Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+пении

  • 1 врать

    брехати (сов. збрехати, брехнути), побріхувати, брехню точити; (шутл.) з правдою розминатися, москаля везти (підпускати), з губи халяву робити, тумана пускати, кулі лити. Врать сильно - тяжко брехати. Врать искусно - щільно брехати. Он врёт неискусно - бреше, аж пальці знати. Врёт в глаза - в живі очі бреше. Врёт как сивый мерин - бреше як рябий собака. Врёт во всю ивановскую - бреше на всі заставки, бреше аж куриться. Ты врёшь - брехали твого батька діти; либонь ти з Брехунівки прийшов. Помогать врать - підбріхувати.
    * * *
    бреха́ти; (в пении, музыке) фальши́вити

    Русско-украинский словарь > врать

  • 2 дотягивать

    дотянуть
    1) см. Дотаскивать, дотащить. [Як віл в ярмі, оттак я день за днем свій плуг тяжкий до краю дотягаю (Франко)];
    2) дотягати, дотягти, докаланити, докоротати. [Хоч як береглися з сіном, а тільки до половини зими дотягли (Грінч.). Докаланив він дня і зразу, як тільки стемніло, побіг до дівчини. Так-сяк, то тим, то сим докаланили вечір. Де мені віка свого докоротати]. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем - (вульг. провинц.) докандибити. [Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?];
    3) (в музыке, пении) доносити, витягати, витягти. [Кузино, ви не доносите в тонах на пів-аршина, - саркастично сказала Христина (Неч.-Лев.). Починайте нижче, бо так я не витягну].
    * * *
    несов.; сов. - дотян`уть
    дотяга́ти и дотя́гувати, дотягти́ и дотягну́ти

    Русско-украинский словарь > дотягивать

  • 3 зафальшивить

    зафальшить заф[хв]альшувати, заф[хв]альшити, почати ф[хв]альшити, (ещё в пении: разойтись) зарізнити.
    * * *
    поча́ти фальшува́ти (фальши́вити)

    Русско-украинский словарь > зафальшивить

  • 4 защёлкать

    (языком, кнутом) заляскати, заляскотіти, залящати, (кнутом) затряскати, захвостати, (зубами, пальцами) заклацати; (орехи, подсолнухи) залускати; (о пении соловья) залящати, затьохкати. [Тьох-тьох! залящав коло мене співун-соловейко (Крим.)].
    * * *
    1) закла́цати; ( языком) зацмо́кати; ( каблуками и) зацо́кати; (кнутом, пальцами) заля́скати, усилит. заляскоті́ти
    2) (начать грызть семечки, орехи) залуза́ти, залу́скати
    3) ( о птицах) заляща́ти; ( о соловье) затьо́хкати

    Русско-украинский словарь > защёлкать

  • 5 колено

    1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;
    2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;
    3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].
    * * *
    колі́но

    на коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці

    Русско-украинский словарь > колено

  • 6 нащёлкивать

    нащёлкать
    1) (орехов, семячек) налускувати, налускати, налузувати, налузати, (о мног.) поналускувати, поналузувати (горіхів, насіння);
    2) -кать - (кнутом, языком) наляскати, наляскотіти, налящати, (зубами) накла(н)цати, нацокати, (пальцами) наклокати, накла(н)цати; (о пении соловья) натьохкати, налящати; (надавать щелчков) надавати щигликів (лусканів, клаців). Нащёлканный -
    1) налусканий, налузаний, поналускуваний, поналузуваний;
    2) налясканий; накла(н)цаний, нацоканий; наклоканий, накла(н)цаний; натьохканий, налящаний. -ться -
    1) налускуватися, налускатися, поналускуватися; бути налускуваним, налусканим, поналускуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) налускатися, пополускати (досхочу), (о мног.) поналускуватися и т. п., срв. Щёлкать.
    * * *
    несов.; сов. - нащелк`ать
    1) (орехов, семечек) налу́зувати, -зую, -зуєш налу́зати и мног. поналу́зувати, налу́скувати, налу́скати и мног. поналу́скувати
    2) (давать кому-л. щелчки) дава́ти (даю́, дає́ш) щи́глів (щи́гликів), надава́ти щи́глів (щи́гликів)
    3) (сов. побить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш
    4) (несов.: щёлкать кнутом, пальцами) ля́скати
    5) (несов.: о птицах) лящати ( о соловье) тьо́хкати

    Русско-украинский словарь > нащёлкивать

  • 7 несогласный

    и Несогласен
    1) (о звуках, пении) різноголосий, не в лад, не до ладу;
    2) (о жизни в несогласии) незлагідний, не в злагоді, не в ладу. [Незлагідне життя (Київ)];
    3) (несоглашающийся) незгідний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) незгоден з ким, з чим, на що. Я -сен с вами - я не згоден (не згоджуюся, не погоджуюся) з вами. Я -сен на это - я незгоден на це;
    4) (противный чему-л.) незгідний з чим. [Всі закони, незгідні з інтересами суспільства, мусять бути скасовані (Павлик)];
    5) геол. - незгідний.
    * * *
    1) незгі́дний, незго́дний (з ким-чим)

    с э́тим я \несогласный сен — з цим я незгі́дний (незго́дний)

    2) (не соответствующий чему, несообразный с чем) незгі́дний (з чим), невідпові́дний (чому, до чого)
    3) ( нестройный - о звуках) різноголо́сий, незгі́дний

