-
1 гадюка
зоол. Vipera berus гадюка, (гал.) сорокуля; Vipera prester - пекельниця (Троян.); соб. гадюччя. Детёныш гадюки - гадюча (р. -чати), гадюченя (р. -няти).* * *гадю́ка, пога́нка; гали́ця -
2 змея
1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.* * *змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́капригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)
-
3 головня
1) головешка;2) (сорн. трава Lolium temulentum) кукіль (р. -колю);3) (грибок- вредитель хлеба) зона, зана, сажа, сажка, головня, засніт. Пораженный -нёй (о хлебн. раст.) - снітистий. Покрываться, покрыться -нёй - снітитися, заснічуватися, заснітитися;4) (змея) гадюка.* * *1) голове́шка, головня́, недогарок, -рка; диал. ґалаґа́н2) ( болезнь злаковых) зона́, са́жка; диал. за́сніт, -у3) орн. см. турпан -
4 гремучий
гримлячий, гримучий. [Гримлячий газ у шахті вибухнув]. Гремучая змея - гримучник, гадюка-гримучка.* * *гриму́чий, гримки́й\гремучий газ — хим. гриму́чий газ
грему́чая ртуть — хим. гримуча ртуть
-
5 есть
I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.* * *I глаг.ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́тиII(3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єстьвсе как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі
III межд. воен.всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все
-
6 жалить
(о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].* * *жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть) -
7 засасывать
-ся, засосать, -ся1) засисати, -ся, зассати, -ся, засмоктувати, -ся, засмоктати, - ся. [Собака як заб'є чи поране лапу, то сама-ж собі зассе її (Яворн.). Тії гадюки, що в животі, ссуть чоловіка за серце, аж доки не зассуть (Звин.). Чого це так довго дитина зассалася - годі вже, клади спати (М. Грінч.). Поросята засмоктали льоху (Київщ.)];2) (во что) засмоктувати, -ся, засмоктати, -ся, усмоктувати, -ся, усмоктати, -ся, затягати, -ся, затягти, -ся, втягати, -ся, втягти, -ся в що. [Важко їхати - болото засмоктує колеса (Київщ.). П'явка всмокталася (засмокталася) так, що й не одірвеш. Йому в ногу засмокталась чорная гадюка (Рудан.). Кінець рурочки засмоктавсь та й не тягне води (М. Грінч.)]. Среда -ла - оточення затягло, засмоктало кого.* * *несов.; сов. - засос`ать1) засмо́ктувати и смокта́ти, -кчу́, -кчеш, засмокта́ти, засиса́ти, засса́ти, -ссу́, -ссе́ш2) (перен.: затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти, засмо́ктувати, засмоктати3) (сов.: начать сосать) засмокта́ти -
8 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * * -
9 змей
и Змий1) зоол. Serpens - змій, (диал.) дзмій (-ія), ум. змійок (-йка); (самец) зміюк, (самка) зміїха (дзміїха); (удав) полоз. [І був коло Київа змій і кожного году посилали йому дань (ЗОЮР)]. Змей-Горыныч - Змій-Горянин. Огненный змей - огняний змій;2) (бумажный) змія и змій, літавець (-вця), (гал.) орел. Пускать змея - пускати змію и змія, (гал.) вірла;3) (бранно) гад, гадина, гадюка; см. Змея 2;4) зелёный змий - зелений змій. Напиться до зелёного змия - напитися до зеленого змія.* * *Змей-Горы́ныч — фольк. Змій-Гори́нич, род. п. Змі́я-Гори́нича
-
10 извиваться
извиться1) звиватися, звитися (зап. звинутися), витися, повитися, крутитися, покрутитися, зміїтися, зазміїтися. [Будеш як гадюка звиватись (Мирн.). Звивається коло мужа ще гірше того вужа (Пісня). В'ється як в'юн у руках (Н.-Лев.). Стежка збігала вниз, в'ючися по кручуватих ребрах яру (Грінч.). Блискавки в хмарах вились (Грінч.). Стежка крутилася серед дерев. Стежки зміяться глибоко в житі (Коцюб.)]; (о пресмыкающихся, о дыме ещё) клуботатися, диал. клюбачитися. [Ті звуки моє серденько рвуть і клубочуться в нім, як гадюки (Ворон.). Сліпець (медяница) клюбачиться (Врх.)]. Танцовать -ваясь - танцювати в'юнко, (грубо) вихилясом;2) -ться перед кем - крутитися, плазувати перед ким, тупцювати, увихатися коло кого, запобігати ласки в кого.* * *несов.; сов. - изв`иться1) звива́тися, зви́тися (зів'ю́ся, зів'є́шся), ви́тися, пови́тися, в'юни́тися, зав'юни́тися, змії́тися, зазмії́тися; (о дороге, реке) крути́тися (кру́титься), покрути́тися, несов. кривуля́ти2) (несов. перен.: изворачиваться, угодничать) увива́тися, звива́тися; ( пресмыкаться) плазува́ти -
11 клубиться
клуботатися (-бочуся, -чешся), клубочитися, кублитися, кужелити(ся), вихоритися. [Дим почав клуботатися (Мирн.). Холодні осінні тумани клубочаться вгорі (Коцюб.). Пил клубочеться на сонці (Коцюб.). Дим од паровоза кублиться, кучерявиться, стелеться по землі (Гайсинщ.). Кублячись, несуться клаптики вранішнього туману (Єфр.). Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить (Лубенщ.). Чад і дим з нори кужелиться (Полтавщ.)]. Самовар -бился паром - самовар парував. Змея ревности -бится в груди - гадюка ревнощів в'ється у грудях. Капуста в вилок -бится - капуста, в головки в'яжеться.* * *клубота́тися, клуботі́тися, клубочи́тися, клубочі́ти, ку́блитися; диал. клубува́тися, куже́лити, куже́литися; ( валить) валува́ти -
12 козюля
1) зоол. - гадина, гадюка, змія;2) (репей) реп'ях (-ха).* * *зоол. диал.гадю́ка -
13 линять
1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.* * *линя́ти -
14 навстречу
нрч. назустріч, навстріч, навстріт, зустріч, устріч, стріч кому, кого, навпроти кого, проти кого. [Назустріч матері біжить дівча (Коцюб.). Іде нам навстріч (Звин.). Гадюка їм навстріт (Рудан.). Ось він зустріч (Куліш). Онде хтось устріч їде (Прилуч.). Навпроти тієї маніфестації йшла друга (Рада). Йде додому, а я молода проти його (Пісня)]. Выслать кого - чу кому - вислати кого назустріч кому, перестріти кого ким. [Почувши, що князь Вишневецький втеком з лівого боку Дніпра на правий переходить, перестрів Хмельницький його своїми посланцями (Куліш)]. Выходить, выйти -чу кому - виходити, вийти назустріч кому, перестрівати, перестріти кого.* * *нареч.назу́стріч; устрі́чидти́ \навстречу чу кому́ — іти́ назу́стріч кому́; ( встречать) перестріва́ти кого́
-
15 поползти
и поползть полізти, поповзти, поплазувати. [Безногі черви поплазували (Мирн.) Он гадюка поповзла]. См. Ползти.* * *поповзти́; ( полезть) полі́зти, ( передвигаясь ползком) поплазува́ти; ( на четвереньках) порачкува́ти; ( на коленях) поколінкува́ти -
16 приползать
и Припалзывать приползти приповзати, приповзти (-зу, -зеш), прилазити и прилізати, прилізти, приплазовувати, приплазувати куди, (о мног.) поприповзати, поприлазити, поприплазовувати куди. [Гадюка приповзла тихесенько (Франко). Прилізла чорна гадина (Чуб.)]. -ти на четвереньках - рачки прилізти, прирачкувати. Раненый насилу - полз к селению - поранений насилу приплазував (приліз) до села.* * *несов.; сов. - приползт`иприповза́ти, приповзти́; ( прилезать) прила́зити и приліза́ти, прилі́зти и поприла́зити -
17 пробираться
пробраться (сквозь что) пробиватися, пробитися, пробиратися, братися, пробратися, продиратися и дертися, продертися и продратися крізь що, шитися, прошитися крізь що, попід чим. [Самотній подорожній пробивався крізь непроглядний туман (Корол.). Козаки підстерегали татар на дніпрових переправах, щоб не пробрались на руський бік (Куліш). Почали вони поміж тими кущами продиратися (Грінч.). Гадюка шилася в траві. Струмок дзюркотів по камінню, шився попід осокою (Дн. Чайка)]. Неприятель -рается лесом - ворог пробивається (шиється) лісом. -ся ползком - пластати, плазувати куди. -ся сквозь толпу - продиратися, продертися крізь натовп, протовплюватися, протовпитися, протискатися, протиснутися, (к кому, к чему; куда) дотовплюватися, дотовпитися до кого, до чого, куди. За теснотой нельзя -ся к кому, к чему - за тиском не дотовпишся до кого, до чого, дотовпу немає до кого, до чого. Срв. Пробиваться, -ся украдкой куда - см. Прокрадываться.* * *несов.; сов. - пробр`аться1) пробира́тися, пробра́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися, несов. де́ртися, дра́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́снутися; ( прокрадываться) прокрада́тися, прокра́стися2) страд. (несов.) вичи́туватися, пробира́тися; перебира́тися, пробира́тися; пропо́люватися, прорива́тися, прорі́джуватися; проділятися -
