-
1 point system
1) пoлiгp. пунктова система3) cл. система заліків ( у вузах); система оцінок (у школах, вузах) -
2 point system
1) пoлiгp. пунктова система3) cл. система заліків ( у вузах); система оцінок (у школах, вузах) -
3 academic
1. n1) викладач (професор, науковий працівник) вищого учбового закладу2. adj1) академічний; університетський2) теоретичний, відірваний від практики3) канонічний, традиційний4) навчальний* * *I n2) pl суто теоретичні, академічні аргументи, міркування, суперечки3) pl; = academicals4) pl навчальні заняттяII a1) університетський; академічний; фундаментальний; гуманітарний (пpoтил. технічному; про освіту)2) академічний, суто теоретичний, відірваний від практики; який не має жодного практичного значення3) канонічний, традиційний4) фiлoc. платонічний -
4 Васильєв, Сергій Олександрович
Васильєв, Сергій Олександрович (1937, Волгоград) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1961). Канд. філософських наук (1970), ст. наук. співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Викладав філософію і логіку у вузах України. Фахівець у галузі філософії мови, семіотики, логіки. Досліджував проблеми знакової діяльності, механізмів утворення і розуміння текстів, процедур творчого мислення. Автор багатьох статей у наукових збірках та часописах, співавтор колективних монографій.[br]Осн. тв.: "Філософський аналіз гіпотези лінгвістичної відносності" (1974); "Синтез смислу при створенні й розумінні тексту" (1988).Філософський енциклопедичний словник > Васильєв, Сергій Олександрович
-
5 Горак, Ганна Іванівна
Горак, Ганна Іванівна (1931, Київ) - укр. філософ. Закінчила філософський фак-т КНУ ім. Т. Шевченка (1955), захистила докт. дис. (1979). Працювала понад 35 років викладачем у КНУ ім. Т. Шевченка. Від 1998 р. - зав. кафедрою філософії Міжнародного Соломонового ун-ту. Опублікувала понад 100 наукових праць. Наукові розробки стосуються в основному філософських проблем суспільно-наукового знання, соціальної філософії, філософії культури, філософської антропології, концептуальних та методологічних засад викладання філософії у вузах. Г. однією з перших в Україні в 70-ті рр. почала ґрунтовно займатися розробкою проблем специфіки та структури суспільних наук та позанаукових форм знання.[br]Осн. тв.: "Суспільні науки: особливості, генезис, структура" (1977); "Суспільствознавство і соціальна практика" (1986); "Філософія / Підручник" (1997); "Стратегія життя", в співавт. (2001).Філософський енциклопедичний словник > Горак, Ганна Іванівна
-
6 просвіта/освіта
ПРОСВІТА/ОСВІТА - поширення і засвоєння наукових знань, навичок, культури взагалі. Ці терміни походять від поняття "світло" і тим самим споріднені з "метафізикою світла". Знання чи, ширше, дух як світло не є метафорою, дух - це світло в матеріальному світі. Подібну точку зору зустрічаємо і в філософії Шеллінга ("Система трансцендентального ідеалізму"). Саме цим пояснюється, що головним джерелом пізнання є зорові відчуття. Є певна відмінність між П. і О., а тому існують і два напрями їх втілення О. світа - це функція діяльності школи К. ожна людина і кожне нове покоління в певному віці проходять курс освіти, яка, отже, визначається антропологічними особливостями розвитку людини. В повному обсязі освіта поділяється на три види і періоди: початкова, середня і вища. Перша дає елементи знань, читання і письмо; друга - сукупність наукових знань про природу, суспільство і людину для орієнтації у світі; третя - зосереджує увагу на спеціалізації. На відміну від математики і музики, філософія вивчається переважно у вищій школі, хоча елементи її можуть подаватися і в середній, в курсах суспільствознавства. Відомі спроби читати філософію і в середній школі. Так, Гегель в нюрнберзький період свого життя і діяльності (1808 - 1816) читав у гімназії "Філософську пропедевтику", в яку входили головні поняття його вчення. Освіта і є засвоєння культури, в тому числі і філософської, в школах, гімназіях, вузах. П. має дещо інший характер Ц. е - освіта не поколінь, а цілих народів у певні періоди розвитку. Такі періоди називають Просвітництвом і звичайно згадують при цьому вік Просвітництва у Франції (XVIII ст.) як антифеодальну ідеологію та філософію. Але Просвітництво, як і Відродження, може бути у кожного народу. Так, в Стародавній Греції його функцію виконували софістика і софісти (філософи, ритори); в Стародавньому Римі домінуючою формою була популярна філософія (Сенека, Ціцерон, Епіктет та ін.); у Новий час - філософія просвітників XVII - XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині. Оскільки мета просвіти - сформувати певний світогляд в широких колах народу чи інтелігенції, така філософія набуває популярного і утилітарного характеру. Шпет ("Нарис розвитку російської філософії") розробив концепцію, згідно з якою в Росії і Україні вона завжди була не науковим знанням, а мораллю, проповіддю, світоглядом, мала мету просвітницьку, а не творчу, ставила завдання не формувати людину, а виховувати її. Цей недолік, за Шпетом, може вважатися і її достоїнством, бо вона зверталася не стільки до абстрактних побудов, скільки до людей. Академічна філософія може виконувати освітню і просвітницьку функцію через опосередковуючі ланки - навчальні заклади, товариства знання та ін. Прикладом може бути Київська філософська школа, яку очолював Шинкарук.М. Булатов -
7 Чайка, Тетяна Олексіївна
Чайка, Тетяна Олексіївна (1947, Біла Церква) - укр. філософ. Закінчила філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1971). Канд. філософських наук (1997) О. д 1976 р. - викладач філософії у вузах Києва (Київський торговельно-економічний інститут, НаУКМА). Од 1992 р. - співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Сфера наукових інтересів - києворуська і давньоукр. моральна і релігійна культура; етико-психологічні аспекти Голокосту в Україні (дослідження на базі матеріалів "усної історії").[br]Осн. тв.: "Голокост в Україні: історія, психологія, етика: Матеріали до навчального курсу" (2000).Філософський енциклопедичний словник > Чайка, Тетяна Олексіївна
См. также в других словарях:
Громкие коррупционные скандалы в российских вузах — 2013 31 января Комиссия министерства образования и науки РФ обнародовала свои выводы по проверке диссертационного совета Московского педагогического государственного университета (МПГУ) и заявила о выявленных массовых фальсификациях диссертаций.… … Энциклопедия ньюсмейкеров
Социологические учреждения в вузах — это немногочисленные кафедры социологии, разрабатывающие теоретико методологические проблемы социологии и готовящие кадры социологов, а также многочисленные социологические лаборатории и группы, как правило, ведущие хоздоговорные исследования. На … Социологический справочник
Высшее образование — совокупность систематизированных знаний и практических навыков, позволяющих решать теоретические и практические задачи по профилю подготовки, используя и творчески развивая современные достижения науки, техники и культуры. Под термином «В … Большая советская энциклопедия
Высшие учебные заведения — вузы, готовят специалистов высшей квалификации, научные и педагогические кадры для различных отраслей хозяйства, науки и культуры; ведут научную работу теоретического и прикладного характера, являющуюся основой подготовки специалистов;… … Большая советская энциклопедия
МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ I — МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ I. История медицинского образования. Первые достоверные сведения о М. о. относятся к древнейшим историческим памятникам восточной культуры. В Месопотамии кодекс Хаммураби (около 2250 г. до н. эры) уже занимается врачебными … Большая медицинская энциклопедия
СССР. РСФСР, автономные республики — Автономные республики Башкирская АССР Башкирская АССР (Башкирия) образована 23 марта 1919. Расположена в Предуралье. Площадь 143,6 тыс. км2. Население 3833 тыс. чел. (на 1 января 1976). Национальный состав (по переписи 1970, тыс. чел.): башкиры… … Большая советская энциклопедия
СССР. РСФСР. Автономные республики — Башкирская АССР Башкирская АССР (Башкирия) образована 23 марта 1919. Расположена в Предуралье. Площадь 143,6 тыс. км2. Население 3833 тыс. чел. (на 1 января 1976). Национальный состав (по переписи 1970, тыс. чел.): башкиры 892,… … Большая советская энциклопедия
Заочное образование — одна из форм подготовки и повышения квалификации специалистов с высшим и средним специальным образованием, а также получения общего среднего образования без отрыва от работы на производстве. В отличие от дневной системы образования, в З.… … Большая советская энциклопедия
Студенческое действие — Независимый профсоюз «Студенческое действие» Дата основания ноябрь 2010 Тип студенческий профсоюз Лидер отсутствует «Студенческое действие» независимый студенческий профсоюз Симферополя. Был создан в 2010 году на волне п … Википедия
Казахская Советская Социалистическая Республика — (Казак Советтик Социалистик Республикасы) Казахстан (Казакстан). I. Общие сведения Казахская ССР образована первоначально как Киргизская АССР в составе РСФСР 26 августа 1920; 5 декабря 1936 АССР была преобразована в… … Большая советская энциклопедия
СССР. Народное образование — Развитие культуры и просвещения народов СССР имеет многовековую историю. Ещё в 4 5 вв. в Грузии и Армении при церквах и монастырях появились первые школы. В Фасисе (близ современного г. Поти) в 4 в. существовала «Высшая риторическая… … Большая советская энциклопедия