    Русско-украинский словарь > несогласный

  • 8 подлаживаться

    несов.; сов. - подл`адиться
    1) (в пении, в игре) підла́джуватися, підла́дитися; підстро́юватися, підстро́їтися
    2) ( приспосабливаться) пристосо́вуватися, пристосува́тися, підла́джуватися, підлади́тися; прилашто́вуватися, прилаштува́тися; (к людям, их вкусам) підхо́дити, підійти́ (під кого-що)
    3) ( подольщаться) підле́щуватися, підлести́тися, піддо́брюватися и піддобря́тися, піддобри́тися
    4) страд. (несов.) прила́джуватися, підла́джуватися; приладно́вуватися, прила́днуватися; припасо́вуватися; підстро́юватися; пристосо́вуватися

    Русско-украинский словарь > подлаживаться

  • 9 разногласить

    1) (в пении, музыке) різноголо́сити, -ло́шу, -ло́сиш
    2) (в чём - во мнениях, взглядах) розходи́тися, -джуся, -дишся (в чому); ( несходиться) не схо́дитися (на чому, в чому); ( несовпадать) не збіга́тися (в чому)
    3) ( противоречить) супере́чити; пере́чити

    Русско-украинский словарь > разногласить

  • 10 распевать

    несов.; сов. - расп`еть
    1) (петь, репетируя) проспі́вувати, -спі́вую, -спі́вуєш, проспіва́ти
    2) (петь, упражняя голос) розспі́вувати, розспі́вати
    3) (несов.: проводить время в пении) виспі́вувати

    Русско-украинский словарь > распевать

  • 11 соврать

    збреха́ти (збрешу́, збре́шеш); (в пении, музыке) сфальшувати, -шу́ю, -шу́єш, сфальши́вити, -влю, -виш

    Русско-украинский словарь > соврать

  • 12 щёкот

    1) ( о пении соловья) тьо́хкання, щебета́ння, ще́бет, -у
    2) ( о крике сороки) скрекота́ння, скрекоті́ння

    Русско-украинский словарь > щёкот

  • 13 Басовой

    басовий. Вести -вую партию (в пении) - басувати.

    Русско-украинский словарь > Басовой

  • 14 Многогласие

    багатоголос(н)ість (-ости), багатоголосся (-сся), (в пении ещё) поліфонія.

    Русско-украинский словарь > Многогласие

  • 15 Многогласный

    багатоголос(н)ий, (в пении ещё) поліфонічний.

    Русско-украинский словарь > Многогласный

  • 16 Наразноголосить

    -ся (в пении, музыке) нарізнити, -ся.

    Русско-украинский словарь > Наразноголосить

  • 17 Порознить

    1) кого с кем - порізнити, (о мног.) порозрізнювати кого з ким; срв. Разрознить;
    2) (поссориться) порізнитися, посваритися з ким;
    3) (разойтись в чём, напр. в показаниях, в пении) порізнити в чому.

    Русско-украинский словарь > Порознить

См. также в других словарях:

  • Фита (в др.-рус. церк. пении) — Фита, в древнерус. церковном пении знак крюковой нотации в виде слав. буквы q, в сочетании с несколькими др. знаками сокращённо обозначавший целую мелодию мелизматического склада. В знаменном распеве (см. Знаменный распев) насчитывалось более 100 …   Большая советская энциклопедия

  • достигавший стройности в совместном пении — прил., кол во синонимов: 1 • спевавшийся (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • нестройность в пении — сущ., кол во синонимов: 1 • разногласие (32) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • оборот в пении — сущ., кол во синонимов: 1 • рулада (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Россия. Искусство: Музыка — Доисторический и древний период. 1) Светская музыка. Нет сомнения, что вокальная и инструментальная музыка (последняя, вероятно, чаще всего как сопровождение, а затем уже и как замена первой) были известны русским славянам уже в глубокой… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ВОЗНЕСЕНСКИЙ Иоанн Иоаннович — Иоанн Иоаннович (5.09.1838, с. Вознесенское Макарьевского у. Костромской губ. 18.12.1910, Кострома), прот., педагог, исследователь церковного пения. Род. в семье дьячка. Имел хороший голос и с детства пел на клиросе, позже в церковных хорах тех… …   Православная энциклопедия

  • Резонансная теория пения — (РТП)  система представлений о взаимосвязанных между собой акустических, физиологических и психологических закономерностях образования и восприятия певческого голоса, обуславливающих его высокие эстетические и вокально технические качества… …   Википедия

  • ГОЛОС — ГОЛОС, всеобщее понятие, объединяющее звуки, исходящие из гортани человека, независимо от того, предназначаются ли они для выражения мысли и чувства или же являются в результате неосознанных рефлекторных мышечных движений. В развитии Г. должно… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ЗНАМЕННЫЙ РАСПЕВ — [знаменный роспев, знаменное пение, крюковое пение], основная певческая традиция Др. Руси. Получил распространение после принятия христианства и поныне сохраняется в богослужебном пении. Понятие «знаменное пение» впервые встречается в текстах сер …   Православная энциклопедия

  • АНТИФОН — [греч. ἀντίφωνον от ἀντίφωνος звучащий попеременно; лат. antiphona, церковнослав. ], в христ. литургической терминологии псалом с припевом, исполняемый антифонно, т. е. с пением 2 хорами поочередно припева (или стихов псалма; см. также Псалмодия) …   Православная энциклопедия

  • АРХИЕРЕЙСКОЕ БОГОСЛУЖЕНИЕ — [греч. ἀρχιερατικὴ λειτουργία, лат. liturgia pontificalis], в визант. обряде богослужение, совершаемое архиереем (лицом в епископском сане). По апостольскому церковному устройству епископ является главой своей церковной области, символизируя… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»