віділляти

1) лить

2) ( только лити - изготовлять литьём) техн. лить

1) лить, (выделять из себя, распространять) источа́ть

2) (только ли́ти - изготовлять литьем) техн. лить

см. відливати;, відли`ти

1) отлива́ть, отли́ть; (выливая, уменьшать) отбавля́ть, отба́вить

2) ( изготовлять литьём) техн. отлива́ть, отли́ть

см. зливати

1) слива́ть, слить

2) облива́ть, обли́ть, полива́ть, поли́ть

3) ( лить) слива́ть, слить; перен. излива́ть, изли́ть

см. обливати

см. підливати

см. розливати

см. уливати I

ливать

1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;

2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;

3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];

4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].

* * *

1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти

2) мет. лити, вилива́ти

отлить

1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;

2) (воду, судно) відливати, відлити;

3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];

4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;

5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].

* * *

несов.; сов. - отл`ить

1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати

2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти

3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти

надлить

1) (отливать) надливати, надлити и (зап.) наділляти, (о мног.) понадливати що. [Глечик ущерть повний, наділліть трохи (Звин.)];

2) (доливать) доливати, долити и (зап.) до[і]лляти, підливати, підлити и (зап.) піділляти, (о мног.) подоливати, попідливати чого. [Піділляй мені ще трохи молока (Брацл.)]. Надлитый -

1) надлитий, наділлятий понадливаний;

2) долитий, до[і]ллятий, підлитий, піділлятий, подоливаний, попідливаний. -ться - надливатися, бути надливаним, надлитим и т. п.

вылить

1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];

2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, - ить напиток в рот - хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];

3) (колокол, статую и т. п.) лити, виливати, вилити. Вылитый -

1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]

2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];

3) похож, как вылитый - як викапаний. [Син - викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - в`ылить

1) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти и мног. повилива́ти; ( пищу) висипа́ти, ви́сипати

2) ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти

излить виливати, вилити и вилляти, зливати, зілляти. [Хмара виливала дощ на спраглу землю (М. Грінч.). Навіть слів досить не знаходять, щоб вилити своє обурення (Єфр.). Зливає на нього зцілющий бальзам (Крим.)]. Он -вал на него свои милости - він проливав на нього свої милості (свою ласку), він обдаровував його своєю ласкою. -ть слезами - виплакувати, виплакати, сплакувати, сплакати, переплакувати, переплакати. [Смути та печалі… виплакать їх щиро (Крим.). Переплачу, то й полегшає на серці (Звиног.)]. -ть словами - виливати, вилити словами, мовою. Излитый - вилитий, злитий.

* * *

несов.; сов. - изл`ить

1) вилива́ти, ви́лити, -ллю, -ллєш и ви́лляти; ( проливать) пролива́ти, проли́ти и пролля́ти

2) перен. вилива́ти, ви́лити, злива́ти, зли́ти (зіллю́, зіллє́ш) и зілля́ти

облить обливати, облити, (о мног. пообливати), обілляти, зливати, злити, зілляти що, його. Обливать водою для приведения в чувство - відливати (сов. відлити) кого. Обливать кипятком - обварювати (сов. обварити). См. Опаривать. -вать, -ить кровью кого - об'юшувати, об'юшити кого, кров (мазку, пасоку) кому спустити. Облитый - облитий, обіллятий; злитий, улитий.

* * *

несов.; сов. - обл`ить

1) облива́ти, обли́ти и обілля́ти и пооблива́ти; ( поливать) полива́ти, поли́ти и полля́ти; улива́ти, ули́ти, злива́ти, зли́ти и зілли́ти

2) ( покрывать глазурью) спец. полива́ти, поли́ти и полля́ти

1) ( лишки) to pour off; ( докупи) to pour together, to blend, to mix

2) ( об'єднувати) to amalgamate, to merge

3)