в+самую+пору

- давно пора

- пора честь знать

- на первых порах

- в самой поре

- в самую пору

- до поры до времени

нареч. в это (самое) время, в эту (самую) пору

тж. ациафонæ

I

нареч. вовремя, своевременно, в срок, в (самую) пору. Məktəbə vaxtında gəlmək lazımdır нужно приходить в школу вовремя, qəzetləri vaxtında çatdırmaq своевременно доставлять газеты

2. заблаговременно, заранее. Bileti vaxtında almaq заблаговременно купить билет, vaxtında xəbər vermək оповестить заблаговременно; vaxtında tədbir görmək заблаговременно принимать меры

II

1. своевременный. Müəyyən edilmiş planların vaxtında yerinə yetirilməsi своевременное выполнение установленных планов, vaxtında olan doğum мед. своевременные роды

2. заблаговременный. Vaxtında söylənilən прогноз заблаговременный прогноз

I

1. тело (человека). Əynində təzə kostyum var idi на нём был новый костюм, əynində heç nə yox idi он был без одежды, голый

2. одежда (без обуви и головного убора), платье

II

прил. нательный. Əyin paltarı нательное бельё

◊ əyninə biçilmək быть по мерке, в самую пору, в самый раз, впору (об одежде); əyninə çəkmək надевать, надеть; əynindən kəsmək не покупать необходимой одежды, одеваться просто и плохо ради удовлетворения других нужд, потребностей; əyni tökülüb обносился, износился(ась, -ось) (об одежде); əynini dəyişmək переодеваться, переодеться

своевременный

ко времени

в срок, кстати

в самую пору

в самый раз

бисёр бамаврид весьма, очень кстати

мест, опред. (самая, самое, самые)

1. с личн. и указ. мест. «тот, «этот» (именно, как раз): тот самый худи он, ҳамон, худи ин; этого самого худи инро; такая же самая худи ҳамин хел; на том самом месте дар худи ҳамон ҷо

2. с сущ., обозначающими место или время (в точности, как раз) худ, худи..„; в самом центре дар худи марказ; с самого начала аз ибтидо, аз аввал; до самого дома то худи хона; около самой полуночи қариби ними шаб; в самом низу дар худи таг; на самом краю города дар канораи шаҳр; с самого утра аз пагоҳии барвақт; над самой головой боло-болои сар; у -ой воды дар лаби ҷӯй (об); у самого моря дар канори баҳр; самое время худи вақташ, айни вақташ, вақти мусоид

3. служигп для выделения сущ. худи…, …и худ; самый костюм его был особенно аккуратен худи костюми вай махсусан ботартиб буд.

4. образует превосх. ст. прил. аз ҳама; самый большой аз ҳама калон; самая интересная книга китоби аз ҳама мароқовар // (указывает крайний предел признака) айни…, дар айни…, самая гуща леса айни зичии беша; в самые сумерки дар айни гавгумӣ; в самый разгар сезона дар авҷи мавсим; на самом солнцепёке дар офтобтеға <> самое большее зиёдаш, аз ҳама зиёдаш; самое меньшее камаш; в самом деле в знач. вводн. сл. ҳақикатан, дар ҳақиқат, воқеан; ба ростӣ; на самом деле дар амал, дар ҳақиқат; в самую пору, в самый раз 1) (во-время) айни вақташ, айни муддао 2) (подходит) боб, соз, муносиб 3) (впору - об одежде, обуви) худи худаш, айнан, лоппалоиқ; в самом соку 1) (о растениях) дар айни тароват 2) (о людях) дар айни шаст

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) Общая лексика: (very) в самую последнюю минуту, в пору, как раз во-время, как раз вовремя, кстати

2) Макаров: (very) в самый критический момент, (very) в самый последний момент

1) сердце

2) храбрость, мужество

3) любовь, привязанность

4) сердечность, отзывчивость

5) середина, центр

••

- coração de ouro

- fazer das tripas coração

- ter o coração lavado

прям. и перен. грязь; нечистоты || грязно || грязный;

диал. анат. детское место; послед

північ, опівніч (-ночи). [І опівніч вже минає]. Около, к -ночи - над (під) північ, близько півночи. Глубокая -ночь - глупа північ (опівніч). В (самую) -ночь - (саме) опівночі, саме в опівнічну добу (пору). После -ночи - по півночі, як з півночи звернуло, скоро з півночи звернуло. [Це сталося, скоро з півночи звернуло]. Далеко за -ночь - геть по півночі. Перевалило за -ночь - звернуло з півночи.

* * *

1) пі́вніч, -ночі, полуні́ч, -но́чі; диал. опі́вніч

2) ( север) пі́вніч; опі́вніч

I

1. горячий:

1) имеющий высокую температуру, сильно нагретый. Qızğın çaynik горячий чайник, qızğın qum горячий песок, qızğın batareya горячая батарея, qızğın ütü горячий утюг

2) перен. страстный, пламенный. Qızğın məhəbbət горячая любовь, qızğın mübahisə горячий спор, qızğın tərəfdar (pərəstişkar) горячий сторонник

2. напряжённый, проходящий в напряжённой работе. Qızğın (gərgin) mübarizə напряжённая борьба, qızğın günlər напряжённые дни

3. интенсивный, оживленный, кипучий. Qızğın danışıqlar оживлённые разговоры, qızğın fəaliyyət кипучая деятельность, qızğın ticarət оживлённая торговля

II

1. горячо. Qığzın mübahisə etmək горячо спорить, qızğın məhəbbətlə sevmək горячо любить

2. оживлённо. Qızğın söhbət etmək оживлённо беседовать; nəyin qızğın çağında в самую напряжённую пору (в разгар) чего

пора ¹

βλ. поры.

