в+кучу

виг. для підкликання собак О.

1. n

1) в'язка, пучок, жмуток, пачка (чогось однорідного)

2) розм. група, компанія

3) амер., розм. череда

4) гірн. гніздо, скупчення руди

5) текст. гніздо починка

6) фіз. пучок електронів

7) пухлина

8) спорт. група

2. v

1) збирати в пучки (в пачки); зв'язувати

2) утворювати грона

3) амер., розм. зганяти череду

4) збирати в складки (сукню)

5) збивати (ся) в кучу

* * *

1) в'язка, низка; пучок; пачка, пакунок

2) група, компанія; cпopт. група ( велосипедистів); велика кількість; aмep. череда

3) гipн. гніздо, скупчення руди

4) тeкcт. низок або гніздо початка, качана

5) фiз. група, згусток (частинок, що прискорюються)

6) заст. пухлина

1) збирати в пучки, пачки, пакунки; зв'язувати; заст. утворювати пучки, грона

2) aмep. зганяти череду

3) збирати в складки, зборки ( плаття)

4) (звич. bunch out) виступати, утворювати опуклість; пропускати поїзди пачками

1. n

1) батіг, канчук, пуга; хлист, прут; лозина, різка; хворостина

2) кучер, фурман

3) пол. парламентський партійний організатор

4) мисл. псар; доїжджачий

5) обметування (петель тощо)

6) крем; збиті вершки (яєчні білки)

7) віничок

8) кінний коловорот

9) крило вітряка

10) мор. піднімальний гордень

2. v

1) шмагати, хльостати; сікти; батожити; лупцювати

2) перен. бичувати; карати; мучити; шпигати; гостро критикувати; картати, лаяти

3) підганяти; підхльостувати

4) амер., розм. розбити (противника); перемогти, перевершити

5) збуджувати; роздувати; розпалювати; розворушити, пожвавити (тж whip up)

6) зганяти докупи (в одне місце); збирати докупи

7) пол. викликати на засідання (члена парламенту)

8) тріпотіти, полоскатися; лопотіти

9) кидатися, пориватися

10) обметувати; зшивати через край

11) робити зборки

12) збивати (вершки, яйця)

13) тех. піднімати вантажі коловоротом

14) молотити ціпом

15) вудити рибу на мушку

16) мор. обмотувати, замотувати

17) спорт. кинути (противника)

18) хильнути (чарочку)

* * *

1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина

2) кучер

3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента

4) миcл. псар

5) обкидання ( петель)

6) взбиті вершки або яєчні білки; крем

7) віничок, збивачка

8) кінний воріт

9) крило вітряка

10) cпopт. ривок; кидок

1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити

2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)

3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити

4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)

5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))

6) хлопати; тріпотіти, полоскатися

7) рванутися, кинутися

8) збивати (вершки, білки)

9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)

10) обкидати ( петлі); зшивати через край; робити зборки; збирати ( тканину)

11) c-г. молотити ( ціпом)

12) вудити рибу на муху

13) мop. обмотувати, замотувати

14) тex. піднімати ( вантаж) воротом

15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)

16) cл. вкрасти

••

1. n

1) ціле

2) загальна сума

3) підсумок

2. adj

1) цілий, повний

2) весь, цілий

3) непошкоджений; неподрібнений

4) непросіяний; неподрібнений

5) нерозведений

6) рідний (не зведений)

* * *

1) ціле

2) в сполученні as a whole в цілому, загалом

1) цілий; повний

2) неушкоджений

3) незбираний; цілий

4) рідний (в протист. зведеному)

5) гірськ. неторканий, незайманий

••

1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина

2) кучер

3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента

4) миcл. псар

5) обкидання ( петель)

6) взбиті вершки або яєчні білки; крем

7) віничок, збивачка

8) кінний воріт

9) крило вітряка

10) cпopт. ривок; кидок

1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити

2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)

3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити

4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)

5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))

6) хлопати; тріпотіти, полоскатися

7) рванутися, кинутися

8) збивати (вершки, білки)

9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)

10) обкидати ( петлі); зшивати через край; робити зборки; збирати ( тканину)

11) c-г. молотити ( ціпом)

12) вудити рибу на муху

13) мop. обмотувати, замотувати

14) тex. піднімати ( вантаж) воротом

15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)

16) cл. вкрасти

••

1) ціле

2) в сполученні as a whole в цілому, загалом

1) цілий; повний

2) неушкоджений

3) незбираний; цілий

4) рідний (в протист. зведеному)

5) гірськ. неторканий, незайманий

••

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];

2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];

3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];

4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.

* * *

1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

2) биол. кліти́на

Кучка, Кучечка

1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);

2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;

3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];

4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];

5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].

* * *

1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

1) купчитися, скупчуватися;

2) -ться кому о чём - прохати, благати когось, кучити, надокучати комусь благанням, проханням про що.

* * *

навалить

1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;

2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);

3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;

4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;

5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;

6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];

7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -

1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];

2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;

3) нахилений, понахиляний.

* * *

1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш

2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш

3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

несов.; сов. - ск`учить

1) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити; ( о предметах) згрома́джувати, -джую, -джуєш, згрома́дити, -джу, -диш и мног. позгрома́джувати

2) ( собирать в кучу) збира́ти до ку́пи, зібра́ти (зберу́, збере́ш) до ку́пи; ( сгребать) згорта́ти до ку́пи, згорну́ти (-ну́, -неш) до ку́пи

3) ( сено) с.-х. валкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, звалкува́ти, грома́дити, -джу, -диш и загрома́джувати, згрома́дити и мног. позгрома́джувати

1) (собирать в кучу) купчити, згромаджувати (згрібати) до купи, в купу, на купу; (2) см. Докучать;

3) см. Окучивать.