Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+общих+чертах

  • 1 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 2 намечаться

    несов.; сов. - нам`етиться
    1) наміча́тися и намічуватися, -чується, намі́титися; (перен.: определяться в общих чертах) накре́слюватися, -люється, накре́слитися
    2) страд. несов. наміча́тися; накре́слюватися; значи́тися, познача́тися, позна́чуватися, -чується, назнача́тися, назна́чуватися, наміча́тися

    Русско-украинский словарь > намечаться

  • 3 обрисовывать

    обрисовать обмальовувати, обмалювати, обчеркувати, обчеркнути. -вать в общих чертах - зачеркнути. [Так умів обмалювати словами, що наче бачиш його. Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Єфр.)]. Обрисованный - обмальований, обчеркнутий.
    * * *
    несов.; сов. - обрисов`ать
    1) ( обводить чертой) обрисо́вувати, обрисува́ти, окре́слювати, окре́слити
    2) (делать очертания чего-л. ясными, рельефными) обмальо́вувати, обмалюва́ти, обрисо́вувати, обрисува́ти
    3) (перен.: характеризовать, описывать) змальо́вувати, змалюва́ти, обмальо́вувати, обмалюва́ти, обрисо́вувати, обрисува́ти

    Русско-украинский словарь > обрисовывать

  • 4 общий

    1) (совместный) спільний, гуртовий, сукупний, (редко) єдиний. [Спільне володіння землею. Спільна кімната. Спільна мова. Гуртова праця. Моя земля сукупна з сестриною. Ідеал єдиного щастя (Єфр.)]. Общее собрание - спільне зібрання. Общими силами - спільно, гуртом. Общий стол (table d'hôt'e) - спільний обід (вечеря, сніданок). Общая собственность - спільна (гуртова, сукупна) власність;
    2) загальний, поспільний. -щее благо - загальне добро. -щий план работы - загальний план роботи. -щее предисловие - загальна передмова. -щее образование - загальна освіта. Общая печаль - поспільне горювання (Куліш). В общем - у цілому, взагалі, загалом, на загал. В общей сложности - загалом беручи. В общих чертах - загально. Общее место, выражение (в речи) - загальник. Общая сумма - загальна (ціла) сума, загал (р. загалу). Общий залог - загальний стан.
    * * *
    1) зага́льний
    2) (принадлежащий всем или нескольким; находящийся в совместном пользовании) спі́льний; (коллективный, совместный) гуртови́й

    Русско-украинский словарь > общий

См. также в других словарях:

  • В общих чертах — Книжн. Поверхностно, схематично, неконкретно. Сущность дела об отравлении прокурор знал в общих чертах (Л. Н. Толстой. Воскресение). У меня ещё в черне с, в общих чертах с (Чехов. Писатель). Директивы и инструкции, получаемые сверху, только в… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • в общих чертах — нареч, кол во синонимов: 21 • без деталей (3) • без подробностей (9) • без частностей …   Словарь синонимов

  • представлявший в общих чертах — прил., кол во синонимов: 1 • схематизировавший (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • в главных чертах — в общих чертах, в основных чертах, без подробностей, вообще, общо, суммарно, обобщенно Словарь русских синонимов. в главных чертах нареч, кол во синонимов: 7 • без подробностей (9) …   Словарь синонимов

  • в основных чертах — обобщенно, вообще, в общих чертах, общо, без подробностей, суммарно, в главных чертах Словарь русских синонимов. в основных чертах нареч, кол во синонимов: 7 • без подробностей (9) …   Словарь синонимов

  • общий — прил., употр. очень часто Морфология: общ, обща, обще и общо, общи и общи; нар. общо 1. Общим называют то, что свойственно, характерно для всех или многих людей, процессов, протекающих в обществе, природе, и т. п. Лень общий порок. | Нельзя не… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Былины — Б. составляют одно из самых замечательных явлений русской народной словесности; по эпическому спокойствию, богатству подробностей, живости колорита, отчетливости характеров изображаемых лиц, разнообразию мифических, исторических и бытовых… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Социалистические партии — I Общий обзор. Германия. Франция. Бельгия. Голландия. Швейцария. Австрия и Венгрия. Англия. Италия. Испания и Португалия. Дания, Швеция и Норвегия. Болгария, Сербия и Румыния. Америка. Австралия. Япония. Под этим именем разумеются все те… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Былина — «Богатыри»  Илья Муромец, Добрыня Никитич и Алёша Попович (Картина Виктора Васнецова, 1881 1898) Былины  русские народные эпические песни о подвигах богатырей. Основой сюжета былины является какое либо героическое событие, либо примечательный… …   Википедия

  • Былины — Данные в этой статье приведены по состоянию на конец XIX века. Вы можете помочь, обновив информацию в статье …   Википедия

  • Революция 1917 года в России — См. также: Революция 1905 1907 годов в России Смена власти в России в 1917 1918 годах …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»