-
1 книга
жКнига Буття бібл. — Genesis
книга для реєстрації актів громадянського стану — ledger; register
кулінарна книга — cookbook, cookery book
настільна книга — handbook, manual
книга, що добре розпродається — bestseller
"Біла Книга" — White Paper
-
2 ясла
-
3 вірші
-
4 жабник
1) ч бот. cudweed2) ( частина басейну для дітей) paddling pool -
5 каша
ж1) porridge; gruel; pap ( кашка для дітей); ( пшенична на молоці) frumentyкукурудзяна каша — hominy, polenta
манна каша — ( cooked) semolina
пшоняна каша — millet gruel; millet porridge
2) muddle, mess, jumbleзаварити кашу — to make a muddle of things, to make a mess, to stir up trouble
березова каша — the birch, a flogging
-
6 кашка
-
7 тарас
-ухво́рост [для га́тей]; спец. фаши́на -
8 казка
-
9 Шевельов, Юрій Володимирович
Шевельов, Юрій Володимирович (псевдонім і криптонім - Григорій Шевчук, Юрій Шерех, Sherekh, Sher, Гр. Ш., Ю. Ш.) (1908, Ломжа, Польща) - укр. мовознавець, літературознавець, славіст. Закінчив Педагогічний ін-т професійної освіти у Харкові (1931). Захистив канд. дис. (1939). У 1946 - 1949 рр. - доцент Укр. Вільного ун-ту в Мюнхені, у 1950 - 1952 рр. - лектор укр. і рос. мов у Лундському (Швеція), у 1952 - 1954 рр. - у Гарвардському (США) ун-тах, у 1954 - 1958 рр. - доцент, у 1958 - 1977 рр. - проф. кафедри слов'янської філології Колумбійського ун-ту (Нью-Йорк). Співзасновник і заступник голови "Мистецького українського руху" (1945 - 1949 рр., Мюнхен). У 1959 - 1961 рр., 1981 - 1986 рр. - президент Укр. Вільної академії наук (УВАН), од 1989 р. - почесний президент цієї установи. Засновник об'єднання укр. письменників на еміграції "Слово". Мовознавчі дослідження Ш. "Передісторія слов'янської мови І. сторична фонологія загальнослов'янської мови" (1964) та "Історична фонологія загальнослов'янської мови" (1979, обидві англ. мовою) протистояли ідеологічній залежності радянського мовознавства. Ш. обґрунтував виникнення укр. мови близько VII ст. і завершення її формування приблизно в XVI ст., заперечивши концепції слов'янської прамови та виникнення з неї трьох східнослов'янських мов. Інші праці - з проблем укр. літературної мови, діалектології, соціолінгвістики, історичної морфології, лексикології, лінгвостилістики, антропонімії, історіографії укр. мовознавства (наукової спадщини Павловського, Потебні, Ганцова, Курило, Михальчука). Ш. - автор збірок статей на літературні теми "Не для дітей" (1964), "Друга черга" (1978), "Третя сторожа" (1991), а також великої кількості рецензій, оглядів та полемічних виступів, розпорошених по різних виданнях. Сумарно вони охоплюють всю укр. літературу від давніх часів до сучасності, від Барановича і Шевченка до Хвильового і Стуса; в колі його зацікавлень також театр, малярство, архітектура.[br]Осн. тв.: "Пороги і Запоріжжя". У 3 т. (1998).Філософський енциклопедичний словник > Шевельов, Юрій Володимирович
-
10 Коменський, Ян Амос
Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.[br]Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668). -
11 Полоцький, Симеон
Полоцький, Симеон (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситніанович) (1629, Полоцьк - 1680) - білор.-укр.-рос. богослов, філософ, поет, драматург, оратор і педагог. Освіту здобув у КМА, яку закінчив бл. 1651 р. Вчився також у Віденській єзуїтській академії і, можливо, в якихось навчальних закладах європейських країн. 1656 р. постригся у ченці. 1664 р. переїхав до Москви. Засновник схоластичного бароко в Росії, яке він відповідно до тамтешньої суспільно-культурної ситуації модифікував шляхом послаблення традицій індивідуалізму, духовної депресії і акцентуації духу державного оптимізму і "службової" одностайності як форми нового колективізму, характерної для становлення Російської імперії. Автор збірок проповідей "Обед душевний" (1681) і "Вечеря душевная", що містять 109 слів моралістичного змісту, 78 панегіриків і 29 повчань; поеми на царський герб "Орел Російський"; букварів 1664, 1667, 1669 і 1679 рр.; "Жезла правлення". Основне завдання своєї творчості П. вбачав у слугуванні народному добру, яке розумів як звеличування державної влади, необмеженої влади монарха, чим створював теоретичне підґрунтя для формування абсолютизму. Його праці насичені роздумами про життя і смерть, багатство і бідність, самовдосконалення, цінність людського розуму, виховання дітей, про війну і мир, про війни праведні й неправедні тощо. Заснувавши т. зв. "Верхню" друкарню (1679), він окрім згаданих творів видав "Тестамент, або Заповіт Василія, царя грецького, його синові Льву Філософу" (1680), що репрезентував поширений у середньовічній Європі тип повчальних кодексів політичної, суспільної і приватної моралі. Ораторська проза П. і закладені в ній ідеї укр. філософії барокової доби сприяли поступовій переорієнтації рос. думки в ранньомодерному дусі, стимулювали виникнення нових класицистичних тенденцій у рос. літературі.
