-
81 конкретність істини
КОНКРЕТНІСТЬ ІСТИНИ - залежність істини від певних умов і обставин, простору і часу. Проблема К.і. виникає внаслідок того, що істина як ідеальне утворення має загальний і тому абстрактний характер, дійсність же завжди конкретна (див. абстрактне і конкретне). Цим покладається невідповідність між ними, що негативно впливає на всю діяльність людини. К.і. має три основних аспекти - теоретичний, практичний і логічний. 1) Теоретичний, або пізнавальний, стосується двох способів функціонування істини - її походження і застосування для пізнання нових об'єктів чи вирішення теоретичних завдань. Знання має характер істини, якщо воно виникає на певній об'єктивній основі і в своєму подальшому розвитку не пориває з нею С. формовані знання стають знаряддями його поширення і розвитку. Для цього треба мати уміння вибирати для даної конкретної ситуації єдино адекватні поняття, образи, правила і підводити під них об'єкти чи вирішувати задачу. Таке застосування абстрактного до конкретного Кант називав здатністю судження В. она - відмітна риса природного розуму, навчити їй не можна, на відміну від власне теоретичних знань. Як вміння вона виробляється прикладами і діяльністю З. датність судження - це мистецтво, хист до вибору адекватних ідей або їх створення для ще не пізнаних явищ. 2) К.і. в практичному плані - це адекватність ідеальних засобів для потрібної людині зміни речей, явищ та процесів. Уміння застосовувати такі засоби дається теж прикладами та практичною діяльністю. 3) В діалектичній логіці К.і. досягається методом сходження від абстрактного до конкретного. Таке сходження є одночасно рухом в середині самої думки і її наближенням до конкретної дійсності.М. Булатов -
82 принцип єдності мислення і буття
ПРИНЦИП ЄДНОСТІ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ - один з основних принципів філософії, оскільки мислення і буття - найбільш загальні протилежності, які існують у світі. Має декілька аспектів. 1) Генетична єдність мислення і буття є проблемою, на яку існують різні відповіді. Матеріалізм вважає буття первинним, мислення - вторинним за походженням, ідеалізм - навпаки, буття виводить з мислення, ідеї тощо. Третя точка зору полягає в тому, що обидва існують завжди і розвиваються одночасно як одне ціле. Такою є точка зору Шеллінга, Шардена та ін. 2) Гносеологічний аспект принципу полягає у пізнаваності буття за допомогою мислення. їй протистоїть агностицизм і скептицизм. Мислення і буття знаходяться нібито в різних місцях: перше в нас, друге поза нами (нашим мисленням і свідомістю взагалі). Але при такій їх розбіжності різні мислителі по-різному оцінюють можливості людського мислення. Підставою для агностицизму і скептицизму є положення, висунуте Декартом і розвинуте Кантом: за допомогою одного мислення, без почуттів, неможливо довести буття будь-якої речі чи істоти. 3) Протистояння мислення і буття - це прояв протистояння людини навколишньому світові: вона підноситься над ним, відноситься до нього іззовні, бо не визнає безпосередньо існуючого, а змінює його і створює нову дійсність. Людина внаслідок цього не помічає, що її мислення є серцевиною світу, бо воно є внутрішнім у людині, а сама вона є внутрішнім у природі, її концентрація і ядро - мікрокосм М. ислення таким чином і зовнішнє щодо природи і внутрішнє в ній. Із зовнішнім буттям мислення пов'язане опосередковано, через органи почуття; з внутрішнім буттям, властивістю якого воно є, - безпосередньо: воно "розлите" по ньому. Тому зміст дійсності може входити в нього і ззовні і з середини. Проявом останнього є апріорне в нашому мисленні, вроджені зародки категоріальних та інших форм, які виявила генетична психологія і які розвиваються під впливом діяльності і спілкування. 4) Близькою до цієї точки зору була позиція Гегеля. Тотожність мислення і буття - принцип його логіки - означає, що мислення знаходиться в середині, в серцевині буття і тому існує у подвійному вигляді: як усвідомлене в людині і несвідоме в навколишньому світі. Сама єдність при цьому теж має два значення: оскільки людське мислення вбирає властивості зовнішнього світу, ідеалізує і узагальнює їх, виникає єдність мислення і буття на боці мислення, в самому мисленні. Оскільки ж визнається його існування поза людиною, воно тотожне буттю на боці останнього. В процесі пізнання така тотожність є не статичним фактом, а поступовим збігом суб'єктивного мислення і змісту буття: послідовність категорій спрямована від абстрактних і поверхових до більш конкретних і глибоких, в своїй сукупності вичерпує категоріальні визначеності світу і переводить їх у систему форм мислення (див. діалектична логіка).М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > принцип єдності мислення і буття
