-
1 просторово-часові координати
простра́нственно-временны́е координа́тыУкраїнсько-російський політехнічний словник > просторово-часові координати
-
2 time constraints
часові обмеження; строки, терміни -
3 timeframe
часові рамки; строки -
4 timeline
часові рамки; графік; строки; розклад -
5 timescale
часові рамки; фактор часу -
6 заводка
часов) накручування, накрут (годинника).* * *заве́дення, (неоконч. д.) заво́дження; ( пружины) накру́чування -
7 Пять рублей
п'ять карбованців, (пятирублёвка) п'ятеричка, п'ятка. Пять с половиной - півшоста. От -ти до шести (часов) дня - з п'ятої до шостої години) дня. Без -ти (минут) два (часа) - без п'ятьох или п'яти (хвилин) друга (година). Пять минут десятого - п'ять хвилин на десяту. Пять часов - п'ята година, п'ять годин. В пять часов утра - о п'ятій годині ранку, в п'ять годин ранку. В пять раз - у п'ять раз. -
8 закрываться
закрыться1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.* * *несов.; сов. - закр`ыться1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися -
9 мистецтва види
МИСТЕЦТВА ВИДИ - форми художньотворчої діяльності, що вирізняються на основі специфічного характеру художнього змісту та відповідних засобів його матеріального втілення. Перші спроби з'ясувати видову специфіку мистецтва пов'язані з іменами Сократа, Леонардо да Вінчі, Буало, проте концептуалізація проблеми М.в.чітко простежується лише у XVIII - XIX ст. Під впливом трактату Батте "Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу" (1746) в теоретичний ужиток активно вводиться поняття "витончені мистецтва", відоме ще з доби Відродження, і робляться перші спроби систематизувати М.в. "Витончені мистецтва" - поезія, музика, живопис, танець, скульптура, красномовство, архітектура - об'єднувалися на підґрунті "наслідування прекрасної природи". На противагу їм визнавалися мистецтва "механічні" (декоративно-прикладні). Поняття "витончені мистецтва" закріпилося в естетичній теорії, хоча кількість і якість М.в., визначених як "витончені", у конкретні історичні періоди змінювалась. Кант - прихильник концепції "витончених мистецтв" - структурував їх наступним чином: 1) словесні мистецтва (красномовство, поезія); 2) зображальні мистецтва (живопис, декоративно-прикладні види творчості, оформлення інтер'єру); 3) мистецтво "гри відчуттів" (музика). Упродовж XVIII ст. сформувалася і тенденція розгляду видової специфіки в контексті обґрунтування теорії реалістичного мистецтва. Лессинг виокремлює "просторові мистецтва" (живопис, скульптура) та "часові" (поезія) і намагається визначити їх естетично-художні межі. При цьому "театр", який активно "вписаний" в естетичну концепцію Лессинга, не усвідомлюється ним як самодостатній М.в. Проблема М.в. має значне теоретичне навантаження в естетиці Гегеля. Історично, на його думку, абсолютний дух розкривається через три форми: символічну, класичну та романтичну. Рухові цих форм відповідає логіка зміни М.в.: архітектура, скульптура, живопис, музика і поезія. Символічній формі духу відповідає архітектура, класичній - скульптура, а романтична форма об'єднує живопис, музику, поезію - мистецтва, які "оформлюють внутрішні переживання суб'єкта". Друг, пол. XIX ст. - поч. XX ст. дали можливість проаналізувати різні підходи до побудови видової системи мистецтв і спроби теоретиків визначити засади видоутворення. Вельфін (Швейцарія) поєднав проблему М.в. з "методами бачення" - системами формальних категорій, які були розглянуті парами: лінійне - живописне, площинне - об'ємне, закрите - відкрите (форма), просте - складне, абсолютне - відносне. Через "методи бачення" дослідник виокремив архітектуру і пластичні мистецтва як такі, що гармонізують зовнішній світ із внутрішнім світом людини. Дессуар (Німеччина) і Манро (США) розглядали проблему М.в. як вияв плідності "міжчуттєвих" станів людини і подальшої можливості наукового розкриття міждисциплінарних контактів. Визнаючи "сферу естетичного" ширшою від "сфери мистецтвознавчого", стимулом видоутворення вони вважали чуттєве багатство людини. Унгарден (Польща), приділивши значну увагу розгляду конкретних видів мистецтв (поезія, музика, живопис), підкреслив естетичний аспект проблеми, спираючись на категорію "цінність". Проблемам.в. і зараз залишається дискусійною. Найчастіше розрізняють М.в. просторові (скульптура, живопис, архітектура), часові (література, музика), систематичні (театр, кіно).Л. Левчук -
10 турбота
ТУРБОТА - специфічно людський вид активності, що полягає у забезпеченні виконання запланових дій, досягнення визначеної мети, створенні й підтримці умов, що сприяють бажаному розвиткові подій. Т. є атрибутивною ознакою цілеспрямованої діяльності людини і виявом її свободи. В Т. встановлюється внутрішня, усвідомлена причетність людини до світу, поєднуються часові модуси її існування: минуле, теперішнє і майбутнє. В стоїцизмі (напр., у моралістиці Сенеки) розвивалося уявлення, що Т. веде людину шляхом добра і морального самовдосконалення, шляхом реалізації її можливостей і свободи. У сучасній філософії розвинуту концепцію Т. створив Гайдеггер, розуміючи Т. як структуру цілісного людського буття, яка складається з трьох моментів: "буття-усвіті", "буття-при-внутрішньосвітовому-сущому", "забігання наперед". В єдності цих трьох моментів розкривається "часовість" людського буття ("закинутість" у світ - минуле, "розпад" самості - теперішнє, "екзистенційність" - майбутнє).Н. Хамітов -
11 координата
астр., матем., физ., техн.координа́та- астрономические координатыпростра́нственно-временны́е координа́ты — просторо́во-часові́ координа́ти