См. также в других словарях:
Тей — (Tay)Tay, река, в Шотландии, берущая начало на склонах горы Бен Луи, где она называется Филлан, и текущая на протяжении 192 км в вост. направлении, пересекая озера Лох Дохарт и Лох Тей, до Северного моря, при впадении в которое образует широкий… … Страны мира. Словарь
Тей — археологическая культура эпохи средней бронзы (1600 1200 до н. э.) на территории Румынии в Мунтении и Западной Добрудже. Названа по поселению, раскопанному на озере Тей (Tei) в Бухаресте. Представлена недолговременными поселениями с… … Большая советская энциклопедия
Культура Тей — Культура Тей археологическая культура европейского бронзового века. Название её происходит от озера Тей («Липового озера») в Бухаресте, где ныне располагается одноименный городской квартал (en:Tei, Bucharest), и было обнаружено… … Википедия
Донецкая областная библиотека для детей им. С.М. Кирова — – это информационно – интеллектуальный, образовательный центр, центр адаптации и развития детей, обновления и совершенствования библиотечной работы с детьми. Главной целью деятельности Донецкой областной библиотеки для детей им. С.М. Кирова… … Википедия
Красный Крест — КРАСНЫЙ КРЕСТЪ, международныя обществ. госуд. орг заціи для оказанія помощи больн. и ран. воинамъ, а также въ случаяхъ народ. бѣдствій, именующіяся по своей эмблемѣ равно конечн. красн. кресту на бѣломъ полѣ, установленному Женевской конвенціей… … Военная энциклопедия
Военные союзы и общества — ВОЕННЫЕ СОЮЗЫ и ОБЩЕСТВА, организованныя соединенія болѣе или менѣе пост. характера, имѣющія цѣлью служить интересамъ воен. дѣла или же содействовать улучшенію матеріал. положенія в служащихъ во время нахожденія на службѣ, а равно и по окончаніи… … Военная энциклопедия
дитячий — а, е. 1) Прикм. до дитина і діти I. || Признач. для дітей. || у знач. ім. дитя/ча, чої, ж. Кімната для дітей. •• Дитя/ча консульта/ція лікувально профілактична установа для дітей. Дитя/ча лік … Український тлумачний словник
Аудиторская школа — предположена была къ учрежденію еще Петромъ В. для подготовки лицъ, предназначенныхъ къ замѣщенію А. должностей и для перевода юридич. книгъ на русск. яз.; однако, осуществленіе этого предположенія потребовало болѣе столѣтія. Въ генеральномъ… … Военная энциклопедия
Александровский корпус — АЛЕКСАНДРОВСКІЙ КОРПУСЪ былъ учрежденъ въ 1829 г. для подготовленія малолѣтнихъ сиротъ и сыновей заслуженныхъ воиновъ изъ дворянъ къ поступленію въ столичные кад. к са, какъ сухопутные, такъ и морской. Заведеніе это б. помѣщено въ Царскомъ Селѣ,… … Военная энциклопедия
Алексей Николаевич, наследник цесаревич — АЛЕКСѢЙ НИКОЛАЕВИЧЪ, Его Императорское Высочество, Наслѣдникъ Цесаревичъ и Великій Князь, Сынъ нынѣ царствующаго Государя Императора Николая Александровича, род. въ Нов. Петергофѣ 30 іюля 1904 г., о чемъ было возвѣщено Высоч. Манифестомъ того же… … Военная энциклопедия
Косарев, Борис Васильевич — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей. В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Косарев … Википедия
