Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+чём-либо

  • 41 Кого

    род. и вин. п. от вопрос. относ. и неопредел. мест. Кто) кого, (только после предлогов) кого; срвн. Кто. Кого вы видели? От кого это вы слышали? - кого ви бачили? Від кого це ви чули? Солгать - ничего, было б на -го - збрехати - нічого, було-б на кого. Какой у -го характер, таковы и поступки - яка в кого (яка кому) вдача, така й поведінка (такі й вчинки). Тот, -го вы любите - той, кого ви любите. Быть (пойти) в -го - удатися, уродитися в кого. -го-то - а) вопрос. - кого-то?; б) неопредел. - когось. -го-либо, -го-нибудь - кого, когось (после предл. также: кого, когось), кого-небудь, будь-кого, кого-будь. Не видели ли вы здесь -го-нибудь? - чи не бачили ви тут кого? Спросите у -го-либо из знакомых - спитайте у кого(сь) із знайомих. -го попало - будь-кого, кого-будь, аби-кого, (диал.) кого попадя. -го угодно, -го ни есть - кого хоч, будь (будлі)-кого, аби-кого, (вульг.) кого завгодно. -го-кого только там не было - кого-кого тільки там не було. -го-кого зовут, а нас мимо - кого-не-кого (де-не-кого) кличуть (запрошують), а нас обминають.

    Русско-украинский словарь > Кого

  • 42 углублять

    техн., несов. углубля́ть, сов. углуби́ть
    1) ( делать более глубоким) погли́блювати, погли́бити
    2) ( что-либо во что-л) загли́блювати, загли́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > углублять

  • 43 уменьшение

    1) ( действие) зме́ншення, (неоконч. - ещё) зме́ншування
    2) матем., техн., физ. ( состояние) зме́ншення, ме́ншання, поме́ншання
    3) матем., физ. (величина, на которую что-либо уменьшено или уменьшилось) зме́ншення

    Русско-украинский политехнический словарь > уменьшение

  • 44 углублять

    техн., несов. углубля́ть, сов. углуби́ть
    1) ( делать более глубоким) погли́блювати, погли́бити
    2) ( что-либо во что-л) загли́блювати, загли́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > углублять

  • 45 уменьшение

    1) ( действие) зме́ншення, (неоконч. - ещё) зме́ншування
    2) матем., техн., физ. ( состояние) зме́ншення, ме́ншання, поме́ншання
    3) матем., физ. (величина, на которую что-либо уменьшено или уменьшилось) зме́ншення

    Русско-украинский политехнический словарь > уменьшение

  • 46 заглиблювати

    техн. вта́пливать ( в отверстие), заглубля́ть, погружа́ть ( углублять), углубля́ть ( что-либо во что-л), утопля́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > заглиблювати

  • 47 бессильный

    безсилий, слабий, немічний, безмочний, немощний, неспроможний, недолугий, хирний, хирявий, безвладний, безсилок, (о женщ.) безсилка; -ый что-либо сделать - нездольний. -но - безсило, безвладно, немічно.
    * * *
    безси́лий, безси́льний, безвла́дний, не́мічний; ( обессиленный) знеси́лений, хире́нний, хи́рий; ( неспособный) неспромо́жний, диал. нездо́льний

    Русско-украинский словарь > бессильный

  • 48 благосклонность

    к кому прихилля, прихильність, ласка, ласкавість, доброзичливість до кого и для кого. Снискивать, приобретать чью-либо благосклонность, добиваться благосклонности - запобігати ласки чиєїсь или у кого, підходити під ласку кому, добуватись до ласки кому. Назойливо стараться снискать чью-л. благосклонность - підсипатися до кого.
    * * *
    прихи́льність, -ності, ла́ска, ласка́вість, -вості, добрози́чли́вість

    Русско-украинский словарь > благосклонность

  • 49 бранить

    лаяти (сов. вилаяти), сваритися на кого, сварити кого, картати, бештати, шпетити, гримати, на зуби брати (сов. взяти) кого. [Батько свариться на мене, щоб не гуляв із хлопцями до пізнього пізна]. Бранить с укорами - ганити кого. Б. с головомойкой - милити кого. [Добре милила чоловіка, як прийшов п'яний]. Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа - скребти (скромадити) моркву кому. Б. сильно - лаяти на всі боки (заставки), кобенити, коренити, корешувати, шельмувати, штапувати, паскудити, клясти в батька-матір, батькувати, банітувати. Б. как собаку - псякувати, псячити, собачити (кого или кому). Б. скверными, площадными словами - лаяти неподобними словами, москалів гонити, матіркувати, по-московському загинати.
    * * *
    ла́яти, свари́ти; свари́тися, шпе́тити; (порицать, укорять) га́нити, карта́ти; ( сильно) корени́ти

