в+голову+-+о+мысли

см. лезть в голову

прост., неодобр.

• ЛЕЗТЬ/ПОЛЕЗТЬ В ГОЛОВУ (кому)

[VP; subj: abstr (usu. мысли, чушь, вздор, глупости etc); more often impfv]

=====

⇒ (of certain thoughts, strange ideas, absurdities etc, as specified) to arise in s.o.'s consciousness again and again (usu. against the person's will):

- X лезет Y-y в голову≈ X keeps creeping (popping) into Y's head (mind);

- X keeps coming to mind;

- Y cannot get X out of Y's head (mind).

     ♦ "Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).

     ♦... Сегодня [Куницеру] всё лезла в голову утренняя дичь: и металлолом, и арбуз с ложкой, и глиняный бульдог вместо Нины Николаевны... (Аксёнов 6). Today...he [Kunitser] could not get this morning's strange happenings out of his head: the scrap metal, the watermelon and the spoon, the clay bulldog sitting in Nina Nikolayevna's place... (6a).

• ЛЕЗТЬ/ПОЛЕЗТЬ В ГОЛОВУ (кому)

[VP; subj: abstr (usu. мысли, чушь, вздор, глупости etc); more often impfv]

=====

⇒ (of certain thoughts, strange ideas, absurdities etc, as specified) to arise in s.o.'s consciousness again and again (usu. against the person's will):

- X лезет Y-y в голову≈ X keeps creeping (popping) into Y's head (mind);

- X keeps coming to mind;

- Y cannot get X out of Y's head (mind).

     ♦ "Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).

     ♦... Сегодня [Куницеру] всё лезла в голову утренняя дичь: и металлолом, и арбуз с ложкой, и глиняный бульдог вместо Нины Николаевны... (Аксёнов 6). Today...he [Kunitser] could not get this morning's strange happenings out of his head: the scrap metal, the watermelon and the spoon, the clay bulldog sitting in Nina Nikolayevna's place... (6a).

1) General subject: cross one's mind, flash, strike, take into one's head

2) Psychology: come to mind, (кому-л.) cross (one's) mind

3) Set phrase: (of words, thoughts, feelings, пр.) come into one's mind, (of words, thoughts, feelings, пр.)(with inf. or obj. clause) occur to (smb.)

4) Makarov: enter( one's) mind, come into mind, cross mind, come upon (кому-л. о мысли и т. п.)

gener. (лезут в голову разг.) man uzmācas nelabas domas

1) gener. venir à l'esprit, passer par la tête (о чем-л., мысли, фантазии)

2) garph.exp. se dire

colloq. die Gedanken für den Aufsatz flogen mir (nur so) zu

colloq. die Gedanken für den Aufsatz flogen mir (nur so) zu

gener. die Gedanken flogen mir nur so zu

colloq. er hat Einfälle wie ein altes Haus

Идиоматическое выражение. Основное слово:

вуй

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

(f) голова

 ♦ [lang name="French"]à se cogner la tête contre les murs, il n'en vient qu'une bosse камни кусать – только зубы ломать

 ♦ à tête reposée на свежую голову

 ♦ amour de tête рассудочная любовь

 ♦ article de tête передовица в газете

 ♦ [lang name="French"]autant de têtes, autant d'avis; ▼ [lang name="French"]vingt têtes, vingt avis сколько голов, столько умов

 ♦ avoir de la tête иметь голову на плечах

 ♦ avoir des affaires par-dessus la tête быть занятым по горло

 ♦ avoir la tête à ce qu'on fait быть целиком поглощённым тем, что делаешь

 ♦ avoir la tête à l'envers не знать, что и думать; растеряться; идти кругом (о голове)

 ♦ avoir la tête ailleurs замечтаться; отвлечься; задуматься о другом

 ♦ avoir la tête chaude [ la tête près du bonnet] быть вспыльчивым

 ♦ avoir la tête dans les étoiles витать в облаках

 ♦ avoir la tête de l'emploi соответствовать выполняемой роли, занимаемой должности

 ♦ avoir la tête d'enterrement иметь похоронный вид

 ♦ avoir la tête dure быть тугодумом

 ♦ avoir qch derrière la tête иметь задние мысли; замышлять что-л.