18 пролезать
пролезть (сквозь что, во что) пролазити, пролізти (крізь що, куди), (о мн.) попролазити. [Не можна в двері, - я в кватирку, або пролізу в иншу дірку (Гліб.)]; (сквозь толпу, густую траву и т. п.) просуватися, просунутися, шитися, прошитися. [Помалу просувався поміж юрбою. Такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Бачу, аж він швиденько шиється-шиється поміж людьми. Гадюка шиється поміж травою]. -ть в средину чего - улазити, улізти.* * *несов.; сов. - прол`езтьпрола́зити и проліза́ти, пролі́зти и попрола́зити и попроліза́ти -
19 Выжирать
выжрать вижирати, вижерти, пожирати, пожерти. [А серце в мене вижерла гадюка (Франко)]. -
20 Длиннотелый
довготелесий. [Довготелеса гадюка]. -телость - довготелесість (р. -сости). Длиннорослый - довгий (на зріст), довготелесий, довгань (р. -ня).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
гадюка — клейма негде ставить, поганка, мерзавка, гадина, мразь, негодяйка, клейма ставить негде, зараза, сука, тварь, гад, стерва, дабойя, сквернавка, подлюга, паскуда, стервятина, стервоза, негодяй, змея, гюрза, дрянь, випер, мерзавец, гадючка, подлячка … Словарь синонимов
ГАДЮКА — ГАДЮКА, Г. обыкновенная, Vipera be rus L. (сем. Viperidae, отряд змеи Ophi dia, класс пресмыкающиеся), широко распространенная в Старом Свете ядовитая змея (Европа, Сибирь); на север доходит до Мурманского берега. Встречается в разнообразных… … Большая медицинская энциклопедия
ГАДЮКА — ГАДЮКА, гадюки, жен. Ядовитая змея, б. ч. серого цвета, с зубчатой полосой вдоль спины. || перен. Злая, ехидная женщина (прост. бран.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ГАДЮКА — ГАДЮКА, и, жен. Ядовитая змея с плоской треугольной головой. Семейство гадюк. Не женщина, а г. (о злой, язвительной женщине; разг.). | прил. гадючий, ья, ье. Г. яд. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ГАДЮКА — «ГАДЮКА», СССР, киностудия им. А.Довженко, 1965, ч/б, 105 мин. Драма. По одноименной повести А.Толстого. Драматическая история купеческой дочери, которая, став бойцом кавалерийского эскадрона Красной Армии, прошла фронтовыми дорогами Гражданской… … Энциклопедия кино
ГАДЮКА — рыжая. Пск. Бран. О злобной, сварливой женщине. СПП 2001, 24 … Большой словарь русских поговорок
Гадюка — Гадюка: Обыкновенная гадюка вид ядовитых змей рода настоящих гадюк семейства гадюковых. Настоящие гадюки род ядовитых змей семейства Гадюковых. Гадюковые семейство ядовитых змей Гадюка (повесть) повесть Алексея Толстого.… … Википедия
ГАДЮКА — Приснившаяся вам гадюка предупреждает о зле и коварстве. Если она кусается – ваших друзей и близких ожидают горестные события. Видеть, что она кусает других, – будьте осторожны, вас в любой момент может подставить двуличный приятель. … … Сонник Мельникова
гадюка — Древнерусское – гадъ. Старославянское – гадъ (пресмыкающееся, змея, отвратительное существо). Общеславянское – gadъ (пресмыкающееся, змея). Слово является производным от основы «гад». В русском языке появилось одновременно с основным корнем – в… … Этимологический словарь русского языка Семенова
Гадюка — В христианстве символизирует зло. По святому Августину, является одним из четырех аспектов дьявола. Глухая гадюка олицетворяет грешников, которые закрывают свои уши от гласа учения и слов жизни. См. также змея … Словарь символов
гадюка — (обыкновенная гадюка), змея сем. гадюковых. Дл. 60 70 см, иногда до 85 см. Окраска разнообразна – от серых и песочных до чёрных тонов. По спине проходит характерная тёмная зигзагообразная полоса, невидимая у чёрных особей. На верхней стороне… … Биологический энциклопедический словарь
