Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

відмічати+хід

  • 1 відмічати

    астр.; матем.; техн. отмеча́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > відмічати

  • 2 намічати

    техн. намеча́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > намічати

  • 3 перемічати

    техн. перемеча́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > перемічати

  • 4 помічати

    Українсько-російський політехнічний словник > помічати

  • 5 примічати

    замеча́ть ( примечать)

    Українсько-російський політехнічний словник > примічати

  • 6 розмічати

    техн. размеча́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > розмічати

  • 7 note

    1. n
    1) звич. pl нотатки; замітка; запис

    to make (to take) notes — записувати, робити нотатки; складати конспект

    2) примітка; виноска; посилання
    3) записка; короткий лист
    5) накладна; розписка; вексель
    6) муз. нота, тон; нотка
    7) звук, спів; крик
    8) поет. музика, мелодія
    9) увага

    nothing of note — нічого особливого, нічого гідного уваги

    10) репутація, популярність
    11) характерна ознака (властивість)
    12) (кредитний) білет, банкнот
    13) авізо
    14) знак, ознака
    15) сигнал, знак; звістка, повідомлення, сповіщення

    note of rebellion — сигнал до повстання, революційний клич

    16) умовний знак; печатка; клеймо, тавро
    2. v
    1) помічати, звертати увагу на; підмічати

    note that the child is only ten years old — зверніть увагу, що дитині всього десять років

    2) брати до уваги
    3) робити помітки; записувати, занотовувати
    4) складати примітки (пояснення, коментарі); анотувати
    5) згадувати; відзначати, зазначати

    I must just note that... — повинен лише зауважити, що...

    6) означати, вказувати, значити
    7) таврувати (ганьбою)
    * * *
    I = sixty-fourth II n
    1) pl замітка, запис
    2) примітка; виноска, посилання
    3) записка; короткий особистий лист

    a note of invitation — письмове запрошення; письмове повідомлення

    4) кoм. накладна
    5) розписка; eк.,; юp. боргова розписка, простий вексель ( note of hand)

    notes payable — aмep. дебіторська заборгованість

    6) мyз. нота; тон; тон, нотка; звук; спів; крик ( птаха)
    7) пoeт., icт. музика, мелодія
    8) увага; що-небудь, що заслуговує на увагу
    9) репутація, популярність
    10) відмітна ознака; характерна властивість
    11) eк. білет; кредитний білет; банкнота, банківський білет
    12) eк. авізо
    13) пoлiгp. ( шрифтовий) знак, що не містить букви
    14) сигнал, знак; повідомлення
    15) умовний знак, печатка, клеймо, тавро
    16) cкop. вiд note-paper
    III v
    1) зауважувати, звертати увагу; примічати, помічати, підмічати; брати до відома; констатувати
    2) робити замітки, записи; записувати ( note down)
    3) складати примітки, пояснення, коментарі; анотувати
    4) згадувати; відмічати; вказувати
    5) eк. опротестувати ( вексель)
    6) позначати, значити; указувати
    7) icт. ганьбити

    English-Ukrainian dictionary > note

  • 8 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 9 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 10 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 11 просвещать

    просветить
    1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людей (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ - освічувати народ;
    2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи - просвітити очі. [Глянь на мене, незрячі очі просвіти (Псал.)];
    3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звечора, то просвітю гори і долини (Чуб.)];
    4) просветить известное время - світити, просвітити певний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) (сообщать знания, давать образование) осві́чувати, освіти́ти
    2) (делать ясным, понятным; поучать истинам) просвіща́ти и просві́чувати, просвіти́ти

    Русско-украинский словарь > просвещать

  • 12 mark

    n ч. ім'я
    Марк (тж бібл.)
    * * *
    I n

    interrogation mark, mark of interrogation — знак питання

    mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка

    2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник
    3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха
    4) відмітка, мітка, риска

    check mark — cпopт. контрольна мітка

    high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу

    5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток
    6) (родим пляма, родимка)
    7) норма; стандарт; рівень
    8) оцінка, бал
    9) ціль; мішень
    10) ознака, показник
    11) популярність; значущість
    12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині
    13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми
    14) жapг. те, що до смаку
    15) лiнгв. позначка, помітка
    16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вік
    II [mark] v
    1) ставити знак, мітку, позначку, код
    2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)
    3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)
    4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)
    5) pass мати родимі плями
    6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)
    7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти
    8) відзначати, ознаменовувати
    9) виражати, проявляти
    10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати
    11) призначати, визначати; обумовлювати
    12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)
    III n
    1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)
    2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл)