 ♦ avoir sa tête à soi иметь свою голову на плечах; не нуждаться в чужих подсказках

 ♦ avoir toute sa tête быть в здравом уме и твёрдой памяти

 ♦ avoir un pois chiche dans sa tête быть полным идиотом

 ♦ avoir une bonne tête (шутл.) вызывать к себе доверие, расположение; быть привлекательным на вид

 ♦ avoir une sale tête

  1) не вызывать к себе расположения

  2) иметь расстроенный вид

 ♦ avoir une tête bien ordonnée иметь здравый, методичный ум

 ♦ avoir une tête de qn быть похожим на кого-л.; смахивать на кого-л.

 ♦ bourrer la tête [ le crâne] забивать, морочить голову

 ♦ ça ne va pas la tête? ты в своём уме?; с головкой всё в порядке?

 ♦ casse-tête головоломка

 ♦ casser la tête à qn

  1) оглушать кого-л. шумом, криками

  2) надоедать, утомлять

 ♦ c'est à se taper la tête contre le mur из этого ничего не выйдет, хоть головой об стенку бейся

 ♦ c'est sans queue ni tête; ▼ cela n'a ni queue ni tête тут нет ни начала, ни конца; это полная белиберда

 ♦ c'est une tête (шутл.) это голова (об умном человеке)

 ♦ chasseur de têtes кадровик, занимающийся подбором высококвалифицированных кадров

 ♦ chercher dans sa tête стараться вспомнить; перебирать в памяти

 ♦ chères têtes blondes (шутл.) детвора, детишки

 ♦ coup de tête необдуманное действие; безрассудная выходка; опрометчивый поступок

 ♦ crier à tue-tête орать благим матом, во всю глотку

 ♦ donner [[lang name="French"]porter, monter] à la tête ударить в голову (о креп ком напитке)

 ♦ donner sa tête à couper дать голову на отсечение

 ♦ en avoir plein la tête только и думать о чём-л.

 ♦ en tête-à-tête с глазу на глаз; один на один

 ♦ être la tête de liste возглавлять список

 ♦ être tombé sur la tête (ирон.) вести себя вопреки здравому смыслу; головкой удариться

 ♦ faire la [[lang name="French"]sa] mauvaise tête упрямиться, упираться

 ♦ faire la tête [ la gueule] дуться

 ♦ faire une drôle de tête странно выглядеть

 ♦ forte tête упрямая голова; строптивец; бунтарь

 ♦ grosse tête дурья башка

 ♦ homme de tête решительный, рассудочный человек

 ♦ il a neigé sur sa tête он совсем поседел

 ♦ il a une tête qui ne me revient pas я его не припоминаю

 ♦ il y va de votre tête это может стоить вам жизни; вы можете поплатиться за это головой

 ♦ la tête bien faite est mieux que la tête bien pleine лучше быть умным, чем учёным

 ♦ la tête d'un fou ne blanchit jamais дурак с горя не поседеет

 ♦ laver la tête à qn устроить головомойку кому-л.

 ♦ marcher sur la tête ходить на голове

 ♦ mauvaise tête сторщик, скандалист, бузотёр

 ♦ mettre à prix la tête de qn назначить награду за чью-л. голову

 ♦ mettre [ donner] martel en tête; ▼ marteler la tête сильно встревожить; заставить неотступно думать о чём-л.

 ♦ monter la tête à qn

  1) вскружить кому-л. голову; взбудоражить, взвинтить кого-л.

  2) восстановить, на строить кого-л. против кого-л.

 ♦ n'avoir plus la tête à rien быть больше не в состоянии ни о чём думать

 ♦ n'avoir plus sa tête à soi

  1) выжить из ума

  2) потерять голову

 ♦ ne pas avoir de tête иметь дырявую голову; всё забывать

 ♦ ne pas avoir eu la tête à qch упустить из виду что-л.

 ♦ n'en faire [ n'agir] qu'à sa tête делать то, что придёт в голову; поступать как заблагорассудится

 ♦ par tête на одного человека; на душу населения

 ♦ payer de sa tête поплатиться головой

 ♦ petite tête (ласк. обращение) глупышка

 ♦ piquer une tête

  1) нырнуть вниз головой

  2) полететь кубарем

 ♦ [lang name="French"]plus grosse la tête, plus forte la migraine велик почёт не живёт без забот

 ♦ porter la tête haute держаться гордо, с достоинством

 ♦ prendre la tête de qch возглавить что-л.

