віяльник

См. также в других словарях:

• віяльник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• сіяльник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• віяльник — а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці …   Український тлумачний словник

• глином'яльник — а, ч. Робітник, який місить глиняне тісто …   Український тлумачний словник

• м'яльник — а, ч. Той, хто щось мне, займається розм якшенням чогось …   Український тлумачний словник

• підодіяльник — а, ч. Легкий чохол, який одягають на ковдру або прикріплюють до неї; підковдра …   Український тлумачний словник

• самодіяльник — а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

• сіяльник — а, ч. Те саме, що сівач …   Український тлумачний словник

• сіяльник — [с’і/йал ниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў …   Орфоепічний словник української мови

• глином'яльник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• м'яльник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови