-
21 Началивать
началить1) что чем - доточувати, доточити, на(д)точувати; на(д)точити, підточувати, підточити, наштуковувати, наштукувати, (о мног.) подоточувати и т. п. що чим;2) что к чему - прив'язувати, прив'язати, (о мног.) поприв'язувати що до чого. Началенный -1) доточений, на(д)точений, підточений, наштукований, подоточуваний и т. п.;2) прив'язаний, поприв'язуваний. -ться -1) доточуватися, доточитися, подоточуватися; бути доточуваним, доточеним, подоточуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нав'язатися, попов'язати (досхочу), (о мног.) понав'язуватися и т. п.; срв. Чалить. -
22 Понаточить
1) понагострювати, погострити, понаточувати, наточити;2) (немного) підточити, підправити. -
23 odtoczyć
[одточичь]v.dk -
24 вывастрыць
виточитивідточити -
25 надтачыць
підточитиподовжити -
26 podjeść
1. під'їсти, підточити;2. з'їсти; перекусити -
27 podkopać
1. підкопати;2. підточити, підірвати -
28 podtoczyć
1. підкотити;2. підточити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
відточити — див. відточувати … Український тлумачний словник
підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II … Український тлумачний словник
відточити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підточити — 1 дієслово доконаного виду нагострити; пошкодити підточити 2 дієслово доконаного виду підшити наскрізною строчкою … Орфографічний словник української мови
відточений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити. || відто/чено, безос. присудк. сл. 2) прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості … Український тлумачний словник
відточення — я, с. Дія та її результат за знач. відточити … Український тлумачний словник
наклепувати — I ую, уєш, недок., наклепа/ти, наклепа/ю, наклепа/єш і накле/плю, накле/плеш; мн. наклепа/ють і накле/плють; док., перех. 1) Клепаючи, виготовляти в якій небудь кількості. 2) тільки док. Зробити гострим; відточити. II ую, уєш, недок., наклепа/ти … Український тлумачний словник
підточений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підточити I … Український тлумачний словник
підточення — я, с. Дія за знач. підточити … Український тлумачний словник
попідточувати — ую, уєш, док. Підточити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
вимотувати — вимотати 1) (мотаючи з чого н. / на щось, витягати звідкись), висотувати, висотати 2) (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), знесилювати, знесилити, ослаблювати, ослабити, змучувати, змучити, висушувати, висушити, замучувати, замучити,… … Словник синонімів української мови