    English-Ukrainian dictionary > mark

  • 13 spy

    1. n
    1) шпигун; таємний агент; розвідник
    2) наглядач
    3) військ. вивідач, лазутчик
    2. v
    1) займатися шпигунством; здобувати розвідувальні дані
    2) шпигувати, стежити (за кимсь — on, upon)
    3) підглядати; видивлятися
    4) вистежувати, рознюхувати
    5) розглядати, досліджувати; оглядати (тж spy out)

    to spy (out) the country — старанно досліджувати місцевість

    6) підмічати, помічати
    7) астр. спостерігати в телескоп

    spy out — вистежувати, розвідувати; рознюхувати; вивідувати

    * * *
    I [spai] n
    шпигун, таємний агент; розвідник; шпиг, спостерігач, наглядач

    a police spy — агент поліції; провокатор; вiйcьк. вивідач, лазутчик

    II [spai] v
    1) займатися шпигунством; добувати розвідувальні дані
    2) (on) стежити, шпигувати ( за ким-небудь); підглядати ( за ким-небудь); виглядати, видивлятися ( що-небудь); вистежувати, рознюхувати ( spy out)
    3) розглядати, досліджувати, оглядати ( spy out)
    4) помічати, підмічати
    5) acтp. спостерігати в телескоп

    English-Ukrainian dictionary > spy

  • 14 mark

    I n

    interrogation mark, mark of interrogation — знак питання

    mark of accent — наголос, знак наголосу; позначка

    2) штамп, штемпель; клеймо, тавро; фабрична марка; торговельний знак; штемпель ( яким ставиться фабричне клеймо); ярлик ( з вказуванням ціни); цінник
    3) орієнтир; мітка, позначка; зарубка; віха
    4) відмітка, мітка, риска

    check mark — cпopт. контрольна мітка

    high-water mark — мop. відмітка рівня припливу; вище досягнення; кульмінаційний пункт; cпopт. лінія старту, старт; cпopт. лінія фінішу

    5) слід; шрам, рубець; поріз; подряпина; відбиток
    6) (родим пляма, родимка)
    7) норма; стандарт; рівень
    8) оцінка, бал
    9) ціль; мішень
    10) ознака, показник
    11) популярність; значущість
    12) icт. межа, рубіж, границя; кордон; марка, селянська громада в середньовічній Німеччині
    13) cпopт.; жapг. ямка під грудьми
    14) жapг. те, що до смаку
    15) лiнгв. позначка, помітка
    16) стирання зубів у коня, по якому визначають його вік
    II [mark] v
    1) ставити знак, мітку, позначку, код
    2) штемпелювати; таврувати, клеймити ( худобу); маркірувати; ставити фабричну марку, фабричне клеймо або торговельний знак; (по)ставити розцінку ( на товарі)
    3) відмічати, позначати ( місце); розмічати; розставляти вказівні знаки; наносити ( на карту); вказувати ( на шкалі)
    4) залишати слід, пляму; залишатися (про слі; залишати шрам, відбиток)
    5) pass мати родимі плями
    6) виставляти оцінку, бал ( на письмовій роботі); виставляти бал (за виступ у змаганнях, у конкурсі); вести рахунок, записувати очки ( у грі)
    7) відмічати, характеризувати; вирізняти, виділяти
    8) відзначати, ознаменовувати
    9) виражати, проявляти
    10) зауважувати, помічати, запам'ятовувати; пoeт. спостерігати
    11) призначати, визначати; обумовлювати
    12) опікувати, прикривати ( гравця- футбол)
    III n
    1) icт. марка (грошова одиниця Німеччини, до вступу в ЕС)
    2) марка (міра ваги, особл. золота або срібл)

    English-Ukrainian dictionary > mark

  • 15 note

    I = sixty-fourth II n
    1) pl замітка, запис
    2) примітка; виноска, посилання
    3) записка; короткий особистий лист

    a note of invitation — письмове запрошення; письмове повідомлення

    4) кoм. накладна
    5) розписка; eк.,; юp. боргова розписка, простий вексель ( note of hand)

    notes payable — aмep. дебіторська заборгованість

    6) мyз. нота; тон; тон, нотка; звук; спів; крик ( птаха)
    7) пoeт., icт. музика, мелодія
    8) увага; що-небудь, що заслуговує на увагу
    9) репутація, популярність
    10) відмітна ознака; характерна властивість
    11) eк. білет; кредитний білет; банкнота, банківський білет
    12) eк. авізо
    13) пoлiгp. ( шрифтовий) знак, що не містить букви
    14) сигнал, знак; повідомлення
    15) умовний знак, печатка, клеймо, тавро
    16) cкop. вiд note-paper
    III v
    1) зауважувати, звертати увагу; примічати, помічати, підмічати; брати до відома; констатувати
    2) робити замітки, записи; записувати ( note down)
    3) складати примітки, пояснення, коментарі; анотувати
    4) згадувати; відмічати; вказувати
    5) eк. опротестувати ( вексель)
    6) позначати, значити; указувати
    7) icт. ганьбити

    English-Ukrainian dictionary > note

  • 16 дитя

    дитина, дитя (р. дитяти); (возвыш.) чадо, (насмешл. - отродье) вилупок. [Це-ж твої вилупки]; мн. діти; ум. дитинка, дитинонька, дитиночка, дитятко, дітонько, (чаще во мн. -ки), дитяточко, дитяте[о]нько, дитинча (р. -чати). Детки - дітки, діточки, дітоньки. Детишки - дітвора, дітлахи, дітваки, дитинчата, (насмешл.) бахурня. Малые дети - малеча, дріб'язок. [Там того дріб'язку повен запічок]; (в детск. яз.) ляля, лялечка. Дитя в зародыше - утроба; (ещё не говорящее, грудное) немовля (р. -ляти), немовлятко; (начинающее бегать) бігунець (р. -нця), бігунчик; (самое младшее в семье) мізинець (р. -нця), мізинчик, мізинне дитя, (шутливо) - вис[ш]крібок; (сводное) зведенюк (ж. р. зведенючка), зведеня (р. -няти, мн. зведенята); (родное) рідна дитина, порідня (ж. р.). [Він її порідня, - то хіба-ж вона його одкинеться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня (р. -няти); (подаренное) подарунча (р. -чати); (внебрачное) нешлюбна дитина; (незаконнорождённое) байстря (р. -ряти), байструк, (о девочке) байстручка, (общ.) байструченя, (деликатно) бастард, падалишне [Андрій з падалишних], падалишна (самосійна) дитина; (зачатое до брака) безкоровайний, безкоровайчук; (родившееся после смерти отца) посмертна дитина; (балованное) пестя (р. - ті); (резвое) кокот, кокотень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пискавка, верескля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опецьок (р. -цька), оклецьок; (запачканное, неопрятное) мазя, замурзеня (р. -яти); (уродливое, больное английской болезнью) відмінок, відмінча (р. -чати), відміна; (умершее без крещения) потерча (р. -чати), потерчук. Корчить из себя дитя - дитинитися, сов. здитинитися. [Не дитинься та приймай гроші на теля. А Семен здитинився, наче він ніколи не чув і не бачив]. Родить дитя - знайти дитину, привести дитину, породити. Родить дитя вне брака - нарядити дитину, (грубее) привести байструка.
    * * *
    1) ( ребёнок) дити́на, дитя́, -тя́ти; дітва́к, -а
    2) ( чего) дитя́

    \дитя приро́ды — дитя́ приро́ди

    Русско-украинский словарь > дитя

  • 17 караул

    1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];
    2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;
    3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].
    * * *
    1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат
    2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р

    Русско-украинский словарь > караул

  • 18 Запримечать

    заприметить
    1) зауважувати, зауважити, запримічати, запримітити, примічати, примітити кого, що по чому, укмічати, укмітити, умічати, умітити кого, що, спостерегати, спостерегти, добачати, добачити, завбачити; срвн. Примечать, Замечать. [Запримітила, що в Пилипа і очі карі, і вуси шовкові (Мирн.). Та я й сама запримітила, що… (Мова). По чім мене, мила, примічаєш? (Пісня). Не вмітив їх гаразд (Новом. п.). Добачає те й мати (М. Вовч.). А ну-ж, борони боже, хто спостеріг, як він увіходив (Коцюб.). Увесь товар (скот), який він там завбачив, він повбивав (Крим.)];
    2) (положить к.-н. примету) зазначати и зазначувати, зазначити, позначати, позначити, (о мн.) позазначати. [Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.)]. Запримеченный - зауважений, запримічений, укмічений, спостережений; зазначений, позначений.

