-
1 zagwarantować
гарантувати -
2 gwarantować
гарантувати, ручатися -
3 gwarantować
[ґварантовачь]v -
4 zabezpieczać
забезпечувати; охороняти; гарантувати; запобігати -
5 zabezpieczyć
забезпечити; охоронити; гарантувати; запобігти -
6 zapewniać
1. запевняти;2. забезпечувати, гарантувати -
7 zapewnić
1. запевнити;2. забезпечити, гарантувати -
8 zaręczać
1. ручатися, гарантувати;2. заручати -
9 zaręczyć
1. поручитися, гарантувати;2. заручити -
10 zawarować
обумовити, застерегти, гарантувати
См. также в других словарях:
гарантувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому небудь. || від чого. Захищати … Український тлумачний словник
гарантувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
акцептування — я, с., фін. 1) Укладення угоди відповідно до пропозицій іншої сторони. 2) Затвердження до оплати грошових документів. 3) Зобов язання оплатити пред явлений рахунок, вексель в узгоджений термін. 4) Згода банку гарантувати виплату вказаної суми. 5) … Український тлумачний словник
асекурувати — ую, уєш, зах. Страхувати, застраховувати, гарантувати … Український тлумачний словник
борт-брокер — а, ч. Брокер, який має гарантувати упорядкований та конкурентоспроможний ринок опціонів … Український тлумачний словник
гарантований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гарантувати. || гаранто/вано, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Сталий. •• Гаранто/вана по/зика а) вид позик, погашення суми та сплата процентів за якими забезпечуються або заставою майна, або певними доходами; … Український тлумачний словник
гарантування — я, с. Дія за знач. гарантувати … Український тлумачний словник
гарантуватися — у/ється, недок. Пас. до гарантувати … Український тлумачний словник
забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування … Український тлумачний словник
забезпечуватися — уюся, уєшся, недок., забезпе/читися, чуся, чишся; наказ. сп. забезпе/чся; док. 1) Задовольняти себе в чомусь, у якихось потребах. 2) Вживати певних заходів, робити якийсь запас і т. ін., щоб гарантувати себе від чого небудь. 3) тільки недок. Пас … Український тлумачний словник
запевняти — я/ю, я/єш і рідко запе/внювати, юю, юєш, недок., запе/внити, ню, ниш, док., перех. 1) кого або із спол. що.Переконувати кого небудь у чомусь, авторитетно стверджувати щось. || Відповідально заявляти про свій намір щось виконати, здійснити. 2)… … Український тлумачний словник
