-английский большой базовый словарь > изнемогать

  • 14 ослабевать

    1. flag
    2. sag
    3. let up

    ослабевать; сходить на нет — let up

    4. attenuate
    5. subside
    6. fade out

    постепенно ослабевать; исчезать — fade out

    7. fall off
    8. relax
    9. slack
    10. slack off
    11. slacked
    12. slacking
    13. grow weak; grow feeble; languish; slacken; abate
    14. ebb
    15. fail
    16. faint
    17. fainting
    Синонимический ряд:
    1. расслаблялось (глаг.) расслаблялось
    2. слабело (глаг.) вяло; гасло; изнемогало; слабело; таяло; хилело; хирело; чахнуло
    Антонимический ряд:
    крепло; укреплялось; усиливалось

    Русско-английский большой базовый словарь > ослабевать

  • 15 слабеть

    1. diminish
    2. ease
    3. languish
    4. weakened
    5. weakening
    6. weaken; slacken
    7. faint
    Синонимический ряд:
    ослабевало (глаг.) вяло; гасло; изнемогало; ослабевало; таяло; хилело; хирело; чахнуло
    Антонимический ряд:
    крепло; усиливалось

    Русско-английский большой базовый словарь > слабеть

  • 16 таять

    гл. thaw; melt
    Синонимический ряд:
    1. слабело (глаг.) вяло; гасло; изнемогало; ослабевало; слабело; хилело; хирело; чахнуло
    2. худело (глаг.) сохло; спадать с тела; спускать жир; тощало; худело

    Русско-английский большой базовый словарь > таять

  • 17 хиреть

    weaken; grow sickly
    Синонимический ряд:
    слабело (глаг.) вяло; гасло; изнемогало; ослабевало; слабело; таяло; хилело; чахнуло

    Русско-английский большой базовый словарь > хиреть

  • 18 чахнуть

    1. pine away
    2. wither; shrivel; grow stunted
    3. languish
    4. pine
    5. sicken
    Синонимический ряд:
    слабело (глаг.) вяло; гасло; изнемогало; ослабевало; слабело; таяло; хилело; хирело

    Русско-английский большой базовый словарь > чахнуть

  • 19 гаснуть

    [gásnut'] v.i. impf. pass. (гас (гаснул), гасла, гасло, гасли)
    1) (pf. погаснуть) spegnersi
    2) (pf. угаснуть) estinguersi; morire

    Новый русско-итальянский словарь > гаснуть

См. также в других словарях:

  • ГАСЛО — (польск. haslo). В старину, в наших войсках: лозунг, пароль. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГАСЛО пол. haslo. Слово, равнозначащее лозунгу и паролю, употреблявшееся в старину в наших войсках.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • гасло — сущ., кол во синонимов: 2 • лозунг (11) • пароль (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • гасло — пароль , стар. воен. (РФВ 22, 118), укр. гасло. Из польск. hasɫo пароль, лозунг , по видимому, связанного с русск. гадать; см. Брюкнер 169; KZ 48, 163. Менее убедительно сравнение Mi. EW 60 с польск. godɫo герб …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Гасло — (польск. Hasło) в старину опознавательное слово, то же, что пароль, лозунг, заменившие у нас термин Г. со времен Петра I. В том же значении употреблялось татарское слово ясак …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • гасло — а, с. 1) Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик. || Плакат із таким закликом. || Провідний принцип. 2) Умовний знак для дії; попередження, сигнал …   Український тлумачний словник

  • гасло — глоса оглас …   Краткий словарь анаграмм

  • гасло — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • гасло — 1. сімвал (веры), знак; 2. сігнал, пароль …   Старабеларускі лексікон

  • ГАСИТЬ — ГАСИТЬ, гашивать, тушить, не давать чему гореть; задувать, заливать, затушать огонь. | Гасить вино, погасить стакан, выпить. | Гасить известь, заливать пережженую известь водою, отчего она вскипает и соединяется химически; это гашеная известь. |… …   Толковый словарь Даля

  • Революционная украинская партия — Революційна українська партія Лидер: Д.В. Антонович Н. В. Порш Дата основания: 11 февраля 1900 Дата роспуска: декабрь …   Википедия

  • Алексеев, Евгений Иванович — генерал адъютант, адмирал. Род. в 1845 г.; окончил курс в Морском корпусе. Был военно морским агентом в Париже; командовал крейсерами; состоял помощником начальника главного морского штаба; в 1895 г. командовал эскадрой Тихого океана; в 1898 г.… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»