-
83 axe du rotor
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Франко-русский словарь нормативно-технической терминологии > axe du rotor
-
84 axe l'arbre
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Франко-русский словарь нормативно-технической терминологии > axe l'arbre
-
85 Axe du rotor (de 1¢arbre)
7. Ось ротора
D. Schaftachse (Rotorachse)
E. Rotor (shaft) axis
F. Axe du rotor (de 1¢arbre)
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора
Источник: ГОСТ 19534-74: Балансировка вращающихся тел. Термины оригинал документа
Франко-русский словарь нормативно-технической терминологии > Axe du rotor (de 1¢arbre)
-
86 Rotorachse
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Немецко-русский словарь нормативно-технической терминологии > Rotorachse
-
87 Schaftachse
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Немецко-русский словарь нормативно-технической терминологии > Schaftachse
-
88 Schaftachse (Rotorachse)
7. Ось ротора
D. Schaftachse (Rotorachse)
E. Rotor (shaft) axis
F. Axe du rotor (de 1¢arbre)
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора
Источник: ГОСТ 19534-74: Балансировка вращающихся тел. Термины оригинал документа
Немецко-русский словарь нормативно-технической терминологии > Schaftachse (Rotorachse)
-
89 rotor axis
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > rotor axis
-
90 shaft axis
ось ротора
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора.
[ ГОСТ 19534-74]Тематики
EN
DE
FR
Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > shaft axis
-
91 Rotor (shaft) axis
7. Ось ротора
D. Schaftachse (Rotorachse)
E. Rotor (shaft) axis
F. Axe du rotor (de 1¢arbre)
Прямая, соединяющая центры тяжести контуров поперечных сечений середин несущих поверхностей ротора
Источник: ГОСТ 19534-74: Балансировка вращающихся тел. Термины оригинал документа
Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > Rotor (shaft) axis
См. также в других словарях:
Середин — фамилия и топоним: Фамилия Середин, Владимир Алексеевич Герой Советского Союза. Середин, Фёдор Яковлевич Герой Советского Союза. Середина, Антонина Александровна (род. 1929) советская спортсменка (гребля на байдарках), Заслуженный мастер спорта… … Википедия
Середин-Сабатин — Середин Сабатин, Афанасий Иванович Афанасий Иванович Середин Сабатин русский архитектор, работавший в Корее. Биография Построил в Сеуле здание русской дипломатической миссии (до наших дней сохранилась только башня здания). Принимал участие в… … Википедия
Середин — СРЕДИН СЕРЕДА СРЕДНЕВ Родился ребенок в среду (по старому середу), и прозвали его недолго думая мирским (то есть нецерковным, хотя и крестили церковным) именем Середа. Была пословица: Не суйся середа наперед четверга . (Ф) А может средний, из… … Русские фамилии
СЕРЕДИН Борис Иванович — (08.06.1923 1996), оператор, заслуженный деятель искусств Таджикской ССР (1966). Окончил операторский факультет ВГИКа (1958, мастерская А. Гальперина). 1958 ЮНОСТЬ НАШИХ ОТЦОВ 1963 ДЕТИ ПАМИРА 1970 ЖЕНЯ (см. ЖЕНЯ) 1971 ОХ УЖ ЭТА НАСТЯ (см. ОХ, УЖ … Энциклопедия кино
Середин (Кагальницкий район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Середин. Хутор Середин Страна РоссияРоссия … Википедия
Середин-Сабатин, Афанасий Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Середин. Афанасий Иванович Середин Сабатин (1860(1860),Лубны 1921) русский архитектор, работавший в Корее. Содержание 1 Биография 2 Здания … Википедия
Середин, Владимир Алексеевич — (09.02.1917 06.04.1945) летчик истребитель, Герой Советского Союза (1944). Участник Великой Отечественной войны с июня 1941 г. Воевал в составе 866 иап, был штурманом полка. К июню 1944 г. совершил 195 боевых вылетов, в 76 воздушных боях сбил 15… … Большая биографическая энциклопедия
Серединівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
серединівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
СЕРЕДИН Борис Иванович — (р. 8.6.1923), советский оператор. Заслуженный деятель искусств Таджикской ССР (1966). В 1958 окончил ВГИК (мастерская А. В. Гальперина). Снял фильмы: «Юность наших отцов» (1958, с Н. А. Ардашниковым и Б. А. Оразовым), «Дети Памира» (1963,… … Кино: Энциклопедический словарь
в середині — іменник з прийменником В середині розділу незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови