Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+устье

  • 1 устье

    техн.
    ( печи) че́люсті, -тів мн.

    Русско-украинский политехнический словарь > устье

  • 2 устье

    техн.
    ( печи) че́люсті, -тів мн.

    Русско-украинский политехнический словарь > устье

  • 3 устье

    1) ( реки) ги́рло; ві́йстя
    2) ( русской печи) че́люсті, -тів
    3) горн. у́стя
    4) анат. у́стя, ві́чко

    Русско-украинский словарь > устье

  • 4 впадение

    1) западання;
    2) (о реке) впадання, впадіння, впад, вливання, сов. влиття, втечіння, доплиття.
    * * *
    1) ( действие) запада́ння, упада́ння, упаді́ння; упада́ння, упаді́ння; удава́ння; допуска́ння, припуска́ння; порина́ння; упада́ння, упаді́ння, улива́ння
    2) ( устье реки) впаді́ння

    Русско-украинский словарь > впадение

  • 5 гирло

    1) (устье) гирло;
    2) (пролив) протока.
    * * *
    ги́рло

    Русско-украинский словарь > гирло

  • 6 долина

    I. довжиня; см. Длина.
    II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.
    * * *
    доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на

    Русско-украинский словарь > долина

  • 7 исток

    I. Истик (лопатка для очистки лемеха, сошника) і[и]стик (-ка).
    II. 1) (начало реки) джерело, джереловище, початкове джерело, (верховье) верховина, верх (-ху), (ум. вершечок), верхів'я (ріки), початок (ріки); (перен.) джерело, початок (-тку). [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Єфр.)]. У -ков славянства - коло джерел, коло початків слов'янства;
    2) (устье реки) гирло (-ла).
    * * *
    1) ( действие) ви́тік, -току; ви́хід, -ходу
    2) (начало реки, ручья) поча́ток, -тку, ви́тік, верхі́в'я

    \истокки Днепра́ — поча́ток (ви́тік, верхі́в'я) Дніпра́

    3) перен. джерело́, поча́ток

    у \исток ков цивилиза́ции — ко́ло (бі́ля) джере́л (поча́тків) цивіліза́ції

    \истокки первобы́тной культу́ры — джере́ла (поча́тки) пе́рві́сної культу́ри

    Русско-украинский словарь > исток

  • 8 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

  • 9 мель

    мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).
    * * *
    мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі

    Русско-украинский словарь > мель

  • 10 отмель

    коса, обмілина, мілизна, відміл (-молу) (м. р.) и відміль (-міли) (ж. р.), заміль, обміль (-ли); (в устье реки) наплавина, намулина; (береговая) узбережна мілизна.
    * * *
    обмі́лина, ві́дміль, -лі, ( мель) мілина́, міли́зна, о́бміль, -лі; за́міль, -лі, відмі́лина, пере́міл, -у, пере́міль, -лі

    Русско-украинский словарь > отмель

  • 11 печной

    пічний, печовий, грубний. Срв. Печь. -ное устье - (пічні) челюсти (-тів). -ная труба - димар (-ря), димник (-ка), димниця; срв. Труба. [Один димар печовий, а другий грубний]. -ное отверстие (ведущее в трубу) - кагла. -ное мастерство - пічництво.
    * * *
    пічни́й; гру́бний

    Русско-украинский словарь > печной

  • 12 сосок

    1) сосо́к, -ска́; диал. пи́пка, смочо́к, -чка́; ( у дойного животного) ді́йка
    3) ( деталь) спец. сосо́к

    Русско-украинский словарь > сосок

  • 13 хайло

    1) ( устье печи) че́люсті, -тів
    2) (рот, горло) вульг. пе́лька; ( глотка) горля́нка

    Русско-украинский словарь > хайло

См. также в других словарях:

  • Устье (река в Ярославской обл.) — Устье Устье в пос. Семибратово (мост федеральной магистрали М8 Москва Ярославль Архангельск) Протекает по территории Ярославской области Исток …   Википедия

  • Устье (село — Устье (село, Бершадский район) У этого термина существуют и другие значения, см. Устье (значения). Село Устье укр. Устя Страна …   Википедия

  • Устье (приток Вилии) — Устье укр. Устя, Хотень Характеристика Длина 18 км Площадь бассейна 135 км² Бассейн Чёрное море Бассейн рек …   Википедия

  • Устье (Ярославский район Ярославской области) — Село Устье Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Устье (Бершадский район — Устье (Бершадский район, село) Село Устье Устя Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Устье-Темъёль — Характеристика Длина 10 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Щугор  · Местоположение …   Википедия

  • Устье Степная — Характеристика Длина 39 км Бассейн Карское море Водоток Устье 17 км по левому берегу протока Старая Обь Расположение …   Википедия

  • УСТЬЕ — УСТЬЕ, устья, род. мн. устьев, ср. 1. Место впадения реки (в море, озеро). Устье Невы. Дельтообразное устье. 2. Выходное отверстие. Устье русской печи. Устье шахты. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Устье (Аликовский район — Устье (Аликовский район, Чувашия) Содержание 1 Село Устье 2 Общие сведения 3 История села …   Википедия

  • Устье (посёлок) — Посёлок Устье вепсск. Ustii Страна Россия …   Википедия

  • Устье (село) — Сёла под названием Устье: Устье (село, Ярославская область) село в Ярославской области. Устье (село, Вологодская область) село в Вологодской области.     …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»