пора ²

-ы, αιτ. пору θ.

1. καιρός•

|| εποχή•

2. ως κατηγ. είναι καιρός (ώρα)•

εκφρ.

в (самую) -у – ακριβώς στην ώρα, πάνω στην ώρα•

в ту -у – εκείνο τον καιρό, τότε•

в эту -у – αυτόν τον καιρό, τώρα•

в (самой)поре – στον καιρό (του), στην ακμή (του)•

до каких ή до которых пор – ως πότε•

до сих пор ή до сих юр – ως τώρα, ως αυτήν την ώρα• ως εδώ, ως αυτό το μέρος•

до тех пор – οσότου, ώσπου•

на первых -ах – αρχικά, στην αρχή•

на ту -у – εκείνο τον καιρό•

о сю -у – παλ. ως τώρα•

об эту -у – (απλ.) αυτόν τον καιρό ή την ώρα•

с давних пор – απ τον παλαιό καιρό•

с той -ы ή с тех пор – από εκείνο τον καιρό, από τότε•

пора с этих пор – από τώρα, απ αυτή τη στιγμή•

с некоторых пор – από κάποιον καιρό, από κάποτε, ποιος ξέρει από πότε.

1. нар. хорошо, тихо-мирно, благополучно, гладко, спокойно, без осложнений

2. нар. благополучно, успешно, удачно, без препятствий

3. нар. благополучно, в достатке

4. нар. дружно, согласно, в согласии, мирно, без конфликтов

5. нар. приветливо, радушно, выражая радушие, благожелательное отношение; угодливо, льстиво

6. нар. сладко, вкусно, ароматно (о запахе, вкусе)

7. прил. благополучный, счастливый, хороший, гладкий, сопровождаемый успехом, удачей

8. прил. приветливый, радушный, благожелательный, льстивый, угодливый

9. прил. сладкий, вкусный, приятный (на вкус или запах)

Г. ӱӓ́к-м ӱ́ӓ к

1. нар. хорошо, тихо-мирно, благополучно, гладко, спокойно, без осложнений. Корияк калыкым луга, моло огыл. Уке гын, молан тудын толмыж деч ончыч ялыште чылажат ӱяк-мӱяк ыле. А. Березин. Пожалуй, Корий мутит народ, не иначе. Если не так, почему до его приезда в деревне всё было спокойно.

2. нар. благополучно, успешно, удачно, без препятствий. Наступлений чыла годым ӱяк-мӱяк ок лий, кӱрылтеш. К. Березин. Наступление не всегда проходит успешно, срывается.

3. нар. благополучно, в достатке. Эй, Кугу Юмо, эн сай мландым налын, мотор верыш суртпечым поген, ӱяк-мӱяк илаш полшо. Н. Лекайн. Великий Боже, помоги жить в достатке, получив самую лучшую землю, построив на хорошем (букв. красивом) месте хозяйство. Ачаж ден аваже ик ӱдырыштым ӱяк-мӱяк ашнат. М. Рыбаков. Отец с матерью растят свою единственную дочь в достатке.

4. нар. дружно, согласно, в согласии, мирно, без конфликтов. Сӱаным ыштышна, ӱяк-мӱяк илена. В. Ижболдин. Мы сыграли свадьбу, живём в согласии.

5. нар. приветливо, радушно, выражая радушие, благожелательное отношение; угодливо, льстиво. Кладовщик ӱяк-мӱяк веле коеш. А. Эрыкан. Кладовщик выглядит приветливо. – Лӱҥгышӧ купын озажым чаманыметлан нимат жал огыл, – шем кишке ӱяк-мӱяк ойла. Ю. Артамонов. – За твоё сочувствие к хозяину зыбучего болота ничего не жалко, – льстиво говорит гадюка.

6. нар. сладко, вкусно, ароматно (о запахе, вкусе). Ужар мамык коклаште Ӱяк-мӱяк ӱпшалтеш. С. Чавайн. Среди зелёного пуха сладко пахнет.

7. прил. благополучный, счастливый, хороший, гладкий, сопровождаемый успехом, удачей. Ӱяк-мӱяк пагытым сар лугыч ыштыш. В. Сапаев. Счастливую пору прервала война. Чынак, тиде олашке толмыж деч вара Танилан илышыже ӱяк-мӱяк лийын огыл. А. Краснопёров. Действительно, после приезда в этот город жизнь Танилы не была гладкой.

8. прил. приветливый, радушный, благожелательный, льстивый, угодливый. (Тмапий ватын) шинчаже – ӱяк-мӱяк. М.-Ятман. У жены Тмапия глаза льстивые. (Япык кува) ӧрын шоналтыш: «Уна, (Осып) ӱяк-мӱяк мутымат ойлен мошта улмаш-ыс». А. Березин. Жена Япыка удивлённо подумала: «Вон, оказывается, Осып и приветливые слова умеет говорить».

9. прил. сладкий, вкусный, приятный (на вкус или запах). Ладыра олмапу сылнешта уремнам; Ӱяк-м ӱяк пуш ден яндар юж темеш. «Ончыко». Раскидистая яблоня украшает нашу улицу; сладким ароматом наполняется чистый воздух.