    Русско-украинский словарь > бранить

  • 50 верно

    1) вірно, незрадливо. [Чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся? Подругували незрадливо];
    2) (несомненно) певне[о], запевне, напевне, суще, дійсне. [Це запевне так було. Суще й сама не знаю, скільки мені годів. Це я дійсне знаю]. Вернее всего - певніше за все, найпевніш;
    3) (вероятно) мабуть, либонь, десь, надісь, (гал.) відай. [Десь зіма та не скінчиться (Л. Україн.). Відай ти мене, милий, не любиш, що для мене гостинця не купиш].
    * * *
    нареч.
    1) ві́рно, ві́ддано, незрадли́во; щи́ро
    2) пра́вильно
    3) в знач. вводн. сл. мабу́ть и ма́буть, либо́нь, пе́вно, пе́вне, напе́вно, напе́вне; запе́вно, запе́вне, десь

    Русско-украинский словарь > верно

  • 51 вероятно

    мабуть, либонь, десь, десь-то, десь-певне, відай, наді(й)сь, певно[е], видно, мабуть чи не. [Десь-певне перелякався та й утік. Мабуть чи не Настунина правда (Кримськ.)]. См. Верно 3.
    * * *
    вводн. сл. жарг.
    пе́вно, пе́вне, мабу́ть и ма́буть, либо́нь; ( очевидно) очеви́дно, очеви́дячки, очеви́дьки; ( наверно) напе́вно, напе́вне, десь

    Русско-украинский словарь > вероятно

  • 52 взимать

    -ся брати, -ся, збирати, -ся; (о податях и т. п.) - ви[с]правляти, -ся, стягати, -ся. [В суботу звечора виїхати-б на села податки виправляти (Васильч.)]. Взимаемый - справлюваний, збираний, стяганий, виправлюваний. Мера чего-либо взимаемая в чью пользу - мірчук. [Міряє і мірчук збирає - їдну міру зоставляє, дев'ять мір пускає (Рудан.)].
    * * *
    справля́ти, пра́вити, виправля́ти, стяга́ти, стя́гувати; ( собирать) збира́ти, брати

    Русско-украинский словарь > взимать

  • 53 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 54 видать

    1) бачити, видати, заглядати. [З вікон вагона ми заглядали її в Псковській губернії (Н.-Лев.)];
    2) см. Видно.
    * * *
    1) предик. ви́дно, ви́дко; вида́ти

    ничего́ не \видать — нічо́го (нічогі́сінько) не ви́дно (не ви́дко; не вида́ти)

    2) в знач. вводн. сл. ви́дно, як ви́дно; ( очевидно) очеви́дно, очеви́дячки, очеви́дьки; ( по-видимому) мабу́ть и ма́буть, пе́вно, пе́вне, либо́нь

    Русско-украинский словарь > видать

  • 55 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 56 возводить

    -ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:
    1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];
    2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];
    3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;
    4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].
    * * *
    несов.; сов. - возвест`и
    1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти
    2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти
    3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити
    4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́
    5) мат. підно́сити, піднести́
    6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

    Русско-украинский словарь > возводить

  • 57 возврат

    возвращение (кого, кому) воро[і]ття [Діждавсь їх вороття. Та вороття мені вже не було (Л. Укр.)], поворо[і]т, зворот, повертання, повернення. В. чего-либо - повертання, повернення, вороття, привернення, поворо[і]т, звертання. [Це було стимулом для привернення ладу й порядку. Привернення рівноваги. Завертання давніх звичаїв (Л. Укр.). Тішилася поворотом доброго настрою (Л. Укр.)]; (денег, долгов, вещей) повертання, сов. повернення, привернення; (молодости, лет, прошлого и т. д.) вороття, поворо[і]т, зворот. -врат к молодости - відмолодіння.
    * * *
    пове́рнення, поверта́ння, вороття́, верта́ння; поворо́т, -у

    Русско-украинский словарь > возврат

  • 58 возиться

    1) (быть возимым) возитися. [Возись, дерево, і кладись];
    2) (резвиться шумно) вовтузитися, пустувати. [Івась грався, вовтузився];
    3) поратися коло кого-чого, біля кого-ч., з ким-чим, у чому [Батько занедужав, я коло його все поралася (Шевч.). Почала поратися коло печи, біля печи. Порається з своїм гамлетівський питанням (Крим.). Порається в книжках. У дворі порається], порати кого, що [Та я пораю поросята. Пораю обід = я занята приготовлением обеда], вовтузитися з ким-чим, панькатися коло кого-чого, з ким-ч. [З дитиною панькатися. Я не люблю коло їх панькатися], морочитися з ким-чим [Не хочеться з старим дідом морочитися], правитися біля (коло) кого, чого, захожуватися коло чого-небудь, клопотатися з ким-чим, тягатися з ким-чим, возитися з ким-чим [Возиться як кіт з салом], назолитися коло кого-ч., з ким-ч., воловодитися з к.-ч., човптися з к.-ч., мусуватися біля кого-ч., шпортатися коло чого, з чим, войдуватися з к.-ч., момсатися з к.-ч., монятися, цяцькатися з к.-ч., побиватися з к.-ч., (в борьбе) борсуватися [Вони почали борсуватися то в жарт, а то вже і навсправжки]. -ться с обмазкой или побелкой комнаты, здания - пічкатися; (окончить возню с чем-либо) попорати що-небудь, упорати кого.
    * * *
    I
    1) вовту́зитися, товкти́ся, куйо́вдитися
    2) (с кем-чем, около кого-чего - заниматься кропотливым делом) по́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( копаться) по́рпатися, длу́батися (в чо́му); ( суетиться) метуши́тися (ко́ло кого-чо́го); (уделять кому-чему-л. много времени, внимания) моро́читися (з ким-чим); ( нянчиться) па́нькатися (з ким-чим)
    II страд.
    вози́тися