 ♦ [lang name="French"]quand on n'a pas bonne tête, il faut avoir de bonnes jambes дурная голова ногам покоя не даёт

 ♦ quelle tête! (шутл. – ирон.) ну и видок!

 ♦ répondre sur sa tête ручаться головой

 ♦ se casser [ se creuser] la tête ломать голову

 ♦ se jeter à la tête de qn

  1) бросаться кому-л. на шею

  2) навязывать свои услуги; выражать чрезмерные симпатии

 ♦ se jeter [[lang name="French"]aller, donner] quelque part la tête la première [ la tête baissée] броситься, ринуться во что-л. очертя голову [безрассудно]

 ♦ se monter la tête

  1) накрутить, взвинтить себя

  2) вбить себе в голову; возомнить

 ♦ se payer la tête de qn дурачить кого-л.

 ♦ tenir tête à qn противостоять, давать отпор кому-л.

 ♦ tête à claques [ à gifles] отвратительная, мерзкая рожа; мордоворот

 ♦ tête basse опустив голову; смиренно; покорно

 ♦ tête brûlée [ chaude] сорвиголова; горячая голова

 ♦ tête carrée

  1) упрямец

  2) тупица

 ♦ tête d'andouille [[lang name="French"]de crétin, de lard] (ругат. обращение) приду рок, кретин, олух

 ♦ tête de cochon [[lang name="French"]de mule, d'âne] упрямец

 ♦ tête de la classe лучшие ученики в классе

 ♦ tête de linotte сумасброд; вертопрах; бестолковый человек

 ♦ tête de Turc объект постоянных насмешек, травли

 ♦ tête fêlée чокнутый, ненормальный

 ♦ tête folle отчаянный человек; забубённая головушка

 ♦ tête froide спокойный, хладнокровный человек

 ♦ toute la sagesse n'est pas и умный может нуждаться

 ♦ enfermée dans une tête в совете; ум хорошо, а два лучше

1. мысль; продукт деятельности разума, размышления, рассуждения; идея

2. мысль; умственный расчёт, предположение, соображение

3. мысль, мечта, желание, намерение, помысел, замысел, задумка; представляемая, поставленная себе задача

4. мысль, дума; то, что заполняет сознание

5. мысль, мнение; взгляд на что-н., суждение о чём-л., выраженное в словах

6. идея, мысль; сложное понятие, представление, отражающее обобщение опыта и выражающее отношение к действительности

7. сознание, мышление; психическая деятельность как отражение действительности в представлениях, суждениях, понятиях

8. в поз. опр. мысленный, мыслей; относящийся к мыслям

1. набиваться, набиться; скапливаться (скопиться) во множестве внутри чего-л.; заполнять (заполнить) собой до тесноты

Сравни с:

темаш

2. набиваться, набиться; проникнув куда-л., заполнять, заполнить собой (о грязи, пыли, снеге и т. д.)

Сравни с:

пураш II

3. лезть; проникать куда-л. внутрь

Сравни с:

пураш II

4. лезть, залезать, залезть; проникать (проникнуть) куда-л., вызывать неприятные ощущения, раздражая

Сравни с:

пураш II

5. разг. ломиться; пытаться попасть, проникнуть куда-л. силой

6. разг. лезть, втискиваться, втиснуться; с усилием входить (войти), проникать (проникнуть) во что-л. или чем-л. наполненное и помещаться (поместиться) там

7. разг. вторгаться, вторгнуться; насильственно входить (войти), врываться (ворваться)

Сравни с:

керылташ

8. разг. переть, лезть; идти, двигаться в большом количестве, не считаясь с препятствием, запрещением

9. разг. перен. лезть; соваться, вмешиваться, вторгаться в чью-л. жизнь, какие-л. дела и т. д

10. разг. перен. лезть; проникать настойчиво, неотвязно появляться в уме, сознании

– шӱшкылт пураш, шӱшкылтын пураш

– шӱшкылт шинчаш, шӱшкылтын шинчаш

X лезет Y-y в голову = X keeps creeping (popping) into Yb head (mind)