-
41 Galerie
f галерея; Thea. F a. галёрка -
42 галерея
ж.1) архит. gallery; balcony3) ( подземный ход) gallery; tunnelми́нная галере́я воен. — (mine) tunnel
4) ( художественный музей) galleryкарти́нная галере́я — picture gallery
5) (рд.; вереница) chain (of), line (of), series (of)галере́я литерату́рных геро́ев — a series of literary characters
-
43 галерка
ж разг. галёрка (қатори боло дар театр, цирк ва ғ.) -
44 раек
м уст.1. чодирхаёл (қуттиест дурбиндор, ки дар вай суратхои гуногуни аҷоибу ғароибро нишон медоданд)2. лит. бадеҳа3. театр, раёк, галёрка (болохонаи театр барои нишастани тамошобинон) -
45 консерватор
-рка1) консерватор (-ра), -рка, консерватист, -стка. [Вона консерватистка, навіть обскурантка: ненавидить нові ідеї (Н.-Лев.)];2) (хранитель, -ница музея) консерватор, -рка, охоронник (охоронець), -ронниця, доглядач, -чка (музею), (гал.) кустос (м. р.).* * *консерва́тор; ( ретроград) рутине́р -
46 конфета
цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.* * *тж. конф`етинацуке́рка, цуке́рок, -рка -
47 оборка
I. 1) (ягод, фруктов) обривання;2) мн. Оборки - вибірки. [Гарні дівчата усі повіддавалися, зосталися самі вибірки].II. Оборка -1) (у лаптя) - см. Обора;2) (у платья) шлярка, (только внизу юбки) підчинка (гал.), (у ворота и рукавов) брижі (-жів), шлярка.* * *I(на платье, переднике) обо́рка, шля́ркаII полигр.обкла́д, -у, обо́ркаIII см. оборки IIтекст в обо́рку — текст в обо́рку
-
48 плот
1) пліт (р. плоту и плота), (для сплава) плавник, сплав, (гал.) дараба, бокор, (небольшой в 3 - 4 бревна) торок. Управлять -том - керувати, (гал.) бізувати плотом, дарабою. Плот сплавного дерева - тальба. Два -та сбитые вместе - нашириця. Связанная группа -тов - гарем. Треугольный -от для защиты от идущих по реке других плотов - упірка;2) (для стирки белья) кладка.* * *1) (для сплава, для переправы) пліт, род. п. пло́ту и плота́; диал. дара́ба2) ( помост около берега) помі́ст, -мо́сту -
49 волчок
1) (игрушка) дзиґа, фуркало, гучок;2) см. Волочок;3) (волчок в тюремной двери) прозурка, прозірка, візитирка (гал.), кватирочка.* * *1) ( игрушка) дзиґа2) ( глазок в двери) ві́чко, прозу́рка3) бот. и пр. вовчо́к, -чка -
50 верёвка
вервь шворка, мотуз, мотузка, (соб.) мотуззя, шнур, вірьовка, верівка, віжки (р. - жок). Верёвочка (бичёвка) - мотузок, мотузочок, мотузочка. В. скрученная из соломы - (с)крутел[н]ь. В. из прутьев - витка, (в)ужів[л]ка, ужва (гал.). В. из лыка - личак, личківка; (привязь) налигач, (для ведения вола) воловід (р. -воду). Хоть верёвки вей - хоч мички мич.* * *моту́зка, мотузо́к, -зка́, вірьо́вка; ( бечёвка) шво́рка -
51 государыня
володариця, державиця; цариця, цісарева (гал.). Милостивая государыня - високоповажна (шановна) добродійко, пані.* * *1) госуда́риня; цари́ця; імператри́ця2) па́ні, воло́дарка и волода́рка -
52 гражданский
общественный) громадський, громадянськийю -ий долг - громадянська повинність, громадянський обов'язок. -кая война - громадянська війна. -ое мужество - громадянська (гал. цивільна) відвага; (не военный) цивільний. [Одягнутий він не по військовому, а по цивільному. Курс цивільного права]. Свод гражданских законов - всезбірка цивільних законів.* * *1) громадя́нськийгражда́нская война́ — громадя́нська війна́
гражда́нская смерть — політи́чна (громадя́нська) смерть
2) ( не военный) циві́льний; ( штатский) шта́тський\гражданский брак — циві́льний шлюб
\гражданский кодекс — юр. циві́льний ко́декс
3) ( светский) сві́тський -
53 доля
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].* * *1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́цябыть в до́ле — бу́ти на пая́х
в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша
дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти
2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у3) бот., анат. ча́стка4) муз. до́ля5) ( мера веса) ист. до́ля -
54 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
55 кассир
-рша скарбник, -ничка, скарбничий, скарбівничий (-чого), скарбівнича (-чої), касир (-ра), касирка, (гал.) касієр, касієрка.* * *каси́р -
56 пещерка
печерка, (гал.) яскинька.* * *уменьш.пече́рка -
57 плюска
бот. (у жолудя) мисочка; (у ореха, клубники) мухорок (-рка), мухорка, кожушок (- шка), (гал.) шапурка.* * *бот.ми́сочка, гнізде́чко, плі́ска -
58 последний
1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).* * *оста́нній; оста́тній; посліду́щийпосле́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва
\последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю
уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)
[са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на
-
59 Ка[о]нура
1) (шалашик) будка, халабудка; (закута), закута. [Собача будка (халабудка). Сім закут, одна свиня (Приказка)];2) (тесное помещение) комірка, гал. цюпка. [Се була цюпка не більше шести кроків вдовж (Франко)]. См. Конура. -
60 Картинница
(собрание картин) галерея (гал. ґалерія) картин, образів, картинна збірка.
См. также в других словарях:
галёрка — галёрка … Словарь употребления буквы Ё
галёрка — галёрка, галёрки, галёрки, галёрок, галёрке, галёркам, галёрку, галёрки, галёркой, галёркою, галёрками, галёрке, галёрках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ГАЛЁРКА — ГАЛЁРКА, и, жен. (разг.). То же, что галерея (во 2 знач.). Сидеть на галёрке (также перен.: в задних рядах; шутл.). | прил. галёрочный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ГАЛЁРКА — ГАЛЁРКА, галёрки, жен. (разг. фам.). Верхний ярус в театре с дешевыми местами; то же, что галлерея во 2 знач. Купили места на галерке. Сидеть на галерке. || перен., только ед. Публика, сидящая на этих местах. Только галерка хлопала и вызывала… … Толковый словарь Ушакова
галёрка — ГАЛЁРКА, и, ж. Задница. галёркой вертеть. Пчёлка в галёрку тяпнула … Словарь русского арго
галёрка — галёрка, и; р. мн. рок … Русское словесное ударение
галёрка — галёрка, и, род. п. мн. ч. рок … Русский орфографический словарь
Галёрка — У этого термина существуют и другие значения, см. Галёрка (значения). Галёрка верхний ярус зрительного зала театра, где расположены самые дешёвые места. Из за дешевизны достаточно популярна у небогатых слоёв населения (преимущественно… … Википедия
галёрка — и; ж.; разг. см. тж. галёрочный 1) а) Верхний ярус в театре, в цирке и т.п. Билет на галёрку. б) отт.; шутл. Задние ряды. Сидеть на галёрке. 2) собир. О людях, сидящих на таких местах. Ап … Словарь многих выражений
Галёрка (значения) — Галёрка Галёрка верхний ярус зрительного зала театра. Галёрка Омский государственный драматический театр … Википедия
галёрка — галёр/к/а … Морфемно-орфографический словарь