    Русско-украинский словарь > возиться

  • 59 вплоть

    до чего-либо аж до, до самого, до самої. [Аж до кінця]. Вплоть по что - аж по. [Наївсь-напивсь аж по саме горло].
    * * *
    нареч.
    щі́льно; вприту́л; ду́же бли́зько

    Русско-украинский словарь > вплоть

  • 60 вывод

    1) (откуда-либо) - виводіння, вивід (р. виводу);
    2) (пятен) вибавлювання;
    3) висновок, виснов. [Логічний висновок. Висновок з того - ось який]. Делать, сделать вывод - робити (зробити) висновок, висновувати, виснувати.
    * * *
    1) ( действие) ви́ведення
    2) ( заключение) ви́сновок, -вку
    3) техн. ви́від, -воду

    Русско-украинский словарь > вывод

Страницы

См. также в других словарях:

  • -либо — (без удар.), частица. Ставится после вопросительных мест. и нареч. для придания им значения неопределенности; то же, что нибудь: кто либо, что либо, чей либо, какой либо, где либо, куда либо, когда либо, как либо. «Он объявил, что главное дело в… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛИБО — ЛИБО, разделительный союз. Или. Поеду на Кавказ либо в Крым. || то же с повторением: либо либо. Или или. «Либо пан, либо пропал.» погов. «Старое общество было основано на таком принципе, что либо ты грабишь другого, либо другой грабит тебя, либо… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛИБО — ЛИБО, разделительный союз. Или. Поеду на Кавказ либо в Крым. || то же с повторением: либо либо. Или или. «Либо пан, либо пропал.» погов. «Старое общество было основано на таком принципе, что либо ты грабишь другого, либо другой грабит тебя, либо… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛИБО — ЛИБО, разделительный союз. Или. Поеду на Кавказ либо в Крым. || то же с повторением: либо либо. Или или. «Либо пан, либо пропал.» погов. «Старое общество было основано на таком принципе, что либо ты грабишь другого, либо другой грабит тебя, либо… …   Толковый словарь Ушакова

  • Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет. — Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет. См. ВЕРНОЕ ВЕСТИМОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • -либо — частица. (в сочет. с вопросит. относит. местоим. и местоим. нареч.) Вносит зн. неопределённости: кто либо, что либо, чей либо, какой либо, где либо, куда либо, когда либо, как либо …   Энциклопедический словарь

  • либо — либо, союз (либо он, либо я) либо, частица с предыдущим словом соединяется при помощи дефиса (кто либо, какой либо, что либо, куда либо) …   Орфографический словарь-справочник

  • Либо рыбу съесть, либо на мель сесть — Либо рыбу съѣсть, либо на мель сѣсть. Ср. Охъ, баринъ, берегись, говорили ему его хозяева: дѣло берешь трудное: съ нимъ либо рыбку съѣсть, либо на мель сѣсть. Данилевскій. Девятый валъ. 3, 27. См. Пан или пропал. См. Либо сена клок, либо вилы в… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Либо сена клок, либо вилы в бок — Либо сѣна клокъ, либо вилы въ бокъ. Ср. Наши доходишки, сами знаете, либо сѣна клокъ, либо вилы въ бокъ.... Я вонъ въ пятницу натрескался пирога... да съ тѣхъ поръ день не ѣлъ, другой погодилъ, а на третій опять не ѣлъ... Достоевскій. Бѣсы. 2, 2 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Либо дождь, либо снег, Либо будет, либо нет — Либо дождь, либо снѣгъ, Либо будетъ, либо нѣтъ. Поясн. (Одинъ изъ древнѣйшихъ способовъ предсказывать погоду, теперь на эту же тему книжки печатаются.) …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Либо дупеля, либо пуделя. Либо утку хлоп, либо парня в лоб. — Либо дупеля, либо пуделя. Либо утку хлоп, либо парня в лоб. См. ИГРЫ ЗАБАВЫ ЛОВЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»