- аффинные координаты
- барицентрические координаты
- безразмерные координата
- биполярные координаты
- бисферические координаты
- бицилиндрические координаты
- видимые координаты
- временная координата
- вырожденные координаты
- галактические координаты
- гауссовы координаты
- гексасферические координаты
- гелиографические координаты
- гелиоцентрические координаты
- географические координаты
- геодезические координаты
- геомагнитные координаты
- геоцентрические координаты
- горизонтальные координаты
- декартовы координаты
- дипольные координаты
- дуговая координата
- естественные координаты
- идеальные координаты
- изотермические координаты
- изотропные координаты
- истинные координаты
- канонические координаты
- контравариантные координаты
- координаты ковектора
- координаты цвета
- координаты цветности
- косоугольные координаты
- криволинейные координаты
- линейные координаты
- локальные координаты
- лучевые координаты
- небесные координаты
- нормальные координаты
- нормированные координаты
- обобщённые координаты
- однородные координаты
- орбитальные координаты
- параболические координаты
- параболоидальные координаты
- полугеодезические координаты
- полулогарифмические координаты
- полярно-сферические координаты
- полярные координаты
- проективные координаты
- пространственные координаты
- прямоугольные координаты
- римановы координаты
- селенографические координаты
- симплициальные координаты
- сопутствующие координаты
- средние координаты
- стереографические координаты
- сферические координаты
- сфероидные координаты
- тангенциальные координаты
- текущие координаты
- тетрациклические координаты
- топоцентрические координаты
- тороидальные координаты
- треугольные координаты
- трилинейные координаты
- триметрические координаты
- угловая координата
- фундаментальные координаты
- циклические координаты
- цилиндрические координаты
- экваториальные координаты
- эквиформные координаты
- эклиптические координаты
- эллипсоидальные координаты
- эллиптические координаты -
12 координата
астр., матем., физ., техн.координа́та- астрономические координатыпростра́нственно-временны́е координа́ты — просторо́во-часові́ координа́ти
- аффинные координаты
- барицентрические координаты
- безразмерные координата
- биполярные координаты
- бисферические координаты
- бицилиндрические координаты
- видимые координаты
- временная координата
- вырожденные координаты
- галактические координаты
- гауссовы координаты
- гексасферические координаты
- гелиографические координаты
- гелиоцентрические координаты
- географические координаты
- геодезические координаты
- геомагнитные координаты
- геоцентрические координаты
- горизонтальные координаты
- декартовы координаты
- дипольные координаты
- дуговая координата
- естественные координаты
- идеальные координаты
- изотермические координаты
- изотропные координаты
- истинные координаты
- канонические координаты
- контравариантные координаты
- координаты ковектора
- координаты цвета
- координаты цветности
- косоугольные координаты
- криволинейные координаты
- линейные координаты
- локальные координаты
- лучевые координаты
- небесные координаты
- нормальные координаты
- нормированные координаты
- обобщённые координаты
- однородные координаты
- орбитальные координаты
- параболические координаты
- параболоидальные координаты
- полугеодезические координаты
- полулогарифмические координаты
- полярно-сферические координаты
- полярные координаты
- проективные координаты
- пространственные координаты
- прямоугольные координаты
- римановы координаты
- селенографические координаты
- симплициальные координаты
- сопутствующие координаты
- средние координаты
- стереографические координаты
- сферические координаты
- сфероидные координаты
- тангенциальные координаты
- текущие координаты
- тетрациклические координаты
- топоцентрические координаты
- тороидальные координаты
- треугольные координаты
- трилинейные координаты
- триметрические координаты
- угловая координата
- фундаментальные координаты
- циклические координаты
- цилиндрические координаты
- экваториальные координаты
- эквиформные координаты
- эклиптические координаты
- эллипсоидальные координаты
- эллиптические координаты -
13 time-critical nets
критично часові кола (обумовлюють стан сигналів)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > time-critical nets
-
14 compound interest
фін. складний відсоток; складний процент; складні проценти; складні відсоткивідсоток, який нараховується не лише на основну суму вкладу або боргу, а також і на нарощені відсотки попереднього періоду; ♦ складний відсоток нараховується за різні часові періоди, напр. щорічно, кожного півріччя, щоденно, щоквартально і т. д.* * *складні відсотки; ефективні відсотки -
15 clockstars
n; астр.часові зірки; cпeц. навігаційні світила -
16 from
prep1) у просторовому значенні — від, з, із2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на3) вказує на часові відношення — з, від, через4) вказує на джерело, походження тощо — від, зhe is from Kyiv — він (родом) із Києва
5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — уto buy smth. from smb. — купити щось у когось
7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, черезto do smth. from necessity — робити щось через необхідність
9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з10) показує співставлення, розрізнення — відcan you tell him from his brother? — ви можете відрізнити його від його брата?; ви можете сказати, де він, а де його брат?
