-
61 AC
I1) (скор. від Appeal Court) апеляці́йний суд2) (скор. від aircraft carrier) авіано́сець3) (скор. від Arctic Circle) Півні́чне поля́рне ко́лоII = ac(скор. від alternating current) змі́нний струм -
62 aerocarrier
[ˌe(ə)rə(ʊ)'kærɪə]nавіано́сець -
63 aeroplane
['e(ə)rəpleɪn]n1) аеропла́н, літа́кdouble deck aeroplane — біпла́н
single deck aeroplane — монопла́н
2) attr.aeroplane carrier — авіано́сець
aeroplane shed — анга́р
-
64 aircraft
['ɛəkrɑːft]n1) пові́тря́ний флот2) літа́льний апара́т3) авіа́ціяfriendly aircraft — своя́ авіа́ція
hostile aircraft — авіа́ція проти́вника
4) attr.aircraft carrier — авіано́сець
aircraft depot — авіаба́за
-
65 ancient
I ['eɪnʃənt] 1. adj1) старода́вній; старови́нний; да́вній2) анти́чний3) стари́й, старе́зний2. n1) plthe ancients — 1) старода́вні наро́ди 2) анти́чні письме́нники
2) стари́й, старі́йшинаII ['eɪnʃənt] n заст.1) пра́пор, знаме́но́2) прапороно́сець -
66 annalist
['ænəlɪst]n1) хроніке́р2) літопи́сець -
67 armour-bearer
['ɑːməˌbɛərə]n іст.зброєно́сець -
68 armour-clad
['ɑːməˌklæd] 1. adjзаку́тий в броню́, па́нцирний, броньо́ваний2. nбронено́сець, па́нцирник -
69 banner-bearer
['bænəˌbɛərə]nпрапороно́сець -
70 carrier
['kærɪə]n1) носі́й, носи́льник; возі́й; перено́сник; переві́зник; поси́льний2) бага́жник ( на мотоциклі)3) транспорте́р4) тра́нспортний літа́к5) мор. авіано́сець6) мед. бацилоносі́й7) пошто́вий го́луб8) амер. листоно́ша9) тех. трима́ч; кронште́йн; пі́дпі́рка, хому́тик; несу́чий при́стрій; полозки́; ходови́й механі́зм10) військ. ра́ма затво́ра11) attr. ел. несу́чий (про струм, частоту) -
71 chronicler
['krɒnɪklə]n1) хроніке́р2) літопи́сець -
72 crusader
[kruː'seɪdə]n1) іст. хрестоно́сець2) уча́сник яко́їсь грома́дської кампа́нії -
73 cuckold
['kʌk(ə)ld] 1. nзра́джений чолові́к, рогоно́сець2. vзра́джувати чолові́ка, наставля́ти ро́ги -
74 destroyer
[dɪs'trɔɪə]n1) руйнівни́к; вини́щувач2) мор. есмі́нець, еска́дрений міноно́сець -
75 flagman
['flægmən]n1) прапороно́сець2) сигна́льник -
76 flattop
['flættɒp]n амер. розм.авіано́сець -
77 henchman
['henʧmən]n1) іст. зброєно́сець; паж2) політи́чний одноду́мець; прихи́льник3) креату́ра; при́хвостень, посіпа́ка -
78 ironclad
['aɪənklæd] 1. adjброньо́ваний, покри́тий бро́не́ю2. nбронено́сець -
79 ironside
['aɪənsaɪd]n1) відва́жна (рішу́ча) люди́на2) pl бронено́сець -
80 knight
[naɪt] 1. n1) ли́цар2) кавале́р о́рдена3) шах. кінь4) д.-рим. ве́ршник••knight of the brush — худо́жник, живопи́сець
knight of fortune — авантюри́ст
knight of the pen — журналі́ст
2. vknight of the road — 1) комівояже́р 2) розбі́йник 3) воді́й вантажі́вки
присво́ювати ли́ца́рське звання́
См. также в других словарях:
тбілісець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тунісець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тунісець — див. тунісці … Український тлумачний словник
плѧсьць — ПЛѦСЬЦ|Ь (7*), А с. Плясун, танцовщик: iли игрищемъ старѣишина… iли свирець… iли плѧсець… или прѣстануть ѿ таковыхъ. аще лi же ни да ѿвергуть(с). (τοῖς σκηνικοῖς καὶ μίμοις) КР 1284, 51а; всѧкъ же съгрѣша˫аи и ка˫асѧ. при˫атъ да бѹде||ть. въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гоудьць — ГОУДЬЦ|Ь (13), А с. Тот, кто играет на струнном инструменте; музыкант: іли игрищемъ старѣишина. или борець. ілі свирець. или гудець. или смычекъ. іли плѩсець. КР 1284, 51а; Скомрахъ или гѹдець или свирѣлникъ. или инъ нѣкии. таковыи… глумець. Там… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Колесец — Село Колесец укр. Колісець Страна УкраинаУкраина … Википедия
сеть — I I да, конечно, так , калужск., тульск. (Даль), наряду с сеж – то же, псковск. (Даль 1). Из *се вот и ти (dat. ethicus) от ты или *се вот + част. же. Едва ли родственно сетно, ст. слав. сетьнъ ἔσχατος (Мi. ЕW 294). •• 1 У В. Даля слово сеж также … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
глоумьць — ГЛОУМЬЦ|Ь (7), А с. Лицедей, скоморох: ѿ зла жить˫а въ скорѣ пришедъшаго на пока˫аниѥ ігрьца іли глумца бывша ілі чиновьника нѣкоѥго. не по(д)баеть въ борзѣ поставлѩти еп(с)па. КР 1284, 49б; всѩкъ же съгрѣша˫аи и ка˫асѩ. при˫атъ да бѹде||ть. въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ельзасці — ів, мн. (одн. ельза/сець, сця, ч.; ельза/ска, и, ж.). Основне населення Ельзасу … Український тлумачний словник
лаосці — ів, мн. (одн. лао/сець, сця, ч.; лао/ска, и, ж.). Народ, що складає основне населення Лаосу; представники цього народу … Український тлумачний словник
нотний — а, е. 1) Прикм. до нота I 1), 3). Нотна бібліотека. Нотна азбука. •• Но/тний знак те саме, що но/та1 1. 2) Признач. для написання нот. •• Но/тний стан те саме, що нотоно/сець … Український тлумачний словник