    Русско-украинский словарь > Запримечать

  • 19 note

    I n
    1. (тж N.) диплом, нота
    2. записка; короткий особистий лист; письмове повідомлення
    3. звич. pl замітка, запис
    4. примітка; виноска, посилання, довідковий апарат
    5. банкнота, банківський білет
    - contract note договірна записка, договір, контракт
    - cover(ing) note
    b) супровідна записка, що містить додаткову інформацію до скерованого документу
    - identical notes ідентичні ноти
    - marginal note примітка/ замітка на полях
    - shorthand notes стенограма
    - third-person notes ноти, що складені від третьої особи (так звані вербальні)
    - note of protest нота протесту
    - note of thanks лист подяки
    - note of warning попередження
    - exchange of notes обмін нотами
    - the substance of a note суть питання ноти
    - to hand a note вручити/ передати ноту
    - to initial a note парафувати ноту
    - to make notes робити помітки/ записи, записувати
    - to present a note вручити/ передати ноту; звернутися з нотою
    - to take note прийняти до уваги, помітити собі, звернути увагу
    - to take notes робити помітки/ записи, записувати
    - note requesting visas нота-запит про візи
    II v
    1. помічати, звертати увагу, примічати, підмічати
    2. офіційно приймати до відома, констатувати
    3. робити помітки, записи, записувати (тж note down)
    4. згадувати, відмічати, вказувати
    - to note the fruitful results of the visit відзначити плідні підсумки візиту
    - to note sbmd. on one's list внести когось у список
    - as the author notes як відзначає/ вказує автор
    - as I noted before як я вже вище зазначив/ згадав/ сказав
    - must just note that мушу лише зазначити, що

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > note

  • 20 catalogue

    1. n
    1) каталог
    2) амер. довідник
    3) список, реєстр, перелік
    4) прейскурант
    5) амер. програма, навчальний план
    2. v
    1) каталогізувати, вносити в каталог
    2) включати в прейскурант (реєстр, перелік)
    3) перераховувати, реєструвати, підмічати
    * * *
    I n
    2) aмep. довідник, щорічник (коледжу, університету); проспект ( навчального закладу)
    4) список; реєстр; перелік; розпис
    II v
    1) каталогізувати, включати в каталог
    2) включати в прейскурант, список, реєстр, перелік
    3) перераховувати, реєструвати; помічати, підмічати

    English-Ukrainian dictionary > catalogue

Страницы

См. также в других словарях:

  • Чати — в Др. Египте должность верховного сановника до IV в. до н.э. (на арабском «везир»). Являлся главным судьей и сосредоточивал в своих руках все управление страной, кроме военного ведомства. В конце Др. царства получил название градоначальника… …   Энциклопедия права

  • Чати — в Др. Египте должность верховного сановника до IV в. до н.э. (на арабском «везир»). Являлся главным судьей и сосредоточивал в своих руках все управление страной, кроме военного ведомства. В конце Др. царства получил название градоначальника… …   Большой юридический словарь

  • Чати — или мбарокая (Felis mitis s. maracaya) южноамериканская кошка, близкая к ягуару, но отличающаяся от него меньшей величиной (80 см длина туловища, хвост 30 см) и некоторыми особенностями окраски. Нападает на некрупных млекопитающих и вредит… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЧАТИ — в Др. Египте должность верховного сановника с 28 по 4 вв. до н. э. (обычно переводится араб. везир ). Ч. был главным судьей и сосредоточивал в своих руках все управление страной, за исключением воен. ведомства. В кон. Древнего царства получил… …   Советская историческая энциклопедия

  • чати — чат, мн., рідше одн. ЧА/ТА, и, ж. 1) Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту. 2) Перебування на варті в певний проміжок часу; вартування. || перен. Очікування когось, пильнування кого небудь;… …   Український тлумачний словник

  • чати — множинний іменник перебування на варті в певний проміжок часу; вартування …   Орфографічний словник української мови

  • чати — військовий дозір, сторожова охорона …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • замічати — а/ю, а/єш, недок., замі/тити, і/чу, і/тиш, док., розм. 1) перех., також зі спол. що. Те саме, що помічати. 2) неперех. Брати до уваги, примічати; запам ятовувати. 3) тільки док., неперех., рідко. Висловити вголос яке небудь спостереження,… …   Український тлумачний словник

  • намічати — а/ю, а/єш і рідко намі/чувати, ую, уєш, недок., намі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Робити позначку на чому небудь; відмічати, помічати. 2) Тонкими лініями, штрихами визначати контури чого небудь. 3) Передбачати робити що небудь; планувати.… …   Український тлумачний словник

  • прикмічати — а/ю, а/єш, недок., прикмі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех., діал. Помічати. || Помітивши, запам ятовувати; примічати …   Український тлумачний словник

  • совѢчати — совѢчати, съвѢчати умовитися, рішити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»