from above — зверху, згори
from among, from amongst — з
from before — до
from behind — з-за, із-за, з-поза
they appeared from behind the house — вони появилися (вийшли) з-за будинку
from below — з-під; знизу
from between — з, із-за
from beyond — з-за, із-за
from off — з
from outside — іззовні; знадвору
from over — з-за, із-за
from... till — від... до; з... по
from...to — від... до; з... у
far from — далеко не, аж ніяк не
* * *prep1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від6) указує на зіставлення від7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, заfrom across — із-за, з-за ( моря)
from among, from amongst — з ( натовпу)
from before — до
from behind — із-за, з-за ( будинку)
from below — з-під; знизу
from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)
from beyond — із-за, з-за ( гір)
from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)
from off — з
from round — з-за ( рогу)
from... till 3... — до, від... до, 3... по
from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до
from under, from underneath — з-під ( землі)
-
17 since
1. adv1) з того часу; відтоді2) після того3) тому2. prep (тж ever since)1) з (якогось часу)2) після (якогось моменту)since my last letter — після того, як я відіслав свого останнього листа
3. conj1) з того часу як; після того, якwhat have you done since we parted? — що ви робили з того часу, як ми розлучилися?
2) через те що; оскількиsince you are ill, I will go alone — оскільки ви хворі, я піду сам
* * *I [sins] aякий відбувався або мав місце пізнішеII [sins] adv1) ( часто ever since) з тих пірIII [sins] prep1) указує на початок процесу, що безупинно триває з якого-небудь часу ( часто ever since) з, із2) після ( якого-небудь моменту)IV [`sins]cj А вводить часові підрядні речення е звороти (часто ever since) з тих пір як, з того часу як; після того як Б вводить причинні підрядні речення е звороти тому що, оскільки; раз -
18 time frame
[`taimfreim]часові рамки, період -
19 when
1. n(який) час; датаhe told me the when and the why of it — він розповів мені, коли і чому це сталося
2. advколиsay when — скажіть, коли досить (при наливанні вина тощо)
3. conj1) коли; в той час як; тоді як; як тількиI don't know when I shall come — я не знаю, коли прийду
I shall see you when I return — я побачуся з вами, як тільки повернуся
2) хоч, хоча; тоді як; незважаючи на те, що3) якщо, коли, раз* * *I [wen] n( деякий) час; датаhe came a week ago, since when he has had no rest — він повернувся тиждень тому, з того часу не відпочивав
II [wen] advhe told me the when and the why of it — він розповів мені, коли та чому це трапилося
1) inter колиє2) conj коли3) коли, якийthe day when I met you — день, коли я вас зустрів
4) в словосполученнях when ever, when ever on earth коли жwhen ever will he come — є коли ж він прийдеє
III [wen] conjsay when — скажіть, коли досить ( при наливанні вин)
1) вводить часові підрядні речення та звороти, що висловлюють одночасну дію; коли; кожного разу, колиwhen he listens to music, he falls asleep — він засинає ( завжди), коли слухає музику
it was ten minutes to nine when he returned — коли він повернувся, було вже без десяти дев'ять
when at school — коли я навчався в школі; предуюча дія; після того, як; як тільки; коли; I'll go when I've had dinner я піду після того, як пообідаю; наступну дію;, тоді; коли
he remained in the army until 1916, when he left the service — він залишався в армії до 1916 року, а потім пішов у відставку
two seconds had not elapsed when I heard a shot — не пройшло е двух секунд, як я почув вистріл
2) вводить допустові або підрядні речення та звороти; хоча; в той час як, не дивлячись на те, щоthey built the bridge in three months when everyone thought it would take a year — вони побудували міст за три місяці, хоча всі думали, що на це піде рік
how dare you blame me when you are just as much to blame — є як ви смієте звинувачувати мене, коли /в той час як/ ви винні не менше за менеє
3) вводить умовні підрядні речення та озвороти; якщо, разhow convince him when he will not listen — є як переконати його, якщо він, слухати не хочеє
4) вводить окличні речення; колиwhen I think what I have done for that man I — коли я подумаю, что я зробив для цієї людини!
-
20 while
1. n1) час; проміжок часуin a little while — скоро, ось-ось
a while ago — щойно, недавно
after a little while — незабаром, через деякий час
at whiles — іноді, часом
once in a while — час від часу, коли-не-коли
quite a while — розм. досить довго
between whiles — у проміжках часу; під час перерв
2. v2) тривати (про час)3) відволікатися; забуватися за якимсь заняттям3. prepдоwhile then — доти (поки), до тих пір (поки)
4. conj1) доки, у той час якwhile reading he fell asleep — читаючи, він заснув
2) у той же час; тоді як; а3) поки, коли4) хоч; незважаючи на те, щоwhile I don't like it I'll do it — хоч мені це й не подобається, я це зроблю
5) а також; до того ж; не тільки..., а й* * *I n1) час; проміжок часуa long [a snort] while — довго [недовго]
in a little while — скоро, ось-ось
a while ago — тільки що, недавно
after a little while — скоро, через деякий час
for a while — на ( деякий) час
all the /this/ while — весь ( цей) час
2) витрачені зусилля та час; стурбованістьII [wail] v1) проводити, коротати (час, to while away the time)2) дiaл. тягнутися ( про час)3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатисяIII [wail] prep; діал.доIV [wail] conjwhile then — до тих поір ( поки)
1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; колиhe had an accident while (he was) coming here — по дорозі сюди з ним трапився нещасний випадок
finish the work while there is light — закінчуйте роботу, поки світло; протікання дії одночасно з якою-н. іншою дією; поки; коли
2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді якa one of the sisters was in white, while the other was all in black — одна сестра була в білому, а інша вся в чорному
he was generous towards others, while stinting himself — він був щедрий по відношенню до інших, в той же час відмовляючи собі у всьому
3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, щоwhile I don't like it I'll do it — хоча мені це (і) не подобається, я це зроблю
4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але еwhile the book will be welcomed by scholars, it will make an immediate appeal to the general reader — книга буде добре спринята не тільки вченими, але е широким колом читачів
См. также в других словарях:
ЧАСОВ-ЯРСКОЕ МЕСТОРОЖДЕНИЕ — огнеупорных глин на Украине, Донецкая обл. Уникальное по запасам высококачественных глин 35,5 млн. т. Разрабатывается открытым способом. Центр добычи г. Часов Яр … Большой Энциклопедический словарь
ЧАСОВ ЯР — город (с 1938) на Украине, Донецкая обл. Железнодорожная станция. 19,8 тыс. жителей (1989). Добыча огнеупорных глин; производство огнеупорных изделий … Большой Энциклопедический словарь
ЧАСОВ ЯР — ЧАСОВ ЯР, город (с 1938) на Украине, Донецкая обл (см. ДОНЕЦКАЯ ОБЛАСТЬ). Железнодорожная станция. Население 17,6 тыс человек (2001). Добыча огнеупорных глин; производство огнеупорных изделий … Энциклопедический словарь
часов яр — сущ., кол во синонимов: 1 • город (2765) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Часов Яр — Город Часов Яр укр. Часів Яр Страна УкраинаУкраина … Википедия
Часов-Ярское месторождение — огнеупорных глин, в Украине, в Донецкой области. Уникальное по запасам высококачественных глин 35,5 млн. т. Разрабатывается открытым способом. Центр добычи г. Часов Яр. * * * ЧАСОВ ЯРСКОЕ МЕСТОРОЖДЕНИЕ ЧАСОВ ЯРСКОЕ МЕСТОРОЖДЕНИЕ огнеупорных… … Энциклопедический словарь
Часов Яр — город (с 1938) в Донецкой области УССР. Подчинён Артёмовскому горсовету. Ж. д. станция 23 тыс. жит. (1974). Крупный центр разработки огнеупорных глин. Заводы: огнеупорных изделий (промыгшленные объединения «Укрогнеупорнеруд»),… … Большая советская энциклопедия
Часов Яр — Ч асов яр, Ч асова яра (город) … Русский орфографический словарь
часовість — вості, ж., лінгв. Абстр. ім. до час 7) … Український тлумачний словник
часовість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Литургия часов — (лат. Liturgia horarum) в Римско католической церкви (латинском … Википедия